Господарський процес (стр. 15 )

8. Про вiдмову у прийняттi до розгляду апеляцiйної скарги на ухвалу про відклалення розгляду справи: Постанова Вищого Господарського Суду України вiд 14.09.2010 р. № 25/100.

Навчальна література

1. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : учеб. пособие / . – Х. : Эспада, 2002. – 368 с.

2. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / уклад. . – К. : Юстиніан, 2002. – 544 с.

3. І. Організація юридичної служби на підприємстві : навч. посібник. – 2-ге вид., випр. і доп. – Суми : Університетська книга, 2008. – 319 с.

4. Притика ітражний процес : навч. посібник /

, М. І. Тітов, та ін. – Х. : Консум, 2000. – Ч. 2. – 416 с.

5. Чернадчук процесуальне право України : підручник / , ,

та ін. – Суми : Університетська книга, 2006. – 331 с.

РОЗДІЛ 8

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ

8.1. Подання касаційної скарги

Сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 ГПК, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Судом касаційної інстанції є Вищий Господарський Суд України.

Касаційна скарга подається до Вищого Господарського Суду України через місцевий або апеляційний суд, що прийняв оскаржуване рішення чи постанову, який у п’ятиденний строк ыз дня її надходження зобов’язаний надіслати справу разом із справою до касаційної інстанції. Подання касаційної скарги обмежене строком в один місяць з дня набрання чинності рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду.

Касаційна скарга подається у письмовому вигляді і повинна містити:

1) найменування касаційної інстанції;

2) найменування місцевого або апеляційного господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;

3) найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі;

4) вимоги особи, що подає скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

5) перелік доданих до скарги документів.

Не допускається посилання в касаційній скарзі на недоведеність обставин справи. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником. До скарги додаються докази сплати державного мита і надання копії скарги іншій стороні в справі.

Сторона в справі, отримавши касаційну скаргу, має право надіслати відзив на неї касаційній інстанції і особі, яка подала скаргу. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не є перешкодою для перегляду судового рішення, що оскаржується.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначене;

- скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний суд, що прийняв рішення або постанову;

- до скарги не додані докази надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

- до скарги не додані документи, що підтверджують сплату державного мита в установлених порядку та розмірі;

- у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Після усунень зазначених обставин сторона в справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

Про прийняття касаційної скарги (подання) до провадження суд виносить ухвалу, у якій повідомляє про час і місце розгляду скарги (подання). Ухвала надсилається всім учасникам судового процесу (додаток V).

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також у випадках:

- подання скарги після закінчення встановленого для її подання строку, за відсутності заявленого клопотання про відновлення цього строку або відхилення такого клопотання;

- якщо до надіслання рішення про прийняття скарги до провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від неї до ухвалення постанови касаційною інстанцією. Разом із тим касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги, якщо це суперечить законодавству або порушує права і охоронювані законом інтереси. Про прийняття відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення чи постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

8.2. Порядок розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга розглядається впродовж двох місяців з дня надходження справи разом із касаційною скаргою до Вищого Господарського Суду України.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

- залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

- скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

- скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення;

- скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження в справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

- змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

- залишити в силі одне з раніше прийнятих рішень або постанов.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо:

- справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;

- справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;

- господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі;

- рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, які зазначені в рішенні або постанові;

- рішення прийняте не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

- рішення прийнято господарським судом із порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 17 ГПК України.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову (додаток W).

У касаційному порядку можуть бути оскаржені також ухвали місцевого або апеляційного господарського суду у випадках, передбачених ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову в прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення, припинення провадження в справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви в провадженні у справі про банкрутство справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Питання для самоконтролю

1. Хто має право подати касаційну скаргу і до якого органу?

2. Які вимоги висувають до касаційної скарги?

3. У яких випадках касаційна скарга не приймається до розгляду?

4. Право касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги.

5. Які підстави скасування або зміни рішення місцевого або апеляційного суду?

6. Зміст постанови касаційної інстанції.

Практичні завдання

1. Побудуйте за зразком структурно-опорні схеми:

а) зміст касаційної скарги;

б) випадки неприйняття до розгляду касаційної скарги;

в) права касаційної інстанції;

г) зміст постанови касаційної інстанції.

Тести

1. Касаційна скарга (подання) повинні містити:

а) найменування касаційної інстанції;

б) найменування особи, що подає скаргу (подання);

в) посилання на недоведені обставини справи;

г) перелік доданих до скарги (подання) документів.

2. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом у випадках, якщо:

а) касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати;

б) скаргу (подання) надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційній господарський суд, що прийняв рішення чи постанову;

в) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;

г) до скарги (постанови) не додані докази надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

3. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом у випадках, якщо:

а) касаційна скарга (подання) підписана особою, посадове становище якої не зазначене;

б) скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання;

в) у скарзі (поданні) не зазначені сума і порушення.

4. Місцевий або апеляційний суд зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого Господарського Суду у такий строк:

а) п’ятиденний;

б) десятиденний;

в) двотижневий;

г) місячний.

5. Касаційна скарга може бути подана (внесена) впродовж:

а) десяти днів;

б) двох тижнів;

в) місяця;

г) двох місяців.

6. Касаційна інстанція не має права:

а) встановлювати обставини, що не були зазначені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним;

б) вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу;

в) залишати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін;

г) збирати нові докази.

7. Касаційна інстанція має право:

а) встановлювати обставини, що не встановлені в рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним;

б) залишати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін;

в) змінювати рішення першої інстанції або постанову першої інстанції;

г) вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

8. Касаційна скарга (подання) розглядається:

а) у десятиденний строк;

б) у місячний строк;

в) у двомісячний строк.

9. Підставою для скасування або зміни рішення або постанови може бути таке:

а) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;

б) рішення прийняте не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу;

в) справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;

г) рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів.

Список рекомендованої літератури

Нормативні акти

1. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 36. – С. 188.

2. Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України : роз’яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 28.03.2002 р.

№ 04–5/367 // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 3. – С. 87–89.

3. Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти промислової власності (за матеріалами справ, розглянутих у касацiйному порядку Вищим Господарським Судом України) : інформацiйний лист Вищого Господарського Суду України від 15.07.2010 р. N 01-08/415.

4. Про доповнення Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 19.03.04 р. № 01-8/493 "Про практику Верховного Суду України щодо перегляду ухвал Вищого Господарського Суду України про повернення касаційних скарг" : інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 05.06.2008 р. № 01-8/350.

Навчальна література

1. Васильев судопроизводство Украины : учебное пособие / . – Х. : Эспада, 2002. – 368 с.

2. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / уклад. В. Є. Беляневич. – К. : Юстініан, 2002. – 544 с.

3. І. Організація юридичної служби на підприємстві : навч. посібник / В. І. Горевий. –2-ге вид., випр. і доп. – Суми : Університетська книга, 2008. – 319 с.

4. Притика ітражний процес / , М. І. Тітов, та ін.– Ч. II. – 416 с.

5. Чернадчук процесуальне право України : підручник / , ,

та ін. – Суми : Університетська книга, 2006. – 331 с.

РОЗДІЛ 9

ПЕРЕГЛЯД РІШЕННЯ, УХВАЛ, ПОСТАНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

9.1. Поняття нововиявлених обставин

Розділ XIII Господарського процесуального кодексу України передбачає перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами.

Господарський суд може переглядати прийняте ним судове рішення, яке набрало судової сили за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Зазначені дії господарського суду є окремою стадією господарського процесу. Ця стадія відрізняється від перевірки рішення ухвали, постанови в порядку нагляду за умовами, підставами, процесуальним порядком та суб’єктами перегляду. Ця стадія покликана сприяти виникненню законних і обґрунтованих рішень, захисту прав та інтересів суб’єктів господарської діяльності.

Характерним для перегляду рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами є те, що питання про незаконність чи необґрунтованість судового акта виникає у зв’язку з виявленням обставин, які господарський суд не міг урахувати під час розгляду справи, оскільки вони не були і не могли бути відомі ані особам, що брали участь у справі, ані господарському суду; про існування цих обставин стало відомо лише після прийняття відповідного судового акта. Перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами не пов’язаний з судовою помилкою, оскільки в основу судового акта, що переглядається, були покладені правильні висновки на підставі оцінки зібраних у справі доказів[58].

Істотне значення для справи мають обставини, що пов’язані з матеріалами справи, яка розглянута господарським судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, таким чином, значення для об’єктивного розгляду господарського спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути: скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення при прийнятті рішення господарським судом, що набрав чинності; завідомо неправдиві показання свідків у судовій справі; завідомо неправдивий висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо [59].

Як зазначає І. А. Балюк, нововиявлені обставини – це юридичні факти (фактичні обставини), які існують у момент розгляду справи і мають суттєве значення для її вирішення та які не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні господарському суду, який їх розглядав [60].

Нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи, а також обставини, що зазнали змін після прийнятого рішення господарського суду. Згідно зі ст. 112 ГПК України їх виявлення не може бути підставою для перегляду рішення господарського суду.

Нововиявлені обставини необхідно також відрізняти від нових доказів, які не були своєчасно надані господарському суду учасниками господарського процесу. Нові докази, виявлені після прийняття рішення, ухвали, постанови можуть свідчити лише про те, що обставини справи з’ясовані неповно, висновки господарського суду не відповідають обставинам справи, тобто є підстави для перевірки судового акта в порядку нагляду.

Згідно з роз’ясненням Президії Вищого Господарського Суду України № 04-5/563 від 21.02.2005 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" судове рішення на підставі ст. 112 ГПК України може бути переглянуте за таких підстав:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) установлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) установлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для
ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають
перегляду;

5) установлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які відповідно до частини третьої і четвертої ст. 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Якщо нововиявлені обставини пов'язані з виявленням фактів подання експертом завідомо неправильного висновку, який був покладений в основу судового рішення, або завідомо неправильного перекладу документів чи пояснень учасників процесу, або подання фальшивих документів тощо, такі факти також мають бути підтверджені у встановленому законом порядку.

Днем виникнення зазначених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання чинності вироку чи рішення суду, які покладені в основу відповідного судового акта, або день, коли заявникові стало чи мало стати відомим про набрання чинності вироку або рішення.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. У той самий час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, ст. 101 цього кодексу.

Скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

До нововиявлених обставин слід відносити прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання законів та інших нормативно-правових актів, зазначених у п. 1 ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України", такими, що не відповідають Конституції України [61].

Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України, у тому числі й у випадку, коли це тлумачення суперечить роз'ясненням Верховного Суду України з питань застосування законодавства або рекомендаційному роз’ясненні Вищого спеціалізованого суду з питань застосування законодавства щодо розгляду справ відповідної судової юрисдикції.

9.2. Порядок подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення

Відповідно до ст. 113 ГПК України Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою впродовж одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.