Розділ 1 Теоретико-методологічні основи підвищення конкурентоспроможності регіону (стр. 14 )

-  створення сприятливої нормативно-правової бази для залучення іноземних інвестицій в економіку;

-  стимулювання інвестиційної активності шляхом встановлення пільгового оподаткування для суб’єктів підприємницької діяльності, які інвестуються із внутрішніх джерел;

-  складання планів, розробку регіональних програм залучення інвестицій. При цьому слід враховувати, що не пільги виступають основним критерієм для прийняття рішення щодо інвестування, а стабільність українського законодавства.

Для забезпечення конкурентоспроможності, створення конкурентних переваг регіон повинен створювати власну фінансову базу. Але це в свою чергу потребує реформування фінансової системи з орієнтацією на регіон адже ринкова економіка вимагає суттєвого збільшення використання фінансових ресурсів на території їх створення [266, с.135].

Вигідність геополітичного розміщення регіону в значній мірі визначає рівень його соціально-економічного розвитку та ступінь сформованості територіальної структури господарського комплексу. Це позначається на рівні розвитку економічних зв’язків та умовах економічного розвитку регіонів держави. Сприятливе геополітичне розташування регіону відносно інших держав створює йому кращі можливості безпосередньо проводити зовнішньоекономічну діяльність, створюючи при цьому йому конкурентні переваги у порівнянні з іншими регіонами [111; 121]. Так, особливості геополітичного положення регіону визначають його як транскордонний, де здійснюється тісна взаємодія територіально-господарських структур прикордонних територій держав – сусідів та у різних формах зовнішньоекономічна діяльність. Як зазначає , важлива роль належить транскордонному співробітництву і такій його формі як єврорегіони. Це визначається тим, що інтеграція має базуватися передусім на міжнародній співпраці на місцевому рівні прикордонних регіонів. Тому необхідно сприяти використанню потенціалу місцевих та регіональних органів управління, які беруть участь у транскордонному співробітництві [89, с.13]. Так, наприклад, для прикордонних регіонів їхнє місце розташування є чи не найважливіша конкурентна перевага. Вона, з однієї сторони, може призводити до того, що територія значно відстає у своєму розвитку від внутрішніх регіонів країни, промисловість не розвивається, населення поступово зменшується. З другої сторони, водночас при відкритій економіці цей ресурс створює умови прискореного розвитку за рахунок транскордонного співробітництва. Тобто місце розташування може бути як негативним, так і позитивним чинником соціально-економічного розвитку регіону, а при відповідних заходах зі сторони регіональних органів влади стати значною конкурентною перевагою [57, с.15]. Центральні, південні та східні регіони держави мають можливість виходу по транспортних магістралях у Росію та Молдову. Регіони, що знаходяться на півночі, мають сприятливі можливості здійснювати та підтримувати зовнішньоекономічні зв’язки із Білорусією, державами Балтії та північно-західними областями Росії. Західні регіони держави мають контактну зону із східними воєводствами Польщі та країнами Західної Європи.

Зручне геополітичне розміщення здійснює істотний вплив на транспорту освоєність території регіону. Майже всі регіони держави можуть виступати транзитними територіями залізничного, автомобільного, водного та авіаційного транспорту. Як зазначає Є., будівництво великих автомагістралей дасть можливість створити до 1 млн. робочих місць. Зростатиме щорічний прибуток від транзиту вантажів, відповідно збільшуватимуться податкові надходження від експлуатації цих об’єктів інфраструктури, істотно пожвавиться економічна активність прилеглих територій. Значно зростуть потреби в послугах будівельної індустрії з благоустрою великих автомагістралей. Реалізація транзитних можливостей регіону і транспортної інфраструктури позитивно позначиться на рентабельності багатьох видів економічної діяльності та забезпечить конкурентоспроможність регіону [57, с.253-256].

Отже, практично кожен регіон держави наділений можливостями щодо створення та забезпечення конкурентних переваг завдяки сприятливому геополітичному розташуванню, що в свою чергу дозволяє підвищити рівень їх конкурентоспроможності.

Інфраструктура регіону – це невід’ємна структурна одиниця господарського комплексу регіону, яка забезпечує створення загальних умов для ефективного управління регіональним розвитком та функціонування усіх його сфер і видів діяльності [90, с.17]. Тобто вона виступає важливою конкурентною перевагою регіону, оскільки від її розвитку залежить ефективність функціонування регіону та його конкурентоспроможність вцілому.

Високий рівень розвитку інфраструктури відображає привабливість регіону і навпаки [203]. Так, якщо інфраструктура не відповідає потребам регіону, то відповідно буде спостерігатись низький рівень розвитку регіону та відсутність конкурентної переваги як такої. У зв’язку з цим кожен регіон держави повинен проводити структурну перебудову інфраструктури або її створення взагалі. Постійне вдосконалення кожної ланки інфраструктури, їх наступні сумісність, взаємозалежність та гармонійна взаємодія забезпечать регіону конкурентну перевагу та належний рівень конкурентоспроможності [90].

Зважаючи на вищеподане, конкурентні переваги регіону представляють собою сукупність цінностей (ресурсів та благ), наявність та реалізація яких надає регіону переваги порівняно з іншими.

Таким чином, конкурентні переваги регіону можна представити у вигляді функції, яка поєднує вплив вищезазначених елементів.

P=f(x1,х2,х3,х4,х5,х6),

де Р - конкурентоспроможність регіону (валовий регіональний продукт);

Х1- природні ресурси регіону;

Х2 – інноваційні ресурси регіону;

Х3 – людські ресурси регіону;

Х4- фінансові ресурси регіону;

Х5 –інфраструктура регіону.

(вырезано) Особливістю моделей такого типу є реальна можливість врахування значної кількості різноманітних факторів як прямого, так і опосередкованого впливу, що дозволяє більш комплексно підійти до проблеми забезпечення та підвищення конкурентоспроможності регіону [266, с.36]. Багатофакторний регресивний аналіз допомагає визначити залежність конкурентоспроможності регіону від численних елементів, якими виступають конкурентні переваги, що впливають на її зміну, а також кількісно оцінити їхній вплив [266, с.36].

Оскільки, як свідчить практика, трансформаційний період характеризується нестабільністю у всіх сферах суспільного життя, то конкурентні переваги регіону, а відповідно і його конкурентоспроможність перебуває під впливом факторів, дія яких з часом може стати незначною. Вирішального значення можуть набути фактори, які були відсутні, або вплив яких був незначний до теперішнього часу [266, с.37]. Тому саме багатофакторна лінійна регресія дозволяє оцінити інтенсивність дії впливу кожного фактору у часі [266, с.37]. Модель також дозволяє прогнозувати майбутній стан конкурентоспроможності регіону при умові зміни спектру факторних ознак [266, с.37].

Складність розрахунків та узагальнення інформації призводять до необхідності широкого використання обчислювальної техніки [266, с.37]. Тому побудова та аналіз багатофакторних регресивних моделей базується на сучасних пакетах прикладних програм, зокрема використанні програми STATISTIKA.6.0 [266, с.37].

У Додатку А представлено вихідні стандартизовані дані для оцінки взаємозв’язку між природними ресурсами та антропогенним навантаженням на конкурентоспроможність регіонів. Для цього було обрані показники, що характеризують забезпеченість природними ресурсами:

Х1 - рівень забезпечення земельними ресурсами;

Х2 - рівень забезпечення землями об’єктів природно-заповідного фонду;

Х3 - забір води із природних водних об’єктів для використання;

Х4 - рівень використання свіжої води;

Х5 - рівень забезпечення лісовими ресурсами;

Х6 - рівень викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел забруднення;

Х7 - рівень утворення промислових токсичних відходів;

Х8 - рівень забезпечення мінеральними ресурсами.

Результати розрахунку сили впливу природних ресурсів та антропогенного навантаження на конкурентоспроможність регіонів подано у табл.1.8.

Таблиця 1.8

Результати розрахунку сили впливу природних ресурсів та рівня забруднення навколишнього середовища

Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Х7	Х8	Вільний член
0,094798	0,040355	0,419440	0,241694	0,059921	-0,891798	-0,044120	0,031695	0,0

(вырезано) Оскільки R2 = 0,9744 близкий до 1, то значення У, отримані із рівняння (1.1), максимально наближені до фактичних значень. З таблиці F розподілу (критерій Фішера) знаходимо Ftabl = 8,18. Оскільки розраховане значення Froz=42,24 перевищує критичне (Ftabl), то одержана модель є достовірною і підтверджується гіпотеза про те, що існує кількісний зв'язок між конкурентоспроможністю регіону та забезпеченістю його природними ресурсами та антропогенним навантаженням.

На основі вихідних даних рівння множинної регресії обчислимо фактичні значення t-критерію. З таблиці t розподілу (критерій Стьюдента) ttabl = 0,270. Оскільки усі обчислені фактичні значення t-критерію більші за табличне значення, то оціки параметрів b1, b2, b3, b4, b5, b6, b7, b8 характеризують істотний зв'язок цих незалежних змінних із залежною.

У результаті розрахунку сили впливу розглянутих природних ресурсів та антропогенного навантаження на конкурентоспроможність регіону видно, що негативно впливають на її рівень такі фактори як викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел забруднення та промислові токсичні відходи.