Методична служба – школі (стр. 25 )

Виділення загальних завдань та засобів організації особистісно зорієн-тованого уроку має бути конкретизоване вчителем у залежності від призначення уроку, його тематичного змісту.

Для того щоб бути суб’єктом навчальної діяльності, учень має оволодіти її етапами:

Для опанування етапів діяльності пропонуємо технологію особистісно орієнтованого уроку, яка складається з таких основних „вузлів”:

1. Етап орієнтації:

Ø мотивація вчителем наступної діяльності, позитивна установка на роботу;

Ø орієнтація учнів щодо місця заняття, яке проводиться, в цілісному навчальному курсі, розділі, темі (схеми, таблиці, опори, словесна установка тощо);

Ø опора на особистий досвід учнів з проблеми заняття.

2. Етап покладання мети:

Ø визначення разом з учнями особистісно значущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку (робота учня саме на цьому уроці як передумова для складання тематичного заліку, державної атестації, майбутнього життя);

Ø визначення показників досягнення поставлених завдань (знання, уявлення, способи діяльності).

Методи й засоби реалізації першого та другого етапів: актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація, формування пізнавального інтересу тощо.

3. Етап проектування:

Ø залучення учнів (у разі можливості) до планування діяльності, яка здійснюватиметься на уроці, через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, реферати, підготовка наочності тощо);

Ø складання плану наступної роботи;

Ø обговорення плану роботи, яку передбачено виконати.

4. Етап організації виконання плану діяльності:

Ø подання варіативності у виборі способів навчальної діяльності (письмового або усного; індивідуального або в групі; переказ опорних положень або розгорнута відповідь; в узагальнюючому вигляді або на конкретних прикладах тощо);

Ø вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо);

Ø вибір учнями (у разі можливості) завдань та способів їх виконання під час закріплення знань, формування вмінь та вироблення навичок;

Ø варіативність домашнього завдання (диференціація за рівнями складності та способами виконання).

Методи та засоби психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: заохочення; створення яскравих наочно-образних уявлень; навчально-пізнавальна гра; створення ситуації успіху; пізнавальний інтерес; створення проблемної ситуації; спонукання до пошуку альтернативних рішень; виконання творчих завдань; кооперація учнів; створення ситуації взаємодопомоги тощо.

5. Етап контрольно-оцінювальний:

Ø залучення учнів до контролю за розвитком навчальної діяльності (форми взаємоконтролю у парі чи групі; самоконтроль);

Ø участь учнів у виправленні допущених помилок, осмислювання їх причин (взаємо - та самоаналіз);

Ø надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя чи інших учнів порівнювати отриманий ними результат з критеріями стандарту, закладеного у навчальній програмі;

Ø використання механізмів позитивного ставлення до успіху школяра та виставлення оцінок за дванадцятибальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів не тільки за кінцевий результат, а й протягом процесу навчання.

Засвоєння учнями структури діяльності відбувається завдяки вчителю, який допомагає учням:

Ø орієнтуватися у навчальному матеріалі (предметний курс, тема, блок, навчальне заняття);

Ø визначати або брати участь у визначенні мети конкретної навчальної діяльності;

Ø реалізувати план діяльності, мати можливість варіювати цей процес у межах визначених норм;

Ø самостійно або спільно з іншими учнями та вчителем оцінювати результати своєї діяльності, порівнюючи її з освітнім стандартом (критеріями досягнення мети).

Завершальним етапом навчальної діяльності на уроці є усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, підкріплення позитивної мотивації щодо самої діяльності.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Громадянська освіта в школі:
завдання, зміст та форми реалізації

Громадянська освіта − система навчально-виховних заходів, спрямованих на формування громадянськості як інтегративної якості особистості, котра усвідомлює свої права й обов’язки щодо суспільства і держави; прилучення молоді до демократичної системи цінностей; формування індивідуального досвіду активних і відповідальних дій у демократичному суспільстві.

Мета громадянської освіти − виховання свідомого, компетентного і відповідального громадянина, який є соціально та політично активною особистістю, повноправним членом громадянського суспільства.

Основні складові змісту громадянської освіти:

Ø базові знання про суспільство й механізми його функціонування;

Ø уміння, навички (розвиток критичного мислення, комунікативних навичок, ініціативи, автономії, здатності вирішувати конфлікти тощо);

Ø цінності (ключові цінності демократичного суспільства, що інтегруються у контекст національної культури).

Форми реалізації громадянської освіти:

Ø запровадження окремих навчальних курсів та дисциплін;

Ø інтегрування елементів громадянської освіти у зміст існуючих шкільних предметів;

Ø організація позакласної та позашкільної діяльності в напрямі формування демократичних цінностей школяра;

Ø демократизація шкільного життя, впровадження системи шкільного та учнівського самоврядування.

Завдання громадянської освіти:

Політико-правові:	Ø вивчення правової законодавчої бази, демократичних принципів функціонування політичної системи та державної влади; Ø формування демократичної громадянської позиції, правової відповідальності, навиків участі у політичному житті.
Культурологічні:	Ø формування культури міжособистісних відносин; Ø оволодіння вітчизняною і світовою історичною та культурною спадщиною.
Соціальні:	Ø розуміння соціальних відносин у суспільстві; Ø формування мотивації соціальної поведінки особистості, набуття соціальних навичок.
Економічні:	Ø розуміння сутності ринкових відносин, основних економічних принципів, системи соціального забезпечення та соціального захисту; Ø формування професійної практики, економічних навичок.

Результатом громадянської освіти повинно бути:

Ø самоутвердження індивідів як суверенних членів суспільства;

Ø їхня особиста, політична та економічна відповідальність;

Ø утвердження людської гідності;

Ø неформальна та ефективна участь у громадських справах;

Ø сприяння функціонуванню конституційної демократії.

Інтеграція громадянської освіти у навчально-виховний процес

Мета − сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадською відповідальністю, готовністю до компетентної участі у житті суспільства.

Завдання:

Ø надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;

Ø сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах;

Ø сформувати критичне ставлення молоді до негативних явищ у житті суспільства;

Ø сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;

Ø створити учням умови для набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії;

Ø сприяти визнанню й забезпеченню у реальному житті прав людини як найвищої гуманістичної цінності;

Ø формувати соціально активну особистість, сприяти формуванню її політичної та правової культури, здатності до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей.

Основні принципи реалізації громадянської освіти

Гуманізму −	Ø пріоритетність ідей прав і свобод людини; Ø творчий розвиток особистості; Ø виховання людської гідності.
Демократичності −	Ø виховання духу соціальної солідарності, справедливості; Ø вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення.
Зв’язку з практичною діяльністю −	Ø пріоритетність умінь і дій; Ø зорієнтованість на навички соціальної взаємодії.
Зорієнтованості на позитивні соціальні дії −	Ø спрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів; Ø набуття позитивного досвіду соціальних дій.
Наступності і неперервності −	Ø поетапне, відповідно до вікових особливостей розширення інформаційного обсягу знань з питань громадянської освіти.
Міждисциплінарності −	Ø навчання громадянськості в процесі вивчення різних предметів; Ø узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти.
Культуровідповідності −	Ø врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального, культурного контексту.
Полікультурності −	Ø наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю правової рівності національних культур.
Плюралізму −	виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності.

Зміст громадянської освіти

Громадянська освіта − один із основних засобів формування громадянської культури. Основними складовими громадянської культури є громадянська освіченість, компетентність, досвід громадянської участі у суспільному житті, громадянська зрілість особистості, що визначається духовно-моральними якостями, ціннісними орієнтаціями та світоглядно-психологічними характеристиками особи.

Оволодіння системою знань з громадянської освіти сприяє формуванню світоглядних орієнтацій особистості, вироблення власної філософії життєдіяльності в політико-правовій, соціальній, економічній та культурній сферах суспільного життя.

Політико-правова сфера
Уявлення:	Ø про механізми функціонування політичної системи та влади в Україні; Ø особливості взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх відповідальність перед громадянами; Ø про права людини, механізми їх захисту.
Інтелектуальні вміння:	Ø критично сприймати інформацію; Ø самостійно її аналізувати; Ø приймати виважені рішення з урахуванням правових норм; Ø послідовно обстоювати свої права.
Настанови та цінності:	Ø усвідомлювати себе як громадянина і патріота України; Ø лояльне і водночас вимогливе ставлення до влади; Ø активна позиція щодо необхідності брати участь у демократичних перетвореннях; Ø усвідомлювати абсолютної цінності прав людини, свободи особистості.
Досвід участі:	Ø реалізувати своє право на участь у виборах та інших формах прямої демократії; Ø орієнтуватися в сучасній політичній ситуації.
Соціальна сфера
Уявлення:	Ø про сутність громадянського суспільства; Ø про систему соціального захисту; Ø зміст соціальної поведінки особистості; Ø діалогічні стратегії; Ø способи розв’язання конфліктних ситуацій; Ø ефективні форми взаємодії з представниками владних структур та інших установ.
Інтелектуальні вміння:	Ø розробляти стратегію вирішення проблемної ситуації; Ø здатність оцінити свої ідеї з позиції іншого; Ø комунікативні уміння.
Настанови та цінності:	Ø толерантність; Ø впевненість у своїй спроможності впливати на життя суспільства; Ø вмотивованість громадських вчинків.
Досвід участі:	Ø у громадських об’єднаннях.
Культурна сфера
Уявлення:	Ø про громадянські, демократичні, загальнолюдські національні норми і цінності; Ø про культуру світової цивілізації та культурну спадщину українського народу.
Інтелектуальні вміння:	Ø володіння культурою міжлюдських (міжгрупових і міжособистісних) відносин; Ø вільне володіння українською мовою як державною.
Настанови та цінності:	Ø усвідомлення взаємозалежності інтересів окремих людей, соціальних груп у суспільстві; Ø почуття власної гідності, толерантність, плюралізм, домінування гуманістичних принципів у світоглядній структурі; Ø охорона навколишнього середовища; Ø інформаційна й комп’ютерна грамотність.
Досвід участі:	Ø повага до своєї культури, рідної мови; Ø доброзичливе і зацікавлене ставлення до культур інших народів, функціональна двомовність.
Економічна сфера
Уявлення:	Ø про фінансову, податкову, бюджетну систему держави та органів місцевого самоврядування; Ø суть ринкових відносин; Ø основні економічні принципи, рушійні сили економічного розвитку; Ø економічні права.
Інтелектуальні вміння:	Ø відстоювати свої права як суб’єкта ринкових відносин, споживача, платника податків.
Настанови та цінності:	Ø усвідомлення своїх обов’язків як платника податків; Ø нетерпимість до порушників податкового кодексу; Ø усвідомлення того, що конкуренція − необхідна умова розвитку економіки; Ø професійна етика у взаєминах.
Досвід участі:	Ø вміння оцінити можливості самореалізації в системі ринкових відносин.

Перші кроки до запровадження громадянської освіти