Методична служба – школі (стр. 12 )

Навчально-виховні завдання:	1) формування знань на науковій основі; 2) вироблення на підставі засвоєних знань відповідних навичок та вмінь.
Зміст етапу:	1) організація уваги; 2) організація вчителем процесу сприйняття, узагальнення та систематизація нового навчального матеріалу; 3) навчання самостійній діяльності по здобуттю нових знань, оволодінню змістом матеріалу, уміннями та навичками; 4) усвідомлення того, що основним працівником процесу навчання є учень.
Умови досягнення позитивних результатів:	Ä актуалізація опорних знань учнів; Ä використання різних засобів активізації розумової діяльності учнів, залучення їх до пошукової роботи, самоорганізація процесу навчання; Ä використання в процесі навчання змінних діагностичних пар; Ä проведення словникової роботи як одного з інструментів осмислення навчального матеріалу.
Показники виконання навчально-виховного завдання:	Ä під час використання вчителем методу розповіді, лекції, пояснення, самостійної роботи критерієм виконання дидактичного завдання є якість відповіді учнів на наступних етапах уроку; Ä при використанні методів евристичної бесіди, самостійних робіт з елементами бесіди, програмованих машин чи підручників показником ефективного засвоєння нових знань є правильність відповіді учня та його дій у процесі бесіди, активна участь класу у підведенні підсумків бесіди чи самостійної роботи.

6. Етап закріплення нових знань

Навчально-виховні завдання:	1) закріплення в пам’яті учнів тих знань та вмінь, які необхідні їм для самостійної роботи з новим матеріалом; 2) формування необхідних умінь та навичок.
Зміст етапу:	1) закріплення нових знань та умінь; 2) закріплення методики майбутньої відповіді учнів; 3) поглиблення і осмислення нового матеріалу, перевірка розуміння нових понять учнями; 4) закріплення нового матеріалу шляхом творчого застосування на практиці, у нестандартних умовах; 5) вироблення необхідних умінь та навичок.
Умови досягнення позитивних результатів:	Ä вміння оперувати знаннями; Ä використання різних способів закріплення знань. Визначення по кількості і якості відповідей масштабу та якості прогалин у розумінні нового матеріалу.
Показники виконання навчально-виховного завдання:	Ä виявлення вчителем рівня осмислення знань учнів; Ä вміння учнів пізнавати та співвідносити факти з поняттями, ідеями; Ä уміння відновити основні ідеї нового матеріалу; Ä уміння визначити суттєві ознаки головних понять, конкретизувати ці ознаки.

7. Інформація учнів про домашнє завдання.
Інструктаж до його використання

Навчально-виховні завдання:	1) повідомлення учням домашнього завдання; 2) пояснення методики його виконання, мотивування його потреби; 3) підведення підсумку уроку.
Зміст етапу:	1) підведення підсумків уроку: як працював клас, хто працював дуже старанно, що нового дізналися учні; 2) мотивування домашнього завдання; 3) інструктаж з виконання домашнього завдання; 4) використання диференційованого домашнього завдання для закріплення матеріалу, розвитку особистих здібностей учнів; 5) перевірка того, як учні зрозуміли зміст роботи та засоби її виконання.
Умови досягнення позитивних результатів:	Ä обов’язкове і систематичне виконання етапів уроку; Ä уважність усього класу; Ä підготовленість учнів до цього етапу; Ä зрозумілість змісту домашнього завдання для усіх учнів.
Показники виконання навчально-виховного завдання:	Правильне виконання домашнього завдання всіма учнями класу (на наступному уроці).

Критерії оцінки проведеного уроку

Параметри оцінки	Рівні
Недопустимий	Критичний	Допустимий	Оптимальний
Уміння чітко і зрозуміло визначити мету і завдання уроку.	Мета і завдання не поставлені або майже не ставляться.	Мета і завдання уроку поставлені, але без будь-якої системи.	Мета і завдання не завжди чітко сформульовані.	Мета і завдання визначені точно, чітко і ясно.
Наявність чіткого плану.	План уроку не відповідає елементарним вимогам.	План уроку складений за шаблоном.	План уроку обґрунтований, але не коректується із змінами.	План уроку обґрунтований і коректується у відповідності до умов, які виникли.
Реалізація наміченої мети і завдань у ході навчального процесу.	Мета і завдання уроку не реалізовані.	Мета і завдання уроку реалізовані частково.	Мета і завдання уроку реалізовані не повністю.	Мета і завдання уроку реалізовані повністю.
Відбір змісту розкриття теми, теоретичний рівень викладання матеріалу.	Матеріал перевантажений зайвими фактами, головні теоретичні положення не виділені.	Матеріал викладено схематично, узагальнено, непереконливо.	Матеріал викладено на переконливих прикладах, конкретних фактах, необхідних аргументах, але не були сформульовані теоретичні висновки.	Конкретні факти співвіднесені із загальними теоретичними висновками правильно, головне чітко виділено вчителем, переконливо доведено.
Використання наочності, ТЗН, дидактичних матеріалів.	Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали не використовуються або майже не використовуються.	Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали використовуються рідко і малоефективно.	Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали обираються раціонально, але не завжди використовуються ефективно.	Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали обираються і використовуються раціонально та ефективно.
Обґрунтованість вибору методів.	Методи, які застосовувалися, не відповідають меті і завданням уроку, змісту і характеру навчального матеріалу, готовності учнів до засвоєння.	Методи, які застосовувалися, відповідають змісту і характеру навчального матеріалу, але не відповідають меті і завданням уроку, готовності учнів до засвоєння матеріалу.	Методи, які застосовувалися, відповідають змісту і характеру навчального матеріалу, готовності учнів до засвоєння, але не відповідають меті і завданням уроку.	Методи, які застосовувалися, відповідають меті, завданням уроку, змісту і характеру навчального матеріалу, готовності учнів до його засвоєння.
Диференційований підхід до учнів.	Завдання диференційовані по одному із параметрів (обсягу, змісту, складності), учитель не дає інструктажу про способи організації роботи.	Завдання диференційовані за обсягом, змістом, складністю; учитель не дає інструктажу про шляхи організації роботи.	Завдання диференційовані за одним із параметрів (обсягом, змістом, складністю), учитель дає інструктаж про шляхи організації роботи.	Завдання диференційовані за обсягом, змістом і складністю, учитель дає інструктаж про шляхи організації роботи.
Формування умінь самостійної роботи.	Робота учителя не сприяла формуванню умінь самостійної роботи.	Робота з формування умінь самостійної роботи учнів велася без урахування їх сформованості.	Учитель у роботі враховував рівень сформованості в учнів умінь самостійної роботи, вказівки давалися до шкільних джерел знань.	У роботі вчителя враховувався рівень сформованості умінь самостійної роботи учня з позашкільними джерелами знань.
Облік і контроль знань.	Облік і контроль знань не відповідає елементарним вимогам.	Облік і контроль знань ведуться стихійно.	Облік і контроль не завжди обґрунтовані.	Облік і контроль знань учнів обґрунтовані.
Якість самоаналізу результатів.	Учитель не знаходить у своїй діяльності недоліків.	Учитель відмітив частину недоліків, які мають місце, але не зміг пояснити їх причину.	Учитель відмітив недоліки в роботі, які мали місце, та вказав позитивні сторони, але не може їх пояснити.	Учитель відмітив недоліки, які мали місце, та вказав позитивні сторони, накреслив шляхи удосконалення навчального процесу.

Психологічний аналіз уроку

Психологічний аналіз - це вивчення дотримання психологічних вимог до уроку (забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвивального типу).

	1) проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку;
2) врахування в меті уроку психологічного завдання вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі; 3) використання окремих способів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, які забезпечують розвиток учнів.
	1) визначення змісту і структури уроку відповідно до розвивального навчання: Ä посильність навантаження на пам’ять та мислення учнів;
Ä визначення змісту і об’єму репродуктивної та творчої діяльності; Ä планування засвоєння знань у готовому вигляді і в процесі самостійного пошуку; Ä застосування вчителем проблемно-евристичного навчання; Ä врахування контролю, аналізу та оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, і взаємної критичної оцінки, самооцінки та самоаналізу учнів; Ä співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, які викликають позитивні емоції у зв’язку з виконаною роботою, установки, які стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів тощо) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації тощо); 2) особливості самоорганізації вчителя: Ä підготовка до уроку, усвідомлення психологічної мети та внутрішня готовність до її здійснення; Ä стан самопочуття на початку та впродовж уроку (зібраність, налаштованість на тему і психологічну мету уроку, енергійність, наполегливість у досягненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна вправність тощо); Ä педагогічний такт (ситуації, прояви); Ä психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, ділового контакту тощо).
	1) визначення заходів для забезпечення умов продуктивного мислення та уяви учнів:
Ä використання установок у формі переконання, навіювання; Ä планування способів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ, їх осмислення; Ä планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів; Ä використання різних форм роботи для актуалізації в пам’яті учнів раніше засвоєних знань і вмінь, необхідних для сприймання нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи на повторення); 2) активізація мислення та уяви учнів у процесі формування нових знань і вмінь: Ä визначення рівня сформованості знань і вмінь учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи-відкриття, формулювання висновків); Ä опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності та уяви учнів; Ä планування прийомів і форм роботи, які забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення завдань, використання завдань з відсутніми і зайвими даними, організація пошукової й дослідницької роботи учнів на уроці, створення ситуацій підвищеної складності, але з можливим їх вирішенням у ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів); Ä використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору й систематизації матеріалу, а також обробки результатів та оформлення роботи); 3) закріплення результатів роботи: Ä формування навичок шляхом виконання вправ; Ä навчання використання раніше засвоєних умінь і навичок у нових умовах роботи, запобігання механічному перенесенню.
	1) ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку;
2) наявність груп учнів за різним рівнем навченості, врахування цього під час визначення доцільності використання індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи учнів на уроці.
	1) планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів; 2) проведення уроку з урахуванням різних рівнів підготовленості учнів;
3) диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

Схема психологічного аналізу уроку