Бойовий статут сухопутних військ (стр. 9 )

черговість і терміни інженерного обладнання, місця влаштування мінно-вибухових та інших загороджень і проходи, які залишаються в них, місця фальшивих опорних пунктів, позицій і траншей;

заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, забезпечення стиків і флангів, знищення повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних та аеромобільних груп, дій підрозділів вночі та в інших умовах обмеженої видимості;

місця командно-спостережного пункту і розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, а також автомобілів механізованих підрозділів.

66. Під час постановки бойових завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

ротам (взводам) першого ешелону — засоби посилення; опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль; завдання щодо відбиття наступу та знищення противника, який вклинився в оборону; кількість траншей та їх зображення; смуги вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню; якими силами і засобами забезпечити фланги, стики, проміжки і хто відповідальний за них; хто підтримує;

роті (взводу) другого ешелону —теж саме, що і ротам (взводам) першого ешелону, і для роти додатково напрямки та рубежі розгортання для контратак; для танкової роти і механізованої роти на бойових машинах піхоти, крім того, — вогневі рубежі;

резерву — район зосередження (опорний пункт), завдання, до виконання яких бути готовим; для танкової роти і механізованої роти на бойових машинах піхоти, крім того, — вогневі рубежі;

бронегрупі — склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі і завдання, до виконання яких бути готовою;

вогневій засаді — склад, місце, завдання щодо знищення противника, який наступає і порядок дій після виконання завдання;

приданим підрозділам артилерії і мінометній (артилерійській) батареї — порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання щодо вогневого ураження противника під час підходу його до переднього краю оборони і розгортання, переходу в атаку, вклинення в оборону і підтримки контратаки другого ешелону; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції;

гранатометному підрозділу — завдання щодо підтримки рот першого ешелону і відбиття атаки

піхоти противника; основні і запасні позиції; смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню;

протитанковому підрозділу — місце в бойовому порядку і напрямок можливих дій, рубежі розгортання, порядок їхнього заняття і завдання, до виконання яких бути готовим; сигнали відкриття і припинення вогню; порядок дій після виконання завдання;

зенітному підрозділу — завдання, стартові (вогневі) позиції, сектори для розвідки повітряного противника і ведення вогню, час і ступені готовності, порядок ведення вогню;

підрозділу, призначеному в бойову охорону,— позицію, завдання, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їхнього вогню і порядок відходу.

У шостому пункті бойового наказу крім часу готовності до виконання завдання вказується також час заняття оборони, готовність системи вогню та інженерних загороджень, черговість і терміни виконання заходів щодо маскування й інженерного обладнання району оборони (опорного пункту).

Командир батальйону (роти), призначеного в протидесантний резерв, у бойовому наказі під час постановки завдань підрозділам указує: засоби посилення, завдання і район зосередження; райони можливої висадки повітряних десантів, порядок ведення розвідки, місця вогневих засад і влаштування протидесантних загороджень у цих районах і на шляхах можливих дій десантів противника; маршрути висування до місць можливої висадки повітряних десантів, рубежі розгортання для бою і порядок розгрому десантів.

67. Взаємодію командир батальйону (роти) організовує за завданнями, імовірними напрямками наступу противника і варіантами дій підрозділів. Організовуючи взаємодію, він узгоджує дії рот (взводів) між собою, з діями бронегрупи, вогневих засад, підрозділів артилерії, інших вогневих засобів і сусідами щодо знищення противника під час висування його до переднього краю оборони, розгортання і переходу в атаку (у вихідному положенні для наступу), під час відбиття атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм і під час вклинення їх в район оборони (опорний пункт).

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) зобов'язаний:

уточнити вогневі завдання артилерійським, гранатометному і протитанковому підрозділам;

визначити рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів та інших протитанкових засобів по противнику, а також ділянки зосередженого вогню рот (взводів) на найбільш важливих напрямках і порядок його ведення;

узгодити дії підрозділів, які обороняють передову позицію (позицію бойової охорони), з діями рот першого ешелону, підрозділів приданої і підтримуючої артилерії щодо утримання передової позиції (позиції бойової охорони) і порядок відходу підрозділів, які обороняють її;

узгодити дії рот першого і другого ешелонів з діями бронегрупи, артилерійських, гранатометного і протитанкового підрозділів, приданого інженерно-саперного підрозділу, а також підрозділів (вогневих засобів), які діють у вогневих засадах, і кочуючих вогневих засобів щодо відбиття атак танків і піхоти противника, відсікання піхоти від танків, знищення противника перед переднім краєм, на флангах, в проміжках і на стиках з сусідами, під час вклинення його в оборону і щодо боротьби з повітряними десантами противника;

вказати порядок відкриття і ведення вогню по літаках і вертольотах противника зенітним і механізованими (танковими) підрозділами, способи і сигнали розпізнавання своїх літаків і вертольотів, а також позначення свого положення; узгодити порядок дій авіанавідників і постів (пунктів) позначення;

визначити, кому, які і де мати чергові вогневі васоби, а також порядок знищення розвідки противника;

повідомити сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

Командир батальйону (роти) під час організації взаємодії особливу увагу приділяє: заходам щодо обману противника, маневру силами і засобами з метою своєчасного посилення оборони на загрозливих напрямках, порядку позначення шляхів маневру, проходів в загородженнях і переходів через перешкоди; визначенню способів дій підрозділів у випадку застосування противником зброї масового ураження та заходам щодо маскування.

68. Командир батальйону (роти) другого ешелону крім проведення заходів щодо організації оборони уточнює порядок взаємодії з батальйонами (ротами) першого ешелону, визначає порядок дій щодо закриття проломів, які утворилися в результаті вогневих (ядерного) ударів противника, і підготовляє контратаки у вказаних йому напрямках. Командир танкового батальйону (роти) і командир механізованого батальйону (роти) на бойових машинах піхоти підготовляють вогневі рубежі і встановлюють порядок їх заняття в ході бою, а також визначають заходи щодо захисту підрозділів від високоточної зброї противника під час висування на ці рубежі.

69. Систему вогню командир батальйону (роти) організовує на основі прийнятого рішення в ході рекогносцировки, а також під час постановки завдань підрозділам і організації взаємодії. При цьому на найбільш можливих напрямках наступу противника командир батальйону особисто вказує на місцевості вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів та їх сектори обстрілу, а також дає вказівки щодо організації вогню із стрілецької зброї.

Безпосередньо перед переднім краєм підготовляється зона суцільного багатошарового вогню: кожна точка місцевості в смузі до 400 м попереду переднього краю повинна знаходитися під дійсним вогнем. Така зона створюється і на найважливіших ділянках перед третьою траншеєю.

Мертві простори, які не прострілюються вогнем гармат прямою наводкою та зі стрілецької зброї, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій.

70. Підготовка батальйону (роти) до виконання бойового завдання включає: доукомплектування особовим складом, створення встановлених запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів; безпосередню підготовку командирів і особового складу до виконання бойового завдання, а озброєння і техніки до бойового застосування; проведення виховної роботи з особовим складом і тактичних навчань (занять) з підрозділами відповідно до характеру майбутнього бою.

71. Заняття оборони в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником здійснюється потай, в короткі терміни. При цьому підрозділи займають указані їм опорні пункти, підготовляють систему вогню і здійснюють інженерне обладнання району оборони (опорних пунктів).

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником особливу увагу приділяють створенню відповідно до рішення командира батальйону (роти) в найкоротші терміни бойового порядку, системи вогню та інженерних загороджень, в першу чергу на імовірному напрямку наступу головних сил противника, а також маскуванню і фортифікаційному обладнанню району (опорного пункту), який займають.

У всіх випадках під час переходу до оборони батальйон (рота) повинен бути постійно готовим до відбиття раптового нападу противника, ударів його літаків, вертольотів, розвідувально-ударних комплексів, знищення повітряних десантів, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп.

72. Інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) починається негайно після визначення позицій підрозділам і вогневим засобам та організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися ще до заняття оборони, в повному обсязі проводиться, як правило, після заняття підрозділами опорних пунктів і продовжується безперервно в ході всього оборонного бою. Воно здійснюється одночасно на всю глибину оборони в послідовності, яка забезпечує постійну готовність підрозділів до відбиття наступу противника і захисту від усіх засобів ураження, і проводиться потай, з повним напруженням сил і максимальним використанням збірних фортифікаційних споруджень, конструкцій і місцевих будівельних матеріалів.

В умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) здійснюється з широким використанням засобів механізації.