Бойовий статут сухопутних військ (стр. 41 )

368. Основними завданнями виховної роботи під час підготовки та ведення бою є:

виховання в особового складу відданості народу України, любові та поваги до його культурно-історичної спадщини;

формування у воїнів високих морально-психологічних якостей громадянина-патріота, усвідомлення внутрішньої готовності зі зброєю в руках стати на захист Батьківщини, вірності військовій присязі та військовому обов'язку; проведення заходів спеціальної та цільової психологічної підготовки;

інформування і роз'яснення військовослужбовцям воєнної політики України, доведення причин та характеру бойових дій, міжнародного та внутрішнього стану держави, завдань своєї частини та підрозділів, розкриття планів противника та протидія його інформаційно-психологічному впливу на особовий склад; доведення до воїнів матеріалів преси;

виховання офіцерів у дусі високої відповідальності за організацію бою; розвиток у них високих вольових якостей, самостійності, ініціативи, творчості, оперативності та чіткості в роботі, уміння всебічно оцінювати бойову обстановку, передбачати перебіг та розвиток бою, моральну та фізичну силу воїнів, тверде і безперервне керівництво підлеглими за будь-яких умов обстановки;

виховання у військовослужбовців вірності Бойовому Прапору частини, волі до перемоги, бойової активності, мужності та відваги, витримки та самовладання, ініціативи та взаємовиручки в бою, здатності переносити небезпеку, тягар бойової обстановки;

соціально-психологічне забезпечення військової дисципліни і правопорядку, беззаперечне і точне виконання вимог державних законів, військової присяги, військових статутів, наказів та розпоряджень командирів; всебічне зміцнення принципу єдиноначальності;

проведення заходів професійного психологічного відбору військовослужбовців, комплектування підрозділів та розподіл воїнів за штатними посадами з урахуванням їх професійної придатності;

глибоке вивчення соціальної та психологічної характеристик поповнення, забезпечення його психологічної адаптації з урахуванням військових спеціальностей, індивідуальних психологічних особливостей;

організація та проведення у підрозділах заходів психологічного супроводу військовослужбовців із залученням відповідних фахівців;

психологічне забезпечення розвитку у воїнів віри у силу та міць своєї зброї та бойової техніки, особистої відповідальності за утримання їх у постійній бойовій готовності та вміле використання у бою, дотримання ними заходів безпеки; та надання відповідної психологічної допомоги військовослужбовцям, які отримали бойові психічні травми. Психологічна допомога надається шляхом само - та взаємодопомоги. Вона направлена на зняття психічного стану, який не дозволяє виконувати бойові завдання;

організація та проведення заходів, які спрямовані на підтримання емоційно-вольової стійкості особового складу, запобігання масовим панічним реакціям;

вивчення, узагальнення та розповсюдження бойового досвіду, піклування про заохочення і відзнаку воїнів за героїчні вчинки;

повсякденне піклування про вирішення соціальних проблем, всебічне забезпечення особового складу, всім необхідним для ведення бою, про надання своєчасної медичної допомоги та створення умов для психологічного розвантаження воїнів після бою;

інформування командира про морально-психологічний стан особового складу батальйону (роти) та його готовність до бою.

Виховна робота в різних видах бою в батальйоні (роті) здійснюється з урахуванням конкретних бойових завдань та обстановки, яка склалася.

369. Під час ведення бою з використанням звичайної зброї найважливішим завданням виховної роботи є мобілізація особового складу на ефективне використання звичайної зброї і підтримання постійної морально-психологічної готовності військовослужбовців підрозділів до дій в умовах використання противником високоточної зброї та зброї масового ураження.

Під час ведення бою з використанням противником зброї масового ураження найважливішим завданням виховної роботи є всебічне сприяння своєчасному виконанню заходів щодо підвищення живучості та швидкого відновлення боєздатності батальйону (роти).

Важливим засобом мобілізації особового складу у цій обстановці є особистий приклад офіцерів, прапорщиків, сержантів підрозділів, їх мужність та самовладання під час виконання наказів, припинення брехливих чуток і панічних настроїв, проведення психокорекціинйх заходів.

370. У плані виховної роботи на період підготовки ведення бою заступник командира батальйону (роти) з виховної роботи передбачає три розділи: заходи виховної роботи на період підготовки, під час бою та після його закінчення.

Відповідно до обстановки, що склалася, у плані визначаються основні виховні заходи; соціально-психологічна робота з різними категоріями військовослужбовців, вивчення, прогноз морально-психологічного стану та надання допомоги особовому складу підрозділів, від яких залежить збереження боєздатності батальйону (роти), а також на який покладено виконання головних завдань; загальне спеціальне і цільове інформування; особисте місце заступника командира з виховної роботи у бойовому порядку; організація взаємодії з сусідами з питань обміну інформацією, досвідом; забезпечення особового складу підрозділу друкованими виданнями, технічними засобами інформування, доповіді про настрої та морально-психологічний стан військовослужбовців.

План виховної роботи на період підготовки і ведення бою затверджується командиром батальйону (роти).

371. Під час підготовки і ведення оборонного бою виховна робота спрямовується на мобілізацію особового складу на створення у короткі терміни оборони, здатної протистояти ударам усіх засобів противника, на формування у воїнів стійкості, наполегливості, бойової активності.

З цією метою здійснюється:

роз'яснення особовому складу бойових завдань, характеру та особливостей оборонного бою, соціально-психологічне підтримання високої бойової готовності і пильності у підрозділах;

мобілізація волі та духовних сил воїнів на створення в короткі терміни системи вогню та загороджень, інженерне обладнання та маскування, вміле використання озброєння і техніки;

доведення до особового складу відомостей про противника, його морально-психологічний стан, сильні та слабкі сторони;

посилення виховної роботи та соціально-психологічного забезпечення особового складу в опорних пунктах рот (взводів), діючих у першому ешелоні;

виховання у військовослужбовців стійкості в утриманні позиції, яку вони обороняють, глибокого розуміння ними того, що ніхто і ні за яких умов не може її залишити без наказу старшого командира;

забезпечення соціально-психологічного впливу на особовий склад другого ешелону з метою його підготовки до бойових дій;

соціально-психологічне забезпечення дій обслуги вогневих засобів та особового складу підрозділів посилення;

організація тісної взаємодії всіх сил і засобів, які беруть участь у бою;

забезпечення морально-психологічної готовності особового складу діяти в умовах використання противником зброї масового ураження та високоточної зброї;

здійснення заходів щодо зняття в особового складу психологічної напруги, запобігання панічних настроїв та чуток;

навчання військовослужбовців усіх категорій правилам надання першої психологічної допомоги (само - та взаємодопомоги);

проведення заходів протидії психологічним акціям противника, спрямованих на наші війська;

звернення особливої уваги на роботу з підрозділами та особовим складом, які виділяються для ведення розвідки та постачання воїнам усього необхідного для бою;

організація, у взаємодії з медичними працівниками, медичної допомоги та швидкої евакуації поранених з поля бою.

372. У наступі основним завданням виховної роботи є підтримання високого бойового і морально-психологічного стану особового складу, мобілізація його на виконання поставлених завдань, ведення активних та стрімких дій для досягнення перемоги. З цією метою здійснюється:

роз'яснення особовому складу характеру й особливостей майбутнього бою, доведення бойових завдань, підтримання і розвиток високого наступального духу, формування у воїнів твердої рішучості за будь-яких обставин виконати бойовий наказ;

вживання виховних та соціально-психологічних заходів до військовослужбовців у вихідних пунктах для наступу, на привалах, у перервах між боями для підтримання високого наступального духу, запобігання психогенних втрат, панічних настроїв та хибних чуток;

посилення виховної роботи та соціально-психологічного забезпечення в підрозділах, які діють на головному напрямку, і в тих, що виконують найбільш важливі завдання;

доведення до військовослужбовців відомостей про противника, його моральний стан, сильні та слабкі сторони; засоби впливу на нього;

робота з особовим складом щодо ведення активної розвідки, забезпечення потайної підготовки до наступу, збереження в таємниці заходів, які здійснюються;

мобілізація волі та духовних сил особового складу на проведення рішучої атаки переднього краю противника, ефективне використання вогневих засобів і бойової техніки для прориву його оборони, стрімкого просування вперед і знищення, популяризація успіхів свого підрозділу, героїчних подвигів і вчинків воїнів;

робота з особовим складом щодо забезпечення високих темпів подолання перешкод, морально-психологічної готовності до розвитку наступу на протилежному березі і психологічної підготовки екіпажів плаваючих засобів;

роз'яснення особовому складу другого ешелону отриманих завдань і засобів їх виконання; мобілізація волі та духовних сил особового складу на відбиття контратак і розвиток наступу;

зосередження морально-вольових зусиль воїнів на повному використанні можливостей бойової техніки та зброї.

Під час наступу з форсуванням водних перешкод, подоланням ядерно-мінних загороджень на укріплений район противника у виховній роботі враховуються особливості виконання бойових завдань, творче використання форм та методів виховного впливу на особовий склад, його психологічну підготовку. Особлива увага звертається на соціально-психологічне забезпечення високих темпів подолання перешкод, сміливих та рішучих дій щодо нанесення ураження противнику і знищення його об'єктів.

Під час дій у передовому, рейдовому, спеціальному загонах виховна робота спрямовується на психологічне забезпечення ефективних дій особового складу щодо ведення розвідки визначених рубежів (об'єктів) противника, потайного та швидкого висування до них, сміливих та рішучих дій щодо захоплення та утримання рубежів, знищення його об'єктів, особливо засобів ядерного, хімічного нападу та наземних елементів розвідувально-ударних комплексів.