Бойовий статут сухопутних військ (стр. 15 )

118. У першу чергу змінюються механізовані, а потім танкові, артилерійські і зенітні підрозділи. Підрозділи, які обороняють передову позицію або які знаходяться в бойовій охороні, змінюються в останню чергу.

У призначений час командир батальйону (роти) проводить зміну, перевіряє готовність підрозділів до відбиття наступу противника і доповідає про зміну командиру бригади, полку (батальйону).

Батальйон (рота) повинен підтримувати такий самий режим поведінки, який був до зміни.

Командир батальйону (роти), який здав оборону, потай виводить підрозділи в призначений район збору і потім діє відповідно до одержаного завдання.

Якщо в ході зміни противник перейде в наступ, то зміна припиняється і всі підрозділи відбивають атаку. Керує ними в цей час командир підрозділу, який змінюють, йому підпорядковуються і підрозділи, які прибули для зміни. Зміна батальйону продовжується після того, як буде відбито наступ противника.

Зміна батальйону оформляється актом. Моментом закінчення зміни вважається доповідь командира батальйону (роти), який прийняв район оборони (опорний пункт), про закінчення зміни своєму безпосередньому командиру (начальнику).

12. Вихід з бою і відхід

119. Відхід батальйону (роти) проводиться тільки за наказом старшого командира з метою виводу підрозділів із-під ударів переважаючих сил противника, заняття більш вигідного положення і виграшу часу. Він може бути вимушеним або навмисним.

Вимушений відхід, як правило, застосовується в умовах, коли наявними силами і засобами немає можливості утримувати район оборони (опорний пункт), який займають, і створюється реальна загроза оточення га знищення підрозділів, які обороняються.

Навмисний відхід організовується з метою створення сприятливих умов для подальших дій.

Відхід повинен мати тимчасовий характер, проводитися організовано і планомірно, щоб не перетворитися на втечу і не відкрити фланги сусідніх підрозділів, які виводяться з-під удару противника. Відхід повинен бути ретельно підготовлений і здійснений організовано і потай, із своєчасним виходом батальйону (роти) в боєздатному стані в установлений район або із заняттям призначеного району оборони (опорного пункту). Це потребує від командирів підрозділів передбачливості, самовладання і твердості в діях, а від особового складу — великої стійкості й організованості під час виконання поставлених завдань.

120. Батальйон (рота), як правило, здійснює відхід у складі бригади (полку) зразу на кінцевий рубіж (у призначений район) у похідному порядку. Крім того, батальйон може бути призначений в ар'єргард із завданням затримати противника, який наступає, на час, необхідний для відходу головних сил бригади (полку).

В умовах безпосереднього зіткнення з противником відходу передує вихід з бою. Для забезпечення виходу з бою батальйону призначаються підрозділи прикриття (танкова або механізована рота, взвод) із засобами посилення.

121. Організовуючи вихід з бою і відхід, командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: кінцевий рубіж (район) відходу і час його заняття; склад підрозділів прикриття, які забезпечують вихід з бою, і охорони; порядок виходу з бою основних сил; район збору; напрямок або маршрут відходу; порядок евакуації поранених і хворих, а також пошкодженого (несправного) озброєння і техніки.

122. Під час постановки завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

підрозділам основних сил — мету відходу, завдання, порядок виходу з бою, напрямок або маршрут відходу, район збору батальйону і час виходу до нього, рубежі — вихідний і регулювання та час їх проходження, а також кінцевий рубіж (призначений район) відходу і до яких дій бути готовими;

підрозділам прикриття, які забезпечують вихід з бою,—склад, завдання, час, до якого вони повинні утримувати позиції, які займають, і порядок їхніх подальших дій;

артилерійським, зенітному, гранатометному підрозділам та іншим вогневим засобам, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира, — завдання і порядок відходу;

підрозділам охорони — склад і завдання.

Під час організації взаємодії командир указує порядок виходу з бою і відходу підрозділів, вивезення (винесення) поранених і хворих, евакуації несправного озброєння і техніки; узгоджує дії підрозділів прикриття, порядок їхнього відходу, зруйнування важливих об'єктів, улаштування загороджень, а також порядок підтримки їх вогнем артилерії.

123. Відхід проводиться, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, але може здійснюватися і вдень. При цьому особливу увагу потрібно приділяти боротьбі з повітряним противником і його танками.

З початком виходу батальйону (роти) з бою підрозділи прикриття залишаються на позиціях, які займають, до вказаного їм часу або сигналу, і ведуть такі ж дії, які передували виходу з бою. Управління цими підрозділами здійснюється одним з командирів рот (взводів), який підпорядкований безпосередньо командиру батальйону (роти) і підтримує з ним зв'язок.

Підрозділи прикриття відходять за наказом (сигналом) командира батальйону (роти) раптово і, як правило, всі одночасно. Якщо противник виявить їх відхід і почне переслідування, підрозділи прикриття, утримуючи його просування, відходять стрибками з рубежу на рубіж, руйнують мости (переправи) і ділянки доріг, а також улаштовують мінно-вибухові та інші загородження в напрямку руху противника.

Під час виходу із бою в умовах активних дій противника батальйон (рота) вогнем усіх засобів завдає йому поразки, а при необхідності може частиною сил або в повному складі раптово контратакувати з метою зупинити противника, а потім під прикриттям виділених підрозділів, вогню артилерії, гранатометів, загороджень і аерозолів (димів) швидко вийти із бою.

У районі збору командир батальйону (роти) уточнює ротам (взводам) і засобам посилення завдання на відхід, організовує розвідку і охорону.

124. Охорона батальйону (роти) під час відходу здійснюється тильною похідною заставою, а при необхідності і боковими похідними заставами, які вогнем з ходу і з місця, а також діями із вогневих засад затримують просування противника до вказаного командиром батальйону часу. Застави за наказом командира батальйону можуть також руйнувати мости (переправи), ділянки доріг, улаштовувати мінно-вибухові та інші загородження.

125. Батальйон, призначений в ар'єргард, завчасно займає оборону на вказаному рубежі й утримує його до встановленого часу або до наказу на відхід. Ар'єргард повинен у будь-яких умовах забезпечувати відрив головних сил бригади (полку) від противника і організований їх відхід.

Відхід ар'єргарду здійснюється за дозволом командира бригади (полку) послідовно з рубежу на рубіж або перекатами, коли частина підрозділів відходить на наступний рубіж, займає на ньому позиції на широкому фронті і забезпечує відхід решти підрозділів батальйону. Під час відходу широко застосовуються вогневі засади, загородження і зруйнування. Після виконання завдання ар'єргард діє за вказівкою командира бригади (полку).

126. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону, які не використовуються для безпосереднього забезпечення виходу з бою, завчасно відводяться в призначений район. Поранені і хворі, а також несправні озброєння і техніка евакуюються заздалегідь.

Підрозділи прикриття забезпечуються додатковим запасом ракет, боєприпасів і санітарним транспортом.

Розділ третій НАСТУП

1. Загальні положення

127. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника усіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки і намічених районів (рубежів) місцевості.

Розгром противника, який протистоїть, та оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) досягаються вмілим застосуванням усіх засобів ураження, швидким використанням результатів ударів авіації і вогню артилерії, своєчасним нарощуванням зусиль в глибину, широким застосуванням охоплень, обходів і проведенням атак у фланг і в тил противнику.

128. Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу. Він, як правило, починається проривом оборони, який полягає у зломі її ударами всіх видів зброї і рішучою атакою танкових і механізованих підрозділів на вузькій ділянці, у створенні пролому в обороні і подальшому його розширенні в сторони флангів і в глибину.

Батальйон прориває оборону противника, як правило, в складі бригади (полку). При наявності в обороні противника розривів, проміжків і відкритих флангів наступ може починатися вогневим ураженням противника і спільною атакою частиною сил з фронту і виділеними підрозділами з флангів і тилу через найбільш слабкі місця в обороні. У цьому випадку наступ починається на більш широкому фронті, ніж під час прориву оборони.

Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою, а на того, що відходить — шляхом його переслідування.

Наступ ведеться з повним напруженням сил, у високому темпі, безупинно вдень і вночі, в будь-яку погоду, при тісній взаємодії підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ. Підрозділи повинні вміло використовувати місцевість для маневру з метою швидкого виходу на фланги і в тил противнику, проведення рішучих атак, розчленування його бойового порядку і знищення по частинах.

129. Танковий полк і механізована бригада (полк), як правило, застосовуються в першому або в другому ешелоні дивізії, механізований полк на автомобілях — у першому ешелоні дивізії.

Механізований і танковий батальйон можуть наступати в першому ешелоні бригади (полку), складати її другий ешелон або загальновійськовий резерв, діяти як авангард, передовий (рейдовий, спеціальний, обхідний або розвідувальний) загін і морський десант.

Механізована і танкова роти можуть наступати в першому ешелоні батальйону, складати його другий ешелон або резерв, діяти в головній похідній заставі, обхідному, спеціальному і розвідувальному загонах.