Конспект лекцій з основ теорії міжнародного права (стр. 31 )

Політичні інститути другий (окрім норм) важливий компонент міжнародної законності, її інституційний механізм управління міжнародними відносинами.

Важливим компонентом міжнародної законності є сукупні політичні режими, які функціонують в міжнародній сфері. Від політичних режимів залежить склад і характер елементів міжнародної законності, її рівень. Єдина, універсальна міжнародна законність може функціонувати формально або реально. Багато в чому це залежить від політичних режимів, які взаємодіють в тому чи іншому регіоні земної кулі. З цим потрібно рахуватися, хоч не можна не

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

134 визнати, що поділ міжнародної законності на регіональну, як правило, негативно відбивався

на розвитку універсальної законності самі по собі враховують і виходять з особливостей регіонів. Проте доводити цю особливість до заперечення універсальних принципів законності - значить заперечувати загальнолюдські цінності.

Політичний характер міжнародної законності проявляється в тому, що вона є атрибутом суб'єктів міжнародного права на міжнародній арені. Вона акумулює в собі владні властивості учасників міжнародних відносин, особливості їх правових систем, зовнішньополітичної діяльності. Законність в своїй першооснові - явище державне. Вона існує там, де є влада, є засобом її здійснення і діяльності.

Важливою особливістю міжнародної законності є її демократизм. Демократизм міжнародної законності проявляється в тому, що в її розвитку беруть участь не лише держави і створені ними міжурядові організації і об'єднання, але і народи, громадські (не урядові) міжнародні організації і об'єднання і навіть фізичні особи. Використання фізичними особами права скарги на державу за Факультативним протоколом до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, оскарження порушень їх прав в Європейському суді з прав людини та ін. безперечно сприяє зміцненню міжнародної законності.

Важливим каналом зміцнення міжнародної законності є участь широкої міжнародної громадськості у формуванні і розвитку міжнародної правосвідомості через плебісцити, відстоювання народами необхідності дотримання вимог міжнародної законності.

З точки зору міжнародної правотворчої процедури народи не є безпосередніми творцями норм міжнародного права. Вони, в основному володіють суспільними (громадськими) формами і установами контролю за належною реалізацією міжнародно-правових норм. Але, впливаючи на правотворчу і правозастосовчу, політичну, економічну та іншу міжнародну діяльність своїх держав, вони прямо впливають на рівень, стан міжнародної законності.

Вся нормотворча, правореалізуюча і контрольна діяльність держав і міжнародних установ в світлі вимог міжнародної законності повинна будуватися на принципах і нормах демократії. Демократизм міжнародної законності випливає з координаційної сутності міжнародного права. Демократія - стрижень, на якому перевіряється справжність міжнародної законності. Це та межа, вихід за яку означатиме відмову від законності і перехід на засади свавілля, анархії і беззаконня.

Міжнародна законність - морально-етична категорія. В основі міжнародної законності знаходяться правила міжнародної моралі і моральності. Вимоги міжнародної моралі і міжнародної законності, в ряді випадків, одні і ті ж. В тих випадках, коли, наприклад, міжнародні договори і звичаї суперечать принципам і нормам міжнародної моралі вони, як правило, визнаються такими, що порушують міжнародну законність.

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

135 Міжнародна законність - категорія моральності в силу того, що основний компонент її

вимог направлений на посилення гуманістичних засад міжнародного права. Міжнародне право не регулює відносини між фізичними особами. В такому разі опосередкованою ланкою між людиною і міжнародним правом є держава або держави і міжурядові організації. Проте зміст переважної більшості норм міжнародного права стосується і направлений на захист інтересів людини. Антигуманні норми міжнародного права не відповідають міжнародній законності.

Міжнародна законність - категорія моральності ще й в силу того, що її правила і принципи втілюють в собі досягнення світової культури, загальнолюдські цінності, ідеї свободи людини. Моральність міжнародної законності проявляється в її гуманістичних цілях, переважаючих морально-етичних тенденціях розвитку.

Суворо керуючись етичними засадами, міжнародне товариство добилось визнання недійсними міжнародні договори і угоди, укладені в результаті обману, підкупу, загрози застосування сили і т. п.

Якщо міжнародне право формально вирішує питання про використання у відповідь на правопорушення таких примусових заходів як економічна блокада, бойкот, ембарго та ін., то міжнародна законність вимагає, щоб ці заходи застосовувались у виняткових випадках і, як правило, не відбивались на соціально-економічному становищі цивільного населення.

Міжнародне право функціонує не спираючись на апарат насильства і придушення. Багато в чому це відбувається в силу того, що міжнародна законність захищає міжнародне право, визначаючи для нього соціальні цінності, орієнтири, критерії, які відповідають прагненням народів. Це в свою чергу дозволяє уникнути помилок під час міжнародної правотворчої і правозастосовчої діяльності, привести норми міжнародного права у більшу відповідність міжнародним відносинам. В результаті цього відпадає необхідність створювати апарат насильства і придушення.

Як етична категорія міжнародна законність сприяє дослідженню особливостей поведінки учасників міжнародного спілкування і виробленню своєрідного морального кодексу поведінки. Було б помилковим зводити його лише до питань дипломатичного протоколу і правил ввічливості, хоч ці норми і несуть відчутне міжнародно-правове навантаження.

Основні в міжнародній законності - її міжнародно-правові властивості. Основні вимоги міжнародної законності - юридичні: 1) Загальність міжнародного права, тобто необхідність такого розвитку міжнародного права, при якому міжнародні відносини, які вимагають юридичного опосередкування, регулюються міжнародним договором, звичаєм чи іншими джерелами міжнародного права. Тут не може бути місця для свавілля, суттєвих прогалин і недовершеності, які дають можливість для довільних дій; 2) Верховенство Статуту ООН, тобто залежність від його положень всіх інших міжнародних угод; 3) Рівність всіх перед міжнародно-

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

136 правовими зобов'язаннями, відсутність привілеїв у праві, однаковий масштаб поведінки для

всіх; 4) Наявність юридичних механізмів забезпечення міжнародної законності; 5) Гарантія якісної реалізації норм міжнародного права, ефективна і рішуча боротьба з міжнародними правопорушеннями. Відповідальність кожного і всіх хто його вчинив; 6) Стабільність і стійкість міжнародного правопорядку, ефективна робота всіх механізмів правового регулювання.

17.2. Структура міжнародної законності

Міжнародна законність - складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. Виділяють в міжнародній законності компонентну, предметну, суб'єктну, юридичну, інтегральну та ін. структури. До компонентної структури можна віднести: а) міжнародно-правові, політичні та ін. норми; б) політичні інститути (стан інституційного механізму і діяльність міжнародних міжурядових і неурядових організацій); б) політичні режими (демократичний, колоніальний, режим опіки та ін.).

Предметну структуру міжнародної законності складають компоненти різного соціального змісту залежно від зони функціонування: а) економічна зона (соціальний зміст: торгівельні, валютно-кредитні, науково-технічні і т. п. відносини спрямовані на обмін та розподілення матеріальних благ - угоди по цукру, пшениці, ловлі риби і т. п.); б) політична зона (соціальний зміст: міжнародні, міжнаціональні відносини, формування держав і міжнародних організацій, діяльність ООН та ін. міжнародних організацій по підтримці і зміцненню миру і міжнародної безпеки та ін.); в) соціально-культурна зона (соціальний зміст: діяльність ВООЗ, ЮНЕСКО, МОП, охорона навколишнього середовища і т. п.).

Окремі зони функціонування міжнародної законності можна виділити в її суб'єктній структурі, зокрема: а) зона діяльності держав (критерій деталізації: порядок утворення, права і обов'язки, статус, функції, зміст, форми і методи діяльності і т. п.); б) зона діяльності міжурядових і зона діяльності неурядових організацій (критерій деталізації: порядок утворення, права і обов'язки, статус, функції зміст, форми і методи діяльності, матеріальне забезпечення і фінансування, правове становище органів та ін.); в) зона діяльності націй і народів (критерій деталізації: зміст, форми і методи діяльності, міжнародно-правовий статус тощо); г) зона діяльності фізичних осіб (критерій деталізації: права і обов'язки, правовий статус, умови існування особи і т. п.); д) зона діяльності юридичних осіб (критерій деталізації: права і обов'язки, правовий статус, умови існування і діяльності і т. п.).

Юридична структура міжнародної законності поділяється на чотири основних зони функціонування: а) використання юридичних суб'єктивних прав; б) виконання юридичних обов'язків; в) дотримання юридичних заборон; і г) застосування юридичних правил (як правило, судами і арбітражними установами, але можливо і іншими органами, наприклад, Радою Безпеки).

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

137 Інтегральна структура міжнародної законності охоплює юридичні характеристики

діяльності (кількість правомірних дій і кількість неправомірних дій при використанні юридичних суб'єктивних прав, виконанні юридичних обов'язків, дотриманні юридичних заборон і застосуванні юридичних правил) суб'єктів відносин (держав, міждержавних організацій, міжнародних неурядових організацій, націй і народів, фізичних і юридичних осіб та ін.) в політичній, економічній, соціально-культурній та ін. сферах міжнародних відносин.

По структурі міжнародної законності визначається її рівень: відношення правомірних дій до всіх юридичне значимих дій в конкретній зоні міжнародних відносин (компонентній, предметній, юридичній, суб'єктивній та ін.). Найбільш повно рівень міжнародної законності визначається по інтегральній структурі міжнародної законності.