Методична служба – школі (стр. 31 )

Пісня “Ми першокласники”

(Слова і музика М. Йовенка)

Нові портфелики, а в них Букварики.

Не так нас просто серед друзів вже знайти.

Приспів:

Ми першокласники,

Ми однокласники,

О, як нам весело гуртом

До школи йти.

Ми пишем палички, крючечки,

Складаєм літери до купки у склади

Приспів.

Малюєм пташечки, квітки, комашечки,

Співаєм весело. Ти, пісенько, лети.

Ведучий:

Дорогі гості, друзі, знайомі! Увага! Увага! Увага!

Ведуча:

Є червоних днів багато На листках календаря, А між ними й наше свято − Вшанування Букваря.

Ведучий:

Ось над містом тихим ранком Зайнялась зоря. В нашім класі славне свято – Свято Букваря.

Ведуча:	Наш дзвінок веселий кличе Друзів і батьків на свято: − Не запізнюйтеся! Швидше! Час з буквариком прощатись
Ведучий:	Гостей дорогих ми вітаємо щиро, Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

Ведуча:

Спасибі, що прийшли до нас – у перший клас!

Ведучий:

Ми всіх гостей вітаємо І дуже вам радіємо!

Ведуча:

Ми усі радіємо, Бо ми всі букви знаємо! Бо ми читати вміємо!

Вчитель: Любі друзі! От і настав той день, якого чекали ми всі − і дорослі, і діти. Сьогодні наш Букварик проводжає у вищі ступені школи своїх маленьких друзів. Але для нас ця подія і радісна, і щаслива.

Радісна, бо вчорашні малята вже підросли, зміцніли, багато чого навчилися і готові до подальшого серйозного життя. А щаслива тому, що ви − справжні учні.

Ведучий:

Наш „Букварик” випускає Дітей щасливих і дзвінких, Інші книги зустрічають Першокласників таких.

Ведуча: Тож зустрічайте наших винуватців свята Букварикового!

Звучить фонограма вальсу. Діти парами заходять до зали.
Вчитель називає прізвища та імена дітей-першокласників

Букварик:

Вітаю вас, діти, за те, що зросли ви, Вам далі в школі з новими підручниками йти, Бажаю вам бути в здоров’ї і силі, Добрими й щирими всім вам зрости.

„Пісня про Буквар”

Зелено, зелено в нашому дворі.

Яснеє сонечко світить угорі,

Яснеє сонечко дивиться у віконечко,

Узяли у руки наші букварі.

Весело, весело завжди нам бува,

Кожен букварика радо відкрива.

Ми їх вивчаємо, літери складаємо

І вчимося читати ми першії слова.

У кожного в житті один тільки раз

Буває свій перший, свій пам’ятний час,

І перший підручник, і перший урок,

І перший гучний наш веселий дзвінок.

Я пам’ятаю той дзвінок веселий,

Що продзвенів нам перший раз.

Коли прийшов з букетом в школу

В свій найкращий перший клас.

Пісня „Перше вересня”

Засипле села осінь калиновим намистом,

До школи нас запросить дзвіночок урочисто.

Школярики, школярі, нас чекають букварі,

Нас чекають світлі парти, і підручники, і карти,

І просторий клас, наша перша вчителька

Виглядає нас, виглядає нас, виглядає нас.

І Тузик поспішає

За нами, як школяр.

Мов і його чекає

Новесенький буквар.

Як зустріла нас перша вчителька,

Вірна порадниця на 12 літ.

І вся сім’я шкільна вітала,

Кричала нам „ура” й „привіт”.

За парту сівши обережно,

Щоб плаття не пом’яти,

Ми букварі свої відкрили

І букви стали всі вивчати.

Пісня „Пісенька про голосні”

А-а-а, два яблучка, два,

Два яблучка червоненькі

Несе донечка для неньки,

А-а-а, два яблучка, два.

Е-е-е, де-то мама, де?

Мама квіти поливає

Та й на діток поглядає,

Е-е-е, ось вже мама йде.

І-і-і, лошачки малі.

Є у них чотири ніжки,

Коло воза ходять пішки.

І-і-і, лошачки малі.

О-о-о, яєчко одно

Знесла курочка чорненька,

Знайшла дівчинка маленька,

О-о-о, яєчко одно.

И-и-и, а хлопчики три.

У канавку троє впали

І голосно закричали

И-и-и, плакали всі три.

У-у-у, песик на шнурку.

Цуценяток п’ять кудлатих

Полягали коло хати.

У-у-у, песик на шнурку.

Гав!

Перший учень:

Забули ми про м’ячики, Про ігри у дворі. Ми залюбки розглянемо Малюнки в букварі.

Другий учень:

Буквар взяли ми перший раз, Коли зайшли у перший клас. І як вам радісно сказати: Читати ми всі вміємо, Навчились і писати.

Третій учень:

Літера перша і перше слово, З книжкою перша серйозна розмова. Перша сторінка і друга сторінка, Успіхи перші, усмішки і сльозинки.

Всі:	Навчився писати дружній наш клас, Ви можете всі поздоровити нас!

Четвертий учень:

Хай кожен гість перевіряє, Чи знають учні Букваря, Чи можна нам, школярикам, Прощатись з Букварем.

Два учні читають вірш М. Пригари “Перше дванадцять”

Недавно дуже дивно здавалося мені:

− І як писати рівно ці літери трудні?

І навіть з паличками я впоратись не міг −

Криві та з карлючками, ну, просто, як на сміх.

А далі знов рядочок, мов бублик, кругле „о”

Мені аж серед ночі ввижалося воно.

Пишу – виходить криво, неначе пада вбік.

А потім я, на диво, писав, писав – і звик.

Старався я немарно – кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать,

І вже несу додому перше „дванадцять”.

Пісня „Дванадцять із письма”
( Савельєва, слова М. Танича)

Вперше нас Світланка тішить.

Вперше свято в домі в нас −

Принесла вона дванадцять.

В добрий час би, в добрий час!

В добрий, добрий, добрий,

Добрий, добрий, добрий, добрий, час!

От так диво справді,

От так диво справді – будь!

От так диво, справді диво! –

Дивувалася сама.

Всюди трійки, двійки, сімки / 2 р.

І дванадцять із письма. / 2 р.

І Світланчине „дванадцять” –

Добре діло, річ ясна,

Пише з ранку до темна.

Де попало, що попало

Пише крейдою вона!

Довгі написи на стінах

Мило й сода не зітруть.

Ох, це вже Світланка наша / 2р.

Перевчилася, мабуть. / 2р.

Перший учень:

Кожен день вивчали букви, Їх в слова складали, Добре вже навчилися з Букварика читати, І за все це говорю “Спасибі” − книзі Букварю.

Другий учень:

Ой, та це ж, Буквар, шановний наш Буквар!

Буквар:

Дорогі друзі! Вітаю вас зі святом. Я – святковий Букварик. Хочу вам заспівати!

Буквар співає:

Я – веселий Букварик –

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Так, так, так, так, так,

Весело співаю!

Я – розумний Букварик!

Все про себе знаю:

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю.

Так, так, так, так, так,

Вже в слова єднаю.

Я − щасливий Букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Так, так, так, так, так,

Вже читати вміють.

Перший учень:

Ми хочемо спасибі тобі сказати, Що ти навчив нас виразно читати.

Буквар:

Я дуже радий, що ви вдячні мені. А вчила вас читати ваша вчителька перша, Ваші мама і тато, вчились читати і ви самі. У вас в житті ще буде немало Вірних друзів-книжок”, як я, найперша.

Ведуча: Скільки всього трапилося з нашими першокласниками, скільки всього вони дізналися! Деяким з них здалося, що в школі є лише довгі нескінченні уроки та маленькі перерви.

Вірш „Про Юру-першокласника”
(читають два учні)

Юра твердить, що перерва

Втричі більша від уроку.

Бо встига Юрко за неї

Купу справ зробить нівроку.

За перерву Юра встиг

Насмішити в класі всіх.

Ще й на Славі покататись,

Десь залізти встиг у фарбу,

Ґулю встиг набить об парту.

І на портфель Руденко Лізи

Причепить якусь мармизу.

Ще Юрко-герой зумів

Поплювати в горобців.

В двір помчав – аж тут дзвінок:

Знову треба на урок!

Та в Юрка спокійні нерви,

Бо урок мине за мить,

Ну, а потім знов перерва:

Встигне купу справ зробить!

А урок? На ньому встигне

Тільки двійку він схопить!

Ведуча: Всякого бувало з нами. І ось ще трохи – і перший клас стане спогадом. За цей час діти багато чого навчилися. Своє уміння вони сьогодні покажуть гостям нашого свята.

Буквар:

От ми гуртом і розберем, Як тут мене учили, Чи всі зі мною, Букварем, Весело дружили.

Перший учень:

Товаришу Буквар! На свято прощання з Тобою Зібралися нарешті всі! До проведення свята готові!

Другий учень: За час навчання у першому класі вивчено тридцять три літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчати й інші мови світу.

Третій учень: Списано, переписано, не дописано в зошитах багато десятків сторінок.

Четвертий учень: Загублено 5 поганих звичок, 10 ручок, 20 олівців, з десяток гумок, 15 ґудзиків, 5 гривень, 20 копійок.

Буквар: Ой-ой-ой! Оце навчив! Оце дожився!

Всі: Букварику, ти розгнівався? Насмішили ми тебе! Ми навмисне придумали. А коли й правда, то тільки трішечки! Зовсім небагато! Головна правда в тому, що ти нас читати й писати навчив. Хіба цього мало? Усміхнися!

Пісня “Друг − Буквар”
(Музика та. слова ї)

З столу посміхається Буквар,

Я йому всміхнусь, бо я школяр,

Він навчив мене читати,

Дав бажання більше знати.

Приспів:

Мій найкращий вірний друг Буквар,

Люба, мила, книжечка моя,

Я тебе люблю понад усе на світі.

Люба книжечко моя, дуже люблю тебе я,

Шлях до знань ти відкриваєш дітям. / 2 р.

В перший клас ішов я з дитсадка

Брав тебе на перший свій урок.

Із тих пір не розлучався,

І в знаннях міцнів за кроком крок.

Приспів.

Нині в нас прощання з Букварем,

І сьогодні ми передаєм

Книжечку оцю чудову,

Щоб вона навчала знову

Інших малюків і без проблем.

Приспів.

Ведуча: А знаєте, що ми зробимо? Посадимо Букварика у першому ряду, щоб він міг чути і бачити все, що ми підготували, і проведемо веселий урок. Згода?

Всі: Згода, згода! А як ти, Букварику?

Буквар: Я теж люблю веселі уроки.

Учень виводить Букваря у зал і саджає на стілець, застелений барвистою тканиною, діти в цей час беруть лавки і сідають у три ряди, як на урок

Учитель: Андрійку! Було в нас чотири апельсини. Три апельсини ми Оленці дамо. Скільки лишиться?

Учень: Ми краще їй одного дамо, бо в неї буде діатез.

Учитель: Сподіваюся, я не побачу, що ти списуєш із чужого зошита?

Учень: Я теж на це сподіваюся.

Учитель: Чого увесь урок ти, Лідо, пасешся в зошиті сусіда?

Учениця:

Перевіряю у Семена, Чи вірно він списав у мене.

Перший учень:

Може, хтось і дорікне, Що ми лиш розважилися: Ні, друже, Букварику, Ми дуже старалися.

Другий учень:

У нас були уроки, цікаві, наче ігри. Гей, букви, жвавим кроком: один, два, три!

Ведучий: Любий Букварю! Приймай парад військ від „А” до „Я”.

Буквар: Є приймати парад! Військо моє славне, шикуйся! Кроком руш!

Під музику діти крокують залою

Букви:

Ми − букви, добре вивчені, Знайомі хлопцю й дівчині, Читає й пише нас Чудово перший клас! Ми красиві і стрункі, Прикрашаєм сторінки.

Пісня “Прощай, Букварику”
(Слова і музика М. Ровенна)

Ми з Буквариком у школі подружились

І всі літери по ньому ми навчились,

Вже читати залюбки будемо книжки,

Дізнаватись про нове і про корисне.

Приспів:

Прощавай ти, наш Букварику, наш друже,

Полюбили ми тебе всі дуже, дуже,

Щиро дякуємо за твою науку,

Хай молодші вже беруть тебе у руки.

Приспів.

Брудний зошит (стогне):

Ой, ой, ой! Немає сили! Ви на мене наступили!

Буква А: Що це тут валяється?