Освіта києво-святошинського району: минуле та сьогодення (стр. 12 )

Член–кореспондент Національної академії педагогічних наук України.

Автор понад 50 наукових робіт, зокрема: «Відділ освіти на шляху оновлення»; «Шляхи удосконалення управління навчально–виховними закладами»; «Організація відділом освіти науково–методичної роботи в районі».

Відзначений нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «» та «Василь Сухомлинський».

Почесний громадянин міста Вишневе.

Заслужений вчитель України (1993рік).

Помер Колібабчук В. З. у 2010 році.

іївна народилася у 1940 році в с. Н. Жари Брагинського району Гомельської області. В 1957 році закінчила середню школу № 1 м. Чорнобиля. Після закінчення (1960 р.) Боярського сільськогосподарського технікуму продовжила навчання у Чернігівському педагогічному інституті ім. за спеціальністю «вчитель початкових класів» (1962–1967 рр.).

Працювала вчителем початкових класів Ладижицької восьмирічної та Чорнобильської середньої школи №1 (1961– 1986 рр.), а з 1986 року – вчитель початкових класів Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2. Валентина Олексіївна широко застосовує на уроках передові педтехнології, широко впроваджує метод випереджувального навчання, впроваджує нестандартні форми навчання.. Її учні на високому рівні засвоюють програмовий матеріал, знання учнів відповідають програмним вимогам.

Має методичні напрацювання з теми «Оптимізація навчально–виховного процесу на уроках початкових класів». Відмінник народної освіти УРСР (1984 р.), медаль «За доблесний труд» (1980 р.), медаль «Ветеран праці» (1987 р.).

Почесне звання «Заслужений вчитель України» присвоєно в 2013 році.

Мазієнко Ніна Сергіївна народилася в Тарасівці у грізному 1941 році. Не знала Ніна батьківської любові та ласки, хоч завжди чула від своєї матері та й від односельців, яким добрим та працьовитим був її батько.

Після закінчення війни дізналася, що батько загинув під Сталінградом.

Закінчивши середню школу, з 1958 року почала працювати старшою піонерською вожатою Тарасівської восьмирічної школи. Ось як писали про неї вихованці:

А Ніну вожату усі пам’ятають.

Їй сончики ніжні пісню співають.

Дитинства воєнного мужня трава,

а Ніна у школі –легенда жива.

Вожата Ніна Мазієнко сиділа над програмами шкільних свят, сценаріями, організовувала цікаві екскурсії, ходила з дітьми у походи. У 1962 році як одна з кращих вожатих була направлена на роботу у Всесоюзний піонерський табір «Артек». З 1963 року вчитель початкових класів. Без відриву від виробництва закінчила педінститут ім. .

Сотні маленьких особистостей пройшли через її теплі, ласкаві руки, материнське серце і відкриту душу.

Її творча робота заслужено оцінена державою, крім почесного звання Заслужений вчитель України, була нагороджена орденом Трудової Слави ІІІ ступеня.

Мазієнко Н. С. неодноразово обиралася депутатом районної та сільської рад.

З 2003 року Ніна Сергіївна на заслуженому відпочинку, але і досі живе радощами і болями школи і завжди з гордістю згадує про свою роботу.
Олійніченко Надія Кіндратівна народилася у 1911році в Києві у робітничій сім’ї.

У 1930 році після закінчення Первомайського педучилища працювала у школах Одеської області. Перед війною навчалася на філологічному факультеті Одеського університету, а завершила навчання після Великої Вітчизняної війни в Київському педагогічному інституті.

У роки війни - евакуація у Саратовську область, загибель на фронті чоловіка, важка вдовина доля, виховання двох доньок.

З грудня 1944 року працює в Тарасівській школі заступником, а з 1958 року­ до 1971 року - директором.

У школі вирувало цікаве і різноманітне життя, кожен учень знаходив справу до своєї душі. У школі була створена система естетичного виховання, яка пронизувала весь навчально– виховний процес.

Вона створила у школі мікросередовище культури і добра, творчого пошуку. В той час про Тарасівську школу знали далеко за межами України.

У с. Тарасівка була керівником сільського лекторію, редактором колгоспної газети, депутатом районної і сільської рад депутатів трудящих.

Медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной Войне 1941 – 1945 г. г» (1946 р.), Відмінник народної освіти ( 1953 р.), орден «Знак почета» (1954 р.), почесне звання «Заслужений вчитель УРСР» (1965 р.), медаль (1965 р.). Так оцінила держава роботу славетного педагога. За цією вчителькою звіряють свої думки і справи її вихованці і донині.

Померла Олійніченко Н. К. у 1991 році.

Її іменем названо одну з вулиць Тарасівки.

Орлова Антоніна Данилівна народилася у 1934 році в селі Обуховичі на Київщині. У 1959 році закінчила Київський державний університет ім. .

Після закінчення університету журналістська робота, а з 1960 року розпочинається учительська діяльність.

У повнй мірі її педагогічний талант розквітнув у Вишнівській СШ №3. Уроки Антоніни Данилівни – це постійний пошук нового, захоплюючого. Це уроки–диспути, які змушують дітей мислити, доводити свою позицію.

З учнями у Антоніни Данилівни складалися особливі стосунки: вона їх щиро любила і ця любов ніколи не згасала в її серці, а діти відповідали їй взаємністю.

Учасник науково-практичних конференцій, на яких ділилася досвідом роботи, виступи на курсах удосконалення вчителів м. Києва, Київської, Чернігівської та інших областей. Співпрацювала з республіканськими науково-методичним виданнями, була членом редколегії журналу «Всесвітня література», друкувалась у журналах «Русский язык и литература в школах Украины», «Відродження», «Всесвітня література», «Русская словесность в школах Украины».

Співавтор підручника «Література» для 6–го класу шкіл із російською мовою навчання, який витримав три видання.

Талановита людина талановита в усьому. Антоніна Данилівна пише вірші, гарно вишиває, малює картини.

Діяльність учителя була відзначена високим званням «Заслужений учитель УРСР» (1983р.).

з 2002 року на пенсії.

Плахотнюк Клавдія Леонідівна народилася в 1963 році у селі Топча Корецького району Рівнеської області. У 1986 році закінчила з відзнакою Уманський державний педагогічний інститут ім. П. Тичини.

Педагогічну діяльність розпочала у 1986 році вчителем біології Кашперівської середньої школи Київської області.

З 1987 по 1996 рік керівник гуртка Київської обласної станції юних натуралістів.

З 1996 року Клавдія Леонідівна працює вчителем біології у Вишнівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Основними напрямками в системі роботи вчителя є розвиток науково–практичного мислення школярів, озброєння школярів раціональними способами навчальної діяльності учнів. Вона широко використовує на уроках інтерактивні технології навчання та метод проекту. Велику увагу приділяє індивідуальній роботі з обдарованими учнями. Високих результатів досягла у формуванні практичного та наукового мислення учнів, вихованні інтересу і любові до біології, тому її учні успішно проходять державну підсумкову атестацію та зовнішнє незалежне оцінювання, а також пов'язують свою майбутню професійну діяльність із біологією та медициною.

Багато років працює в школі для обдарованих дітей «Паросток». Починаючи з 2003 року, учні Клавдії Леонідівни стають переможцями ІІ, ІІІ етапів, а з 2010 року – IV етапу Всеукраїнської олімпіади з біології (7 учнів). В 2012 році її вихованець Бондаренко Владислав став переможцем Міжнародної олімпіади з біології у Сінгапурі..

Плахотнюк Клавдія Леонідівна надзвичайно працьовита, добросовісна, ініціативна, вимоглива до себе і учнів, умілий організатор дитячого колективу.

Заслужений вчитель України (2012 рік),

Семенченко Євдокія Дем’янівна народилася 8 березня 1924 року в м. Катеринопіль Черкаської області у бідній селянській сім’ї. Закінчила у 1941 році Новогорлівську середню школу №1. У 1944 році закінчила семимісячні курси вчителів математики при Уманському педагогічному інституті. З 1.12.1944 року працювала вчителем математики Софіївсько –Борщагівської семирічної школи, а з 1 вересня 1945 року вчитель математики та фізики Білгородської середньої школи. Закінчила Київський педагогічний інститут ім. М. Горького (1949 р.).

З 1958 року директор Білогородської середньої школи, а з 1964 по 1976 рік – заступник директора навчально-виховної роботи. Педагогічний стиль Євдокії Дем’янівни відзначався творчим ставленням до навчально–виховного

процесу, постійним пошуком нових ідей та впровадженням їх у життя.

Користується заслуженим авторитетом серед жителів села, педагогічної громадськості району

З 1976 року на пенсії.

Відмінник народної освіти УРСР (1953 р.).

Медаль до 100-річчя з дня народження Леніна (1970 р.).

Указом Президії Верховної Ради Української РСР у 1973 році ій присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».

Швидка Лариса Семенівна народилася в 1945 році в с. Саксагань П'ятихатського району Дніпропетровської області в учительській родині.

Після закінчення Криворізького медичного училища працювала медичною сестрою, навчалася на фізико-математичному факультеті Криворізького державного педагогічного інституту, який закінчила в 1971 році.

З 1969 по 1975 рік учитель математики середньої школи № 93 міста Кривий Ріг. Заступник директора з навчально-виховної роботи (1975), директор (1977) середньої школи № 000. Її зусиллями було створено високопрофесійний і творчий педагогічний коллектив, обладнано методичний кабінет, який став опорним у районі, відкрито музей Бойової та Трудової слави. З 1980 року – директор Криворізької середньої школи–новобудови №33. Вона доклала багато зусиль для завершення будівництва, оснащення приміщень і кабінетів, створення у навчальному закладі замкненої телевізійної системи.

У 1981–1984 роках старший викладач методики математики Криворізького державного педагогічного інституту.

З 1984 року учитель математики, заступник директора з навчально-виховної роботи, з 1985 року – директор Софіївсько-Борщагівської середньої школи. Тут у повній мірі розкрився її високий професіоналізм та організаторські здібності. Лариса Семенівна зуміла консолідувати навколо школи зусилля місцевої влади, сільської громади, що дало змогу утримувати та вдосконалювати матеріальну, дидактичну базу закладу на сучасному рівні. Школа є центром освітнього, культурного життя села. Раціонально організована робота з педагогічними кадрами дала позитивні результати. Школа стала одним із кращих навчальних закладів Київщини.