Державна податкова служба у м. Києві (стр. 1 )

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА у м. КИЄВІ

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва ДПС

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3

Телефон (0,

До уваги представників ЗМІ

07.05.2013

Чи необхідно сплачувати до бюджету суму податкового зобов’язання відповідно до поданої звітності або штрафної санкції, якщо у КОР за таким видом податку (збору) наявна переплата?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, то такі нараховані податкові зобов’язання в автоматичному режимі погашаються за рахунок наявної переплати.

Чи може інша ЮО, ФОП або ФО (директор, засновник тощо) сплатити грошове зобов’язання або податковий борг за СГ, у якого відсутні кошти на розрахунковому рахунку тощо?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Грошове зобов’язання або податковий борг платника податків по податках та зборах не може погасити інший платник податків або фізична особа (в тому числі директор, засновник тощо) за власні кошти.

Який порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум на погашення одного із грошових зобов’язань (боргу), у випадку наявного податкового боргу по декількох податках (87.1)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку з визначенням напрямів перерахування коштів. Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів. А у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Чи може ФОП підприємець сплатити грошове зобов’язання або податковий борг не через поточний рахунок, а власними коштами як ФО, наприклад через Ощадбанк?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків фізичної особи – приватного підприємця може бути здійснена за рахунок будь-яких власних коштів.

Яка черговість зарахування коштів, якщо СГ має заборгованість по відповідному податку (збору), але платіжним дорученням спрямовує кошти на сплату поточних грошових зобов’язань?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 000–VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Чи мають право органи ДПС звертатися до суду, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти СГ або стягнення коштів з СГ, який має податковий борг; стягнення з дебіторів, який має податковий борг сум дебіторської заборгованості (ст.20)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що органи ДПС мають право звертатися до суду, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти суб’єкта господарювання або стягнення коштів з суб’єкта господарювання, який має податковий борг, стягнення з дебіторів, який має податковий борг сум дебіторської заборгованості

Яким чином відбувається зняття з обліку СГ при проведенні процедури реорганізації, у випадку наявності податкового боргу або проведення процедури оскарження?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що платник податків, який реорганізовується та має грошові зобов’язання та/або податковий борг, після розміщення у визначених законодавством друкованих засобах масової інформації повідомлення про реорганізацію подає до органу ДПС за місцем свого обліку:

заяву за ф. N 8-ОПП;

копію рішення про реорганізацію;

у довільній формі план реорганізації, в якому зазначається порядок розподілу грошових зобов’язань та/або податкового боргу між іншими платниками податків - правонаступниками із зазначенням видів податків, зборів, сум і часток податків, зборів, а також часток активів, що передаються правонаступникам, чи інших критеріїв, за якими визначені частки податків, зборів. План реорганізації має бути підписаний уповноваженими особами платника податків, який реорганізується, та уповноваженими особами платників податків - правонаступників. Підписи таких осіб засвідчуються в установленому законодавством порядку.

Орган ДПС за основним місцем обліку платника податків у взаємодії з іншими органами державної податкової служби за основним місцем обліку правонаступників розглядає отримані документи у місячний строк від дня отримання заяви за ф. N 8-ОПП та приймає відповідне рішення, яке доводиться до відома платника податків.

Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: 

майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; 

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; 

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; 

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; 

майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; 

кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року І (далі – ПКУ) забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Чи мають право працівники органу ДПС вилучати готівку з каси підприємства у рахунок погашення його податкового боргу без згоди керівника?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що орган державної податкової служби має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на підставі рішення суду.

Яка дата вважається датою погашення податкового боргу?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Чи може бути джерелом погашення податкового боргу депозитні владнення платника?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що податковим кодексом України не передбачено обмежень щодо використання депозитних вкладень (коштів) платника податків, як джерела погашення податкового боргу.

Чи може стягнення дебіторської заборгованості належати до основних джерел погашення податкового боргу відповідно до ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що дебіторська заборгованість є додатковим джерелом погашення податкового боргу та не є основним джерелом погашення податкового боргу.

Що є джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків відповідно до ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (далі – ПКУ) джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.8 ПКУ додатково до джерел, визначених у пункті 87.1 цієї статті, джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 цієї статті, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

Що є джерелами погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення відповідно до ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом (п.87.3 ст.87 ПКУ), а також іншими законодавчими актами. 

Згідно з п.87.5 ст.87 ПКУ у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.87.6 ст.87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Чи може СГД, активи якого перебувають в заставі, спрямовувати кошти (придбавати майно) не на погашення податкового боргу, а на інші цілі?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що для отримання кваліфікованої та вичерпної відповіді на зазначене запитання Вам необхідно звернутися до органу ДПС за своєю податковою адресою із обов’язковим наданням більш детальної інформації та копій документів, які засвідчують обставини справи.

Чи може платник податків, майно якого перебуває в податковій заставі, розглядати питання щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог без погодження з податковим керуючим згідно з ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що Однорідні вимоги, що включають операції із заставним майном платника податків, підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з органами державної податкової служби України.

У якій терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна, на яке поширюється право податкової застави і який порядок такого опису, які при цьому? ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що акт опису майна складається з моменту виникнення права податкової застави. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Чи підлягає погашенню податковий борг ЮО за рахунок майна засновників у зв’язку з недостатністю майна такої ЮО відповідно до норм ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п.97.3 ст.97 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (далі – ПКУ) у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

В інших випадках грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Яким чином погашається податковий борг філії, майно якої перебуває в податковій заставі, у разі її ліквідації не пов’язаної з банкрутством?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи частина їх грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу. 

Чи дозволяється розстрочення та відстрочення сплати податкового боргу стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з нормами ПКУ?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що органи державної податкової служби мають право надавати відстрочення та розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Чи поширюються вимоги ПКУ щодо погашення податкового боргу банкрутів?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (далі – ПКУ) цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України ”Про банки і банківську діяльність”, та погашення зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як здійснюється відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, та протягом якого терміну органом ДПС надається згода на заміну предмета застави?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що у разі звернення платника податків з письмовою заявою щодо заміни предмета податкової застави у зв’язку з необхідністю його відчуження або оренди (лізингу) такий платник податків зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості.

Заміна предмета застави здійснюється тільки за згодою органу державної податкової служби, яка надається за умови, якщо балансова вартість майна, запропонованого платником податків на заміну, має таку саму або більшу вартість.

Згода надається протягом десяти днів з дня отримання від платника податків письмової заяви та оформлюється шляхом складання акта опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) (додаток 6 до Порядку).

Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до ст124 ПКУ.

Який порядок розрахунку процентів по розстроченому (відстроченому) грошовому зобов’язанню (податковому боргу)?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з п.4.2 р. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 № 000, нарахування процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням). 

Тобто, нарахування процентів розпочинається з першого дня сплати частини розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та в подальшому нарахування процентів здійснюється окремо до кожної частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) за кожний період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 р. II Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті).

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі. 

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення. 

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

Що вважається безнадійним податковим боргом та яким чином здійснюється його списання?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що згідно з ст.101 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року І із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до п.2.1 р. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2012 № 000 (далі – Порядок), під терміном «безнадійний» податковий борг слід розуміти: 
 податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута (пп.2.1.1 п.2.1 р. ІІ Порядку);

податковий борг фізичної особи, яка: 

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 
 померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 

понад 720 днів перебуває у розшуку (пп.2.1.2.п.2.1 р. ІІ Порядку); 

податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст.102 ПКУ (пп.2.1.3 п.2.1 р. ІІ Порядку); 

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп.2.1.4 п.2.1 р. ІІ Порядку); 

податковий борг платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду, у зв’язку з чим до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено відповідний запис (пп.2.1.5 п.2.1 р. ІІ Порядку). 

Згідно вимог п.4.1 р. IV Порядку у випадках, передбачених пп.2.1.4 п.2.1 р. II Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника (якщо контролюючим є орган ДПС) з письмовою заявою, у якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов’язково додаються документи, зазначені у пп.2.1.4 п.2.1 р. II Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Відповідно до п.4.2 р. IV Порядку за результатами розгляду відповідних документів з метою списання безнадійного податкового боргу контролюючий орган за місцем обліку такого боргу (якщо контролюючий не є органом державної податкової служби) звертається до органу ДПС за місцем обліку платника податків. 

До звернення додаються: 

довідка про наявність безнадійного податкового боргу, яку оформлено на бланку відповідного контролюючого органу за формою згідно з додатком 1 до Порядку; 
 копії документів, згідно з якими податковий борг визнано безнадійним. 

Згідно з п.4.5 р. IV Порядку списання безнадійного податкового боргу здійснюється структурними підрозділами погашення прострочених податкових зобов’язань щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. 

Крім того, згідно ст.97 ПКУ безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством. Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 000.

Як у податковому обліку платника податку – боржника відображається погашення (списання) кредиторської заборгованості в ході завершення справи про відновлення платоспроможності боржника?

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС повідомляє, що пунктом 1.3 ст.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України ”Про банки і банківську діяльність”, та погашення зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.