Державна податкова служба у м. Києві (стр. 3 )

Яким чином платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст.43 Податкового кодексу України та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. 

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. 

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Які умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що  згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПКУ).

Передбачено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п.43.4 ст.43 ПКУ).

Відповідно до п.43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом Державної податкової адміністрації України/Міністерства фінансів України/Держказначейства України від 21.12.2010 № 000/1597/499 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань».

Чи мають право органи ДПС звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій СГ на рахунках у банках та інших фінансових установах, у разі недопущення посадових осіб органів ДПС до обстеження територій та приміщень?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що органи ДПС мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій суб’єкта господарювання на рахунках у банках та інших фінансових установах, у разі недопущення посадових осіб органів ДПС до обстеження територій та приміщень з 1 січня 2015 року.

На підставі яких документів орган ДПС здійснює зняття з обліку ФОП у разі її смерті, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що підставою для зняття фізичної особи - підприємця у разі її смерті (оголошення її померлою або визнання безвісно відсутньою) з обліку у відповідному органі державної податкової служби є повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Зняття з обліку таких осіб здійснюється за відсутності податкового боргу або в разі його погашення за рахунок майна зазначеної фізичної особи, що переходить за правом спадщини у власність інших осіб, або визнання такого податкового боргу безнадійним і списання його в установленому порядку, коли таке майно відсутнє або не з’являються інші особи, які вступають у права спадщини незалежно від часу набуття таких прав.
Відповідно до ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 000 – IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі смерті фізичної особи – підприємця, постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою.

У разі смерті фізичної особи - підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи (ч.1 ст. 48 Закону).

Суд, який постановив рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи – підприємця (ч. 5 ст. 48 Закону).

Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою (ч. 7 ст. 48 Закону).

Статтею 51 Закону передбачено, що державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному ст.Закону, зобов’язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця. 
 Згідно із ст. 51 Закону та пп. 11.12.1 п. 11.12 р. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 N 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.11 за N 1562/20300 повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному органі державної податкової служби.

Відповідно до пп. 67.1.2 п. 67.1 ст. 67 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000 – VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у випадках, що стосуються самозайнятих осіб, зняття з обліку таких осіб здійснюється за відсутності податкового боргу або в разі його погашення за рахунок майна зазначеної фізичної особи, що переходить за правом спадщини у власність інших осіб, або визнання такого податкового боргу безнадійним і списання його в установленому порядку, коли таке майно відсутнє або не з’являються інші особи, які вступають у права спадщини незалежно від часу набуття таких прав.

При цьому особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ст. 97 ПКУ).

У який термін орган ДПС за новим місцезнаходженням бере на облік платника податків після отримання облікової справи від органу ДПС за попереднім місцем обліку та яким чином про це повідомляється платнику?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що підпунктом 10.1.5 п.10.1 р. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 000 (далі – Порядок), визначено, що орган ДПС за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків формує та направляє до органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків пакет документів для взяття на облік такого платника податків протягом:

п’яти робочих днів після спливання строку, на який було продовжено перебування на обліку платника податків згідно з пп.10.1.4 п.10.1 р. X Порядку, та якщо такий строк був більшим одного місяця;

місяця після отримання документів або відомостей згідно з пп.10.1.1 чи пп.10.1.3 п.10.1 р. X Порядку - в інших випадках.

Пакет документів включає:

три заповнених примірники повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) за ф. №11-ОПП;

реєстраційну частину облікової справи платника податків (з описом) за весь період існування платника податків;

звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), копіями актів або довідок за результатами камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок та іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив;

довідку про стан розрахунків платника податків з бюджетом;
 роздруковану облікову картку платника податків (повні реєстраційні відомості) з районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб чи Реєстру самозайнятих осіб;

дані про контрольно-перевірочну роботу;

документи щодо заходів із забезпечення погашення податкового боргу, якщо платник податків має податковий борг;

інформацію щодо адміністративного або судового оскарження сум грошових зобов’язань та судових справ між органами ДПС і платником податків за останні три роки.

Перелік документів, що направляються, зазначається у супровідному листі. Документи направляються або поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про їх вручення, або доставляються нарочно працівником органу ДПС та передаються під розпис до підрозділу, відповідального за організацію документообігу органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків. Документи не можуть бути передані безпосередньо через платника податків чи інших третіх осіб.

У разі неможливості складання або надання документа, передбаченого нормативно-правовими актами, у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника податків формується довідка у довільній формі про неможливість складання або надання такого документа. Довідка долучається до облікової справи платника податків, яка передається до органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків.

Якщо за попереднім місцем обліку не проводилась документальна планова перевірка платника податків, то від органу ДПС за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) до органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків надсилається повідомлення, у якому зазначається, що така перевірка не проводилась і з яких причин, та надається інформація про документальні позапланові перевірки такого платника податків.
 Дані про направлення повідомлення за ф. №11-ОПП та документів платника податків заносяться до журналу реєстрації заяв, повідомлень, інших документів про припинення чи зняття з обліку платників податків за ф. №6-ОПП, а також до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Відповідно до пп.10.1.6 п.10.1 р. X Порядку, протягом п’яти робочих днів після надходження облікової справи та документів згідно з пп.10.1.5 п.10.1 р. X Порядку орган ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік, про що вносить відповідні зміни до облікової справи, Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб. Відмітки про взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) проводяться в журналі за ф. №2-ОПП (за ф. №7-ОПП).

Дані про взяття на облік вносяться до трьох примірників повідомлень за ф. №11-ОПП, із яких два примірники повідомлень направляються до органу ДПС за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

До взяття на облік платника податків в органі ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

Дані про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі, передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік в органі ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду органу ДПС, у якому платника податків взято на облік.

Після взяття на облік платника податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та відомості щодо якого не містяться в Єдиному державному реєстрі, та повернення ним довідки за ф. №4-ОПП, виданої за попереднім місцем обліку, орган ДПС видає такому платнику податків нову довідку за ф. №4-ОПП у порядку, встановленому п.9.4 р. IX Порядку.

Згідно до пп.10.1.7 п.10.1 р. X Порядку, після надходження повідомлення за ф. №11-ОПП із зазначенням дати взяття на облік платника податків за новим місцезнаходженням (місцем проживання) орган ДПС за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) протягом двох робочих днів знімає з обліку платника податків та формує і надсилає до органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) в електронному вигляді:

картки особових рахунків платника податків у встановленому порядку;
 копії податкових декларацій (звітів, розрахунків) платника податків за три звітні роки, включаючи поточний;

дані про контрольно-перевірочну роботу.

Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Один примірник повідомлення за ф. №11-ОПП із заповненим третім розділом протягом двох робочих днів після зняття з обліку платника податків надсилається до органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

В органі ДПС за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) зберігаються протягом трьох років з моменту зняття з обліку такі документи:

другий примірник повідомлення за ф. №11-ОПП;

копія супровідного листа та описи облікової справи;

документи (повідомлення) про вручення (доставку) облікової справи та документів платника податків до органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання);

роздруковані органом ДПС відомості з реєстраційної картки, надані державним реєстратором, щодо реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) та/або повідомлення органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання), що надійшло згідно з пп.10.1.3 п.10.1 р. X Порядку;

копії інформаційних листів, що направлялись згідно з пп.10.1.5 п.10.1 р. X Порядку;

примірники актів звірок з платником податків, що проводились у зв’язку із переведенням платника податків на обслуговування до органу ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до абз. другого п.3.8 р. ІІІ Порядку взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників податків і зборів в органах ДПС підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом.

Чи передбачена відповідальність за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції на виплати, що пов’язані з оплатою праці, при наявності податкової заборгованості?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що при здійсненні виплат на оплату праці за рахунок виручки від реалізації продукції за наявності податкової заборгованості до суб’єктів господарювання штрафні санкції, передбачені нормами Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», не застосовуються.

Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з ст.60 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000 –VI (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).

Чи будуть вилучатися готівкові кошти, що надходять до каси відокремлених підрозділів ЮО, в рахунок погашення податкового боргу та іншої заборгованості ЮО(до Пенсійного фонду та інших кредиторів) за виконавчим провадженням (в рішенні суду не передбачено вилучення готівки у відокремлених підрозділів)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що для отримання кваліфікованої та вичерпної відповіді на Ваше запитання рекомендуємо Вам письмово звернутися до органів ДПС з наданням відповідних пояснень та документів.

В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п.93.1 ст.93 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: 

отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

визнання податкового боргу безнадійним;

набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп.93.п.93.1 ст.93 ПКУ (п.93.2 ст.93 ПКУ).

Чи має право керівник ДПІ в районі, місті без районного поділу, районі у місті, міжрайонної та об’єднаної ДПІ приймати рішення про застосування фінансових санкцій до СГ за порушення вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі акту перевірки, який складено працівниками такої ДПІ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що акт перевірки, проведеної працівниками державної податкової інспекції в районі, місті без районного поділу, районі у місті, міжрайонної та об’єднаної державної податкової інспекції, є підставою для прийняття керівником такої державної податкової інспекції, а за його відсутності - заступником керівника, рішення про застосування фінансових санкцій до суб’єкта господарювання за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Як у податковому обліку поручителя відображається операція з переведення боргу за договором поруки?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що в податковому обліку поручителя не відображається у складі витрат сума перерахованих кредитору (продавцю) грошових коштів за договором поруки (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), нарахованої кредитором за несвоєчасну оплату).

У разі отримання поручителем відшкодування від боржника (покупця) сум сплаченого поручителем зобов’язання, відповідна сума відшкодування не включається до складу доходу поручителя.

Отримана поручителем від боржника (покупця) сума неустойки (штрафу, пені), яка нараховується поручителем самостійно у разі прострочення відшкодування йому боржником відповідної суми, відображається у складі доходу поручителя на дату її фактичного надходження.

Яка передбачена відповідальність у разі несплати або несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що при нарахуванні суми дивідендів, призначених для виплати власникам корпоративних прав, платник податків повинен нарахувати авансовий внесок на суму таких дивідендів за встановленою ставкою і внести його до бюджету до/або під час такої виплати. У разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування), авансового внеску до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 Податкового кодексу України, та пені відповідно до ст. 129 цього Кодексу.

Яка відповідальність передбачена за неутримання, несплату (несвоєчасну сплату) податку на доходи нерезидента (в тому числі доходи у вигляді фрахту)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст.127 Податкового кодексу України.

Як заповнюється Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, якщо збитки останнього кварталу звітного періоду перевищують прибуток попереднього звітного періоду поточного року та чи можливо повернути надміру сплачену частину чистого прибутку (доходу)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що оскільки частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України на підставі даних щоквартальної звітності про фінансову господарську діяльність, складеної наростаючим підсумком, то рядок 09 «Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті» Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Розрахунок) може мати як позитивне, так і від’ємне значення. У разі якщо за результатами останнього кварталу звітного податкового періоду сума збитків перевищує прибутки попереднього звітного періоду поточного року, то показники рядка 09 Розрахунку матимуть від’ємне значення.