Технологія інструментального виробництва (стр. 25 )

Операція 36. Шліфування межі шліців по ширині передньої напрямної частини на плоскошліфувальних верстатах (ті самі, що і в операції 35). Заготовку встановлюють в центрах і підтримують люнетом. При шліфуванні застосовують ділильну головку з безпосереднім поділом.

Операція 37. Шліфування заходів (бічних скосів) на шліцах на початку напрямної шліцьової частини на спеціальному заточному верстаті з поворотним столом. Заготовку встановлюють в центрах і підтримують люнетом. Ці дії робляться для того, щоб оброблювані деталі легко насаджувалися на напрямну частину протяжок.

Операція 37к. Контроль усіх параметрів від операції 24 до 37.

Операція 38. Видалення контрольного бортика на круглошліфувальному верстаті. Заготовку встановлюють у центрах верстата і підтримують люнетом.

Операція З9. Маркувальна.

Операція 40. Тонке заточування передньої поверхні на круглошліфувальному верстаті. Заготовка підтримується люнетом. Застосовують шліфувальний круг 3П 24А 16П СТ1 7 К1 30 м/с I кл. А (ГОСТ 2424—75).

Операція 40к. Остаточний контроль.

Операція 41. Випробування за ГОСТ 6767—63.

Розділ 7

Виготовлення, збирання і контроль пристроїв

Отримання|здобуття| і підготовка заготовок

Верстатні пристрої, як правило, виготовля­ють| в одиничному вигляді. Лише нормалізовані елементи збірально-розбірних| пристроїв, а також деталі і вузли УСП виготовляють серійно на спеціалізованих за­водах|.

Заготовки|заготівлі| для деталей пристроїв отримують|одержують| литвом|литтям|, куванням, відрізанням| від болванок або листів сорто­вого| прокату і зварюванням|зварюванням|. Щоб|аби| зняти внутрішні напруження|, що викликають|спричиняють| викривлення і тріщини у відливках|виливках|, литі заготовки піддають природному або штучному| старінню, а заготовки, зварені із|із| шматків сталі, нагрівають до температури 600—650°С|із| і витримують| при цій температурі впродовж 1,5—3 год.

Корпуси і стійки|стойки| виготовляють з|із| чавуну марок СЧ 12—28 і СЧ 15—32 і сталі звичайної якості марки СТЗ.

Призматичні і плоскі опори, установи|, копіри|, ексцентрики, настановні пальці, напрямні|скеровувати| і опорні втулки, що піддаються цементації і гарту|гартуванню| до твердості НRC=55—60, виготовляють із|із| сталі 20.

Прихвати, упори, важелі та інші деталі, що не потребують| високої твердості, виготовляють із|із| сталі 45.

Для деталей складної форми і відповідного призна­чення| використовують леговані і вуглецеві інструментальні| сталі.

Для деталей нескладної форми, що гартуються до високої |оїтвердості (HRC| 55—63), наприклад, для кондуктор­них| втулок, настановних пальців невеликого діаметра, цанг|, копірів| і копірніх| роликів, використовують інструментальні вуглецеві сталі марок У7А, У8А, У10А. З|із| інструментальних легованих сталей| найчастіше застосовують марку ХВГ, яка незамінна при виготовленні деталей складної конфігурації або деталей, що мають тонкі стінки і вимагають високої твердо­сті|.

Обробка корпусів і плит

Корпуси пристроїв застосовуються найчастіше у формі|у формі| коробок, плит або основ із|із| стійками|стойками| різних | форм і розмірів. Корпуси дрібних|мілких| і середніх при­строїв, як правило,| |звично| виготовляють із|із| стандартних загото­вок|, при використанні яких додатковою обробкою| вдається швидко і з|із| мінімальними витратами|затратами| праці| отримати|одержувати| готовий корпус.

Литі корпуси виготовляють за такою |слідуючій| техноло­гічною| схемою: відливання|виливки|, обрубування, відпал, зняття ливарної| кірки|скоринки|, старіння.

Технологічна схема виготовлення зварного кор­пусу| інша: відрізання заготовок на корпус, механічна обробка під зварювання|зварювання|, збірання|збирання| під зварювання|зварювання|, зварювання|зварювання|, відпал|.

Деякі операції є|з'являються| спільними|загальними| для обох типів корпусів: обробка баз і місць кріплення корпу­су|, груба обробка місць кріплення корпусу, чистова обробка баз, чистова обробка опорно-установлюваних| елементів корпусу, чистова обробка точних і коор­динованих| отворів корпусу.

Механічну обробку корпусів пристроїв починають з обробки базових поверхонь. Початковою|вихідною| базою, як правило, |звично| є|з'являється| опорна поверхня корпусу. Якщо опорна поверхня кругла, її обточують на то­карному|, лобовому або на карусельному верстаті, а якщо прямокутна або восьмигранна, то фрезерують на вер­тикально-фрезерному| верстаті. Залежно від форми корпусу базами можуть бути три взаємно перпендикуляр­ні| площини|площина| або площина|площина| і перпендикулярна до неї ци­ліндрична| поверхня (зовнішня| або внутрішня). Інколи|іноді| використовуються лише|тільки| дві взаємно перпендику­лярні| площини|площина| або один отвір.

Бази потрібно вибирати так, щоб їх можна було обробити з однієї установки.

Після|потім| обробки базових поверхонь обробля­ють| кріпильні пази в основі корпусу. Потім відбувається|прямує| попередня обробка решти елементів корпу­су|, після|потім| якої базові поверхні обробляють начисто шліфуванням. Площини|площина| корпусу, призначені| для установки на них елементів пристрою, також піддають чистовій обробці відповідно до класу шорсткості, вказаного на кресленні. Ця обробка може бути виконана чистовим точінням, шліфуванням|, якщо потрібно, то і шабренням| з|із| перевіркою на контрольній плиті.

Свердління|свердлення|, розгортання і нарізування|нарізати| отворів у корпусі виконують найчастіше в процесі збирання|збирання|. От­вори обробляють у такому вигляді|порядку|: при свердлінні| отвір спочатку центрують коротким центрувальним| свердлом, щоб|аби| створити направлення|напрям| для довшого і більшого свердла, потім свердло замінюють розгорткою і отримують|одержують| точний розмір розгортанням, не змінюючи|замінювати| установки оброблюваної деталі. Інколи|іноді| доводиться розгортати отвори у процесі збирання|збирання|. Ця операція виконується ручними розгортками, які лише|тільки| калібрують отвір, але|та| не змінюють|зраджують| напряму|напрям| його осі. Спроби виправити напрям|напрям| осі отвору розгортанням приводять|наводять| лише|тільки| до отримання|здобуття| овального от­вору|.

Обробка отворів

Обробку точно розміщуваних отворів виконують на координатно-розточувальних| верстатах. Ці верстати універсальні і дозволяють виконувати розмітку на площині|площині| і в просторі, виконувати свердління|свердлення| і розточування от­вору| з|із| точним координуванням їх міжцентрових відстаней і відстаней від базових поверхонь, ус­тановлювати| деталі і вузли пристроїв на заданих відстанях і проводити різні виміри|вимірювання|.

Досить широко застосовуються свердління|свердлення| і розточування| на інструментальних вертикально-фрезерних| верстатах, що мають відлік поздовжньо-поперечного переміщення стола з точністю до|із точністю до| 0,02мм. У цих випадках для досягнення більшої точності обробки отвору спочатку висвердлюють на 0,5—0,8мм менше номінального діаметра, а потім розточують їх різцем до потрібного розміру при точному відліку координат.

Збирання|збирання| пристроїв

Збирання|збирання| верстатних пристроїв поєднує|сполучає| операції і переходи слюсарної і механічної обробки із|із| складними і точними вимірами|вимірюваннями|. Деталі, які не підлягають| слюсарній обробці (гвинти, прихвати, упори, гайки і т. п.), надходять|надходять| на збирання|збирання| в готовому вигляді|виді|. Деталі, що вимагають слюсарної обробки, подаються складальникові після|потім| механічної і термічної обробки.

Завдання|задача| складальника полягає в точній установці деталей і вузлів пристроїв по відношенню до базо­вої| деталі і їх послідовного з'єднання|сполуці|.

Збирання|збирання| складних пристроїв доцільно роз­ділити| на вузлове і спільне|загальну|.

При всій різноманітності конструкцій пристроїв можна рекомендувати такий вид|порядок| виконання складальних робіт:

- перевірка комплектності і якості деталей і вузлів, що передані|поступили| на збирання|збирання|;

- слюсарна обробка деталей;

- перевірка і збирання|збирання| опорної площини|площини| і базових по­верхонь корпусу;

- пригонка|пригонити| поверхонь корпусу під опори;

- установка, кріплення і доведення опор, настановних напрямних|скеровувати| деталей і вузлів;

- установка, кріплення і доведення рухомих|жвавих| настано­вних| деталей і вузлів;

- свердління|свердлення|, нарізування|нарізати| різі і збирання|збирання| затискних вуз­лів| і деталей пристроїв з|із| перевіркою правильності і надійності закріплення оброблюваних деталей;

- маркування (таврування|клеймлення|) пристроїв за кресленням;

- установка і пригонка|пригонити| сухарів, шпон для уста­новки| пристрою по пазах верстата;

- остаточна перевірка експлуатаційних розмірів| і відповідності пристроїв технічним умовам|;

- балансування пристроїв, що обертаються;

- перевірка пристроїв у роботі і здача їх ВТК.

Універсальні і спеціальні пристрої складають|, виконуючи пригоночні| роботи і обробку за міс­цем|. Для виконання з’єднань|спряжень| підвищеної точності застосовують обпилювання, притирання і шабрування|.

Розділ 8

Технологія виготовлення штампів для холодного штампування

Вибір технологічного процесу виготовлення штампів

Процес виготовлення штампів для холодного штам­пування| складається з таких|слідуючих| етапів:

1) отримання|здобуття| заготовок;

2) механічної обробки заготовок;

3) слюсарної обробки робочих деталей штампів (матриць, пуансонів, пуансонотримачів|, знімачів);

4) термічної обробки деталей штампів;

5) механічного шліфування деталей після|потім| термічної| обробки;

6) ручного шліфування і доведення робочих|робочих| поверх­онь| деталей;

7) складання, випробування і налагодження штампів.

Операції 3, 6 і 7 виконуються слюсарями по штам­пах|. Слюсарі беруть участь і в механічній обробці|, виконуючи розмічальні і проміжні слюсар­ні| роботи, а в деяких випадках — нескладні верстатні| роботи.

Для отримання|здобуття| заготовок деталей штампів виконують такі|слідуючі| операції: відрізання матеріалу від шматка, плити або смуги (дисковою пилою, механічною| ножівкою, газовим різаком), кування (або осідання), ізотермічний відпал, стругання або фрезерування площин| із|із| припуском| до 0,2мм на сторону, обточування по діаметру, нормалізацію (для вуглецевої сталі) або високий відпуск|відпустку| (для легованої сталі), чорнове шліфування поверхонь. Далі відбувається|прямує| обробка за­готовки| за кресленням.