Методична служба – школі (стр. 11 )

2. Які особливості учнів було враховано під час планування даного уроку?

3. Які завдання вирішували на уроці: освітні, виховні, розвивальні? Чи було забезпечено їхній взаємозв’язок? Які завдання були головними? Як враховано особливості класу?

4. Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічне поєднання етапів уроку?

5. Чи доведено головне, істотне на уроці?

6. Яке сполучення методів навчання обрано для розкриття нового матеріалу?

7. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття нового матеріалу і чому?

8. Доцільність диференційованого підходу до учнів. Як він здійснювався?

9. Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і яких методах здійснюється?

10. Як використано на уроці навчальний кабінет, які засоби навчання застосовувалися?

11. За рахунок чого забезпечено в класі високу працездатність школярів упродовж всього уроку, як було підтримано сприятливу психологічну атмосферу, спілкування?

12. Чи вдалося цілком реалізувати всі заплановані завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як учитель планує виконати нереалізоване?

Структурний (поетапний) аналіз уроку - це виявлення та оцінка домінуючих структур (елементів) уроку, їхньої ефективності щодо забезпечення розвитку пізнавальних здібностей учнів. Нижче наведено орієнтовну схему поетапного структурного аналізу уроку.

Завдання	Результати	Зміст аналізу
Організаційний етап:
Підготувати учнів до роботи на уроці.	Оперативність під час оргхвилинки, повна готовність класу до роботи, швидке включення учнів у діловий ритм та зосередженість усіх учнів.	Систематичність проведення оргхвилинок, послідовність висування вимог; зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.
Етап перевірки домашнього завдання:
Встановити правильність та усвідомленість виконання домашнього завдання всіма учнями.	Вміння вчителя за 5-7 хвилин перевіри­ти рівень знань у більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання скоригувати опорні поняття й ліквідувати виявлені прогалини.	Використання системи прийомів, які дають можливість перевірити виконання домашнього завдання у більшості учнів, оперативність учителя.
Етап ґрунтовної перевірки знань:
Ґрунтовно перевірити знання окремих учнів. Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами навчання і самоосвіти.	Перевірка вчителем обсягу та правильності знань, їхньої глибини, усвідомленості, вміння використовувати на практиці; рецензування відповідей учнів, спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у знаннях, уміннях і навичках. Активна діяльність усього класу в ході перевірки знань.	Використання різних методів перевірки знань (фронтальна бесіда, тестова перевірка), постановка додаткових запитань на перевірку міцності знань, створення під час опитування нестандартних ситуацій.
Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу:
Організувати й направляти до мети пізнавальну діяльність учнів.	Активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.	Оцінка важливості для учнів нового матеріалу, вміння показати те, чого учні мають навчитися в ході уроку, вміння чітко та однозначно визначити мету уроку.
Етап засвоєння нових знань:
Дати учням конкретне уявлення про новий матеріал, викласти основні завдання й допомогти зрозуміти тему. Первинне узагальнення й систематизація нових знань, освоєння способів навчання, шляхів і засобів, які привели до даного узагальнення. На основі здобутих знань розвивати в учнів відповідні вміння і навички.	У разі використання методу евристичної бесіди, самостійної роботи учнів у поєднанні з бесідою, використання комп’ютерної техніки показником ефективності засвоєння знань учнями є правильність відповідей, дій у процесі бесіди, активна участь усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якість знань учнів на останніх етапах навчання.	Використання прийомів, які підвищують рівень розуміння найголовнішого в досліджуваному матеріалі, визначення особливих ознак; вичленовування в досліджуваному найістотніших характеристик і фіксація на них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, використання прийомів мислення, самостійна робота з книжкою, використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизації; постановка перед учнями навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка евристичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду та опорних знань учнів, словникова робота.
Етап перевірки розуміння учнями нового матеріалу:
Визначити рівень засвоєння учнями взаємозв’язку між фактами, змісту нових понять, усунути виявлені прогалини.	Основний критерій результативності - рівень розуміння нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.	Використання запитань, які вимагають активної розумової діяльності учнів, створення нестандартних ситуацій, звертання вчителя до класу з пропозицією доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення. Врахування додаткових запитань учнів під час з’ясування прогалин у знаннях.
Етап закріплення нового матеріалу:
Закріпити знання і вміння, необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом.	Уміння учнів співвідносити факти, вміння знаходити суттєві ознаки найголовніших понять, конкретизувати їх, активність школярів на уроці.	Оволодіння раціональними методами і прийомами контролю за знаннями, вміннями учнів.
Інструктаж щодо виконання домашнього завдання:
Повідомити про домашнє завдання, пояснити методику його виконання; підбити підсумки уроку.	Правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.	Давати домашнє завдання безпосередньо на уроці, вводити до складу домашнього завдання пізнавальні завдання, запитання; диференціювати підхід до добору матеріалу для домашнього завдання.

Структурно-часовий аналіз уроку

Для навчання молодих педагогів раціональному використанню часу, бережливому ставленню до кожної хвилини уроку варто використовувати структурно-часовий аналіз навчальних занять. Під час подібного аналізу звертається увага насамперед на такі сторони уроку:

Ø раціональний розподіл всього часу (45 хвилин) між окремими елементами уроку, тобто чи розумно було за даних умов виділяти саме стільки часу на опитування, на психологічну підготовку до сприйняття нового матеріалу, на пояснення нового, на закріплення чи домашнє завдання;

Ø раціональність кожного із структурних елементів уроку: які з його елементів доцільно було б скоротити, а які збільшити і для чого саме;

Ø розподіл часу в межах окремих структурних елементів уроку, тобто скільки часу в цілому було виділено на засвоєння нового матеріалу, в який час (початок, середина, закріплення) уроку це відбувалося, як при цьому проводилася психологічна підготовка до сприйняття нового матеріалу, його виклад і закріплення, практичне використання. Аналогічним чином аналізується час, що виділяється на такі елементи уроку, як опитування учнів, перевірка та домашнє завдання;

Ø якісне використання часу на окремі елементи уроку, наприклад, як раціонально й ефективно під час вивчення нового матеріалу використано час на опитування, що це дало, як працював під час опитування клас, скільки часу говорив учитель;

Ø раціональність використання методів навчання, наприклад, наскільки доцільними в даних умовах були ті чи інші види бесіди, самостійної роботи, форми опитування тощо;

Ø доцільність зв’язку між змістом матеріалу і тими методами, за допомогою яких він повідомлявся та засвоювався.

Аналіз етапів уроку

1. Організаційний етап

Навчально-виховні завдання:	1) забезпечення нормальних умов для роботи на уроці; 2) психологічна підготовка учнів до спілкування на навчальному занятті.
Зміст етапу:	1) привітання вчителя як запорука того, в якому психологічному режимі він проведе урок; 2) визначення відсутніх (інтерес до стану здоров’я хворих); 3) перевірка підготовки до уроку (зовнішній вигляд, стан робочого місця). Формування смаку, вибір еталону зовнішності; 4) перевірка підготовки класного приміщення; 5) організація уваги.
Умови досягнення позитивних результатів:	Ä зосередженість, витримка, зібраність учителя; Ä вольова спрямованість; Ä вимогливість та твердий намір одразу ж розпочати урок і водночас приділяти увагу стану учнів; Ä спокійна, впевнена манера триматися в класі, поєднання доброзичливості та сердечності; Ä послідовність та постійність у формулюванні вимог.
Показники виконання навчально-виховного завдання:	Ä доброзичливий настрій вчителя і учнів; Ä короткочасність моменту; Ä повна готовність класу та обладнання уроку до роботи; Ä швидке включення класу до ділового ритму; Ä організація уваги всіх учнів.

2. Перевірка домашнього завдання

Навчально-виховні завдання:	1) перевірка правильності, повноти виконання домашнього завдання, причин невиконання; 2) ліквідація прогалин в знаннях, уміннях та навичках; 3) удосконалення знань, умінь та навичок.
Зміст етапу:	1) виконання домашнього завдання; 2) обов’язкове з’ясування причин невиконання завдання, прийняття заходів для обов’язкового його виконання на наступний урок; 3) визначення типових недоліків та причин їх виникнення; 4) виправлення помилок; 5) залучення до перевірки домашнього завдання чергових, учнів-консультантів; 6) використання взаємоповаги та самоконтролю учнів; 7) осмислення вчителем своєї діяльності на минулому уроці.
Умови досягнення позитивних результатів:	Ä оперативність вчителя; Ä використання системи засобів, що дозволяють визначити виконання домашнього завдання усіх учнів класу; Ä усвідомлення школярами взаємозв’язку домашнього завдання з результатами навчання; Ä сформованість думки учнів про те, що виконання домашнього завдання обов’язково буде перевірено вчителем.
Показники виконання навчально-виховного завдання:	Ä виявлення факту виконання домашнього завдання всього класу за 5-7 хв., встановлення типових помилок та їх ліквідування; Ä встановлення причин невиконання домашнього завдання та прийняття заходів щодо їх ліквідування; Ä використання різних форм контролю; Ä формування розуміння в учнів зв’язку виконання їх домашнього завдання з результатами свого навчання взагалі.

3. Ґрунтовна перевірка знань

Навчально-виховні завдання:	1) ґрунтовна перевірка знань учнів, з’ясування причини виявлених недоліків у знаннях; 2) закріплення, уточнення та систематизація знань учнів; 3) організація під час опитування окремих учнів колективної пізнавальної діяльності; 4) розвиток мовлення та мислення учнів; 5) формування навичок правильного відтворення своїх знань та застосування вмінь; 6) розвиток аналітичного та критичного мислення учнів, вміння давати самооцінку власної діяльності.
Зміст етапу:	1) перевірка різними методами обсягу та якості засвоєння матеріалу окремими учнями; 2) перевірка здатності до образного мислення; 3) перевірка сформованості загальнонавчальних та соціальних умінь і навичок; 4) коментування (оцінювання) відповіді учнів; 5) організація навчальної діяльності всього класу під час опитування окремих учнів.
Умови досягнення позитивних результатів:	Ä використання різних методів перевірки знань; Ä постановка додаткових питань для перевірки ґрунтовності усвідомлення знань; Ä створення нестандартних ситуацій для використання знань; Ä залучення всього класу до активного слухання відповіді; Ä створення атмосфери серйозності та важливості роботи.
Показники виконання навчально-виховного завдання:	Перевірка не лише обсягу та правильності знань, а й їхньої ґрунтовності, усвідомлення, вміння застосовувати на практиці.

4. Підготовка учнів до активного та свідомого
засвоєння нового матеріалу

Навчально-виховні завдання:	1) організація та спрямування пізнавальної діяльності учнів, підготовка їх до засвоєння нового матеріалу; 2) навчання учнів формулювати мету та вибирати конкретні засоби для досягнення мети.
Зміст етапу:	1) повідомлення теми вивчення нового матеріалу; 2) формулювання разом з учнями мети і завдань вивчення матеріалу; 3) показ практичного значення вивчення нового матеріалу, мотивація учнів до його засвоєння; 4) постановка перед учнями навчальної проблеми.
Умови досягнення позитивних результатів:	Ä попереднє обмірковування вчителем формулювання мети, завдань, практичного значення для учнів нового матеріалу, навчальної проблеми, їх фіксація в поурочному плані; Ä уміння чітко, разом з учнями формулювати освітню мету уроку; Ä сформованість в учнів розуміння, що без мети дуже важко оцінити результат їхньої діяльності на уроці; Ä обговорення навчальної мети з учнями або формулювання її разом з ними.
Показники виконання навчально-виховного завдання:	Ä активність пізнавальної діяльності учнів на наступних етапах; Ä ефективність сприйняття та осмислення нового матеріалу; Ä розуміння учнями практичного значення навчального матеріалу.

5. Засвоєння нових знань