Методична служба – школі (стр. 8 )

Системний аналіз уроку передбачає перестановку акцентів із зовнішньої діяльності вчителя на діяльність учнів.

Морфологічний аналіз дозволяє визначити основні навчально-виховні моменти, кожен з яких є генетичною основою уроку і має:

Ø дидактичні завдання;

Ø зміст навчального матеріалу;

Ø форми організації пізнавальної діяльності;

Ø кінцевий результат.

Важливо пам’ятати, що аналіз кожного етапу відбувається у зв’язку з попереднім та наступним, враховуючи при цьому вплив етапу на кінцевий результат уроку.

Кінцевий результат уроку – це складне й багатоаспектне явище, його не можна зводити тільки до якості знань, умінь та навичок, які учні отримали на даному уроці.

Має значення не тільки кінцевий результат сам по собі, а й шляхи його досягнення, перш за все характер стосунків між учителем та учнями, бо знання, уміння і навички можуть бути отримані як на підставі авторитарних стосунків, так і стосунків співробітництва.

Сучасним можна назвати лише такий урок, на якому головним працівником у процесі навчання є учень, навчальна діяльність якого об’єктивно спрямована на освіту та формування своєї особистості. Вчитель розуміє, що учень – це не той, кого він навчає, а той, хто в нього навчається.

Аналіз уроку допомагає виявити розрив між метою уроку і кінцевим результатом та визначити його причини (поетапно).

1. Загальну характеристику мети уроку:	Ä чи визначає вчитель мету і тему, чи інформує про них учнів і як він це робить;
Ä чи все в класі сприяє тому, щоб вже на першому етапі уроку учні були підготовлені до сприймання мети і завдань уроку, до розуміння важливості поставленої мети уроку в системі інших уроків; Ä чи акцентується увага на готовності вчителя і учнів до уроку.
2. Визначення типу і структури уроку, їх характеру:	Ä доцільність вибору даного типу уроку в досягненні мети і поставлених завдань;
Ä місце цього типу уроку в системі інших уроків з даної теми; Ä відповідність структури уроку даного типу (послідовність розташування елементів уроку, їх наявність), регламентація в часі, роль кожного етапу у виконанні дидактичних і виховних завдань.
3. Аналіз змісту уроку:	Ä чи відповідає даний зміст виховним особливостям дітей, їхнім індивідуальним якостям;
Ä чи відповідає зміст матеріалу найновішим науковим знанням із конкретної теми; Ä чи пов’язаний матеріал із життям, практикою, досвідом учнів, місцевим матеріалом; Ä чи сприяє матеріал розвитку творчого, самостійного мислення, чи присутні у ньому елементи пошуку, історичний аспект, дослідницький характер; Ä чи сприяє матеріал, що викладається, нагромадженню нових знань, прищепленню вмінь та навичок у порівнянні із засвоєними раніше; Ä чи має матеріал виховну спрямованість.
4. Аналіз методів і прийомів навчання на уроці:	Ä почуття міри у використанні словесних, наочних та практичних методів; Ä різноманітність прийомів;
Ä методи і прийоми індивідуальної роботи; Ä сприяння методів і прийомів навчання реалізації основної дидактичної мети.
5. Аналіз діяльності вчителя й учнів на уроці:	Ä типові прийоми оцінювання знань учнів; Ä критерії оцінок учителя;
Ä час оцінювання (упродовж уроку чи лише наприкінці); Ä виховне значення оцінки; Ä диференціація домашнього завдання (який його обсяг, елементи роз’яснення в класі, ступінь складності, творчий характер); Ä активність учителя, вміння організувати клас на різних етапах уроку, педагогічний етап, етика вчителя, вміле поєднання колективних і індивідуальних форм роботи, прийоми педагогічного впливу на клас і окремих учнів з метою ефективної організації уроку; Ä активність і дисципліна класу, ставлення учнів до вчителя, самостійність їхньої роботи на уроці.
6. Загальні висновки про ефективність уроку:	Ä освітнє і виховне значення уроку; Ä позитивне та негативне на уроці;
Ä поради, як позбутися недоліків, до якої додаткової літератури звернутися, з чиїм досвідом ознайомитися.

№ з/п	Об’єкт оцінки	Бали
1. Оцінка основних особистісних якостей учителя на уроці
1.1.	Знання предмета і загальна ерудиція вчителя в цілому.
1.2.	Рівень педагогічної і методичної майстерності.
1.3.	Культура мовлення, темп, дикція, інтенсивність, образність, емоційність, загальна фахова підготовка.
1.4.	Рівень тактовності і демократичності взаємин з учнями.
1.5.	Зовнішній вигляд учителя, міміка, жести, культура поведінки.
2. Оцінка основних характеристик діяльності учнів на уроці
2.1.	Ступінь пізнавальної активності, творчості і самостійності.
2.2.	Рівень загальнонавчальних і спеціальних умінь та навичок.
2.3.	Наявність та ефективність колективних (групових) форм роботи.
2.4.	Рівень дисциплінованості, організованості і зацікавленості.
3. Оцінка змісту діяльності вчителя та учнів на уроці
3.1.	Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу (сформованих умінь і навичок).
3.2.	Актуальність і зв’язок із життям (теорії з практикою).
3.3.	Ступінь новизни, проблемності й привабливості навчального матеріалу (інформації, здобутої учнями).
3.4.	Оптимальність обсягу навчального матеріалу.
4. Оцінка ефективності способів діяльності вчителя і учнів
4.1.	Раціональність та ефективність використання часу уроку, оптимальність його темпу, а також чергування і зміни видів діяльності.
4.2.	Ступінь доцільності та ефективності використання наочності і ТЗН.
4.3.	Ступінь раціональності та ефективності використовуваних методів і організаційних форм роботи.
4.4.	Наявність зворотного зв’язку з усіма учнями в ході уроку.
4.5.	Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проведено оцінку знань, умінь і навичок.
4.6.	Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.
4.7.	Дотримання правил охорони праці й техніки безпеки вчителем і учнями на уроці.
5. Оцінка мети і результатів проведеного уроку

Зазначимо, що наведені вище аспекти аналізу уроку носять до певної міри умовний характер і повинні здійснюватися під кутом зору мети відвідування уроку та програми спостереження за процесом уроку.

Аналіз уроку - це характеристика та оцінка навчального заняття в цілому чи окремих його компонентів, сторін.

Мета педагогічного аналізу уроку полягає в оцінці роботи вчителя з позицій відповідності проведеного уроку досягненням психолого-педагогічної науки, визначенні подальших перспектив вдосконалення професійної майстерності вчителя.

Аналіз уроку дозволяє реалізувати декілька функцій:
	− визначення рівня науковості матеріалу, що вивчається, його відповідність програмі, якість засвоєних учнями знань;
	− оцінка досягнень та недоліків у роботі вчителя, відповідність використаних методів навчання передовому досвіду і рекомендаціям науки; поради вчителеві щодо можливих шляхів і змісту вдосконалення педагогічної майстерності;
	- оцінка ділових та етичних якостей вчителя, його мовлення, культури спілкування тощо.

Ø виявити педагогічне явище; Ø виявити причини цього явища; Ø показати, як виправити негативні наслідки чи розвинути явище позитивно; Ø передбачити можливі труднощі.

Основні типи і види аналізу уроків

Як свідчить передовий педагогічний досвід, на практиці застосовується декілька типів і видів аналізу уроку.

Види педагогічного аналізу:	Ä параметричний; Ä тематичний; Ä підсумковий.
Рівні педагогічного аналізу:	Ä стихійно-емпіричний; Ä емпіричний; Ä науковий (морфологічний, структурний, функціональний, генетичний).

Тип аналізу уроку	З якою метою застосовується
Повний, комплексний	Вивчити якість (ефективність) уроку.
Аспектний	Визначити рівень засвоєння школярами програми; встановити рівень викладання.
Короткий	Застосовується у виняткових випадках і зумовлений відсутністю достатнього часу для повного аналізу.

Повний аналіз уроку:	Ä включає аналіз усіх аспектів уроку - змістового, дидактичного, психологічного;
Ä це система аспектних аналізів, тобто оцінка реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів і результативності уроку; Ä проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу і вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи.
Комплексний аналіз уроку:	Ä це одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших основ уроку;
Ä передбачає всебічний аналіз єдності і взаємозв’язку мети, змісту, форм і методів організації уроку; Ä за характером близький до повного і застосовується головним чином під час аналізу кількох уроків з однієї теми, а також з навчальною метою.
Аспектний аналіз уроку:	Ä це глибоке вивчення та аналіз окремого аспекту (виховного, психологічного, організаційного тощо) уроку;
Ä це розгляд, детальне та всебічне вивчення й оцінка під певним кутом зору якої-небудь сторони або окремої мети уроку у взаємозв’язку з результатами діяльності учнів: Ø реалізація вчителем триєдиного завдання уроку; Ø використання розвивальних методів на уроці; Ø вивчення способів активізації пізнавальної діяльності учнів; Ø шляхи розвитку пізнавального інтересу; Ø формування загальнонавчальних методів і навичок у школярів; Ø перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів; Ø організація проблемного навчання на уроці тощо; Ä проводиться в обмежений проміжок часу; Ä використовується з метою виявлення і встановлення ефективності певних прийомів діяльності вчителя.
Короткий аналіз уроку:	Ä це загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, яка характеризує рівень досягнення освітньої, виховної та розвивальної мети уроку;
Ä проводиться з метою загальної оцінки якості уроку, його науково-теоретичного рівня; Ä відображає лише основні дидактичні категорії (досягнення мети уроку, вирішення пізнавальних завдань, виконання плану уроку).

Основний зміст видів аналізу уроку