Уроки української літератури в 11 класі І семестр (стр. 33 )

Коли входиш у літературу, чисть черевики! Не забувай, що там був Пушкін, був Гоголь, був Шевченко!

У сатирика та гумориста мова має бути жива, гостра, дотепна, наближена до мови, якою розмовляє народ.

У нас час “Вільного письма”. Для роботи надається три хвилини. Письмово даємо відповідь на питання : “Остап Вишня. Хто він?”

V. Домашнє завдання

1. Уміти переповідати біографію Остапа Вишні.

2. Прочитати усмішку Остапа Вишні “Моя автобіографія”.

3. Індивідуальне завдання. Вивчити напам'ять вірш М. Рильського “По полях ми з Вишнею бродили”.

Урок 23

Король Світлана Павлівна,

учитель Вербівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тема. Цикл “Мисливські усмішки” Остапа Вишні та його особливості. “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”. Оптимізм, любов до природи, людини, м'який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні

Мета: познайомити старшокласників з циклом “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Порушити актуальні питання екології. Розглянути проблему людини і природи у творах письменника. Проаналізувати роль та місце пейзажів, портретів, засобів характеротворення, використання народних прикмет, прислів'їв, приказок; висловлювати свої судження, уміння порівнювати, зіставляти, творити невеликі тексти. Навчити учнів тонко володіти гумором. Виховувати юнаків та дівчат природолюбами, господарями рідної землі

Обладнання: відеозапис “Остап Вишня на полюванні”, ілюстрації із зображеннями тварин

Мабуть, з часів І. Котляревського не сміялася

Україна таким життєрадісним іскрометним

сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в

прекрасній творчості О. Вишні.

О. Гончар

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

1.“Письменницька кав'ярня” (учень - очевидець чи учасник розмови). Що міг би розповісти Остап Вишня про

- своє життя;

- мету життя;

- якусь подію із життя;

- гріхи життя.

Дати відповіді на запитання:

У чому життєвий подвиг Остапа Вишні?;

Назвати найпопулярніші збірки Остапа Вишні;

До яких жанрів звертається Остап Вишня?

Учні-літературознавці готували повідомлення про:

- усмішку;

- фейлетон;

- нарис;

- гумореску.

Нарис — прозовий документальний твір, у якому автор, використовуючи образні засоби, змальовує справжні конкретні події, місцевість, а дійові особи є реальними людьми. У нарисах ідеться про важливі суспільні події, змальовуються портрети видатних діячів чи відомих осіб, проблеми сучасності.

Гумореска — це невеликий твір, у якому розповідається про якусь смішну пригоду в житті людини, смішну історію чи випадок. Сміх у ній жартівливий, легкий, негострий. Тому в гуморесці не висміюються, як у сатирі, негативні явища чи дії людей, державної системи, а лише часткові недоліки, смішні риси навіть позитивних людей.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу видатним гумористом Остапом Вишнею, автором багатьох збірок “Вишневих усмішок”. Своєрідність жанру усмішки в поєднанні захоплюючого сюжету з частими авторськими відступами, у лаконізмі й дотепності.

Фейлетон — невеликий художньо-публіцистичний жваво написаний твір у періодичній пресі, у якому злободенні події зображено в сатиричному або гумористичному плані. Фейлетон близький до гумористичного оповідання. Це переважно прозовий твір, але іноді буває й вірш.

У своїх фейлетонах Остап Вишня висміював інтервентів, розпалювачів нової війни, буржуазних націоналістів, а також такі негативні явища, як бюрократизм, шкурництво, кар'єризм, міщанство, неуцтво, головотяпство, підлабузництво, окозамилювання тощо.

Кубування на тему “Усмішка”

- порівняйте це: усмішку можна порівняти з сонцем, яке несе тепло, радість;

- опишіть це: як ви знаєте, усмішка з'являється на устах людини, коли в неї радісно на душі. Приємніше, звичайно, бачити усміхнене обличчя, аніж похмуре, або ще гірше — зле. Іноді усмішка може бути загадковою, як, наприклад, “усмішка Джоконди”;

- про що це змушує думати: у нашому житті проблеми й негаразди пригнічують людину. І, на жаль, дуже важко їх вирішувати;

- виникнення: усмішка, напевно, виникла з появою людини;

“За” і “проти”:

Усмішка відіграє важливу роль у житті людей, особливо коли вона доброзичлива, поліпшує настрій. Але бувають усмішки глузливі, які принижують людську гідність.

Висновок: нехай живе лагідна усмішка.

Бесіда з учнями:

- Як розміщуються події у творі “Моя автобіографія”? (хронологічно)

- Визначити проблематику твору “Моя автобіографія”:

а) збереження рідної мови;

б) пошана до старших;

в) проблема відповідальності за свою працю;

г) проблема злиднів, неосвіченості, пошук свого шляху в епоху соціальних бур;

д) проблема батьків і дітей (батьки повинні дбати не лише про фізичний розвиток дитини, а й про духовний);

е) проблема сім'ї (допомога багатодітним сім'ям).

- Дослідити мову твору “Моя автобіографія”

Можлива відповідь

Письменник, досконало володіє усіма засобами творення комічного. Це змішування “високого” та “низького” стилів; використання займенників середнього роду та дієслів у третій особі однини стосовно людини; іронія, вульгаризми, жартівливі народні прислів'я та приказки, комічні ситуації та події; застосування політичних та наукових термінів для зображення побутових явищ, повтори, підтекст. Наприклад, жартівливі прислів'я, приказки, фразеологізми: “яка тебе лиха година... потягла”, “куди дірка дівається, як бублик їдять”, “як муха дише”, “душа в штанях”, “як мокра миша” і подібні.

Влучно використано суспільно - політичну лексику для опису побутових подій, дитячих витівок: “класова свідомість”, “соціалізм”, “експлуататорша”, “конституція нервова” і подібні.

Не менш досконало автор використовує і підтекст: “Так що наші з стежки розійшлися. Він — на Рим, я на — Шенгеріївку”. Зеров заглибився у вивчення античної літератури, а Остап Вишня — у народну творчість, життя рідного народу.

Отже, розмаїття художніх засобів творення комічного свідчить про великий талант письменника-гумориста.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння матеріалу

Слово вчителя

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Але, як правило, ніякої здобичі не привозив. Бо його основна мета — помилуватися чудовою природою, поспілкуватися з місцевими жителями, послухати дивовижні й дотепні мисливські історії. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова “Живіть, зайці!”

(Відеофільм “Остап Вишня на полюванні”)

Усі ті спостереження, усе почуте великий гуморист записував і використовував при написанні своїх знаменитих “Мисливських усмішок”. Найповніше видання цього циклу вийшло в 1958 році.

“Мисливські усмішки” - явище в українській літературі неповторне. Адже в них органічно поєдналися гумор народного анекдоту і пейзажна лірика.

( Найвідоміші усмішки, які ввійшли до збірки “Мисливські усмішки”, учитель записує на дошці, а учні — у зошитах).

“Відкриття охоти”, “Заєць”, “Лисиця”, “Лось”, “Ведмідь”, “Ружжо”, “Дикий кабан, або вепр”, “Як засмажити коропа”, “Дика гуска”, “Екіпіровка мисливця”, “Лебідь”, “Мисливство”, “З крякухою на озері”, “Вовк”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”та інші.

Перед читанням усмішок Остапа Вишні “Як варити і їсти суп із дикої качки” та “Сом” учитель ознайомлює кожну групу учнів із наступним завданням (у дужках наведені орієнтовні варіанти відповідей).

Проблемне завдання-дослідження:

~1група - охарактеризувати героя-оповідача (хитруватий та дивакуватий герой-оповідач з його невтомною фантазією, ретельною підготовкою і збиранням на полювання, очікуванням здобичі, який завжди повертається не лише без упольованого звіра, а часто й без рушниці та шапки. Проте він уміє посміятися над собою, доброзичливий і зворушливо наївний).

~2 група - роль пейзажних замальовок у творі (виявляється, оповідач неабиякий філософ, начитана людина, яка знає “Маленького принца” Антуана де Сент-Екзюпері, якщо так змальовує серпневий зорепад і нічне небо: “...Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчисько зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги, рипить Віз, дишель свій униз спускаючи, бліднішає поволі Чумацький Шлях”. До живої природи він ставиться особливо трепетно, персоніфікує її: “До озерця ви підходите вже тоді, коли качки “повиключали мотори”, почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням, і, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать...”

~3 група - мова та художні засоби в усмішках “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки” (закликаючи читачів любити природу, бути її охоронцем, письменник часто вживає пестливі слова, особливо коли йдеться про молодь птахів, звірів, риб: чиряточка, каченятка, курчатка, болотяні курочки, молоді соменки й соменята... Лексичні повтори та фразеологізми — дуже поширені й улюблені мовні засоби Вишні (повтори: “водимо ми, значить, та й водимо! А воно як мотоне, як мотоне, а тоді й попустить”, “тихо-тихо Оскіл воду несе”).

Використовуючи повтори, письменник продовжує традиції усної народної творчості. До речі, нерідко у його творах можна зустріти й рядки з народних пісень.

~4 група - роль звукових і зорових засобів у творах (“До плеса чи до озеречка ви підпливайте ще тихше — щоб ані звуку, ані шурхоту! На озерце не випливайте, а зупиніться біля нього і дивіться. Обов”язково побачите або білолобу лиску з лисенятами, або виводки чирят, крижнів, широконосок... Раптом тривожний мамин голос, тихе — ках! - і каченяток нема! Їх як злизало).

~5 група - комічне в усмішках (“Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече...).

“Сітка Елвермана”

Учитель ставить перед учнями проблему: “У чому, на вашу думку, полягає шкода чи користь полювання?” (у двох колонках “Так” і “Ні” учні фіксують аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему)

Так	Проблема	Ні
	Шкода полювання
	Користь полювання

Літературна вікторина за творчістю Остапа Вишні