Бойовий статут сухопутних військ (стр. 17 )

Місця посадки особового складу механізованих підрозділів десантом на танки, як правило, вибираються на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони противника, на місцевості, яка забезпечує потайну і швидку посадку.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього танкових і механізованих підрозділів здійснювалось потай, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню із основних видів зброї і дозволяло підрозділам безупинно, на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника в указаний час («Ч»). Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і більше.

Рубіж спішування призначається по можливості ближче до переднього краю оборони противника, як правило, в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може збігтися з рубежем переходу в атаку.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддалення цих рубежів (пунктів) може бути іншим.

136. Атака полягає у стрімкому безупинному русі танкових і механізованих підрозділів в бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем із танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Танкові підрозділи атакують в бойовій лінії, а механізовані підрозділи, залежно від обстановки — в пішому порядку слідом за танками або на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) без спішування особового складу.

Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на різкопересіченій і важкодоступній для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї атакуючих танків і механізованих підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням наступають, як правило, безпосередньо в цепу своїх підрозділів.

Після спішування особового складу механізованих підрозділів у бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються заступники командирів бойових машин — навідники-оператори (навідники кулеметів), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем бойових машин піхоти (бронетранспортерів) підтримують бій своїх підрозділів.

Механізовані підрозділи на автомобілях атакують противника, як правило, в пішому порядку. В окремих випадках (при бездоріжжі, при наявності глибокого снігового покриття та інших) особовий склад механізованих підрозділів на окремих ділянках може атакувати противника десантом на танках. Автомобілі після спішування особового складу відводяться в призначені місця збору і розташовуються поротно або побатальйонно на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони противника. Виклик їх до своїх підрозділів здійснюється командиром батальйону або за його дозволом командирами рот.

Атака механізованих підрозділів на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена із знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на спішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах)—в бойовій лінії за танками на віддаленні 100—200 м, ведучи вогонь з усіх своїх вогневих засобів.

137. Вогневе ураження противника полягає у комплексній вогневій дії на нього силами і засобами різноманітних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ із застосуванням ракет і боєприпасів у звичайному спорядженні, запалювальних боєприпасів і сумішей.

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу — вогнева підтримка атаки і вогневе супроводження наступу підрозділів у глибині.

Вогнева підготовка атаки починається в призначений час. У цей період артилерія і авіація подавляють і знищують засоби ядерного і хімічного нападу, системи високоточної зброї, артилерію, протитанкові засоби, живу силу і вогневі засоби противника в опорних пунктах його оборони і поза ними, а також пункти управління та інші об'єкти, а гранатометний взвод — живу силу і вогневі засоби, розташовані поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) і за складками місцевості.

Гармати і танки, виділені для стрільби прямою наводкою, а також бойові машини піхоти і протитанкові керовані ракетні комплекси в цей час знищують ті вогневі засоби противника, які спостерігаються, в першу чергу протитанкові і броньовані, на передньому краю і в найближчій глибині. Вогнева підготовка атаки закінчується з виходом підрозділів першого ешелону на рубіж усього бою.

Вогнева підтримка атаки починається із закінченням вогневої підготовки і продовжується безперервно на глибину оборони бригади (полку) першого ешелону противника, а іноді і на більшу глибину.

Вогневе супроводження наступу підрозділів у глибині оборони противника починається після закінчення вогневої підтримки і здійснюється протягом всього бою.

138. Розвідка у батальйоні (роті) під час підготовки і в ході наступу ведеться із завданнями: з'ясувати склад та угруповання противника в напрямку наступу і можливий задум його дій; розкрити зображення переднього краю, опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо протитанкових, систему вогню і загороджень, пункти управління, інженерне обладнання місцевості; встановити результати вогневого ураження противника; виявити опорні пункти і осередки опору, які можуть перешкоджати просуванню підрозділів; розкрити склад других ешелонів (резервів), напрямок їх висування; визначити прохідність місцевості, межі зон зараження, райони зруйнувань, пожеж, ватоплень і можливі шляхи їхнього обходу (подолання).

139. Особливостями захисту від зброї масового ураження в наступі є: розосередження підрозділів у вихідних районах і під час висування до рубежу переходу в атаку; фортифікаційне обладнання вихідних і очікувальних районів і позицій; підтримання підрозділів у постійній готовності до дій у зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень, а також до ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження в короткі терміни.

140. Основними заходами щодо захисту від високоточної зброї противника в наступі є: розосередження підрозділів, особливо під час розташування (висування) на відкритій місцевості; інженерне обладнання місцевості і маршрутів руху; проведення заходів щодо протидії технічним засобам розвідки і засобам наведення керованих боєприпасів противника; активне проведення заходів щодо маскування, особливо щодо потайності підрозділів і обладнання фальшивих районів їхнього розташування, пунктів управління, переправ, імітації руху озброєння і техніки.

141. Тактичне маскування підчас підготовки і в ході наступу здійснюється з метою забезпечення потайності дійсного розташування батальйону (роти), напрямку зосередження основних зусиль, а також ділянок форсування і переправ під час подолання водних перешкод головним чином шляхом використання маскувальних комплектів, захисних і маскуючих властивостей місцевості, місцевих предметів та аерозолів (димів).

142. Одним з основних заходів інженерного забезпечення наступу є: пророблення проходів у мінно-вибухових та інших загородженнях.

Пророблення проходів у своїх мінних полях проводиться інженерно-саперними підрозділами до початку наступу, а пророблення проходів в інженерних загородженнях противника перед його переднім краєм, — як правило, в ході вогневої підготовки атаки. Пророблення проходів у мінних полях, установлених засобами дистанційного мінування противника, крім того, здійснюється групами розгородження батальйонів і групами розмінування рот, а іноді і механізованими відділеннями (екіпажами танків) з використанням возимого комплекту розмінування або іншими засобами.

У тому випадку, коли механізовані підрозділи атакують на бойових машинах піхоти і всі танки та бойові машини піхоти оснащені мінними тралами, проходи в мінних полях противника пророблюються з розрахунку один-два на атакуючу роту для пропускання по них озброєння і техніки, які не мають тралів. У решті випадків проходи пророблюються з розрахунку один на атакуючий взвод.

Переходи через перешкоди влаштовуються за допомогою приданих батальйону мостоукладальників і шляхопрокладачів, а також танками та іншими машинами з бульдозерним обладнанням.

Проходи в загородженнях і переходи через перешкоди нумеруються і позначаються односторонніми знаками і покажчиками; на них організовується комендантська служба силами інженерно-саперних підрозділів.

143. Основними заходами забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту в наступі є: радіаційна, хімічна розвідка у вихідному районі, на маршруті висування і напрямку наступу підрозділів; спеціальна обробка підрозділів в ході бою, а також маскування їх аерозолями (димами) і завдання втрат противнику запалювальною зброєю.

144. Підрозділи технічного забезпечення і тилу до початку наступу повинні забезпечити технічне обслуговування і ремонт озброєння та техніки, поповнення запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. Поранені і хворі з медичних пунктів частин евакуюються.

2. Підготовка наступу

145. Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдання підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою і управління); підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району; організацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.