Бойовий статут сухопутних військ (стр. 10 )

У першу чергу влаштовуються інженерні загородження перед позицією бойової охорони і переднім краєм оборони; розчищаються смуги обзору і обстрілу; відриваються окопи на механізовані відділення, окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів; споруджуються будівлі для командно-спостережних і медичного пунктів; улаштовуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; створюються ділянки суцільних траншей у взводних і ротних опорних пунктах; маскується озброєння і техніка від розвідки та для захисту від високоточної зброї противника; влаштовуються загородження в проміжках між підрозділами, на флангах та в глибині оборони; обладнуються вогневі рубежі для танкового батальйону (роти) і механізованого батальйону (роти) на бойових машинах піхоти, які знаходяться у другому ешелоні (резерві), підготовляються шляхи висування до цих рубежів та рубежів розгортання до контратак; обладнуються пункти водозабезпечення (водозабірні пункти).

У другу чергу дообладнуються ротні та взводні опорні пункти; відриваються окопи для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших вогневих засобів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубежах і в районах зосередження бронегруп; створюється і вдосконалюється в бойовому і господарчому відношеннях система траншей та ходів сполучення в батальйонному районі оборони; дообладнуються командно-спостережні і медичний пункти; влаштовуються бліндажі на кожне відділення (екіпаж, обслугу), сховища на кожну роту (батарею) і сховище на командно-спостережному пункті батальйону (роти), укриття для озброєння, техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів; обладнуються основні фальшиві об'єкти в батальйонному районі оборони (ротному опорному пункті); додатково обладнуються загородження перед переднім краєм, в проміжках між опорними пунктами і на флангах, а також підготовляються шляхи маневру.

Надалі розвивається система траншей і ходів сполучення в районі оборони (опорному пункті); нарощується система інженерних загороджень; додатково розвивається сітка шляхів маневру підрозділів, підвозу і евакуації; обладнуються фальшиві опорні пункти, траншеї, вогневі позиції та інші об'єкти.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерні загородження встановлюються в першу чергу перед переднім краєм на найважливіших напрямках. Під час обладнання позицій підрозділи спочатку відривають окремі окопи, які потім з'єднуються в окоп на відділення і траншею на взвод.

Інженерне обладнання району оборони (опорних пунктів, позицій) здійснюється всіма підрозділами, в. тому числі підрозділами бойового, технічного забезпечення і тилу. Придані підрозділи інженерних військ виконують найбільш складні завдання.

73. Командир батальйону (роти) розробляє схему району оборони батальйону (опорного пункту роти).

На схемі району оборони батальйону, як правило, вказуються: орієнтири; положення противника; позиції бойової охорони; ротні і взводні опорні пункти, їх смуги вогню і ділянки зосередженого вогню, рубежі відкриття вогню по противнику з танків, бойових машин піхоти, протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів та інших вогневих засобів; положення сусідів і розмежувальні лінії з ними; вогневі позиції і сектори обстрілу засобів, які забезпечують фланги батальйону і проміжки між ротними опорними пунктами; райони зосередження і вогневі рубежі бронегруп; позиції і шляхи маневру кочуючих вогневих засобів; вогневі позиції артилерійських і зенітного, гранатометного підрозділів та інших вогневих засобів, які знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, та їхні вогневі завдання; місця влаштування вогневих засад; напрямок контратак і рубежі розгортання роти другого ешелону (резерву), для танкової роти і механізованої роти на бойових машинах піхоти, крім того, — вогневі рубежі; основні фортифікаційні спорудження та інженерні загородження; проходи в загородженнях для бронегруп, підрозділів (вогневих засобів), які діють у вогневих засадах, і кочуючих вогневих засобів; місця розташування підрозділів технічного забезпечення, тилу і автомобілів механізованих підрозділів, командно-спостережних пунктів батальйону і рот. У межах району оборони батальйону, перед його фронтом і на флангах можуть указуватися рубежі розгортання (мінування) протитанкового резерву (рухомого загону загороджень) бригади, полку і вогневі завдання штатної і приданої артилерії.

При завчасній підготовці оборони на схемі, крім того, вказуються вогневі позиції і сектори обстрілу танків, бойових машин піхоти, протитанкових, зенітних та інших вогневих засобів.

На схемі опорного пункту роти вказуються: орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника; смуга вогню роти; опорні пункти взводів, їхні смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні і запасні вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, протитанкових, вогнеметних і зенітних засобів; вогневі позиції, сектори обстрілу вогневих засобів, які забезпечують фланги роти і проміжки між взводними опорними пунктами, а на схемі опорного пункту механізованої роти — і приданих танків; ділянки зосередженого вогню роти і кожного взводу; рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти; протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів; район зосередження і вогневі рубежі бронегрупи; позиції і шляхи маневру кочуючих вогневих засобів; місця влаштування вогневих засад; інженерні загородження і фортифікаційні спорудження; проходи в загородженнях для кочуючих вогневих засобів і діючих у вогневих засадах; місця розгортання пунктів технічного спостереження, бойового постачання і медичного поста роти; місця командно-спостережних пунктів роти і взводів, розташування автомобілів механізованої роти. На схемі опорного пункту танкової роти, крім того, вказуються позиції приданого механізованого підрозділу і система вогню його засобів. Схема району оборони (опорного пункту) є планом ведення оборонного бою. Її копія подається командиру бригади, полку (батальйону).

74. З метою забезпечення постійної бойової готовності підрозділів до відбиття наступу противника і ведення безперервних бойових дій щодо його знищення в умовах тривалої оборони командир батальйону (роти) вказує: порядок ведення розвідки, особливо спостереженням і підслуховуванням; організацію чергування в підрозділах і особливо на спостережних пунктах; порядок відкриття вогню для знищення виявлених окремих груп противника і його вогневих засобів; заходи щодо маскування, захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї і порядок інженерного обладнання з урахуванням чергування і відпочинку особового складу; порядок пропуску розвідувальних органів за передній край і назад, а також прийому, перебіжчиків; дій щодо допуску в підрозділи осіб, які прибули від старшого командира (начальника) і від сусідів; шляхи і порядок руху в районі оборони (опорному пункті); час і порядок переходу від денного режиму бойової діяльності до нічного і від нічного до денного; кількість ракет і боєприпасів при кожному виді зброї та їх запас у підрозділах; час і порядок харчування; порядок проведення санітарно-гігієнічних заходів; час і порядок проведення занять з особовим складом.

75. Практична робота командира батальйону (роти) в підпорядкованих підрозділах крім звичайних питань включає перевірку: своєчасності і правильності заняття ними районів оборони, опорних пунктів і позицій; готовності системи вогню і зброї для ведення вогню, особливо вночі та в інших умовах обмеженої видимості; знання особовим складом своїх завдань і порядку підтримання взаємодії в ході бою; стану і ступеня готовності інженерних загороджень і фортифікаційного обладнання опорних пунктів і позицій підрозділів; готовності другого ешелону (резерву, бронегрупи) до маневру на вогневі рубежі і вказані напрямки; виконання заходів щодо всебічного забезпечення бою і управління; заняття позицій бойовою охороною і готовність її до виконання бойового завдання.

3. Ведення оборони

76. До початку наступу противника в ротах виділяються чергові танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) та інші вогневі засоби, які, займаючи запасні або тимчасові вогневі позиції, знаходяться в постійній готовності для знищення окремих груп противника, що намагаються вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, а також до відкриття вогню по його низколітних літаках і вертольотах. Крім того, вони повинні перешкоджати просуванню противника в його розташуванні і проведенню ним інженерних робіт. Снайпери знищують офіцерів, снайперів, спостерігачів, обслугу вогневих засобів та інші цілі противника. Решта підрозділів, підтримуючи постійну готовність до відбиття атак противника, вдосконалюють інженерне обладнання позицій, проводять заняття з бойової і морально-психологічної підготовки та технічне обслуговування озброєння і техніки.

Відпочинок особовому складу надається командиром роти залежно від обстановки і вказівок командира батальйону. Відпочиваючий особовий склад розташовується в укриттях (бліндажах) поблизу траншей і вогневих засобів в готовності зайняти свої місця за тривогою. Біля укрить виставляються спостерігачі, які за встановленим сигналом оповіщають усіх відпочиваючих, викликаючи їх на позиції.

77. Командир батальйону (роти) на основі особистого спостереження і даних розвідки повинен своєчасно встановити підготовку противника до наступу, початок його висування та розгортання, доповісти про це старшому командиру, уточнити завдання підпорядкованим підрозділам приданої артилерії, привести їх у повну бойову готовність для відбиття противника.

78. Дрібні групи і розвідувальні підрозділи противника знищуються раптовим вогнем бойової охорони. Командир батальйону керує боєм бойової охорони, підтримує її вогнем мінометної (артилерійської) батареї батальйону, приданої і підтримуючої артилерії з тимчасових вогневих позицій. Під час бою за утримання позиції бойової охорони командир висуває свій командно-спостережний пункт вперед і розміщує його в одному з опорних пунктів рот першого ешелону.

Значні сили противника під час підходу до позицій бойової охорони уражуються не тільки вогнем штатних засобів призначеного взводу, але й виділеними вогневими засобами з механізованих (танкових) рот, що діють на передньому краю оборони. Бойова охорона у взаємодії з призначеними вогневими засобами знищує головним чином танки та інші броньовані машини противника перед його фронтом. Виділені танки, протитанкові засоби, міномети і підтримуюча артилерія батальйону, а також чергові вогневі засоби старшого командира знищують танки і піхоту противника, який намагається обминути бойову охорону і вийти їй у фланг і в тил. Коли противник розгорне перед фронтом оборони батальйону свої основні сили і засоби, командир батальйону за дозволом командира бригади (полку) віддає наказ командиру бойової охорони на вихід з бою і відхід, після чого пересуває командно-спостережний пункт. Відхід взводу прикривається вогнем артилерії, призначених вогневих засобів рот першого ешелону і здійснюється перекатами з використанням складок місцевості, загороджень і аерозолей (димів). Взвод бойової охорони, який відійшов, займає позиції в ротному опорному пункті або виводиться в резерв батальйону.