Бойовий статут сухопутних військ (стр. 23 )

182. До водної перешкоди батальйон (рота) висувається з максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу.

Підготовка плаваючих бойових машин до форсування проводиться перед виходом до водної перешкоди. При цьому особливу увагу звертають на щільність зачиняння люків, бійниць, дверей, а також на справність водовідкачуючих насосів, наявність і щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, одягає рятівні жилети.

Підготовка танків для переправи під водою проводиться у вихідному районі для форсування і завершується в районі герметизації танків.

183. Батальйон, який діє в передовому загоні, не вступаючи в бій за окремі опорні пункти противника на підступах до водної перешкоди, стрімко виходить до неї, захоплює мости, інші переправи і вигідні для форсування ділянки.

Використовуючи удари авіації і вогонь артилерії, він по захоплених мостах, на плаваючих бойових машинах та переправно-десантних засобах форсує водну перешкоду, захоплює плацдарм на протилежному березі і утримує його до підходу головних сил. Глибина плацдарму не повинна дозволяти танкам і протитанковим засобам противника вести по переправах вогонь прямою наводкою. Якщо на напрямку дій передового загону висаджений тактичний повітряний десант, то батальйон швидко з'єднується з ним і виконує поставлене завдання у взаємодії з десантом.

Батальйон (рота), який діє в авангарді (головній похідній заставі), знищує противника, що прикриває підступи до водної перешкоди, виходить до неї, при сприятливих умовах з ходу форсує її і розвиває наступ на протилежному березі. Якщо форсувати водну перешкоду з ходу не вдалося, авангард (головна похідна застава) своїм вогнем завдає поразки противнику і забезпечує її форсування головними силами.

Артилерія, частина танків, протитанкові керовані ракетні комплекси і гранатомети з виходом до водної перешкоди займають вогневі позиції, завдають поразки противнику та підтримують форсування і бій підрозділів на протилежному березі.

Механізовані підрозділи, використовуючи результати вогню, під прикриттям аерозолів (димів) на плаваючих бойових машинах і переправно-десантних засобах форсують перешкоду, знищуючи противника вогнем всіх засобів на плаву, і оволодівають протилежним. берегом.

Початком форсування («Ч») вважається момент відчалу підрозділів першого ешелону від свого берега.

Форсування водної перешкоди починається і здійснюється на обраних ділянках усіма силами першого ешелону одночасно.

Підрозділи, призначені для переправи на самохідних переправно-десантних засобах першим рейсом, вантаження озброєння, техніки і посадку особового складу проводять в укритих місцях, звідки стрімко виходять до водної перешкоди і з ходу переправляються на протилежний берег. Вантаження озброєння, техніки та посадка особового складу наступних рейсів проводиться на водній перешкоді.

Танки під час форсування водної перешкоди використовують броди, мости, пороми або переправляються під водою. Переправа танків під водою, як правило, здійснюється після оволодіння механізованими підрозділами протилежного берега і ретельної розвідки водної перешкоди. Подолавши водну перешкоду, танкові підрозділи стрімко виходять на свої напрямки і виконують поставлені завдання.

Придані батальйону артилерійський і зенітний підрозділи, а також мінометна (артилерійська) батарея, протитанковий і гранатометний підрозділи, як правило, переправляються на плаваючих машинах та переправно-десантних засобах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась безперервність підтримки і прикриття наступу батальйону на протилежному березі. При цьому в першу чергу переправляються протитанкові засоби та самохідна артилерія. Підрозділи інженерних військ ведуть інженерну розвідку водної перешкоди, обладнують, маскують і утримують переправи та шляхи підходу до них, пророблюють проходи в інженерних загородженнях на берегах та у воді, організовують та здійснюють комендантську службу на обладнаних ними переправах.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону, а також автомобілі механізованих підрозділів переправляються на переправно-десантних засобах, поромах та по мостах за артилерійськими і зенітними підрозділами.

Переправа поранених і хворих на свій берег здійснюється переправно-десантними засобами, які повертаються після висадки підрозділів, а при необхідності і спеціально виділеними для цього переправними засобами.

184. Батальйон, який діє у складі головних сил бригади (полку), використовуючи успіх передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, по захоплених ними переправах або на переправно-десантних засобах (механізовані підрозділи, крім того, на бойових машинах піхоти, бронетранспортерах, а танкові — під водою) безупинно по мірі підходу до водної перешкоди форсує її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває наступ у глибину та у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) знищує противника.

Батальйон, який виконує бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу, як правило, після вогневої підготовки форсування і атаки при підтримці вогню танків та інших засобів, які виділені для стрільби прямою наводкою зі свого берега.

185. Під час форсування з розгортанням головних сил безпосередньо біля водної перешкоди батальйон (рота), який діє у складі першого ешелону головних сил бригади (полку), посадку в бойові машини піхоти (бронетранспортери), на самохідні переправно-десантні засоби робить в укритих місцях і висувається до водної перешкоди під час вогневої підготовки форсування і атаки. Сигнал про початок висування командир батальйону подає, виходячи із установленого часу початку форсування («Ч») та часу, необхідного для подолання відстані від місця посадки до урізу води. Підрозділи стрімко висуваються до водної перешкоди і в установлений час при підтримці вогню артилерії та інших вогневих засобів форсують її і безупинно розвивають наступ в глибину оборони противника.

186. У зимових умовах форсування водних перешкод може здійснюватися по льодових переправах. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам) та іншій важкій техніці подолати водну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в пішому порядку. Озброєння і техніка переправляються на протилежний берег після посилення льоду або по поромних, десантних переправах, обладнаних в майнах, а також по захоплених мостах. Танки, крім того, при сприятливих умовах можуть долати водну перешкоду по глибоких бродах, а іноді і під водою.

У період інтенсивного льодоходу водні перешкоди долаються, як правило, по захоплених мостах і перекиданням підрозділів повітрям.

6. Наступ вночі

187. Ніч сприяє досягненню раптовості і зменшенню втрат від вогню противника. Успіх нічного бою залежить від ретельної його організації, заздалегідь проведеної рекогносцировки, потайності підготовки і від ступеня натренованості особового складу під час дій вночі, а також від умілого використання приладів нічного бачення та засобів освітлення.

Наступ вночі може початися з прориву оборони противника або бути продовженням денних бойових дій.

Батальйону (роті) під час наступу вночі вказується таке ж по глибині бойове завдання, як і під час наступу вдень. Батальйону додатково може вказуватися рубіж, яким він повинен оволодіти до світанку.

Бойовий порядок батальйону, як правило, будується в два ешелони.

У перший ешелон виділяється така кількість сил та засобів, яка може забезпечити виконання поставленого на ніч бойового завдання без введення в бій другого ешелону (резерву). Батальйонам першого ешелону перепідпорядковується більша кількість артилерії та інших засобів посилення.

188. Підготовка до наступу вночі проводиться заздалегідь в світлий час доби. Під час організації наступу вночі командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: видні вночі орієнтири, азимут напрямку наступу та напрямну роту (взвод); завдання щодо знищення і подавлення приладів нічного бачення, радіолокаційних засобів і, засобів світлового забезпечення противника; порядок позначення свого місцерозташування, застосування приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, освітлення місцевості та способи позначення проходів в загородженнях; заходи, щодо захисту особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху; порядок забезпечення підрозділів освітлювальними та сигнальними засобами, трасуючими снарядами і патронами з трасуючими кулями.

Рекогносцировка проводиться в світлий час доби в подальшим уточненням необхідних питань вночі.

Освітлення місцевості та об'єктів перед фронтом наступу здійснюється освітлювальними авіаційними бомбами, артилерійськими снарядами, мінами та освітлювальними патронами, а позначення своїх підрозділів — світловими пристроями, які невидні зі сторони противника, та сигнальними патронами. Освітлювальні засоби використовуються за єдиним планом. Управління ними в ході наступу здійснюється командиром, у підпорядкуванні якого вони знаходяться.

Для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості місцевості, озброєння та техніки. Особовий склад забезпечується спеціальними захисними окулярами.

189. Механізований батальйон (рота) наступає вночі, як правило, в пішому порядку в тісній взаємодії з приданими йому танками. При цьому танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють, як правило, в цепу механізованих підрозділів. Другий ешелон (резерв) переміщується ближче до бойового порядку підрозділів першого ешелону.

Наступ вночі починається, як правило, після вогневої підготовки атаки. Іноді з метою досягнення раптовості наступ може починатися без вогневої підтотовки атаки. У цьому випадку артилерія відкриває вогонь з початком атаки або за сигналом командира батальйону (роти).

Напрямок наступу в ході бою позначається світловими орієнтирами (створами), а досягнутий підрозділами рубіж — сигнальними ракетами або іншими виразно видними сигналами.

З початком атаки артилерійські підрозділи перепідпорядковуються ротам. Гранатометний та протитанковий підрозділи, як правило, придаються механізованим ротам.

У ході наступу батальйон (рота) повинен точно витримувати вказані йому напрямки, встановленим порядком позначити своє положення на досягнутих рубежах, вживати заходів щодо забезпечення безпеки під час подолання важкопрохідних ділянок, уміло використовувати прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості, а для осліплення приладів нічного бачення противника—аерозолі (дими).