Методична служба – школі (стр. 32 )

Буква Б: Підійміть його мерщій!

Буква В: Зошит, виявляється.

Буква Б: Чий він, чий?

Брудний зошит:

Я подертий, я потертий, У обкладинці старій, Весь в чорнилі, весь в мастилі...

Буква А: Хто хазяїн твій?

Зошит (зітхає): Андрій!..

Лінійка: Я скаржусь на Андрійка!

Буква А: Ти хто?

Лінійка:

Андрійкова лінійка! Я терплю страшенну муку: Правлю хлопцю за шаблюку! Він дубасить мною стіл, Я вже тріснула навпіл!

Зошит (обняв лінійку): Ми тепер каліки!

Лінійка і Зошит (разом): Нам потрібні ліки!

Буква А (виводить хлопчик Андрійка, який ховається поміж літер):

Що ти скажеш, га, Андрійку?

Андрійко ( дивиться під ноги): Я не хочу мати двійки...

Я не буду мучить вас.

Я дурні покину звички,

Допустіть до переклички.

Буква А:

Ну біжи, вставай між літер. Та щоб сльози мені витер!

Андрійко (радісно):

Я букви знаю до ладу, Алфавіт не підведу!

Ведуча:

Вивчать азбуку малята, Приголосні, голосні, Риби, птаство і звірята Допоможуть в навчанні.

„А”:	А − в алфавіті – найперша! А − в алфавіті – найлегша! Альбатрос пита акулу: − А про азбуку ти чула? − Азбука? – хвостом плескає. Акулятко вже читає.

„Б”:	Бавлять ранньої пори Бобренят старі бобри. Бубонить бобер до білки: − Бобреня боїться бджілки.
„В”:	Вовк ведмедя розбудив: − Вже весна. Гуляти йти! Виліз велетень з барлогу − Вовк тікає в ліс від нього.

„Г”:	Гуси гучно ґеґотали – Горобці зерно клювали. Гонять гуси горобців, Голубок на ґанок сів.

„Ґ”:	Яка ніч – такий світанок. Яка хата – такий ґанок. Які ґазда і ґаздиня – Отака й у них дитина.

„Д”:	Дрізд до дятла: − Добрий день! Дуб здоровий, не впаде? Дятел дзьобом дріботить: − Двісті років простоїть.

„Е”:	Ему мчить – не наздогнати, Ему – страус, птах, малята. Ефа в пустелі живе, де піски, Ефа – отруйна змія, малюки.

„Є”:	Єнот навчав синка єнота: Є в лісі річка і болото. Є мисливець він – полює, Єгер є – він ліс пильнує.

„Ж”:	Журавель шукає броду – Жабенятко скік − у воду. Жук до жаби: − Жу-жу-жу! Журавлеві розкажу!

„З”:	Зажурився Заєць-тато – Знов пустують зайченята. Злий зухвалий лис близенько. − Зайченята, в дім хутенько!

„И”:	„И” великої немає, „И” слова не починає. Виплив кит на середину, Хвилям кит підставив спину.

„І”:	Індики іволзі белькочуть: − Індики до зерна охочі. І борода індику личить, Ідемо – Іванка їсти хоче.

„Ї”:	Їде віз по дорозі, Їздовий спить на возі, Їжачок згорнувся в клубок, Поклав голки на візок.

„Й”:	Йди до мене, кошенятко, Йод на ранку – все в порядку! Йод пекучий – пострибай, Йорж колючий − не чіпай!

„К”:	Кінь катає дітлахів, Кіт Мурко ковбаску з’їв. Квокче квочка: − Ко-ко-ко! Кинь ці витівки, Мурко!

„Л”:	Лось і лосенятко з ним, Ліс для лосів − рідний дім. Літо в ліс гукнуло осінь, Лист летить на спини лосям.

„Н”:	Норці не потрібна нірка – Носить норка теплу шкірку. На снігу слідів стежинка, Норці взимку тепло в спинку.

„О”:	Осел по вулиці гаса! – Осла ужалила оса, Ой, боляче! Отож, малята, Осу і вам не слід чіпати.

„П”:	Пугач хвалиться пінгвіну: Півень дав мені пір’їну. Причеплю, причепурюся, Потім паві покажуся.

„Р”:	Рак непоспіхом задкує, Рибка лин над ним кепкує: − Рак забрів в очерети, Річку думав перейти.

„С”:	Спить старий сердитий сом, Сниться сому сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок.

„Т”:	Тато-тигр, тигриця-мама Тихо ходять чагарями. Тигреня ричати вчиться – Тигра всякий звір боїться.

„У”:	Удав – товстезний і строкатий – У затінку улігся спати. Увившись між високих трав, Удав до вечора куняв.

„Ф”:	На майдані, де фонтан, У футбол грав фазан. Був би класний футболіст – Заважає пишний хвіст.

„Х”:	Хом’ячок наш захворів – Хтось холодним напоїв. Хом’ячкові нудно в ліжку, Ходить в гості сіра мишка.

„Ц”:	Цап забрів у двір, рогатий – Цуценя втекло до хати. Цілу ніч йому не спалось, Цапа цуценя боялось.

„Ш”:	− Шишкарику-пташечко, Що ти довбеш щоденно? − Шишечки з сосоночки, Шишечки з ялини!

„Щ”:	Зубаті щука і щупак Щербатий чистили п’ятак Щіткою щербатою У щупака за хатою.

„Ь”:	Знак називається м’яким. Пом’якшуєм вимову ним. Це знає і маля, Бо слово „пень” І слово „день” м’якенько вимовля.

„Ю”:	Ви тільки гляньте − птах юрок, Брат легкокрилих ластівок, Об’їхав юнгою весь світ, Прибув у місто Алфавіт.

„Я”:	Ясени ледь-ледь шуміли, Яснооке сонце сіло. Яструб ящірку несе, Я – остання буква. Все!

Літери (хором): От і всі казки та вірші.

Буквар:

Є тут кращі, є тут гірші, Щось вподобав кожен з вас. Та дивіться – вже нерано, І мені прощатись час.

Перший учень:

Добрий Букварику! Перша книжко! Хочеться навіть поплакати трішки... Жаль розлучатися, хоч і треба. Ми не забудемо ніколи за тебе!

Другий учень:

Спасибі тобі за добру науку, За паличку першу і першу букву, За перше слово і першу казку, За першої вчительки щирої ласку. Ми пам’ятатимемо довгі роки Мудрі й повчальні твої уроки.

Пісня “Прощавай, Букварику”
(Слова і музика М. Йовенка)

Буквар:

Я вас навчив читати й писати Слово „бабуся” і слово „тато”, Слово „хлібина”, „світ”, „навчання”, „країна”, „учителька”, „правда”, „знання”. Я залишаю навіки з вами Слово „цвітіння” зі словом „жити”, Давні слова „пшениця” і „жито”. Хай не зринає в ваших снах Підле й потворне слово „війна”! Хай поведе від мого порога Вас таємниче слово „дорога”! Хай вам щастить на шляху широкім, Любі дівчата, мої синьоокі! Вмійте боротися з лихом завзято, Непосидющі мої хлоп’ята! Хай підростає ваш дружній клас! Я залишаю вас.

Разом:

Прощавай, Букварику, в школі перший друже! Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.

Буквар:

От тепер вам, діти, от із ким дружити. Читанко добра, прийми естафету, Веди школярів по дорогах планети. Хай відкриють їм розум і руки Незнанні шляхи на планеті Науки! Хай не погасне бажання малят Творити добро на планеті Земля!

Читанка:

Я – Читанка нечитана, навчатиму ваш клас. Я з вами говоритиму про наш прекрасний час. Букварику, мій братику, розумна голова, Твої веселі літери складуть мої слова. А ти спочинь до вересня, чи просто погуляй. Букварику, мій братику, спасибі! Прощавай! Я – ваша перша Читанка. Красива в мене свитонька, Цікаві сторінки, є вірші та казки. Покажу вам сто земель, Ще й космічний корабель! (Весело кружляє) Даруватиму щодня і забави, і знання! (Читанка співає 1 куплет із прощальної пісні) Хай збудуться всі побажання хороші! А я вас у дальшу дорогу запрошую. Буду ще довго потрібною Вам, Потім колегам своїм передам. (Вказує на лаштунки, звідки виходять підручники)

Рідна мова:

Я не з лісу, я не з поля, Нелегка у мене доля, Через радість і біду Я з віків до вас іду. Я дитину колисала, Україну захищала І від роду і до роду Зберігала свою вроду. Всі народи мову мають, Всі пісень своїх співають. Бо хто знає мову рідну, Той багатий, а не бідний.

Математика:

Ой мороки було з вами Вчительці багато, Як задачі починали Ледве ви в’язати! Математиці нелегко Було вас учити, Щоб таблицю додавання Вдало примінити. Зараз знають, Числа можуть розповісти, Розказати про все на світі. Скільки домнам вугілля треба, Ну, а дітям – шоколаду. Скільки зір на небесах, А ластовиння на носах.

Природознавство:

А де лягає сонце спати, І звідки вітер, звідки тінь, І сніг чому такий лапатий, І заєць чом такий вухатий, Чого бджолі дрімати лінь, Чи справді гірша стала глина, Від чого запашна малина, Куди повзе рогатий жук, − Це я, малята, розкажу. Бережіть ріки, бережіть води. Як матусю рідну, любіть ви природу. Бережіть кожну квіточку й травинку, Бо ми всі − природи рідної частинка.

Читанка:

Спасибі, колеги, ми стрінемось потім. Ще жде нас попереду море роботи.

Перший учень:

Ми читаєм і рахуєм, Додавати вмієм всі. Ой, як жаль, що ми не підем Знову в перший клас усі!

Другий учень:

Перший раз в перший клас! Рік тому зустрів він нас. Потім підем в клас наступний, Вітер хай нам дме попутний.

Третій учень:

І ця ж дошка, крейда, карти Разом з нами перейшли. Трішки вищі стали парти – Разом з нами підросли.

Четвертий учень:

Один одного ми любили, Станем всі за одного. Вчитись в другім класі будем, Всі ми хочемо цього.

П”ятий учень:

Наші тати і мамусі! Разом з нами вчились ви. Ми спасибі кажем щиро І бабусям, і дідусям.

Ведуча:

І вам, шановнії батьки, Спасибі хочу я сказати За ночі ті, що не доспали, Задачі ви усі рішали, За вірність прикладів і вправ. І за малюнки з малювання – Тут кожен батько участь брав. Це перший крок, Попереду ще 11 років, Отож, навчайтесь, батьки, І кожен день робіть уроки!

Пісня „Прощальна”