Чи включаються до доходів внески до статутного фонду, державна реєстрація яких не проведена?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 000-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 000) державна реєстрація юридичних - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону № 000 відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи як дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) вартість товарів, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоду, як інші доходи враховуються у складі доходів при обчисленні об’єкта оподаткування.

Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи (пп. 136.1.3 п. 136.1 ст. 136 ПКУ).

При цьому прямі інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (пп. б) пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо збільшення статутного капіталу не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, то отримані грошові кошти (вартість товарно-матеріальні цінностей, визначена на рівні не нижче звичайних цін) вважатимуться для платника податку безповоротною фінансовою допомогою (безоплатно отриманими) та відповідно включаються до доходів такого платника, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

Як у податковому обліку платника податку на прибуток відображаються операції з повернення товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), отриманих як внесок до статутного фонду, засновнику, у разі його виходу з числа засновників?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп.14.1.81 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-V (далі - ПКУ) прямі інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Згідно з пп.136.1.3 та пп.136.1.13 п.136.1 ст.136 ПКУ для визначення об’єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, а також кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв.

Виходячи з викладеного, оскільки операція з внесення товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) до статутного фонду платника податку є прямою інвестицією, а не придбанням таких ТМЦ, платник податку, який отримав ТМЦ як внесок до статутного фонду, при обчисленні об’єкта оподаткування не враховує вартість таких ТМЦ як у складі доходу при отриманні, так і у складі витрат та доходів при їх поверненні засновнику, у разі його виходу з числа засновників.

Як відображається внесок до статутного фонду, отриманий в іноземній валюті?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що доходи у вигляді сум коштів або вартості майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, не враховуються для визначення об’єкта оподаткування.

Якщо на дату закінчення звітного періоду на банківському рахунку платника податку або у його касі обліковується іноземна валюта, отримана як внесок до статутного фонду, платник податку має в бухгалтерському обліку визначити курсові різниці за такою валютою шляхом перерахунку її у гривневий еквівалент на дату отримання інвестиції та на дату балансу. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць), визначений за правилами бухгалтерського обліку, ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) - у складі витрат платника податку.

Чи повинен платник податку здійснювати нарахування амортизації на ОЗ (нематеріальні активи), що придбані до 01.04.11 за рахунок капітальних інвестицій (код бюджетної класифікації – 2410), та збільшувати доходи на суму, що дорівнює частині амортизації зазначених об’єктів інвестування?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що якщо за даними інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року, до переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів з метою нарахування амортизації включено основні засоби (нематеріальні активи), придбані за рахунок капітальних інвестиції, отриманих платником податку з бюджету, то такі основні засоби (нематеріальні активи) будуть амортизуватись у податковому обліку за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по таких об’єктах.

Які витрати підлягають і не підлягають амортизації?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об’єкту відповідно до положень пп.137.2.1 п.137.2 ст.137 ПКУ;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до ст.146 ПКУ;

вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо - і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів;

вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;

вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Згідно з п.144.2 ст.144 ПКУ не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

ліквідацію основних засобів;

придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку;

витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Відповідно до п.144.3 ст.144 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

вартість гудвілу;

витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Термін «невиробничі основні засоби» означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Чи має право платник податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням товарів/послуг, ОЗ за рахунок капітальних інвестицій?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що якщо придбання основних засобів або їх ремонт провадяться не за рахунок платника податку, а за рахунок сум капітальних інвестицій, що отримані таким платником з бюджету та мають цільове призначення, то в цілях оподаткування суми ПДВ, сплачені у зв’язку з такими витратами, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Чи має право платник податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням товарів/послуг, основних фондів за рахунок капітальних інвестицій (код бюджетної класифікації – 2410)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, включаються до інших доходів такого платника податку (пп.135.5.10 п.135.5 ст.135 ПКУ).

Амортизації підлягають капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об’єкту відповідно до положень пп.137.2.1 п.137.2 ст.137 ПКУ (п.144.1 ст.144 ПКУ).

В той же час, пп.137.2.1 п.137.2 ст.137 ПКУ встановлено, що доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з бюджетів визнається сума коштів, що дорівнює частині амортизації об’єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об’єкт.

Враховуючи викладене, якщо придбання основних фондів або їх ремонт провадяться не за рахунок платника податку, а за рахунок сум капітальних інвестицій, що отримані таким платником з бюджету та мають цільове призначення, то в цілях оподаткування суми ПДВ, сплачені у зв’язку з такими витратами, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Який порядок оподаткування ПДФО доходів членів фермерських господарств, що отримані за рахунок розподілу доходу таких господарств?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що до складу загального місячного/річного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу), порядок оподаткування яких регулюється п. 170.5 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Таким чином, у разі виплати членам фермерського господарства доходу у вигляді дивідендів залежно від внеску до статутного капіталу, такий дохід оподатковується за 5% ставкою податком на доходи фізичних осіб, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Крім того, до загального місячного(річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, у т. ч. від розподілу прибутку, що виплачуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (пп. 164.2.19 п. 164. 2 ст. 164 Кодексу).

Юридична особа незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі), зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, доходи членів фермерських господарств, одержані від виконання трудової функції у цих господарствах за рахунок розподілу доходу (прибутку) таких господарств, повинні включатися до місячного (річного) оподатковуваного доходу цих платників податку та оподатковуватися з урахуванням пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 за ставкою 15(17)%, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Чи включаються до доходу ФОП на загальній системі оподаткування суми коштів, отриманих з бюджетів у вигляді дотацій, субсидій, капітальних інвестицій та у складі витрат у разі їх використання?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що отримані фізичною особою – підприємцем суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, враховуються у складі загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи – підприємця, а витрати, понесені при використанні зазначених коштів (за винятком коштів, отриманих у вигляді капітальних інвестицій), – у складі витрат на загальних підставах відповідно до вимог пп.138.1 ст.138 Податкового кодексу України за умови їх документального підтвердження.

Витрати на придбання (поліпшення, ремонт) будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, основних засобів і нематеріальних активів за рахунок капітальних інвестиції не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, оскільки суми амортизації на основні засоби (нематеріальні активи) не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування.

На яку ПСП мають право учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які в той час працювали в тилу?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку, який був учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2012 році – 1073,00 грн., у 2013 році – 1147,00 грн).

Згідно із пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році – 1073,00 грн., у 2013 році – 1147,00 грн).

При цьому, ст. 1 розділу ХІХ ПКУ передбачено, що до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Одночасно зазначимо, що пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2012 році – 1500 грн., у 2013 році – 1610,00 грн.).

Чи має право на ПСП державний службовець, який отримує дохід у вигляді заробітної плати та чи необхідно подавати заяву про її застосування?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ. Але, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 000 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Враховуючи вищевикладене, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100- відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви.

Чи має право на ПСП платник податку, який має трьох дітей віком до 18-ти років, але двоє із них проживають з дружиною від першого шлюбу?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VІ із змінами та доповненнями. Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Згідно із абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Згідно із п. 3 ст. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 000 для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, якщо батько, який має трьох дітей віком до 18-ти років, але двоє із них проживають з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування подаються, крім документів, визначених у Порядку, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами може бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Чи має право на ПСП батько, який утримує трьох дітей віком до 18 років, але двоє з яких є його рідними та одна дитина дружини, яка не всиновлена?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Згідно із абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Згідно із п. 3 ст. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 000, для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України питання утримання та виховання дитини вирішується батьками спільно.

При цьому, з метою надання податкової соціальної пільги «виховання дитини» слід вважати, насамперед, її спільне проживання з батьками.  

Документом, що підтверджує таке спільне проживання, може бути довідка з ЖЕКу.

Таким чином, якщо батько, який має трьох дітей віком до 18-ти років, але двоє із них є рідними, а одна дитина дружини, яка не всиновлена, бажає скористатися правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування, крім документів, визначених у Порядку, подається довідка з ЖЕКу.

Чи має право на ПСП інвалід ІІІ групи з дитинства?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що надання податкових соціальних пільг передбачено ст.169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з пп. «г» пп.169.1.3 п.169 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту (100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом «б» підпункту 169.1.4 цього пункту (інвалідів І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

Розділом XIX «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що до 31.12.2014 для цілей застосування пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Таким чином, платники податку – інваліди ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2012 році дорівнює 536,50 грн. при граничному доході 1500 грн, у 2013 році дорівнює 573,50 грн. при граничному доході 1610 грн.

Чи має право на ПСП ФО, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп.69.2.1 п.69.2 ст.69 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог пп.169.1 ст.169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Чи мають право батьки на застосування ПСП, якщо протягом звітного року дитині або дитині - інваліду виповнилось 18 років?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000 - VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Відповідно до пп. 169.1.2 та пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги та у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги на дитину – інваліда, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

При цьому, податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами ”а”, ”б” підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку - до кінця року, на який припадає смерть (п. п.169.3.3 п.169.3 ст.169 ПКУ).

На яку ПСП має право самотня мати, яка утримує двох дітей віком до 18 років, а саме 100 % (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ППКУ) чи 150 % (пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VІ (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Однак, згідно із пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

Відповідно до пп. 169.3.1 та п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за у мови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи вищевикладене, самотня мати, яка утримує двох дітей віком до 18 років має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину, за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 та наданням відповідних підтверджуючих документів.

На яку ПСП має право ФО, яка є інвалідом ІІ групи з дитинства, внаслідок поранення, отриманого під час Другої світової війни?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. «г» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ інвалід І або ІІ групи, у тому числі з дитинства, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи).

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Враховуючи вищевикладене, інвалід І або ІІ групи, у тому числі з дитинства, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги (у 2012 році – 804,75 грн., у 2013 році – 860,25 грн.,), якщо розмір отриманого протягом місяця доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2012 році – 1500 грн., у 2013 році – 1610,0 грн.,).

Якщо ж така особа має статус (посвідчення) учасника бойових дій під час Другої світової війни, то вона має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 200 відсотків суми пільги (у 2012 році – 1073,00 грн., у 2013 році – 1147,0 грн.).

Якою ПСП має право скористатися самотня мати?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VІ (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Відповідно до пп. 169.3.1 та п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи вищевикладене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Чи має право на ПСП інвалід І або ІІ групи згідно ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що надання податкових соціальних пільг передбачено ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VІ (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. ”г” п. п.169.1.3 «г» п.169 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту (100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом ”б” підпункту 169.1.4 цього пункту.

Відповідно до п. п. ”б” п. п. 169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, який є, зокрема, інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

До 31.12.2014 р. розділом XIX ПКУ встановлено для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до п. п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Таким чином, інвалід І або ІІ групи має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, якщо розмір отриманого протягом місяця доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги. Інвалід І або ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 200 відсоткам суми пільги, якщо розмір отриманого доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги.

На яку ПСП мають право особи, віднесені до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.01.2011?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп. «в» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку, який віднесений законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2012 році – 804,75 грн., у 2013 році – 860,25 грн.

Згідно із пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році – 1073,00 грн., у 2013 році – 1147,00 грн).

При цьому, ст. 1 розділу ХІХ ПКУ передбачено, що до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Одночасно зазначимо, що пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2012 році – 1500 грн., у 2013 році – 1610 грн.).

Чи має право на підвищену ПСП студент та за яких умов?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1 ст. 169 ПКУ.

При цьому, пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Якщо, студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2012 році – 1500 грн., у 2013 році – 1610 грн.

При цьому, він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

Чи має право на ПСП учасник бойових дій в Афганістані згідно з вимогами ПКУ?

згідно з п. п. “е” п. п.169.1.3 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VІ (далі – ПКУ) платник податку, розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2011 році – 1320,00 грн., у 2012 році – 1500 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги (у 2011 році - 705,75 грн., у 2012 році – 804,75 грн.), якщо він є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, крім осіб, визначених у підпункті ”б” підпункту 169.1.4 цього пункту.

Згідно з п. п. “б” п. п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ платник податку, розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2011 році – 1320,00 грн., у 2012 році – 1500 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги (у 2011 році - 941,00 грн., у 2012 році – 1073,00 грн.), якщо він є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

На яку ПСП має право особа, яка має посвідчення інваліда війни III групи, якщо вона одночасно являється учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що підпунктом «є» пп. 169.1.3 та пп. 169.1.4 п. 169.1 ст.169 Податкового кодексу України передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі - ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 відсотків ПСП, а для інвалідів війни І-ІІ групи - 200 відсотків ПСП.

Відповідно до пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2012 № 000 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги пп. 7 п. 5 якого для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, крім заяви про застосування пільги учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, крім осіб, визначених у підпункті ”б” підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.  Водночас, згідно з п.121 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 000 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.

Чи збільшується граничний розмір доходу самотньої матері, який дає право на отримання ПСП, відповідно кількості дітей?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Згідно із пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2012 році – 1500 грн., у 2013 році – 1610 грн.).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Враховуючи вищевикладене, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Чи мають право на ПСП та у якому розмірі батьки, які мають двох дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп. 169.2.1 та пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 000 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Згідно із ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2012 р. – 536 грн. 50 коп.), на кожну таку дитину.

При цьому, на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2012 ргрн. 75 коп.), мають право платники податку, які утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

Відповідно до пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).

Таким чином, платник податків при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ має право на застосування двох пільг: на кожну дитину віком до 18 років, яка не є інвалідом, - по 100 % пільги (у 2012 році – 536 грн. 50 коп.), та на кожну дитину-інваліда - по 150 % (у 2012 році - 804 грн. 75 коп.).

Крім того, як виключення, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що пунктом 265.4 статті 265 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

Згідно із п.1 р.XIX «Прикінцеві положення» ПКУ ст.265 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Чи мають пільги з податку на прибуток підприємства суднобудівної промисловості?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що підпунктом «г» п.17 підр.4 р.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) передбачено, що тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 01 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості.

Відповідно до п.21 підр.4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ зазначена пільга застосовується з урахуванням такого:

суми вивільнених коштів (суми податку, які внаслідок застосування ппідр.4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів (у тому числі отриманих до дня набрання чинності ПКУ), використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними. При цьому якщо платником податку для погашення кредиту, використаного на зазначені цілі, та сплату процентів за ним отримано кредит (кредити) рефінансування, то для цілей цього пункту враховуються лише суми, які сплачуються платником за кредитом (кредитами) рефінансування;

зазначені напрями використання коштів мають бути пов’язані з діяльністю платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування;\

з метою оподаткування суми вивільнених коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат;
 порядок цільового використання сум вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

у разі невикористання на зазначені в цьому пункті цілі сум вивільнених коштів протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Для платників податків, зазначених у ппідр.4 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, протягом дії відповідного із цих пунктів визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості (зобов’язання), вираженої в іноземній валюті, яка буде отримана або сплачена у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалента, що виникає за операціями, пов’язаними з діяльністю, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування (у тому числі із створенням та переоснащенням матеріально-технічної бази), здійснюється на суму повного або часткового погашення заборгованості (зобов’язання) на дату здійснення такого погашення. Фінансовий результат, отриманий внаслідок перерахунку такої заборгованості (зобов’язання), обліковується разом з результатами діяльності платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування, відповідно до п.152.11 ст.152 ПКУ щодо ведення окремого обліку.

За який період (останній квартал податкового періоду чи з початку податкового періоду) платник податку на прибуток, який застосовує ставку 0 відсотків, повинен сплатити податок за загальною ставкою, якщо порушено будь-яку із умов для застосування нульової ставки?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що узагальнюючою податковою консультацією щодо застосування ставки нуль відсотків платниками податків на прибуток, затвердженою наказом ДПС України від 05.07.2012 № 000, визначено, що платник податку на прибуток, який порушив будь-яку із умов застосування нульової ставки, оподатковує прибуток на загальних підставах за базовий податковий період, в якому відбулось таке порушення, та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 000.

Якщо платник податку використав не за цільовим призначенням звільнені від оподаткування кошти та у І кварталі наступного звітного року зарахував їх до бюджету, сплативши пеню, чи застосовується до платника штраф при документальній перевірці?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що узагальнюючою податковою консультацією щодо застосування ставки нуль відсотків платниками податків на прибуток, затвердженою наказом ДПС України від 05.07.2012 № 000, визначено, що якщо платник податку до початку його перевірки контролюючим органом зарахував до бюджету використані не за цільовим призначенням звільнені від оподаткування кошти, сплативши пеню, то у цьому випадку штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями, не застосовуються.

Чи передбачене пільгове застосування нульової ставки оподаткування до 2016 року для новостворених та діючих платників податку, а також колишніх платників ЄП?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI (далі - ПКУ) на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПКУ та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 ПКУ.

Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів господарювання, які:

- утворені в період після набрання чинності ПКУ шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;

- здійснюють:

діяльність у сфері розваг, визначену в пп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 розділу I ПКУ;

виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;

виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

фінансову діяльність (гр. 65 - гр. 67 Секції J КВЕД ДК 009:2005);

діяльність з обміну валют;

видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
операції з нерухомим майном, оренду (у тому числі надання в оренду торгових місць на

ринках та/або у торгівельних об’єктах) (гр. 70, 71 КВЕД ДК 009:2005);

діяльність з надання послуг пошти та зв’язку (гр. 64 КВЕД ДК 009:2005);
діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

охоронну діяльність;

зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

виробництво продукції на давальницькій сировині;

оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;
діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям (гр. 74 КВЕД ДК 009:2005).

При цьому платники податку, зазначені у пп. ”а”, ”б”, ”в” цього пункту, у разі здійснення нарахування та виплати дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку в порядку, встановленому пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 ПКУ та сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 ПКУ за звітний податковий період, у якому здійснювалось нарахування та виплата дивідендів.

Чи застосовується ставка 0 відсотків для платника податку, який відповідає критеріям, що встановлені п.154.6 ст.154 ПКУ, та здійснює міжнародні перевезення на замовлення резидентів?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що пунктом 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000-VI встановлено, що на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із критеріїв, встановлених цим пунктом, застосовується ставка 0 відсотків.

Дія пункту 154.6 ст. 154 ПКУ не поширюється на суб’єктів господарювання, які, зокрема, здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації).

Отже, платник податку, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, не має права застосовувати пільги, визначені пунктом 154.6 ст.154 ПКУ.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 000-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.  Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Отже, оскільки договір, укладений між резидентами України, не є зовнішньоекономічним, тому платник податку, який здійснює міжнародні перевезення на підставі договорів, укладених з резидентами України, має право на застосування пільги, визначеної пунктом 154.6 ст.154 ПКУ, за умови, що такий платник відповідає усім вимогам цього пункту.

З якого періоду можливе застосування нульової ставки платником податку, який був зареєстрований платником ЄП в 2009 році або в 2010 році?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до абз. «в» п.154.6 ст.154 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (далі - ПКУ) на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які, зокрема, були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПКУ (01.01.2011) та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Отже, суб’єкт господарювання, зареєстрований платником єдиного податку протягом 2010 року або протягом будь-якого іншого року, який передував року набрання чинності ПКУ, має право застосовувати ставку податку 0 відсотків починаючи з ІІ кварталу 2011 року (з набранням чинності розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ), за умови, що за 2010 рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого платника становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

При цьому зазначені платники податку мають право застосовувати ставку податку 0 відсотків за умови, що виконуються усі інші вимоги, передбачені п.154.6 ст.154 ПКУ.

Чи може платник податку на прибуток застосовувати ставку податку 0 відсотків якщо окремі працівники, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, знаходяться у відпустці по догляду за дитиною та заробітна плата таким працівникам не нараховується?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п.154.6 ст.154 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.

Cт.1 Закону України від 24 березня 1995 року № 000/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст.3 та ст.4 Закону України від 21 листопада 1992 року II «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 000) витрати на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є державною допомогою сім’ям з дітьми, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Отже, виплати працівникам, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, здійснюються за рахунок бюджету, тобто платник податку не нараховує заробітну плату таким працівникам.

З урахуванням викладеного, якщо платник податку не нараховує заробітну плату працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, у зв’язку з тим, що такі працівники знаходяться у відпустці по догляду за дитиною та відповідно до норм Закону № 000 отримують державну допомогу, то такий платник має право застосовувати пільгу, визначену п.154.6 ст.154 ПКУ за умови, що такий платник відповідає усім вимогам цього пункту.

Який розмір заробітної плати встановлено для платників податку на прибуток для застосування нульової ставки податку: не менший, ніж дві мінімальні заробітні плати, чи не менший, ніж середня заробітна плата?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 ПКУ.

З урахуванням викладеного, платники податку, які застосовують ставку 0 відсотків, повинні дотримуватись двох основних вимог:

- розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не повинен перевищувати 3 млн. грн.;

- нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, не повинна бути меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.

Якщо у будь-якому звітному періоді показник щодо отриманого доходу перевищує 3 млн. грн. або нарахована заробітна плата працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, то платник податку зобов’язаний оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 ПКУ.

Який порядок використання коштів, що не перераховані до бюджету платниками податку при застосуванні ставки податку на прибуток нуль відсотків?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до пп. 152.11 ст. 152 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000 – VI зі змінами та доповненнями суми коштів, що не перераховані до бюджету платниками податку, визначеними пунктом 154.6 статті 154 цього Кодексу, при застосуванні ставки податку нуль відсотків, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів.

Суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, використані не за цільовим призначенням, такі кошти зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року.

Для платників єдиного податку!

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17