Розділ 1 Теоретико-методологічні основи підвищення конкурентоспроможності регіону (стр. 10 )

Конкурентне середовище галузі, що виникає між підприємствами різних регіонів, досліджував

вважає, що підприємства різних регіонів можуть вступати у конкурентну боротьбу, наприклад, за інвестиційні ресурси, формуючи при цьому конкурентне середовище галузі [63].

Слід зауважити, що ці суб’єкти господарювання формують конкурентний фон на рівні регіонів держави, оскільки, наприклад, ведучи конкурентну боротьбу за залучення та розподіл інвестицій в межах галузі, вони будуть створювати інвестиційну привабливість тому чи іншому регіону країни. Поруч із цим суб’єкти господарювання можуть одержувати державну підтримку у вигляді дотацій та трансфертів (наприклад технологій), що дозволить регіону, в якому знаходиться даний суб’єкт господарювання, отримати конкурентні переваги над іншими. Таким чином, виникне конкурентна боротьба за одержання тих чи інших переваг між регіонами країни, що дозволить сформувати конкурентне середовище регіонів держави.

В іноземних виданнях зазначається, що конкурентоспроможність все більше залежить від ефективності функціонування територіальних систем і їх здатності до формування сучасних дієвих структур, які результативно використовують наявну в регіоні сукупність факторів виробництва, що дозволяє створювати конкурентне середовище між ними [64].

Конкурентне середовище транскордонних регіонів держави розглядали у своїх працях Бєлєнький П. Ю., Мікула Н. А., Матвєєв Є. Е. На їх думку, конкурентне середовище визначається наявністю конкуренції, здатності до „змагання” різних регіонів держави [57, с.11]. Поруч із цим науковцями акцентувалась увага на розгляді конкурентного середовища прикордонного регіону, яке визначається конкурентним середовищем сусідньої території [57, с.12].

В свою чергу Сторонянська І. та розглядають конкурентне середовище, яке утворюють регіони всередині держави та регіони різних держав. Науковці зазначають, що міжрегіональні та зовнішньорегіональні зв’язки можуть бути альтернативними по відношенню один до одного. Прикладом різкої зміни умов середовища може слугувати розрад СРСР та ліквідація планової системи господарювання, в результаті чого значна частина міжрегіональних зв’язків втратила економічний зміст, а інші – перетворились із міжрегіональних у зовнішньоекономічні [65, с.32].

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, одержуємо різні види конкурентного середовища (рис.1.3).

При цьому існують механізми регулювання процесів конкурентної боротьби на рівні регіону між різними підприємствами та організаціями та між підприємствами різних регіонів, тобто галузевої конкурентоспроможності. Ці механізми передбачають наявність відповідного нормативно-правового поля регулювання конкурентних відносин між підприємствами, визначення стратегічних перспектив та цілей їх розвитку.

Регіон

Конкурентне середовище транскордонних регіонів різних держав

Рис.1.3. Види конкурентного середовища*

* - розроблено дисертантом

Відсутність ж обґрунтованої державної регіональної політики регулювання конкурентних відносин регіонів держави призводить до зростання диспропорцій у їх розвитку, незацікавленості регіональних органів влади щодо пошуку напрямкв забезпечення та підвищення їх конкурентоспроможності та до суттєвої економічної дезінтеграції держави вцілому.

Синтезуючи вищеподаний матеріал, вважаємо за доцільне сформулювати власну дефініцію поняття „конкурентне середовище регіонів держави”.

На нашу думку, конкурентне середовище регіонів держави – це сукупність відносин щодо взаємодії регіонів, кожен із яких веде конкурентну боротьбу за ресурси та умови одержання благ задля безпечного розвитку та інтеграції у єдиний простір держави.

Визначившись із змістом поняття конкурентного середовища регіонів держави, можна перейти до розгляду особливостей його формування.

У науковій літературі лише частково та поверхнево висвітлюються питання особливостей формування та елементів конкурентного середовища регіонів держави.

Так, в окремих працях висвітлюються принципи формування конкурентного середовища регіонів держави, до яких відносять взаємодію законодавства, судової практики і діяльності адміністративних органів [66, с.12].

На нашу думку, не можна обмежуватися лише цим переліком принципів формування конкурентного середовища регіонів держави, що не дозволяє комплексно підійти до вирішення даної проблематики.

В інших працях наводяться інструменти державного регулювання розвитку конкурентного середовища. Зокрема зазначається, що система державних преференцій має бути націленою на підтримку тих регіонів, стратегічне значення яких у порівнянні з іншими має загальнодержавний характер [67, с.138].

У цій же праці подано оцінку конкурентного середовища держави, зокрема в розрізі видів економічної діяльності [67, с.153].

Таким чином, у літературі розглядаються лише окремі елементи формування конкурентного середовища регіонів держави.

Вважаємо, що формування конкурентного середовища регіонів держави повинне передбачати оцінку наявного рівня конкурентоспроможності регіону, щоб в майбутньому мати змогу порівняти значення цього показника та побачити його динаміку в залежності від рівня розвитку конкурентного середовища регіонів держави [118; 120; 207]. При цьому держава повинна чітко встановити цілі та пріоритети формування конкурентного середовища регіонів держави. Вони дозволять виокреслити орієнтири розвитку регіонів держави та розробити чітку лінію поведінки щодо забезпечення та підвищення їх конкурентоспроможності в майбутньому. Оскільки на сьогодні спостерігається нестійка економічна та політична ситуація в державі, а регіон є відкритою соціально-економічною системою, то відповідно він підпадатиме під дію впливу чинників як позитивної, так і негативної дії.

Отже, виходячи із вищенаведеного, елементами конкурентного середовища регіонів держави є:

-  ресурси та блага, які виступають об’єктом конкурентної боротьби;

-  інструменти державного регулювання конкурентних відносин регіонів держави.

Важливе значення при формуванні конкурентного середовища регіонів держави має пошук та аналіз основних чинників, позитивний чи негативний вплив яких сприятиме або гальмуватиме його розвиток [119]. Рівень розвитку конкурентного середовища регіонів держави може бути наслідком дії внутрішніх (спричинених внутіршньою регіональною політикою) та зовнішніх (зумовлених державною регіональною політикою) чинників, у зв’язку з чим умовно виділимо чинники внутрішньої дії (регіональні), чинники зовнішньої (державні) та чинники міжнародної дії (табл.1.6).

Розглянемо особливості впливу зазначених чинників на формування та розвиток конкурентного середовища регіонів держави.

Таблиця 1.6

Чинники впливу на формування конкурентного середовища

регіонів держави*

Чинники	Група чинників	Основні складові
1	2	3
Чинники внутрішньої дії (регіональні)	(вырезано)	(вырезано)
(вырезано)	(вырезано)
(вырезано)	(вырезано)
(вырезано)	(вырезано)
(вырезано)	(вырезано)
(вырезано)	(вырезано)
Чинники зовнішньої дії (державні)	(вырезано)	(вырезано)
(вырезано)	(вырезано)
Чинники міждержавної дії	(вырезано)	(вырезано)

* - розроблено дисертантом

Так, основними чинниками внутрішньої дії є геоекономічні, інфраструктурні, соціальні, інноваційні, інвестиційні, природно-екологічні.

Геоекономічні чинники здійснюють суттєвий вплив на доступність до джерел природних ресурсів, робочої сили, ринків збуту продукції, транспортної забезпеченості, а також можливості співпраці з іншими суб’єктами господарювання, що сприяє формуванню та розвитку конкурентного середовища всередині країни.

Поруч із цим вплив геоекономічних чинників проявляється у тому, що регіон одержує певні конкурентні переваги при оптимальній взаємодії економічних взаємозв’язків з іншими регіонами країни та іноземних держав [266]. До того ж чим інтенсивніші економічні зв’язки, тим більш розвиненим є конкурентне середовище регіонів держави.

Інфраструктурні фактори впливу характеризуються наявністю відповідної сучасним умовам господарювання виробничої, інноваційної та інвестиційної інфраструктур, які дозволяють залучати на територію регіону ті чи інші ресурси, ефективно їх використовувати, створюючи при цьому конкурентні переваги та формуючи конкурентне середовище вцілому. Наявність сучасних інфраструктурних об’єктів, раціональне їх розміщення та ефективне функціонування сприятиме формуванню конкурентного середовища регіонів держави, що в свою чергу дозволить забезпечити та наростити їх конкурентоспроможність [266].