Бойовий статут сухопутних військ (стр. 16 )

Механізований батальйон (рота), крім того, може діяти як тактичний повітряний десант і складати основу штурмового загону (штурмової групи).

Механізований батальйон танкового полку (танковий батальйон механізованої бригади, полку) на початку наступу, як правило, придається танковим (механізованим) батальйонам першого ешелону. Під час розвитку наступу в глибині він може виконувати завдання самостійно або у взаємодії з іншими батальйонами у повному складі.

Механізована рота, придана танковому батальйону, як правило, повзводно придається танковим ротам.

Танкова рота, яка придана механізованому батальйону, діє, як правило, у повному складі, а під час наступу в місті, горах, лісі може повзводно придаватися механізованим ротам.

Мінометна (артилерійська) батарея і гранатометний підрозділ механізованого батальйону, як правило, залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і діють у повному складі для підтримки підрозділів, які наступають, у напрямку зосередження основних зусиль батальйону. Іноді мінометна (артилерійська) батарея повзводно, а гранатометний підрозділ по відділеннях придаються ротам першого ешелону. Протитанковий підрозділ батальйону, як правило, залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і діє в повному складі.

130. Механізований (танковий) батальйон наступає, як правило, на фронті до 2 км, а на ділянці прориву бригади (полку) — на фронті до 1 км.

Механізована (танкова) рота наступає, як правило, на фронті до 1 км, а на ділянці прориву — на фронті до 500 м.

Механізований (танковий) взвод наступає на фронті до 300 м.

131. Батальйону першого ешелону вказується найближче завдання, подальше завдання і напрямок продовження наступу; роті, а також батальйону другого ешелону — найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону, як правило, полягає у знищенні противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу і оволодіння ними; подальше завдання — у розвитку наступу, розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони і оволодінні першою позицією. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади (полку).

Найближче завдання роти першого ешелону, в тому числі і танкової роти, приданої механізованому батальйону, як правило, полягає у знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону і оволодінні ним.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання найближчого завдання батальйону.

Найближче завдання батальйону другого ешелону під час введення його в бій може полягати в завершенні розгрому спільно з батальйонами першого ешелону бригадних (полкових) резервів противника і оволодінні їхнім рубежем.

Найближче завдання роти другого ешелону під час введення її в бій може полягати у завершенні знищення противника спільно з ротами першого ешелону в опорних пунктах у глибині оборони і оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу батальйону (роти) другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади, полку (батальйону).

Напрямок зосередження основних зусиль указується старшим командиром або визначається командиром батальйону (роти). У ході наступу він може змінюватися. У напрямку зосередження основних зусиль постійно підтримується перевага в силах і засобах над противником.

132. Бойовий порядок батальйону в наступі будується в один або в два ешелони, роти — в один ешелон.

При одноешелонній побудові бойового порядку батальйону виділяється резерв у складі не менше взводу. У ході наступу положення рот (взводів) у бойовому порядку батальйону (роти) може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

133. Наступ на противника, який обороняється, із положення безпосереднього зіткнення з ним батальйон (рота) починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку (вихідному положенні). Вихідне положення для наступу займається батальйоном (ротою) після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) батальйон займає вихідний район для наступу, а рота — вихідну позицію. Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

Вихідний район призначається для заняття батальйоном вихідного положення для наступу. Він повинен забезпечити потайне розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника і вигідні умови для переходу в наступ.

Механізованому батальйону першого ешелону вихідний район призначається в напрямку його майбутнього наступу в межах першої позиції, батальйону другого ешелону, — як правило, в межах другої позиції.

У вихідному районі для наступу батальйону створюються вихідні позиції механізованих рот, а іноді і танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, зенітного підрозділу, вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для переходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, командно-спостережні пункти.

Вихідна позиція механізованої роти складається з траншеї, прилеглих до неї ходів сполучення, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і позицій вогневих засобів, приданих роті. У випадку неможливості потайного заняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього краю вони можуть розташовуватися спільно зі взаємодіючим танковим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. З початком наступу ці бойові машини піхоти (бронетранспортери) висуваються до своїх рот слідом за танками.

Механізована рота першого ешелону, як правило, розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.

Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися при наявності умов, які забезпечують потайність від спостереження і підслуховування противника на віддаленні 2—4 км від переднього краю його оборони. Ці позиції, як правило, завчасно обладнуються екіпажами танків і підрозділами інженерних військ. Від позицій розвідуються і провішуються шляхи руху танків в атаку. З положення оборони танки можуть починати наступ безпосередньо із опорних пунктів, які вони займають.

Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 300 м, а протитанковий — на віддаленні до 100 м.

Вогневі позиції мінометної (артилерійської) батареї розташовуються за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 500 м.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в бойових порядках рот.

Автомобілі, призначені для перевезення особового складу механізованих підрозділів, розташовуються в укритих місцях поротно або побатальйонно.

Очікувальна позиція танкового батальйону призначається, як правило, на віддаленні 5—7 км від переднього краю оборони противника на місцевості, яка забезпечує потайне розміщення і найменшу уразливість танків від усіх видів зброї противника.

134. Перегрупування батальйону (роти), який займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою заняття вихідного положення для наступу проводиться потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні, в межах призначеної смуги наступу, як правило, переходять в наступ з висуванням із районів, які займають. Механізована рота виходить на вихідну позицію, як правило, вночі перед наступом. У цей же час займають підготовлені вогневі позиції гармати та інші засоби, виділені для ведення вогню прямою наводкою. Вони розташовуються в обладнаних укриттях і з початком вогневої підготовки атаки висуваються для ведення вогню по призначених цілях.

Танки і бойові машини піхоти, що знаходяться в опорних пунктах рот першого ешелону, які змінюються іншими підрозділами, як правило, залишаються на місці і використовуються для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки атаки. Надалі вони переходять в атаку разом з механізованими ротами, які зайняли вихідне положення.

Зміна підрозділів, які обороняються, з метою заняття військами вихідного положення для наступу проводиться в порядку, вказаному в ст. 117 і 118. При цьому механізовані роти батальйону, який наступає в першому ешелоні, змінюють підрозділи, які обороняються, і займають вихідне положення для наступу, а танковий батальйон і бойові машини піхоти (бронетранспортери) механізованих рот виходять на очікувальні позиції.

У вихідному положенні війська знаходяться в готовності до відбиття можливого наступу противника і суворо дотримуються встановленого режиму поведінки на передньому краю і в глибині бойового порядку.

У випадку виявлення відведення противником своїх військ у глибину оборони, командир батальйону висуває вперед розвідку, негайно організовує заняття залишених противником позицій, не втрачаючи з ним зіткнення, і одночасно доповідає командиру бригади (полку).

135. Наступ на противника, який обороняється, з ходу, як правило, здійснюється з вихідного району, віддаленість якого визначається старшим командиром. Розгортання батальйону (роти) в бойовий порядок здійснюється в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону (роті) призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання в батальйонні, ротні (взводні) колони, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Для механізованих підрозділів на автомобілях можуть призначатися місця посадки десантом на танки.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається, по можливості, за складками місцевості в 2—3 км від переднього краю оборони противника.