Бойовий статут сухопутних військ (стр. 25 )

Зенітні, а також інші засоби, які виділені для боротьби з повітряним противником, розташовуються на майданах, у скверах та інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню, а стрільці-зенітники можуть займати позиції і на дахах будинків.

Для прикриття флангів і відбиття контратак противника, а також для блокування окремих укріплених будинків командир батальйону (роти) може виділити частину підрозділів, а головними силами продовжувати розвивати наступ.

200. Штурм міста (населеного пункту) здійснюється після ретельної підготовки атакою батальйону одночасно з декількох напрямків.

Для захоплення великих споруджень або важливих об'єктів міста (населеного пункту), підготовлених до оборони, створюються штурмові загони та штурмові групи.

У штурмовий загін виділяється до механізованого батальйону. В ньому створюються штурмові групи в складі до механізованої роти кожна (в окремих випадках у складі взводу), а також виділяється резерв.

У склад штурмового загону (груп) включаються танки, гармати, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, вогнемети, а також підрозділи інженерних військ і військ РХБ захисту.

Штурмовий загін (групи) забезпечується підривними зарядами, аерозольними (димовими), запалювальними та сигнальними засобами, пристроями для штурму будинків та подолання перешкод.

Командир штурмового загону (групи), організовуючи захоплення укріплених споруджень (будинків), ретельно вивчає характер оборони противника в них, особливо систему вогню та можливість вогневого фланкування із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи, наявність загороджень, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію.

201. Перед штурмом здійснюється вогневе ураження об'єктів оборони із залученням усіх сил і засобів. Початий штурм ведеться безперервно вдень і вночі до повного оволодіння містом (населеним пунктом).

Штурмовий загін (група) під час вогневої підготовки атаки займає вихідне положення як можна ближче до об'єкта атаки і в установлений час переходить в атаку. Придані гармати і танки, а також вогнемети знищують противника в будинках, які атакують, та сусідніх будинках, а механізовані підрозділи, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації, ходи сполучення, під'їзди, виступи будинків, висуваються до об'єкта і в установлений час під прикриттям вогню всіх засобів і аерозольних (димових) завіс вриваються в будинок. Атака проводиться стрімко із застосуванням ручних гранат по вогневих точках, живій силі і через вікна всередину будинків.

Увірвавшись в будинок, механізовані підрозділи прагнуть роз'єднати сили противника та позбавити можливості його підрозділи спілкуватися між собою і допомагати один одному. Діючи сміливо та відважно, штурмові групи швидко захоплюють сходові клітки, площадки і закріплюються на них, звільняючи від противника прилеглі приміщення. Підтримка вогнем артилерії та танків здійснюється до моменту проникнення механізованих підрозділів у будинок. Бій у великому будинку розпадається на окремі роз'єднані сутички на поверхах.

Підрозділи інженерних військ, які входять у склад штурмового загону (групи), пророблюють проходи в стінах та міжповерхових перекриттях, а при необхідності розміновують захоплені будинки.

Артилерійські підрозділи в цей час знищують противника в сусідніх будинках і перешкоджають підхід його резервів.

Батальйон (рота), захопивши будинок або квартал, продовжує бій за наступні будинки та квартали і виконує поставлене завдання. Окремі осередки опору та дрібні групи противника знищуються другим ешелоном (резервом). Особливо міцні довгочасні вогневі спорудження блокуються та підриваються разом з гарнізонами, що їх обороняють. Захоплені важливі будинки та перехрестя вулиць закріплюються. Виходи із підземних комунікацій охороняються або руйнуються.

Командир батальйону (роти) управляє боєм, знаходячись у безпосередній близькості від підрозділів, які атакують найбільш важливий будинок (об'єкт).

202. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розташовуються, як правило, поза містом (населеним пунктом) або на його околиці. У місто (населений пункт) висуваються засоби для евакуації та ремонту озброєння, техніки і транспорт з необхідною кількістю ракет, боєприпасів і пального, а також батальйонний медичний пункт. Пункти технічного спостереження розгортаються на вулицях якнайближче до рот першого ешелону, які наступають. Для розшуку поранених створюються групи санітарів-носіїв.

9. Наступ у горах

203. На дії підрозділів у горах впливають: обмежена кількість доріг та трудність просування поза дорогами; велика кількість мертвих просторів і потайних підступів; можливість утворення гірських обвалів, завалів та снігових лавин, трудність проведення інженерних робіт та використання мінних тралів; тривалість застою отруйних речовин в ущелинах та глибоких долинах; екрануюча дія гір на роботу радіо та радіолокаційних станцій і засобів звукової розвідки. Під час пересування машин в горах підвищується витрата пального, а на великих висотах знижується потужність двигунів.

204. Наступ у горах ведеться, як правило, по схилах висот, уздовж хребтів, долин і доріг, а також по інших доступних напрямках з широким застосуванням обхідних загонів. Не зайняті противником ділянки гірської місцевості використовуються підрозділами для потайного виходу йому у фланг і в тил. Захоплення командних висот, перевалів та інших важливих об'єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.

Механізований батальйон (рота) повинен уміло використовувати особливості гірської місцевості і бути готовим до самостійних дій у відриві від головних сил бригади, полку (батальйону). Обхід і охоплення противника у поєднанні з наступом з фронту є найбільш ефективними діями батальйону (роти) в горах.

З метою захоплення важливих об'єктів у глибині оборони противника батальйон, а іноді і рота можуть призначатися в обхідний загін.

Для дій у високогірних районах підрозділи забезпечуються гірським спорядженням.

205. Під час організації наступу в горах командир батальйону (роти) додатково вивчає систему вогню противника на всіх ярусах, намічає можливі місця його засад, напрямки, вигідні для дій своїх танкових і механізованих підрозділів та здійснення ними обходів і охоплень.

У рішенні командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: порядок захоплення перевалів, тунелів, інших важливих об'єктів; завдання підрозділів, які здійснюють обхід (охоплення), порядок їхньої взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, або з тактичним повітряним десантом; заходи щодо прикриття флангів, знищення засад противника, орієнтування, витримування напрямку і позначення положення підрозділів, які наступають; заходи щодо захисту від обвалів, лавин, селів; порядок забезпечення підрозділів необхідним гірським спорядженням.

206. У ході вогневої підготовки та вогневої підтримки атаки противник подавляється та знищується одночасно на всіх ярусах і найбільш надійно в опорних пунктах, які прилягають до доріг та напрямків наступу підрозділів, на перевалах і командних висотах. Гаубична артилерія та міномети використовуються, як правило, для ураження противника на зворотних схилах висот. Основним засобом ураження противника на нижньому ярусі є вогонь прямою наводкою гармат, танків, бойових машин піхоти і протитанкових засобів, на другому ярусі — вогонь артилерії та мінометів, на наступних ярусах — удари авіації та вогонь гаубичної артилерії.

Під час наступу по вузьких гірських долинах та ущелинах (каньйонах) бойовий порядок батальйону (роти) будується більш глибоким. Передбачається завчасне розгортання частини артилерії в готовності до відкриття вогню до втягування в ущелину першого ешелону батальйону.

207. Механізовані підрозділи на важкодоступних ділянках атакують противника, як правило, в пішому порядку. При цьому механізована рота може посилюватися протитанковим, гранатометним та зенітним підрозділами.

Танки на важкодоступній місцевості наступають в цепу механізованих підрозділів або за ними по доступних напрямках. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню підрозділів, що атакують. Особовий склад механізованих підрозділів, використовуючи вогонь танків та артилерії, долає перешкоди і разом з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подальше просування танків.

Зенітний підрозділ прикриває підрозділи, що атакують, діє з урахуванням рельєфу місцевості і напрямків, з яких можливі удари повітряного противника, особливо з малих висот.

208. У ході наступу в горах командир батальйону (роти) особливу увагу приділяє веденню розвідки та забезпеченню флангів. Розвідка ведеться більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю розвідувальних (бойових розвідувальних) дозорів, спостережних постів та спостерігачів. Забезпечення відкритих флангів батальйону (роти) досягається побудовою бойового порядку рот (взводів) уступом, посиленням спостереження і веденням розвідки на напрямках можливого потайного підходу противника, а також постійною готовністю до маневру другого ешелону (резерву) в сторони флангів або на загрозливий напрямок.

209. Під час наступу по вузькій гірській долині батальйон у першу чергу оволодіває прилеглими висотами, з яких прострілюється долина. При цьому особлива увага звертається на узгодження дій підрозділів, які наступають одночасно по долині та хребту.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів артилерія з підходам атакуючих підрозділів до висоти переносить вогонь по вогневих засобах на верхніх ярусах, особливо по фланкуючих. Якщо висоту можна обійти, то частина сил батальйону (роти) атакує з фронту, а обхідні підрозділи — з флангу і тилу. Висоти з одноярусним розташуванням вогневих засобів також атакуються по можливості одночасно з різних напрямків.

У ході наступу, особливо під час виходу в долини та на гірські плато, підрозділи повинні бути в постійній готовності до відбиття контратак противника.

210. Гірським перевалом або ущелиною батальйон (рота), який наступає з фронту, оволодіває самостійно або у взаємодії з обхідним загоном та тактичним повітряним десантом.