Державна податкова служба у м. Києві (стр. 12 )

Який порядок розрахунку процентів по розстроченому (відстроченому) грошовому зобов’язанню (податковому боргу)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п.4.2 р.IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 № 000, нарахування процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Тобто, нарахування процентів розпочинається з першого дня сплати частини розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та в подальшому нарахування процентів здійснюється окремо до кожної частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) за кожний період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 р.II Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI із змінами та доповненнями (120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті).

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

Хто є відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО при виплаті доходу ЮО чи ФОП ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що якщо фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та відповідно до норм ст.178 Податкового кодексу України подає податковому агенту довідку про взяття її на податковий облік, то при виплаті доходу, податковий агент не утримує з неї податок на доходи фізичних осіб, а фізична особа, включає такий дохід до річної податкової декларації та самостійно нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Чи несуть нотаріуси відповідальність за нарахування та перерахування ПДФО при вчиненні нотаріальних дій (в тому числі за невірне визначення суми податку)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI (далі – Кодекс) нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.

При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами).

Згідно із п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

Також згідно із п. 173.4 ст. 173 Кодексу платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (при продажу/обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).

Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між ФО відповідно до норм ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що при нотаріальному посвідченні договору довічного утримання нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності документа про сплату податку на доходи фізичних осіб у разі необхідності оподаткування, визначеного Податковим кодексом, та повідомляє органи державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або місцем знаходженням робочого місця приватного нотаріуса щодо суми отриманого доходу платниками податку та нарахованого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб.

Чи враховуються при визначенні сукупного чистого доходу ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у ФОП платників ЄП?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що податковим кодексом України не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Як ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, в річній податковій декларації про майновий стан і доходи повинна відобразити суму ПДФО утриманого податковим агентом при виплаті їй доходу?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що доходи, які виплачуються за цивільно-правовими договорами, відображаються фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідно до п.2.11 Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у розділі II декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» у рядку 01.07 як інші доходи, оподаткування яких передбачено Податковим кодексом України, крім зазначених у ст.165 цього Кодексу. Сума утриманого податковим агентом податку на доходи фізичних осіб при виплаті зазначеного доходу відображається у колонці 4 рядка 01.07 декларації.

У розділі IV декларації відображаються доходи, отримані фізичною особою від провадження незалежної професійної діяльності.

Чи враховується приватним нотаріусом у складі витрат звітного року сплата єдиного соціального внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що Сплата приватними нотаріусами єдиного внеску до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Які витрати має право включити адвокат, що здійснює незалежну професійну діяльність, при визначені сукупного чистого доходу?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 000, визначено, що при визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 000 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

До витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема:

орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності.

Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

витрати на користування електронною базою законодавства;

витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

придбання канцелярського приладдя;

сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
програмне забезпечення;

поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

За якою ставкою ПДФО будуть оподатковуватись доходи приватного нотаріуса на підставі річної податкової декларації?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 ПКУ (п.178.2 ст.178 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 р.IV ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.16цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 р.IV ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

 Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з ст.177 і 178 р. IV ПКУ, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені у абз. першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у п.16цієї статті.

Як ФО, які провадять незалежну професійну діяльність, при остаточному розрахунку суми ПДФО за звітний рік визначаються розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу, якщо протягом року в деяких місяцях за результатами діяльності отримано доходи, а в інших – збитки?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, на підставі даних, зазначених в податковій декларації про майновий стан і доходи, здійснюють остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід зменшений на суму документально підтверджених річних витрат поділений на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалась діяльність.

Які витрати мають право врахувати нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 000, визначено, що при визначенні сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати приватних нотаріусів, які пов’язані з організацією нотаріальної діяльності та обумовлені вимогами Закону України від 02 вересня 1993 року № 000 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:
оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

а) охоронна та пожежна сигналізація;

б) металеві двері або металеві ролети;

в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;

г) металеві шафи;

д) вогнестійкий сейф;

е) інформаційна вивіска;

є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;

з) телекомунікаційні послуги;

и) меблі;

програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

Чи можна змінити назву особистого ключа або сертифіката?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що особистий ключ електронного цифрового підпису має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка зміні не підлягає. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його використання.

Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».

Чи може СГ подавати до органу ДПС в електронному вигляді заяви за ф.№1-ОПП, ф.№5-ОПП, ф.№8-ОПП та повідомлення за ф.№20-ОПП?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяв за ф.№1-ОПП, ф.№5-ОПП, ф.№8-ОПП та повідомлення за ф.№20-ОПП, форми яких затверджені наказом Міністерством фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», не передбачено.

Чи потрібно переукладати договір про подання звітності в електронному вигляді у зв’язку із зміною посадових осіб ЮО?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що якщо у юридичної особи змінюються посадові особи (директор, головний бухгалтер або особа, яка уповноважена вести бухгалтерський облік) та договір «Про визнання електронних документів» був укладений в письмовій формі, то переукладати договір з органом ДПС не потрібно.

Для цього, в термін до моменту відправлення наступної електронної звітності, необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису документів.  Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, то договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то ЕЦП платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового ЕЦП зазначений договір необхідно буде переукласти.

Чи має право податковий орган після отримання другої квитанції, надіслати лист платнику податків про невизнання звітності?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що податковий орган має право після отримання другої квитанції, надіслати лист платнику податків про невизнання звітності із зазначенням підстав неприйняття попередньої.

Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді, у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п.7 р. ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 № 000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за № 000/15011, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження електронного цифрового підпису платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов’язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст. 3 Закону України від 22 травня 2003 року «Про електронний цифровий підпис»;

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Отже, оскільки підставою для прийняття податкової звітності в електронному вигляді є підтвердження електронного цифрового підпису посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності в паперовій формі, то посилені сертифікати відкритих ключів можуть подаватись на всіх відповідальних працівників підприємства, які мають право відповідного підпису на випадок тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера.

За яких підстав орган ДПС може в односторонньому порядку розірвати договір про визнання електронних документів?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що у розділі 6 додатку 1 до Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, визначені причини розірвання договору в односторонньому порядку, а саме:

- ненадання платником податків нових посилених сертифікатів відкритих ключів замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Інших підстав для розірвання договору в односторонньому порядку з боку органів ДПС не передбачено.

Який порядок накладення електронних цифрових підписів (ЕЦП) посадових осіб СГ на податкову звітність?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп.7.1 п.7 р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 № 000 (далі - Інструкція) платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.