Методична служба – школі (стр. 1 )

МЕТОДИЧНА СЛУЖБА – ШКОЛІ

Інформаційно-методичні матеріали
на допомогу працівникам освіти

Випуск 3

Тернопіль

„Астон”

2004

Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 4. / Укладачі: , , Г. Г. Свінних, В. І. Уруський. – Тернопіль: Астон, 2004. – 290 с.

Черговий випуск збірника містить інформаційно-методичні матеріали з актуальних питань змісту, організації та управління навчально-виховним процесом у закладах освіти.

Організація профільного навчання в старшій школі обумовлює необхідність відновлення системи професійної орієнтації учнівської молоді. Для вирішення цих проблем у збірник вміщено нормативні документи з питань професійної орієнтації як передумови вибору профілю навчання і соціально-професійного самовизначення юнаків та дівчат.

Значна частина матеріалів присвячена технологіям здійснення контролю за роботою вчителя. Публікуються матеріали з досвіду роботи вчителів зарубіжної літератури.

Продовжено публікацію методичних рекомендацій з організації громадянської освіти.

© , , Свінних Г. Г., І.,
укладання, 2004.

© „Астон”, верстка, 2004.

ПУТІВНИК ПО ЗБІРНИКУ

Проект Положення про післядипломну освіту в Україні (витяг)	6
Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні	16

Конвенція МОП про політику в галузі зайнятості (витяг)	25
Рекомендація МОП щодо політики в галузі зайнятості (витяг)	25
Рекомендація МОП щодо спеціальних програм забезпечення зайнятості та підготовки молоді в цілях розвитку (витяг)	28
Конвенція МОП про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів (витяг)	29
Рекомендація МОП щодо професійної орієнтації та професійної підготовки у галузі розвитку людських ресурсів (витяг)	31
Концепція державної системи професійної орієнтації населення (витяг)	37
Положення про організацію професійної орієнтації населення (витяг)	41
Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається (витяг)	46
Рекомендації щодо основних напрямів та змісту профорієнтаційної роботи в державній службі зайнятості (витяг)	49
Положення про територіальний центр професійної орієнтації населення (відділ територіального центру зайнятості) державної служби зайнятості (витяг)	50
Молодіжна біржа праці (з досвіду роботи)	54
Словник соціально-психологічних термінів і понять (на допомогу читачам)	61

Відвідування та аналіз уроків	68
Контроль стану викладання навчальних предметів	114
Вивчення системи роботи вчителя	133
Діагностика професійної компетентності педагогічних працівників	145
Контроль за навчально-виховним процесом	168
Типи, структура та самоаналіз уроків (педагогічний дайджест)	184

З досвіду організації особистісно орієнтованого навчання на уроках зарубіжної літератури	189
Особистісно орієнтоване навчання. Пам’ятка вчителю	196
Аналіз уроку в системі особистісно орієнтованого навчання	197

Громадянська освіта в школі: завдання, зміст та форми реалізації	204
Форми організації політико-правових завдань громадянської освіти	209
Суспільна акція школярів України „Громадянин”	215
Базові (опорні) поняття громадянської освіти	217
Активні та інтерактивні технології громадянської освіти	221

Ми − першокласники	254
Свято зустрічі весни	273
Батькова криниця	279
Королева Зубна Щітка	285

ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА В УКРАЇНІ

Проект

Положення
про післядипломну освіту в Україні
(витяг)

1. Загальні положення

1.1. Післядипломна освіта є складовою частиною національної системи освіти, яка функціонує у відповідності до Конституції України, Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, даного положення та інших нормативно-правових актів у галузі освіти України.

1.2. Післядипломна освіта − спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої спеціальності та професії на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

1.3. Післядипломна освіта сприяє задоволенню інтересів громадян у постійному підвищенні професійного рівня, запобігає втратам продуктивних сил засобами оновлення і корекції професійної підготовленості фахівців до змінюваних умов духовно-інтелектуального та матеріального виробництва, кон’юнктури ринку праці, виступає одним із засобів їх соціального захисту та забезпечує потреби суспільства і держави у висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівцях.

1.4. Післядипломна освіта здійснюється окремими закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів... на підставі укладених договорів... та, у випадках, передбачених чинним законодавством, за державним замовленням.

1.5. Зміст післядипломної освіти визначається вимогами суспільства до кадрового забезпечення галузей господарства з урахуванням перспективи їх розвитку, сучасними вимогами до засобів, форм і методів професійної діяльності на основі освітньо-професійних та професійних програм відповідного освітнього напряму. (...)

2. Основні завдання післядипломної освіти та її складові

2.1. Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистому та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво нові технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

2.2. Система післядипломної освіти складається із закладів післядипломної освіти, структурних підрозділів вищих навчальних закладів, наукових, науково-методичних, методичних установ і органів управління.

2.3. Структура післядипломної освіти включає:

Ø перепідготовку кадрів;

Ø спеціалізацію;

Ø розширення профілю (підвищення кваліфікації);

Ø стажування;

Ø клінічну ординатуру.

2.3.1. Перепідготовка кадрів − це отримання іншої спеціальності та професії на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду, а також одночасне навчання у вищих навчальних закладах за двома спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів в одному або різних навчальних закладах. (...)

2.3.2. Спеціалізація − це набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов’язки, які мають особливості, в межах спеціальності з урахуванням нових напрямів розвитку науки, нової техніки та технології відповідно до засобів, продуктів діяльності та умов виконання певних професійних функцій. (...)

2.3.3. Розширення профілю (підвищення кваліфікації) − це набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності, систематичне оновлення та поглиблення професійних знань, умінь та навичок за спеціальністю, професією, підвищення інтелектуального і культурного рівня. Довгострокове підвищення кваліфікації (термін визначається галуззю, замовником, у межах від 72 до 432 навчальних годин) − проводиться не рідше одного разу на п’ять років за професійним спрямуванням виробничої діяльності і є обов’язковим для всіх працюючих фахівців. ... Короткострокове підвищення кваліфікації (до 72 навчальних годин) − проводиться в закладах післядипломної освіти, безпосередньо на виробництві, тематичних семінарах, виїзних заняттях за цільовим професійним напрямком по поглибленню знань та навичок в окремих розділах виробничої діяльності, питань економіки, законодавства, нової техніки, технології, ділового мовлення тощо. Курсове підвищення кваліфікації (тривалість визначається окремими навчальними планами) − проводиться в закладах післядипломної освіти … для задоволення різноманітних потреб особи. (…)

2.3.4. Стажування − це набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності, засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді більш високого рівня. Стажування відбувається на підприємствах, в організаціях, наукових установах, закладах освіти як в Україні, так і за кордоном. Здійснюється за індивідуальним планом (від 1 до 10 місяців), який затверджується керівником установи чи підрозділу, який направляє на стажування. Стажування може бути також і одним із розділів навчального плану перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. (…)

3. Заклади післядипломної освіти та засади їх діяльності

3.1. Закладами післядипломної освіти є спеціалізовані навчальні заклади освіти, а також підрозділи вищих навчальних закладів, організацій, підприємств, які здійснюють перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації, стажування...

3.2. До мережі закладів післядипломної освіти належать:

Ø академії, інститути, коледжі, центри, школи, курси та інші заклади вдосконалення, підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів відповідної галузі та сфери;

Ø підрозділи вищих навчальних закладів (інститути, філіали, факультети, відділення, навчально-консультаційні пункти та ін.);

Ø професійно-технічні навчальні заклади, навчально-курсові комбінати, які здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку робітничих кадрів...

3.3. Заклади післядипломної освіти створюються для... працівників установ, організацій, підприємств інших галузей та сфер − відповідними галузевими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями та установами.

Заклади післядипломної освіти можуть також створюватися юридичними та фізичними особами на приватній власності в установленому порядку...

3.4. Заклади післядипломної освіти незалежно від їх статусу, підпорядкування і форми власності повинні забезпечувати якість освіти відповідно до вимог державних стандартів освіти. (...)

3.9. Основними напрямами діяльності закладів післядипломної освіти є:

Ø перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації, стажування...;

Ø участь в атестації та сертифікації працівників галузі, сфери;

Ø науково-методичне забезпечення системи післядипломної освіти фахівців галузі;

Ø науково-дослідна робота з проблем розвитку галузі та післядипломної освіти;

Ø підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

Ø створення та обслуговування сучасних інформаційних систем;

Ø видання наукової, науково-методичної, навчальної літератури;

Ø культурно-освітня та просвітницька діяльність;

Ø фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність;

Ø здійснення міжнародних зв’язків.

3.10. Головними завданнями закладів післядипломної освіти є:

Ø запровадження гнучкої системи безперервної освіти громадян, яка має на меті їх адаптацію до професійної діяльності в умовах швидкої зміни соціально-економічних відносин;

Ø розробка та впровадження різноманітних форм навчання, теоретичне, навчально-методичне, організаційне та інформаційне його забезпечення;

Ø забезпечення спільно із замовниками оптимальної періодичності та термінів навчання з урахуванням встановленого порядку атестації фахівців;

Ø розробка, підтримка, апробація та впровадження інноваційних технологій...;

Ø участь спільно з органами управління у проведенні соціологічного моніторингу та статистичного аналізу, що мають на меті визначення перспектив і напрямків розвитку галузі, способів управління нею та потреб у відповідному підвищенні кваліфікації чи перепідготовці фахівців;

Ø здійснення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з проблем розвитку певної галузі та післядипломної освіти, участь у виконанні державних, галузевих та регіональних цільових наукових програм;

Ø підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу, підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в першу чергу для системи післядипломної освіти;

Ø підготовка підручників, посібників, науково-методичних розробок, збірників наукових праць, монографій, періодичних видань тощо;

Ø поширення серед громадськості знань, пов’язаних із функціонуванням відповідної галузі;

Ø надання платних освітніх, експертних, видавничих, інформаційних та інших... послуг...;

Ø зміцнення... навчально-матеріальної бази, обладнання її передовим устаткуванням, поліграфічною, обчислювальною технікою, забезпечення слухачів необхідними житлово-побутовими умовами;

Ø розробка та реалізація міжнародних програм і проектів у галузі післядипломної освіти...

3.11. Заклад післядипломної освіти має право на:

Ø самостійне планування роботи, вирішення питань науково-методичної, видавничої, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності, передбачених Статутом чи Положенням;

Ø визначення форм, методів і змісту перепідготовки та післядипломної підготовки кадрів, спеціалізації, підвищення кваліфікації, стажування...;

Ø прийняття на роботу працівників...;

Ø визначення в установленому порядку організаційної структури управління закладу, рівня автономності його підрозділів...

3.12. Заклад післядипломної освіти зобов'язаний:

Ø діяти на підставі чинного законодавства та власного Статуту чи Положення;

Ø дотримуватись умов ліцензування та вимог Міністерства освіти і науки України щодо здійснення освітньої діяльності відповідно до державних освітніх стандартів;

Ø виконувати накази та розпорядження галузевих органів управління, у підпорядкуванні яких вони знаходяться;

Ø забезпечувати необхідну якість надання освітніх послуг;

Ø підтримувати безпечні та нешкідливі умови освітньої діяльності учасників навчально-виховного процесу.

3.13. Очолює заклад післядипломної освіти його керівник (ректор, директор, декан, начальник тощо).

Керівники призначаються на посаду засновником (органом, у підпорядкуванні якого знаходиться заклад освіти) або засновниками (юридичними та фізичними особами), відповідно до чинного законодавства України.

Керівник:

Ø несе повну відповідальність за діяльність закладу;

Ø діє відповідно до чинного законодавства від імені закладу і представляє його у всіх органах, установах, підприємствах і організаціях;

Ø розпоряджається майном навчального закладу за згодою власника, укладає угоди, видає доручення, відкриває в банках рахунки;

Ø видає накази та дає вказівки, обов’язкові для працівників, яких вони стосуються;

Ø приймає та звільняє з роботи працівників відповідно до чинного законодавства, в тому числі на підставі конкурсного відбору, контрактів, трудових угод, а своїх заступників та головного бухгалтера − за погодженням із засновником (органом, у підпорядкуванні якого знаходиться заклад освіти) або засновниками (юридичними та фізичними особами). (…)

3.16. Для розгляду та вирішення основних питань діяльності закладу післядипломної освіти створюються робочі органи (ректорат, деканат, дирекція, приймальна комісія) і дорадчі органи (вчена, педагогічна, наглядова, науково-методична ради тощо), які діють на підставі Статуту або Положення про заклад, положень про зазначені органи, Положення про державний вищий заклад освіти (для закладів, що засновані на державній і комунальній формі власності). До повноважень цих органів належать:

Ø прийняття рішень з усіх питань планування і організації навчальної, наукової та методичної роботи закладу;

Ø заслуховування звітів про наукову, методичну та навчальну роботу закладів освіти, їх підрозділів, окремих виконавців;

Ø визначення спільно із замовниками змісту, форм і термінів спеціалізації..., стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників відповідної галузі;

Ø розгляд питань про заміщення посад наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладу, прийняття рішення про проведення конкурсу на заміщення посад, організація і проведення конкурсу;

Ø прийняття рішення про направлення до аспірантури, докторантури, а також про надання творчих відпусток співробітникам закладу;

Ø вирішення в установленому порядку питання про присудження наукових ступенів та присвоєння (вчених і педагогічних) звань науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам закладу;

Ø визначення на підставі експертних оцінок (рецензій) доцільності видання програм, методичних посібників, підручників тощо та надання у встановленому порядку рекомендацій до їх друку. (...)