Планування фінансового потенціалу суб’єктів реального сектору економіки (стр. 6 )

2.1. Короткострокові:

а) внутрішні:

-  реструктуризація дебіторської і кредиторської заборгованості;

-  продаж активів;

-  власні джерела: прибуток, фонди;

-  амортизація;

-  зниження рівня запасів;

б) зовнішні:

-  кредити і позики;

-  випуск векселів і інших боргових інструментів;

- дотації, субсидії, державна підтримка.

2.2. Довгострокові:

а) внутрішні:

-  здача в оренду приміщень, устаткування;

-  продаж активів;

-  продаж збиткових напрямів бізнесу, неосновних виробництв;

-  реінвестування прибутку, зменшення дивідендних виплат;

б) зовнішні:

-  кредити і позики;

-  емісія акцій і облігацій;

-  бартер;

-  факторинг, форфейтинг;

-  лізинг;

-  проектне фінансування;

-  концесійні угоди;

-  держгарантії, податкові пільги, гранти й ін.

3. Відповідно до структури пасивів і необхідності повернення залучених коштів розрізняють:

3.1. Власні кошти:

-  емісія акцій;

-  прибуток;

-  фонди підприємства, додатковий капітал;

-  бюджетне фінансування;

-  гранти.

3.2. Позикові кошти:

-  емісія облігацій;

-  випуск векселів;

-  кредити і позики;

-  лізинг;

-  різні типи концесійних угод.

У основі фінансування економічного зростання лежить структура джерел фінансування інвестицій, організованих в межах багатоканального фінансування державних і приватних інвестиційних програм, проектів і проектного фінансування в цілому.

У таблиці 1.1 представлений повний склад можливих джерел фінансування інвестиційних проектів [54].

Таблиця 1.1 - Потенційний склад джерел фінансування інвестиційних проектів

Група	Тип	Організаційна структура джерел в групі
Державні ресурси	власні	Державний бюджет. Місцеві бюджети. Позабюджетні фонди.
залучені	Засоби державної кредитної системи і державної страхової системи.
	позикові	Державні запозичення (державні позики, зовнішні позики, міжнародні кредити і ін.).
Ресурси підпри-ємств	власні	Власні інвестиційні ресурси підприємств
залучені	Внески, пожертвування, продаж акцій, додаткова емісія акцій
		Інвестиційні ресурси інвестиційних компаній-резидентів, в тому числі пайових інвестиційних фондів
		Інвестиційні ресурси страхових компаній-резидентів
		Інвестиційні ресурси недержавних пенсійних фондів резидентів
	позикові	Банківські, комерційні кредити, бюджетні і цільові кредити
		Інвестиційні ресурси іноземних інвесторів, включаючи комерційні банки. Міжнародні фінансові інститути, інституційні інвестори, підприємства

Окрім структури джерел, необхідно виділяти організаційні форми фінансування інвестицій, розглядати їх взаємозв'язок, що відображено в таблиці 1.2 у вигляді матриці джерел і організаційних форм фінансування інвестиційних проектів [54].

По виділених організаційних формах фінансування можна відзначити організаційні форми самих учасників фінансування інвестиційних проектів (табл. 1.3), що дозволяє говорити про організаційний механізм всередині багатоканального проектного фінансування.

Структура джерел і організаційних форм учасників фінансування формує цілісну модель фінансування економічного зростання в країні і нарощування фінансового потенціалу підприємств, яка базується на фінансуванні інвестиційних проектів і має бути процесом залучення і використання фінансових коштів з різних джерел і від різних учасників.

Таблиця 1.2 - Матриця організаційних форм і можливих джерел фінансування інвестиційних проектів

Організаційні форми фінансування	Джерела фінансування інвестиційних проектів (по відношенню до одержувача інвестицій)
Власні і залучені засоби підприємств	Бюджетні і позабюджетні державні кошти	Іноземні інвестиції	Позикові засоби
Акціонерне фінансування
участь в статутному капіталі	+	+	+	—
корпоративне фінансування	+	+	+	+
Державне фінансування
Бюджетні кредити на поворотній основі	—	+	—	—
асигнування з бюджету на безвідплатних засадах	—	+	—	—
цільові державні інвестиційні програми	—	+	—	—
фінансування проектів з державних запозичень	—	+	+	+
Проектне фінансування	—	+	+	+
Позикове фінансування
Лізинг	—	—	+	+
Банківські позики і кредити	—	+	+	+
іноземні кредити	—	—	+	+
Інвестиції колективних інвесторів	—	—	+	+

Примітка до таблиці: + означає використання вказаного джерела в даній організаційній формі, – означає непридатність вказаного джерела в даній організаційній формі.

Фінансування може і не мати грошової форми. Наприклад, компанія може випустити акції і в обмін на певну їх кількість (пакет) отримати замість цінних паперів устаткування, транспортні засоби, інші види активів. При цьому із зовнішніх джерел притягується капітал без використання грошових ресурсів, фактично в повному обсязі замінюючи фінансування грошовими коштами. Враховуючи, що цінні папери – це похідні від грошей фінансові інструменти, такі операції, у відмінності від товарного бартеру, є фінансовими.

Таблиця 1.3 - Класифікація організаційних форм учасників фінансування

інвестиційних проектів

Група	Підгрупи	Організаційна форма учасника інвестиційної діяльності
Бюджет і позабюджетні фонди	Державний бюджет	Уряд. Міністерство економіки. Міністерство фінансів.
Місцеві бюджети	Місцеві органи влади
Позабюджетні фонди	Пенсійний фонд (лише інвестиції в цінні папери). Державний фонд зайнятості населення (лише інвестиції в державні коштовні папери). Фонд інвестування житлового будівництва. Інші
Державна кредитна система	Банки. Кредитні установи	Центральний банк. Державне казначейство
Державна система страхування	Фонди і організації страхування
Колективні форми фінансування	Інвестиційні організації. Інвестиційні банки. Страхові організації	Інвестиційні компанії і фонди. Недержавні пенсійний фонди. Страхові компанії. Пайові інвестиційні фонди.
Іноземні інвестори	Уряди іноземних держав. Міжнародні фінансові інститути. Комерційні банки. Інституціональні інвестори. Інвестиційні банки.	Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Міжнародний фінансовий комітет. Інші.
Підприємства		Будь-які

Фінансування інвестицій в основні активи (устаткування, транспортні засоби, машини) і в нематеріальні (технології, патенти) характерні для крупних програм підтримки країн і компаній, що перебувають в умовах глибокої кризи. При цьому здійснюється великомасштабне і довгострокове фінансування з процедурами його здешевлення (капіталозаощадження) при домінуванні зовнішнього фінансування над внутрішнім.

У той же час, фінансування інвестицій в оборотні активи (запаси) характерні для звичайних планів підтримки стабільності поточної діяльності як в умовах криз, так і в умовах підйомів. При цьому здійснюється дрібномасштабне і короткострокове фінансування без процедур його здешевлення (капіталозбереження) при домінуванні самофінансування над зовнішнім.

При фінансуванні економічного зростання (нарощування фінансового потенціалу) одним з першочергових і найбільш складних завдань фінансового менеджера є вибір варіанту поєднання зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування. Для цього недостатньо визначити загальний обсяг фінансових коштів, матеріальних і інших ресурсів, потрібних для реалізації поставленого завдання. Менеджери повинні обґрунтувати вигідність і доцільність поєднання різних джерел фінансування. Нерідко проект модернізації виробництва не можуть завершити через брак коштів у процесі його реалізації на погашення заборгованостей кредиторам. У результаті проект або консервується, або фінансується з додаткових джерел (проте витрати на це можуть перетворити проект на збитковий), або переходить у власність інших осіб. Останнє означає, що фактично проект стає банкротом. Помилка у виборі фінансування навіть одного проекту може викликати і банкрутство всієї компанії.

Тому для більшої частини зарубіжних компаній типова структура фінансування, в якій перевага дається власному фінансуванню. Укрупнене співвідношення обсягів зовнішнього і внутрішнього фінансування багатьох компаній складає близько 30% : 70%, істотно змінюючись по галузях і залежно від загальної ситуації на ринку [31].