Безсмертна слава Соломії (стр. 19 )

Про відкриття 19 листопада 1991 р. Першого міжнародного конкурсу оперних співаків ім. С. Крушельницької у Львові.

623. Рупняк Л. Закохані в рідне слово: [До Львова загостив театр-студія мистецького слова з Нью-Йорка] // За вільну Україну. – 1991. – 31 трав. – С. 4.

Згадка про С. Крушельницьку.

Рекламні буклети, поштівки, календарі

624. І міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушельниць­кої, Львів, 20 листоп.– 1 груд. 1991: Програма. – Львів, 1991. – 52 с. –  Крушельницької. – Із змісту: Головащенко М. На вершині світової слави. – С. 4-5; Терещенко А. “Театр побудували на річці”. – С. 6-7.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків світової слави, які співали на сцені Львівського оперного театру.

1992

Книжкові видання

625. Баб’як О. Мистецьке чудо: (Останній концерт Крушель­ницької в Тернополі 1934 р.): [Спогад] // Тернопіль: погляд крізь століття: Історія міста очима емігрантів / Ред.-упоряд.: Б. Мельничук, Б. Проник. – Тернопіль, 1992. – С. 180-181.

Помилки: Акомпанувала вчителька класу фортепіано музичної школи ім. М. Лисенка Марія Крих, має бути – ...Музичного інституту ім. М. Лисенка Ірина Крих.

626. Варварцев М. Олександр Мишуга: перші кроки на ниві італійської культури // Міжнародні зв’язки України: Наукові пошуки і знахідки. – К., 1992. – Вип. 2. – С. 37.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку велетів театру. Згадка про те, що С. Крушельницька познайомила О. Мишугу з Е. Карузо (?).

627. Верба А. Соломія Крушельницька // Наш театр: Книга діячів українського театрального мистецтва: / Редкол.: О. Лисяк, Г. Лужницький та ін. – Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992. – Т. 2. – С. 73-76. – 2 фото С. Крушельницької.

Численні помилки, зокрема: народилась 02. 09. 1873 р., має бути – 23. 09. 1872 р.; На Варшавській сцені виступала у 1898-1907 рр., має бути –  рр.; Опера “Московський бал”, має бути – “Масковий бал” або “Бал-маскарад”; Перша виконавиця партії Гальки Ростовська, має бути – Ростковська; Підпис до фотографії “Сальоме” Дж. Пуччіні, має бути – Р. Штрауса.

628. Віночок Соломії Крушельницької: Поезії і музичні твори. Висловлювання визначних діячів культури. Репертуар співачки / Зібрав і упорядкув. П. Медведик. – Тернопіль, 1992. – 128 с., іл.

Помилки: Співала партію Цертемі, має бути – Церліни. – С. 9; Виконала пісні в ораторії Г. Генделя “Месія”, має бути – арії. – С. 9; П’ять сезонів примадонна Варшавської опери, має бути – чотири. – С. 11; Виступи у містах США і Канади 1927, 1928 рр., має бути – 1928 р. – С. 12; У програмі співачки романс “Туман хвилями лягає” – це хор з опери М. Лисенка “Утоплена”. – С. 13; Скульптор Є. Дзира, має бути – Є. Дзиндра. – С. 14; Луїза Манчінеллі, італійський композитор, має бути – дружина італійського композитора. – С. 101.

629. Водяний Б., Олексин Б., Ціж М. Короткий словник діячів української музичної культури / Всеукр. т-во “Просвіта” ім. Т. Шев­ченка, Тернопіл. обл. від-ня. – Тернопіль: Чумацький шлях, 1992. – 48 с.

Згадка про те, що Ганна Крушельницька сестра С. Крушельницької. – С. 24; Гасло “Крушельницька Соломія ()”. – С. 24.

Помилки: Повернулася на Україну в 1938 р. і стала викладати, має бути – повернулася в 1939 р.; стала викладати в консерваторії з 1944 р.

630. Дерев’янко І. Концерт у рідному місті // Тернопіль: погляд крізь століття: Історія міста очима емігрантів / Ред.-упоряд.: Б. Мельничук, Б. Проник. – Тернопіль, 1992. – С. 179-180.

Спогад далекої своячки С. Крушельницької про концерт у Тернополі, акоманіатор Б. Дрималик.

631. Загайкевич М. Богдана Фільц: Творч. портрет. – К., 1992. – 109 с.

Згадка про те, що С. Крушельницька була близькою родичкою Б. Фільц, приїздила в гості до Фільців. – С. 3.

632. Історія української музики. В 6 т. Т. 4. / АН УРСР. Ін­т мистец., фолькл. та етногр. ім. ; Редкол. тому: , , Б. М. Фільц. – К.: Наук. думка, 1992. – 615 с.

Згадка про С. Крушельницьку як тітку і педагога О. Бандрівської. – С. 555; Згадка про те, що С. Крушельницька і М. Менцинський періодично відвідували рідний край. – С. 559.

Помилка: Роки життя 1873-1952.

633. Її голос звучав над світом: Метод. рекомендації бібліоте­карям на допомогу популяризації серед юнацтва життя і творчості С. Крушельницької / Львів. обл. б-ка для юнацтва; Склад. Л. А. Смакула. – Львів, 1992. – 19 с.

634. Крушельницькі // Митці України: Енцикл. довід. / За ред. . – К., 1992. – С. 337-338. – Із змісту: Крушель­ницька Соломія Амвросіївна. – С. 337-338.

635. Личаківський цвинтар: Схема. – Львів: ЛТД, 1992.

У розділі “Діячі музичної і театральної культури” зазначене прізвище С. Крушельницької (могила).

636. Михальчишин Я. З музикою крізь життя / Упоряд., вступ. ст. Л. Мелех-Яросевич. – Львів: Каменяр, 1992. – 231 с.

Згадка про те, що О. Бандрівська племінниця С. Крушельницької. – С. 6; Згадка про те, що В. Садовський виступав разом із С. Крушельницькою. – С. 58; Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків світової слави. – С. 69, 74, 186; Згадка про те, що племінниця С. Крушельницької О. Бандрівська навчалась у неї в Італії. – С. 107; Згадка про те, що піаністка Г. Левицька виступала на концерті С. Крушельницької у повоєнний час. – С. 150; Згадка про те, що Б. Дрималик акомпанував С. Крушельницькій під час її роботи у Львівській державній консерваторії. – С. 164; Згадка про те, що Є. Вахняк навчався співу в класі С. Крушельницької у Львівській державній консарваторії. – С. 227.

637. Трухан М. Негативний стереотип українця в польській післявоєнній літературі. – Мюнхен; Львів: ВП “Троян ”, 1992. – 256 с.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних українців, яких поляки вважають приналеж­ними до польської національності. – С. 22; Про поляризацію настроїв у польсько-українських взаєминах на прикладі С. Крушельницької, яка, виступаючи на сцені Варшавської опери, відверто наголошувала на своїй національності, викликаючи ненависть польських колег. Як приклад, наводяться уїдливі слова співачки Я. Королевич-Вайдової з її книги (Korolewicz-Waydowa J. Sztuka i życie, Wrocław, 1969. – S. 64). – С. 44.

638. Україна в цікавих фактах / Упоряд. . – Львів: Слово, 1992. – 160 с.

Наводиться інформація про найменший портрет музиканта, а саме портрет-барельєф С. Крушельницької розміром 5х4 мм, вирізаний умільцем М. Сядристим з вишневої кісточки. – С. 140.

***

639. Arnosi E., Dennis J. Salomea Kruszelnicka // The Record Collector / [With discography by R. L. Autrey]. – [S. l.], . – Vol. 18. – Окремий відбиток.

Помилки: Народилась в Тисові, має бути – у с. Білявинці; Виступи у Варшаві у 1898-1903 рр., має бути –  рр.

640. Celletti R. Krusceniski [Kruszelnicka], Salomea // The New Grove Dictionary of Opera: In 4 Vol. /  S. Sadie. – London, 1992. – [Vol. 2]. – Р. . –  Крушельницької. – Окремий відбиток.

Помилка: Залишила оперну сцену 1925 р., має бути – 1920 р.

641. Fedra: [Опера І. Піццетті] // The New Grove Dictionary of Opera: In 4 Vol. /  S. Sadie. – London, 1992. – Vol. 1. – P. 147-148. – Окремий відбиток.

Фото сцени з опери І. Піццетті “Федра” за участю С. Крушель­ницької з постановки у театрі “Ла Скала”, Мілан, 20 березня 1915 р.

642. Krushelnitskaya, Salomea (Ambrosivna) // Baker’s Biographical Dictionary of Musicians / Revised by N. Slonimsky. – 8 Ed. – New York, [1992]. – Р. 974. – Окремий відбиток.

Помилки: Дебют 1892 р., має бути – 1893 р.; Викладала у Львівській консерваторії від 1939 р., має бути – від 1944 р.; Названа російським сопрано.

643. Sawycky R. Mykola Lysenko in Western Sources: (Bibliographic Essay). – Cranford, New Jersey, 1992. – 42 p.

Згадка про С. Крушельницьку. – Р. 39.

Журнальні статті

644. *З роду Крушельницьких // Родослав. – 1992. – Квітень (№7/8). – С. 10.

Згадка про С. Крушельницьку.

645. Кияновська Л. Перша ластівка, яка зробила весну: [Про Перший міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушель­ницької] // Музика. – 1992. – №2. – С. 8-9.

Перше місце не було присуджене, оскільки “на конкурсі імені Соломії Крушельницької не знайшлося Соломії...”. – С. 9.

646. Павлишин С. Зірка, незнана на батьківщині [, Іра Маланюк] // Музика. – 1992. – № 1. – С. 22-23.

Згадка про С. Крушельницьку як одну з перших виконавиць опер Р. Ваґнера і Р. Штрауса в Італії. – С. 22.

647. Філенко Т. Із славного роду Витвицьких // Музика. – 1992. – № 4. – С. 27-29.

Згадки про зв’язки С. Крушельницької з Краковом, зокрема, з товариством “Просвіта”.

648. Яросевич Л. Український Боян: До 150-річчя основополож­ника укр. класичної музики М. Лисенка // Дзвін. – 1992. – Чис. 5/6. – С. 119-126.

Згадка про С. Крушельницьку як інтерпретаторку солоспівів М. Лисенка. Наведено фрагмент листа С. Крушельницької до композитора. – С. 125.

Газетні публікації

649. 23 вересня в музеї Соломії Крушельницької… [Вечір споми­нів з нагоди уродин співачки] // Post-Поступ. – 1992. – Жовтень. – С. 19.

650. Дем’ян Г. Олександр Носалевич // Бойки. – 1992. – Вересень. – С. 9.

Згадка про те, що С. Крушельницька стверджувала, що О. Носалевич талантом дорівнює О. Мишузі; Згадується М. Головащенко як дослідник творчості С. Крушельницької.

651. Гентош О. У далекій Аргентині: Українці за межами України // Поклик сумління. – 1992. – Липень.

Згадка про виступи С. Крушельницької в Аргентині, її одруження.

652. Головащенко М. Вершин світової слави сягнула Соломія Крушельницька // Літературна Україна. – 1992. – 29 жовт.

653. Гуньовський І. Зірка першої величини: Слово про С. Крушельницьку // Поклик сумління. – 1992. – Листопад. – С. 3.

Про відзначення 120-річчя С. Крушельницької у Львові.

654. Черемшинський О. Славетна співачка: До 120-річчя від дня народження С. Крушельницької // Вісті Придністров’я. – 1992. – 22 верес. – С. 2. –  Крушельницької. – Зміст: З листів Ф. Глава­чека до О. Черемшинського. – С. 2. – Окремий відбиток.

 Крушельницьку та Ф. Главачека, чеського публіциста, перекла­дача, україніста. У листах – спогади про виступи С. Крушельницької.

655. Деркач І. Співачка великого обдарування: 14 березня цього року минуло 100 років від дня народження оперної співачки О. Парахоняк-Козакової // Винниківський вісник. – 1992. – 20 берез. – С. 1.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків, традиції яких продовжила О. Любич-Парахоняк.

656. Кос Г. Де мертві говорять, живі – слухають // Ратуша. – 1992. – 12 листоп.

Згадка про тісні зв’язки С. Крушельницької із Львовом. Про Музично-меморіальний музей співачки у Львові.

657. Лига В. З піснею в серці: Диригенту і педагогу Євгену Вахняку – 80 // За вільну Україну. – 1992. – 3 груд. – С. 4.

Згадка про те, що С. Крушельницька була вчителькою вокалу Є. Вахняка.

658. Марчук Л. Будинок Соломії // Галичанка. – 1992. – Листопад. – С. 1.

 Білинської про С. Крушельницьку. Висловлене сподівання на передачу будинку артистки Музично-меморіальному музею.

659. Марчук Л. Золоті листки // Західна Україна. – 1992. – Вересень.

Про відзначення 120-ліття від дня народження С. Крушельницької; Інтерв’ю з директором Музично-меморіального музею С. Крушельницької Г. Тихобаєвою, спогади М. Білинської.

660. Масляк Н. “Соломія – наша пісня” // Молода Галичина. – 1992. – 3 груд. – С. 3.

Про Четвертий фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької; Наведені фрагменти з книги відгуків Львівського державного академічного театру опери і балету, в яких учасники минулих фестивалів згадують про С. Крушельницьку.

661. Радовский В. Прилетели соловьи // Высокий Замок. – 1992. – 24 нояб. – С. 4.

Про відкриття Четвертого міжнародного фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, на якому І. Гель розповів про життя і творчу діяльність С. Крушельницької.

662. Славетна муза – Соломії // За вільну Україну. – 1992. – 1 листоп. – С. 4.

Концерт до 120-річчя від дня народження С. Крушельницької у Львівсь­кій філармонії.

Помилка: До міст, в яких виступала С. Крушельницька, зараховані Берлін, Лондон, Відень – така інформація не підтверджена.

663. Снітовський О. Дні великої Соломії // Я, ти, ми: Газета для жінок. – 1992. – Жовтень. – С. 3.

Про відзначення 120-річчя С. Крушельницької у Тернополі.

664. Сов’як Р. Він навчався в Дрогобичі // Бойки. – 1992. – Вересень. – С. 5.

Згадка про С. Крушельницьку як виконавицю творів О. Нижанківського.

665. Терещенко А. Щоб перший не став єдиним: У Львові відбувся конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької // Вісті з України. – 1992. – 16-22 квіт. – С. 6.

Згадка про С. Крушельницьку, чий голос виразно зазвучав на початку століття в плеяді таких зірок, як М. Баттістіні, Е. Карузо, Тітта Руффо, Ф. Шаляпін.