Лінгвістичні особливості вираження простору почуттів в англійській поезії (порівняльний аспект) (стр. 13 )

56.  Сорокин аспекты изучения текста.– М.: Наука, 1985.

57.  Степанов и принципы современной лингвистики.– М.: Наука, 1975.– 696 с.

58.  Текст: аспекты изучения семантики, прагматики и поэтики: Сб. ст. М.: Эдиториал УРСС, 2001.

59.  Теория функциональной грамматики. Локативность. Бытийность. Поссесивность. Обусловленность. СПб., 1996.

60.  Ткачева пространство как основа интерпретации художественного мира: Дис. … канд. филол. наук. Тверь, 20с.

61.  Топоров и текст // Текст: семантика и структура. М., 1983.

62.  Урысон исследования языковой картины мира. Аналогия в семантике. М.: «Языки славянской культуры», 20с.

63.  Успенский композиции. М.: Искусство, 1970

64.  Федоров художественный мир: пространство и время. Рига: Зинатне, 19

65.  Филин по теории языкознания.– М.: Наука, 1982.– 336 с.

66.  Філософські питання мовознавства.– К.: Наукова думка, 1972.– 198 с.

67.  Флоренский пространственности и времени в художественно-изобразительных произведениях. М.: Издательская группа «Прогресс», 19с.

68.  Человеческий фактор в языке. Коммуникация. Модальность. Дейксис. Под ред. . – М.,1992

69.  Введение в математическую логику.– М.: Изд-во иностр.
л-ра, 1960.– Т.1.– С.18-25.

70.  Эйxeнбаум Б., Мелодика стиха, Л., 1923

71.  Якобсон художественного восприятия.– М., 1964.

72.  Cherry С., On human communication, New York, 1957.

73.  Dirven R., Taylor J. R. The Conceptualisation of Vertical Space in English: The Case of Tall // Topics in cognitive linguistics. Ed. Rudzka-Ostyn B. Amsterdam: Bengamins, 1988. P. 379–402

74.  Geeraerts D. Where Does Prototypicality Come From? // Topics in cognitive linguistics. Ed. Rudzka-Ostyn B. Amsterdam: Bengamins, 1988. P. 207–229.

75.  Frost R., Collected poems, New York, 1939

76.  Herskovits A. Spatial Expressions and the Plasticity of Meaning // Topics in cognitive linguistics. Ed. Rudzka-Ostyn B. Amsterdam: Bengamins, 1988. P. 271–297.

77.  Hill A. A., Review, “Language”, 29, 1953, p. 549 – 561.

78.  Hopkins G. M., Poems, New York – London, изд. 3-е, 1948.

79.  Jakоbsоn R., The metaphoric and metonymic poles, “Fundamentals of language”, 's Gravenhage, 1956, p. 76 – 82

80.  Jespersen O., Cause psychologique de quelques phenomenes de metrique germanique, “Psychologie du langage”, Paris, 1933.

81.  Lyons J. Introduction to Theoretical Linguistics.– London ets.: Cambridge univ., 1969.– P.460-470.

82.  Рое E. A., Marginalia, “The works”, vol. 3, New York, 1857.

83.  Peirce C. S., Collected papers, vol. I, Cambridge, Mass., 1931

84.  Ransom J. C., The world's body, New York, 1938.

85.  Sapir E., Language, New York, 1921

86.  Valery P., The art of poetry, Bollingen series, 45, New York, 1958.

87.  Whогf В. L., Language, thought and reality, New York 1956.

88.  Wimsatt W. K., Jr„ The verbal icon, Lexington, 1954.

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ВИДАННЯ

1.  Ахманова лингвистических терминов.– М.: Изд-во "Сов. энциклопедия", 1966.– 524с.

2.  Лингвистический энциклопедический словарь.– М.: Сов. энциклопедия, 1990.– 285с.

3.  Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука.– К.: Гол. ред. УРЕ АН, 1973.– 600с.

ІЛЮСТРАТИВНІ МАТЕРІЛИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

1.  Западноевропецская поэзия ХХ века // Библиотека всемирной литературы / под ред. В. Ваксмахер, А. Парин, С. Шлапоберская. Сер.3. – том 152. – М.: Изд-во «Художественная литература», 1977. – 846 с.

2.  Супруненко долію – Київ: Радянський письменник, 1990. – 126 с.

3.  Три века русской поэзии / Сост. . – М.: Просвещение. – 1986. – 750 с.

4.  An Anthology Of English And American Verse. – Moscow: Progress Publishers, 1972. – 720 p.

5.  Eliot T. S. The Waste Land and Other Poems. – New York: Harvest, 1962. – 88 p.

ДОДАТОК 1

Схема 1. Класифікація видів простору.

ДОДАТОК 2

ЧЕКАННЯ

В долоні наберу води –

Відчую тисяч крапель свіжість

І зрозумію тиху ніжність

Привабливого слова : «Жди…»

В чеканні – стоголосий біль

І неприборкана надія

На здійснення святої мрії,

Мед сподівань, вагання сіль…

В чеканні – трепіт новизни,

Який щомиті зігріває

І в наші душі засіває

Постійне відчуття весни.

* * *

Якби не сни, то де б зустрілася з тобою?!

Якби не пам’ять – де тебе знайти?!

Я обійшла всі землі і світи

І подружилася з болем та журбою!

Тебе нема ні в лісі, ні в долині,

Дощі розмили всі твої сліди…

Я зрозуміла, що тебе віднині,

Крім пам’яті, – ніде вже не знайти…

* * *

Немов завмерло все в мені –

Ні гіркоти, ні болю,

Мовчать плачі, мовчать пісні,

Ось так як ми з тобою…

Сніжинок трепетний танок

Під ліхтарем кружляє.

Замовкла я, і ти замовк,

Лиш вітер розмовляє.

Та всі слова його пусті –

До серця не доходять,

А десь слова легкі, прості

В весняних соках бродять.

Я їх чекаю і вві сні,

Немов з-під снігу квітів…

Слова мої – мої пісні,

Близькі мені, як діти…

* * *

Я з вами познайомилась…Відразу

Відхлинули вагання та образи,

І Ваша віра у мені живе

Прозорістю й незламністю алмазу

* * *

В твоїх очах і ласка, й гнів.

В душі моїй – то плач, то спів –

Той день тобі, мов квітку, дарувала –

А ти того не зрозумів.

* * *

Нема в мені ні радості, ні болю.

Я наче скам’яніле, нежива…

Всі дні – мов зливи на пшеничне поле,

Коли вже починаються жнива…

ЩЕ…

У закутках душі моєї

Ще не протоптані стежки,

Травневий вітер ще стрімкий

У закутках душі моєї!

Весна…Я завжди поруч з нею,

Які б не падали сніги!

Ще не розмиті береги

У закутках душі моєї!

Ще ясно пролісок синіє,

М’які кульбаби піднялись,

Від згорищ не зчорніла вись

У закутках душі моєї!

Лелеки ще живуть сім’єю –

Не дотруїв хімічний вік…

Стіка з беріз ще чистий сік

У закутках душі моєї!

Ще не підстрижені алеї

І не наведені мости, –

Ще можу я себе знайти

У закутках душі моєї!

ДОДАТОК 3

G. G.Byron

MY SOUL IS DARK

I

My soul is dark – Oh! Quickly string

The harp I yet can brook to hear;

And let thy gentle fingers fling

Its melting murmurs o’er mine ear.

If in this heart a hope be dear,

That sound shall charm it forth again:

If in these eyes there lurk a tear,

’Twill flow, and cease to burn my brain.

II

But did the strain be wild and deep,

Nor let thy notes of joy be first:

I tell thee, minstrel, I must weep,

Or else this heavy heart will burst;

For it hath been by sorrow nursed,

And ach’d in sleepless silence long;

And now ’tis doom’d to know the worst,

And break at once – or yield to song.

(from Hebrew Melodies)

* * *

A long, long kiss of youth, and love,

And beauty, all concentrating like rays

Into one focus, kindled from above;

Such kisses as belong to early days,

Wher heart, and soul, and sense, in concert move,

And the blood’s lava, and the pulse a blaze,

Each kiss a heart-quake, – for a kiss’s strength,

I think it must be reckon’d by its length.

From DON JUAN, Canto 2

TRANSLATION OF A ROMANTIC LOVE SONG

1

Ah! Love was never yet without

The pang, the agony, the doubt,

Which rends my heart with ceaseless sigh,

While day and night roll darkling by.

2

Without one friend to hear my woe,

I faint, I die beneath the blow.

That Love had arrows, well I knew

Alas! I find them poisoned too.

3

Birds, yet in freedom, shun the net

Which Love around your haunts hath set;

Or, circled by his fatal fire,

Your hearts shall burn, your hopes expire.

4

A bird of free and careless wing

Was I, through many a smiling spring;

But caught within the subtle snare,

I burn, and feebly flutter there.

5

Who ne’er have loved, and loved in vain,

Can neither feel nor pity pain,

The cold repulse, the look askance,

The lightning of Love’s angry glance.

6

In flattering dreams I deemed thee mine;

Now hope, and he who hoped, decline;

Like melting wax, or withering flower,

I feel my passion, and thy power.

7

My light of Life! ah, tell me why

That poulting lip, and altered eye?

My bird of Love! My beauteous mate!

And art thou changed, and canst thou hate?

8

Mine eyes like wintry streams o’erflow:

What wretch with me would barter woe?

My bird! Relent: one note could give

A charm to bid thy lover live.

9

My curdling blood, my madd’ning brain,

In silent anguish I sustain;

And still thy heart, without partaking

One pang, exults – while mine is breaking.

10

Pour me the poison; fear not thou!

Thou canst not murder more than now:

I’ve lived to curse my natal day,

And Love, that thus can lingering slay.

11

My wounded soul, my bleeding breast,

Can patience preach thee into rest?

Alas! Too late, I dearly know

That Joy is harbinger of Woe.

TO FLORENCE

1

Oh Lady! When I left the shore,

The distant shore which gave me birth,

I hardly thought to grieve once more,

To quit another spot on earth:

2

Yet here, amidst this barren isle,

Where panting Nature droops the head,

Where only thou art seen to smile,

I view my parting hour with dread.

3

Though far from Albin’s craggy shore,

Divided by the dark-blue main;

A few, brief, rolling seasons o’er,

Perchance I view her cliffs again:

4

But wheresoe’er I now may roam,

Through scorching clime, and varied sea,

Though Time restore me to my home,

I ne’er shall bend mine eyes on thee:

5

On thee, in whom at once conspire

All charms which heedless hearts can move,