Безсмертна слава Соломії (стр. 18 )

Журнальні статті

576. Заборовська Д. Успіх не запаморочить голову: [ Дацько] // Музика. – 1990. – № 4. – С. 8-9.

Згадка про те, що співачка Н. Дацько продовжує традицію С. Крушель­ницької, включаючи до програм своїх зарубіжних виступів українські народні пісні. – С. 9.

577. Не тільки фестиваль / Інтерв’ю з І. Лацаничем взяла Т. Швачко // Музика. – 1990. – № 3. – С. 10-11.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних співаків-українців, котрим присвячуються гала концерти на закриття театрального сезону у Львівському оперному театрі. – С. 11.

578. Сидорчук Т. Митець-просвітитель [І. Левицький] // Музика. – 1990. – № 5. – С. 27-28.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку яскравих талантів, які подарував людству мальовничий Тернопільський край. – С. 27.

579. Тихонюк Б. “Примадонна століття” [Любка Колесса] в оцінці Василя Барвінського // Дзвін. – 1990. – № 9. – С. 144-146.

Наводиться твердження, що у фортепіанному виконавстві Любка Колесса була такою ж “примадонною століття”, як С. Крушельницька – у вокальному. – С. 144.

580. Швец-Савицкая Н. Имени Крушельницкой // Советская музыка. – 1990. – № 8. – С. 70-72.

Нарис про Другий фестиваль оперного мистецтва у Львові, присвячений пам’яті С. Крушельницької; Коротка інформація про співачку.

581. Швець Н. Пам’яті великої Соломії // Музика. – 1990. – № 2. – С. 12-13. – Скорочений варіант нарису про фестиваль з ж. Советская музыка, 1990, № 8.

Згадка про С. Крушельницьку як виконавицю партій в операх Дж. Пуччіні; Наводиться вислів С. Крушельницької: “Глядач повинен повірити, що дія на сцені – це життя”.

Газетні публікації

582. Арутюнов Г. Співуча “Журавка” // Молода Галичина. – 1990. – 19 черв. – С. 3.

Згадка про те, що один з вечорів, які підготував вокальний ансамбль вчителів СШ № 62, був присвячений С. Крушельницькій.

583. Вулиця Грушевського // Культура і життя. – 1990. – 4 лют. – С.1.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних постатей, на честь яких повинні бути названі вулиці. Автор, очевидно, не знав, що в той час у Львові була вул. С. Крушельницької (між сучасними Зарицьких і Вітовського), зараз – це вул. Турецька.

584. Гладилович А. Бл. п. Олександер Дроздовський: [Некролог] // Гомін України. – 1990. – 18 квіт.

Згадка про те, що мати О. Дроздовського Марія – рідна сестра С. Кру­шельницької.

585. Гнатів Т. Слово про театр // Культура і життя. – 1990. – 18 берез. – С. 6. – Рец. на кн.: Терещенко А. Львівський державний академічний театр опери та балету ім. І. Франка. – К.: Муз. Україна, 1989. – 208 с.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку світових зірок, які виступали на львівській сцені.

586. Головащенко М. Нове про С. Крушельницьку // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

Малюнок портрета С. Крушельницької авторства В. Шикунова.

587. Домбровская Д. Памяти несравненной Соломии // Львовская правда. – 1990. – 23 нояб. – С. 4. –  Крушельницької.

Про Третій фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, який 16 листопада відкрився у Львові.

588. Імені Соломії Крушельницької / Інтерв’ю з І. Лацаничем записав Г. Храмов // Культура і життя. – 1990. – 7 січ. – С.2.

Про Фестиваль оперного мистецтва у Львові, який покликаний увікові­чити пам’ять про С. Крушельницьку.

589. Кирик Л. Нащадки Крушельницької // За вільну Україну. – 1990. – 24 листоп. –  Крушельницької.

590. Кирик Л. Український соловейко // Галичанка. – 1990. – Лис­топад. – С. 4-5. – 2 фото С. Крушельницької.

Помилки: Батько о. Амвросій помер 31 грудня 1902 р.; С. Крушель­ницька була зарахована на роботу у Львівську консерваторію не викладачем вокалу, а професором.

591. Кияновська Л. Знову комплекс неповноцінності: З ІІІ фести­валю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької // Культура і життя. – 1990. – 30 груд. – С. 3.

Роздуми про фестиваль, чи відповідає він рівню безсмертної зірки С. Крушельницької.

592. Кияновська Л. На честь славетної співачки // Ленінська молодь. – 1990. – 9 січ.

Про конкурс піаністів, який проходив у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернат ім. С. Крушельницької.

593. Котляревський А. Спогад: [ Солтиса] // Культура і життя. – 1990. – 12 серп. – С. 7.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку авторитетних львівських музи­кантів, які працювали у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка на початку 1950­х рр.

594. Кропивницький М. Лист до Соломії Крушельницької від 28 січня 1898 р. // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

595. Лауреати Шевченківської премії // Культура і життя. – 1990. – 12 бер. – С. 1.

Згадка про те, що зусиллями колективу Львівської картинної галереї, який очолює Б. Возницький, відроджено з руїн ряд споруд, в тому числі, будинок С. Крушельницької у Львові, де знаходиться Музично-меморіальний музей співачки.

596. Лаурі-Вольпі Дж. Голос, що не має паралелей // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

597. Маротті Г. Богиня сцени // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

598. Паламарчук О. Мистецтво театру не знає кордонів: [Гастролі Львівського оперного театру у Варшаві] // Вільна Україна. – 1990. – 2 трав.

Згадка про С. Крушельницьку як “незрівнянну” Гальку і Графиню в операх С. Монюшка, окрасу польської столичної сцени.

599. Папасольї Дж. В саду, де квітне мигдаль… // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

600. Переховий О. Оперний підняв куліси // Молода Галичина. – 1990. – 15 верес. – С. 3.

На Третьому фестивалі оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, який відкриється у листопаді, звучатимуть опери, в яких виступала С. Кру­шельницька.

601. Романюк П. З другої “спроби” започатковує діяльність музей Соломії Крушельницької // Культура і життя. – 1990. – 11 лют. – С. 5.

Про відкриття Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

602. Рузанов О., Романюк П. Академік Кирило Студинський // Культура і життя. – 1990. – 14 січ. – С. 4.

Наводиться фрагмент спогадів К. Студинського (з помилкою) про те, що його предок Сімеон Студинський “висвятився й обійняв парохію Білу біля Тернополя. Ту Білу, де за сто з лишком літ, теж у родині священика, з’явиться на світ геніальна примадонна світової сцени С. Крушельницька”.

Помилка: С. Крушельницька народилася не в Білій, а в с. Білявинці.

603. 6. 11. 1953 – померла оперна співачка Соломія Крушель­ницька // Ратуша. – 1990. – 6 листоп. – С. 8.

Помилка: Померла 6.11.1953, має бути – 16.11.1952 р.

***

604. Brzeźniak M. Po Wilnie Lwów // Trybuna robotnicza. – 1990. – 30 marca. – (Рубр.: Teatry operowe “Z kresów” nad Wisłą).

Згадка про те, що С. Крушельницька (1873-1952) прославилась як чудова інтерпретаторка ролей в операх С. Монюшка.

Художня література

605. Лепкий Б. Поезії / Упорядкув., вступ. ст. і прим. М. М. Іль­ницького. – К.: Рад. письменник, 1990. – 383 с., іл. – Із змісту: Кру­шельницькій. – С. 247-248.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку діячів літератури і мистецтва, з якими був знайомий Б. Лепкий. – С. 12.

Фестиваль оперного мистецтва... Див. № 607.

606. *Филипович П. Саломея: “Хай проклинав Йоканаан” // Атом серця: Українська поезія першої половини ХХ ст. – К., 1990. – С. 159.

Рекламні буклети, поштівки, календарі

607. Фестиваль оперного мистецтва ім. Соломії Крушельницької: Проспект / Львів. держ. акад. театр опери і балету ім. І. Франка; Упоряд. Я. Стефанчук. – Львів, 1990. – 15 с. – 7 фото С. Крушель­ницької. – Із змісту: Калинець І. “Сягне луною на край світу...”: [Вірш]. – С. 1; Незрівнянна. – С. 2-5.

Помилки: Міста Кремон, Трієста, має бути – Кремона, Трієст; Останні виступи на оперній сцені відбулися не в “Ла Скала” 1915 р., а в Неаполі в театрі “Сан Карло” 1920 р.

1991

Книжкові видання

608. Крушельницкая Соломея Амвросиевна // Пружанский А. Отечественные певцы. . Словарь. В 2 ч. – М., 1991. – Ч. 1. – С. 241-242.

Фото С. Крушельницької. – С. 265.

Помилки: Співала в хорі товариства “Українська бесіда”, має бути – “Руська бесіда”; Співала на сцені Дрезденської королівської опери – така інформація не підтверджена; Виступи в операх Р. Штрауса “Саломея” та “Електра” у 1905, 1909 рр. на сцені Дрезденської придворної опери, має бути – 1906, 1909 на сцені театру “Ла Скала”; Виступ в партії Віолетти – така інформація не підтверджена; А. Каталані не міг чути виступи С. Крушельницької, оскільки помер 1893 р.; Повернулась до Львова не після возз’єднання Західної України з УРСР, а перед; Граматичні помилки у написанні прізвищ Л. Біганича, Я. Мотики.

609. Крушельницкая Соломия Амвросиевна () // Му­зыкальный энциклопедический словарь / Глав. ред. ; Редкол.: , , и др. – М., 1991. – С. 280.

610. Тихобаєва Г., Заборовська Д. Соломія Крушельницька і Василь Стефаник // Василь Стефаник і українська культура: Тези доп.: У 2 ч. – Івано-Франківськ, 1991. – Ч. 1.– С. 161-162.

Журнальні статті

611. Бабюк Л. Декада української опери // Музика. – 1991. – № 4. – С. 8.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку основоположників львівської вокальної школи.

612. Драч И. Когда легенда служит эталоном // Советская музы­ка. – 1991. – № 11. – С. 58-62.

Критичний огляд і порівняння двох оперних фестивалів: у Львові, присвяченого пам’яті С. Крушельницької, та в Казані, присвяченого пам’яті Ф. Шаляпіна; проводяться паралелі між життєвими долями цих двох співаків.

613. Кияновська Л. Пошуки і втрати // Музика. – 1991. – № 1. – С. 18.

Про Третій фестиваль оперного мистецтва імені С. Крушельницької у Львові.

614. Мариничева И. Имени Саломеи Крушельницкой // Музы­кальная жизнь. – 1991. – № 5. – С. 6.

Про Третій фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької у Львові.

615. Павлишин С. Від отчої землі: [ Січинського] // Музи­ка. – 1991. – № 1. – С. 23-24.

Згадка про те, що завдяки С. Крушельницькій, яка включала до свого репертуару вокальні твори Д. Січинського, він залишався добре знаним автором і після смерті. – С. 23.

616. Ханик Л. 100 років “Бояна” // Музика. – 1991. – № 6. – С. 26-27.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних виконавців, які виступали з хором товариства “Львівський Боян”.

617. Я. Х.  С. Крушельницька: 118 років від дня її народження 23 вересня 1872 р. // Жіночий світ. – 1991. – № 3. – С. 28-30.

Нарис про життя та артистичну діяльність С. Крушельницької з численними друкарськими помилками та неточностями, зокрема: народилася в с. Білявицях, замість Білявинцях, партія Сантудиди, замість Сантуцци і т. п.

Газетні публікації

618. Гнатовський Б. Італійці вигукували: “Браво, Україна!” // Молода Галичина. – 1991. – 14 верес. – С. 4.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських визначних майс­трів, які співали на сценах Італії.

619. Головащенко М. Пальма першості за Львовом: Нотатки з Міжнародного конкурсу співаків ім. С. Крушельницької // Культура і життя. – 1991. – 21 груд. – С. 5.

Зазначено, що ім’я С. Крушельницької золотими літерами вписане в історію світового оперного мистецтва.

620. Паламарчук О. Дух незабутньої Соломії: [Про Перший міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької] // За вільну Україну. – 1991. – 28 листоп. – С.4.

Згадка про відвідування  Крушельницької, під час якого учасники конкурсу захоплено слухали розповіді про співачку Г. Тихобаєвої та Л. Кирик.

621. Приглашает львовская опера / Интервью с директором Львовской филармонии Т. Эдером вел Г. Храмов // Высокий Замок. – 1991. – 28 нояб.

Про завершення І Міжнародного конкурсу оперних співаків ім. С. Кру­шельницької.

622. Радовский В. Имени славной Соломии // Высокий Замок. – 1991. – 21 нояб. – С. 1.