Бойовий статут сухопутних військ (стр. 4 )

3. Управління підрозділами

25. Управління підрозділами полягає в цілеспрямованій діяльності командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону щодо підтримання бойової готовності підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва ними під час виконання поставлених завдань. Управління підрозділами включає: організацію та здійснення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності підрозділів і забезпечення (відновлення) їх боєздатності; безперервне добування, збір, узагальнення, аналіз та оцінку даних обстановки; прийняття рішення; постановку завдань підлеглим; організацію та підтримання взаємодії; організацію та виконання заходів щодо всебічного забезпечення; організацію управління; практичну роботу в підпорядкованих підрозділах щодо керівництва їхньою безпосередньою підготовкою до бою; організацію виконання поставлених завдань під час бою та інші заходи. Воно повинно бути стійким, безперервним, оперативним, скритим і здійснюватися так, щоб необхідний ступінь централізації поєднувався з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених завдань. Основою управління є рішення командира.

26. Командир батальйону (роти) несе повну та одноособову відповідальність за бойову готовність, підготовку підпорядкованих йому підрозділів, правильне їх застосування та успішне виконання ними бойових завдань в установлені терміни. Він зобов'язаний своєчасно приймати рішення на бій, ставити завдання підпорядкованим підрозділам, організовувати взаємодію та всебічне забезпечення, а також безпосередню підготовку підрозділів до бою, твердо управляти ними, наполегливо добиваючись виконання поставлених завдань. Це вимагає від нього високих організаторських здібностей, сильної волі й особистої сміливості, глибокого знання характеру сучасного бою, засобів і способів збройної боротьби.

Командир батальйону (роти) управляє підрозділами шляхом віддання усних бойових наказів, розпоряджень, а також командами й сигналами. Накази, розпорядження та команди повинні віддаватись коротко та ясно. Він зобов'язаний негайно доповідати командиру бригади, полку (батальйону) про виконання бойового завдання, нові відомості про противника, різку зміну обстановки перед фронтом і на флангах свого підрозділу, а при необхідності — про втрати та забезпеченість ракетами, боєприпасами, пальним.

У вирішальні моменти бою командир батальйону (роти) повинен знаходитись на найбільш важливому напрямку та своєчасно особисто впливати на хід бою силами та засобами, які є у його розпорядженні.

27. Начальник штабу батальйону є першим заступником командира батальйону, тільки він має право віддавати накази від його імені. Він відповідає за організацію та підтримання безперервного управління підрозділами, їх бойову готовність і бойове забезпечення дій батальйону.

Начальник штабу батальйону зобов'язаний: завжди знати обстановку, передбачати можливі її зміни та бути готовим доповісти командиру висновки та свої пропозиції щодо рішення; надавати командиру допомогу в організації бою, підтриманні постійної взаємодії, а також в організації всебічного, в першу чергу бойового, забезпечення бою підрозділів; організовувати стійкий зв'язок і захист його від радіоелектронного подавлення противником; забезпечувати скрите управління підрозділами; записувати бойові накази та розпорядження, які віддає командир батальйону; здійснювати контроль за виконанням відданих бойових наказів (розпоряджень) і забезпеченістю підрозділів усім необхідним для бою; інформувати командирів підрозділів і сусідів про обстановку; вести облік доз опромінення особового складу; своєчасно подавати донесення вищому штабу, а також вивчати бойовий досвід і доводити його до підлеглих. Він повинен організовувати розвідку наземного та повітряного противника, ставити завдання розвідувальному підрозділу й через командирів доводити до підрозділів способи та сигнали пізнавання своїх літаків (вертольотів).

28. Заступник командира батальйону відповідає за бойову та мобілізаційну готовність та успішне виконання батальйоном бойових завдань. Заступник командира батальйону у випадку відсутності командира батальйону виконує його обов'язки. Заступник командира батальйону є безпосереднім організатором бойової підготовки. Він зобов'язаний постійно знати в повному обсязі всю обстановку, завдання підрозділів і бути готовим взяти на себе управління батальйоном.

29. Роботу щодо організації бою командир батальйону (роти) проводить, як правило, на місцевості, а коли обстановка не дозволяє виїхати на місцевість, ця робота проводиться по карті (на макеті місцевості). Однак і в цьому випадку командир батальйону (роти) повинен знайти можливість для уточнення завдань підрозділам та організації взаємодії на місцевості.

Порядок роботи командира батальйону (роти) щодо організації бою залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу. Роботу щодо організації бою він починає, як правило, з одержанням бойового наказу (бойового, попереднього бойового розпорядження) або після оголошення командиром бригади, полку (батальйону) рішення на бій.

З одержанням бойового наказу або бойового розпорядження командир батальйону (роти) з'ясовує завдання, визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до виконання одержаного завдання, робить розрахунок часу, орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про дії, які будуть виконуватись, дає начальнику штабу вказівки щодо підготовки підрозділів до виконання бойового завдання, щодо організації розвідки, про час і порядок роботи на місцевості (командир роти дає вказівки командирам штатних і приданих підрозділів щодо підготовки до виконання бойового завдання, про час і порядок роботи на місцевості), оцінює обстановку, одноособово приймає рішення, доповідає його командиру полку (батальйону), проводить рекогносцировку, віддає усний новий наказ, організовує взаємодію та дає вказівки щодо організації всебічного забезпечення бою, виховної роботи та управління.

Потім він керує безпосередньою підготовкою підрозділів до бою та в установлений час доповідає командиру бригади, полку (батальйону) про готовність батальйону (роти) до виконання бойового завдання.

У тому випадку, коли одержано тільки попереднє бойове розпорядження, робота командира батальйону (роти) щодо організації бою проводиться у такій самій послідовності, як і в першому випадку, з тією лише різницею, що після оцінки обстановки командир батальйону (роти) визначає задум бою, доповідає його командиру полку (батальйону), знайомить з ним своїх заступників, віддає усні попередні бойові розпорядження командирам підрозділів і дає вказівки щодо організації взаємодії, всебічного забезпечення бою, управління та виховної роботи.

Після одержання бойового наказу командир батальйону (роти) завершує прийняття рішення, проводить рекогносцировку, віддає усний бойовий наказ та організовує взаємодію. Потім він керує безпосередньою підготовкою підрозділів до бою та в установлений час доповідає командиру полку (батальйону) про готовність батальйону (роти) до виконання бойового завдання.

Залежно від обстановки та наявності часу послідовність роботи командира батальйону (роти) щодо організації бою може бути й іншою. В усіх випадках роботу щодо організації бою він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття рішення, постановку завдань і надати більшу частину часу підпорядкованим підрозділам на підготовку до виконання завдання.

30. Під час з'ясування отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету дій, які будуть виконуватись, задум старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) в бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

31. Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити: склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та слабкі сторони противника та можливий характер його дій; склад, положення, морально-психологічний стан, можливості, захищеність і забезпеченість своїх підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними; характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш можливі напрямки дій низьколітних літаків і вертольотів противника; радіаційну, хімічну та біологічну обстановку.

Крім того, під час оцінки обстановки враховуються стан погоди, доби та їх вплив на підготовку та ведення бою.

У результаті оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки, проводить необхідні тактичні розрахунки та намічає окремі елементи рішення.

32. Рішення командир батальйону (роти) приймає одноособово на основі з'ясування отриманого завдання та оцінки обстановки. У рішенні він визначає:

задум бою;

бойові завдання підрозділам;

основні питання взаємодії;

організацію управління.

Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

Основу рішення складає задум бою, в якому визначаються:

напрямок зосередження основних зусиль;

способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману);

бойовий порядок.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

33. Бойові завдання підрозділам, як правило, доводяться перед боєм бойовим наказом, а у ході бою — бойовими розпорядженнями.

У бойовому наказі командир батальйону (роти)

вказує:

У першому пункті — короткі висновки із оцінки противника.

У другому пункті — об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними.

У третьому пункті — бойове завдання батальйону (роти) та задум бою.

У четвертому пункті — після слова «наказую» ставляться бойові завдання:

механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, в тому числі приданим;

механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву;