Уроки української літератури в 11 класі І семестр (стр. 27 )

3.  Серед братів цей Половець відзначався ясним розумом і прагненням до знань:".. .Той артист і грав з греками у "Просвіті" та читав книжки, написані по-нашому. На дядькові гроші закінчив учительську семінарію, рибалка з нього був ніякий, а й його жалко, не чути за нього давно..." Така атестація дає нам можливість збагнути ей­форію, можливо, й першої Оверкової перемоги (над загоном Андрія), і його палку промову на захист незалежності України.

Висновок аналітиків: ( орієнтовно)

Оверко – людина освічена, громадянсько свідома особистість, прагне побудувати незалежну Українську державу. На жаль, використовуючи для цього зброю.

Учениця. Виждав Панас, поки брати билися, а тоді налетів як шуліка...

Питання до Панаса.

Ø  Навіщо ти забрав на війну чотирнадцятирічного Сашка? – Нехай привчається бити-мучити ворогів.

Ø  Кого ти вважаєш своїм ворогом? Тих, хто закони напридумував, а я за анархію і проти держави.

Дослідники (очікувані думки)

1.  Нечесно й підступно поводить себе Панас на полі бою, у чому й сам зізнається: «...А я сиджу собі в лісочку й чекаю, доки вони кінчать битися».

2.  Першим власноручно вбиває рідного брата, хоч і пам'ятає пророчі батькові слова про силу роду. На відміну від Оверка, який власноручно не вбивав Андрія, Панас особисто розстрілює Оверка.

3.  Але в душі анархіста не повна пустка Розуміючи, що життя Оверка в його руках, махновець пропонує брату пристати до них, потім сам ховає братів.

4.  Рідній люблячій матері він і надалі завдавав болючих ударів: забрав з собою на війну неповнолітнього Сашка, привчив його убивати й навіть катувати.

Висновок аналітиків: ( орієнтовно)

Панас людина , яка не визнає порядку, законів, держави. Це ж– просто бандит з великої дороги, для якого анархістська ідеологія – гарне прикриття його чорних справ.

Учениця. Інтернаціональний загін Івана, здавалось, також чекав у ліску. Не встиг Панас поховати братів, як червоні наскочили зненацька. Кілька хвилин скаженого бою — і вже Панас перед Іваном.

Питання до Івана

Ø  Кому ти служиш? – Революції та Інтернаціоналу.

Ø  Яке значення має для тебе рід? – Ніякого, рід – не найголовніше, бо за більшовиків увесь світ і Карл Маркс.

Дослідники.

1.Іван теж здатний на підлість. Він пропонує полоненим махновцям або приєднатися до його загону, або йти додому, до мирної праці. Оскільки серед махновців переважали сини за­можних і середніх селян, більшість вибрали друге, наївно повірили більшовикові й жорстоко за це поплатилися - Іван наказав кулеметникам розстріляти тих, яким тільки що гарантував життя і волю, а така підлість зі сторони червоних командирів у ті часи була нормою.

2. Заслуговує схвалення Іванове бажання врятувати від розстрілу хоч Сашка. Але комісар Герт, якому надана вся влада в загоні й з яким мусить рахуватися Іван, скептично ставиться до того, що Сашко ще дитина, а тому малому перед смертю таки прийдеться пройти страшну катівню революційного трибуналу:

3.  Іван - не людина з камінним серцем, його глибоко зачепила смерть рідних, що передано словами: "І Іван Половець загубив трьох своїх братів".

Висновок аналітиків: ( орієнтовно)

На перший погляд цей персонаж здається позитивним. У дійсності - це найстрашніший фанатик з братів. Навіть одна фраза свідчить про його зневагу до родини, до рідної крові: "...Рід розпа­дається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс". Іван – комуніст-фанатик, для нього має значення тільки його світле майбутнє, ради цієї примарної цілі він готовий покласти не лише рідних братів, а півсвіту, що й довела подальша історія.

Слово вчителя. Пропоную учням згадати й зіставити запитання, які одразу ж зриваються з уст братів при зустрічі.

Пам'ятаєте Панасове до Оверка: «Що, України тобі захотілось?». До Івана його звертання інше — зовсім не риторичне: «Кому ти служиш, комісарська твоя морда?»

Як відповів Іван? Так— «революції і Інтернаціоналу» — і сьогодні, і в ті часи така відповідь була абсолютно непереконливою, дуже абстрактною. Очевидним є лише те, що Іван все це «співає» з чужого голосу.

З чийого ж голосу співає Іван? - З голосу комісара Герта.

Комісар Герт, який тінню стоїть за його плечима, мовчить до останнього рядка новели, але події розгортаються за його сценарієм.

Учні помічають, як Іван часто звертається до комісара — і перш ніж розмовляти з братом, і перед промовою до махновців. Та й розстріл полонених — справа не одного Івана, а більшою мірою комісара Герта.

Герт... Коротко й жорстко, як постріл. Це ім'я не співзвучне ні з Компаніївкою, ні з південними українськими степами. Наскільки прізвище комісара інтернаціонального загону чуже для нашого слуху, настільки ж, напевно, ідеї більшовизму чужі для України. З такими Гертами і була експортована революція в Україну

Я думаю, що дуже цинічно звучать слова Герта: одного роду, та не одного з тобою класу. Чи заспокоїв би себе Герт такими словами, коли б ішлося про його рід? Чи «осміхнувся» б він, коли б з його п'ятьох братів залишилося двоє: один — Сашко-підліток, який, пройшовши жахи війни, підсвідомо хоче повернутися до матері, а другий Іван — переможець, що загубив трьох своїх братів».. Не покарав, не знищив як ворогів, а загубив. Це слово увійшло в нашу свідомість з відтінком вини у скоєному злочині. Що ж, мабуть, Юрій Яновський не був упевнений втому, що правда на боці Івана.

То на чиєму ж боці правда?

Хто, на вашу думку, переможець?( питання до класу ).

Говорять учні (орієнтовно)

Ø  У новелі все-таки немає справжнього переможця: загинули брати Половці, страждають люди, батьки втрачають своїх дітей, у країні голод і розруха.

Ø  Хочу пригадати слова російського поета і художника М. Волошина: «Коли діти однієї матері вбивають одне одного, треба бути з матір'ю, а не з одним із братів». Ми добре розуміємо, що раніше «бути з матір'ю» означало бути з сином Іваном, бо він переможець-більшовик, член партії, у його руках влада. Але чи так думав письменник, творячи картину громадянської війни? Тим паче, що образ старої Половчихи нагадує нам образ матері-чайки, що вивела чаєняток при битій дорозі. Цей образ здавна асоціюються з рідною землею — Україною.

Ø  Новела «Подвійне коло» сприймається як розповідь про трагедію матері — роду —України, трагедію, що розігралася в роки революції і громадянської війни, а потім ще довго відлунювала голодом, смертями, репресіями.

На чиєму боці ви? Пропоную учням записати свою думку, аргументувати її. (листи здати для оцінювання)

Слово братам. Пропоную учням, які говорили від імені братів і їх лексикою, висловити власний погляд на події, зображені в новелі, оскільки вони найглибше проникли у світ Половців, пережили їх почуття і вчинки.

1. У творі переплелися реалізм з романтизмом, історична правда й авторський домисел. Усе це разом було великою художньою правдою, дуже повчальною для нас, адже головне, щоб наша сьогоднішня самостійна Україна не була втягнута знову в «подвійне», а то й «потрійне коло».

2. Я зрозумів, що трагедія роду Половців у тому, що син підіймає руку на матір, брат на брата, діти однієї Вітчизни поливають рідну землю своєю кров'ю. У такого роду немає майбутнього.

3. Автор хоче, щоб ми зрозуміли, що таке добро і зло, жорстокість і милосердя. Думою, що ідея твору — не заклик до кривавої помсти, а заклик до єднання. Автор ніби прагне сказати: «Нехай бачать сини і внуки, що батьки й діди їхні помилялися, нехай живуть дружно брати-українці».

4. Коли брати дружно стануть пліч-о-пліч на захист свого роду, своїх батьків, домівки, тоді їх рід буде опорою рідного народу, міцної держави, мирного життя і продовження роду.

ІІІ. Підсумок уроку

Учитель. Нехай стануть вам застереженням слова з “Подвійного кола”: “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не впізнавали один одного....” Дай Боже, щоб ніколи не трапилося подібного з вами. Запам’ятайте слова старого Половця “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду”

ІV. Домашнє завдання

Прочитати новели «Шаланда в морі» й «Дитинство», підготуватися до їх аналізу.

Урок 16

Луценко Таїсія Григорівна,

учитель Вільшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тема. Ю. Яновський. Роман «Вершники». Новели «Шаланда в морі» та «Дитинство»

Мета: ознайомити учнів із новелами "Шаланда в морі" й «Дитинство», допомогти усвідомити їх ідейний зміст; умотивувати пошуки автором нових романтичних засобів і неперевершеного ліричного світосприймання для відтворення особливостей його доби; розвивати навички аналізу тексту та визначення його проблематики; закріпити вивчене з теорії літератури про роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення; виховувати в учнів розуміння вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті, вірності

Обладнання: комп'ютер, тематична добірка аудіо - та відеоматеріалів

Хід уроку

І. Організація роботи класного колективу. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці

ІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу учнів на уроці

Актуалізація опорних знань учнів.

Літературний диктант

1.  «Шаланда в морі» й «Дитинство» за жанром… (новели.)

2.  Новела «Дитинство» побудована на … джерелах. (фольклорних).

3.  Про кого з героїв новели «Дитинство» сказано «…хоч і бідна господиня, що й кози в дворі не має, але нема ні в кого на селі такого хисту прикрасити піч, як у неї» ( про Данилкову матір).

4.  Назвіть професію Данилкового батька (чабан).

5.  Невеликий розповідний твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом називається … ( новелою).

6.  «Гордий і нікому не поклониться…і…кричав, і проклинав пропаще життя, а його слухали й не перебивали, бо знали всі, що …зараз заспіває, і після того співу нічого вже людині не треба − говорять в новелі «Дитинство» про … (Данилкового батька Ригора)