Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 10 )

1.  Обґрунтування теми

Травлення – сукупність процесів, які здійснюють фізичну обробку їжі та хімічне розщеплення складних органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів) на прості розчинні сполуки (амінокислоти, моногліцериди і жирні кислоти, моносахариди) з подальшим їх всмоктуванням і виведення з організму неперетравлених решток.

Травна система людини складається з органів, як формують травний канал, та травних залоз. Стінка порожнистих органів травної системи утворена 4 оболонками: слизова оболонка, підслизова основа, м’язова оболонка та зовнішня (серозна – під діафрагмою, адвентиційна – над діафрагмою).

В травній системі у зв’язку з її особливостями розвитку, будови та функції розрізняють 3 відділи: передній, середній та задній. До переднього відділу відносять ротову порожнину та стравохід, до середнього – шлунок, тонка кишка, до заднього – товста кишка.

Вивчення будови і функції травної системи має важливе значення для розуміння етіології та механізмів розвитку патологічних процесів, які розгортаються в шлунково-кишковому тракті, і які нерідко зустрічаються в клініці внутрішніх та хірургічних хвороб.

2.  Мета навчальної роботи

Вивчити, проаналізувати та порівняти будову та функції різних відділів травної системи.

Знати. Загальний план будови порожнистих органів травної системи. Ембріональні джерела розвитку різних відділів травного апарату. Особливості будови стравоходу у різних його відділах. Загальна морфо-функціональна характеристика шлунка, гістофізіологія залоз шлунка. Гістологічна будова тонкої кишки: рельєф слизової оболонки, будова ворсинок і крипт, їх клітинний склад, ендокринні клітини. Будова товстої кишки: особливості рельєфу слизової оболонки, шари стінки, клітинний склад епітелію слизової оболонки і крипт.

Вміти.

1.  Визначати в гістологічних мікропрепаратах стравохід (на поперечному перерізі), відділи шлунку.

2.  Диференціювати зміни будови оболонок при переході стравоходу у шлунок на мікропрепаратах.

3.  Ідентифікувати електронні мікрофотографії (мукоцити, головні екзокриноцити, ендокриноцит).

4.  Визначати в мікропрепараті дванадцятипалу, порожню і товсту кишки.

5.  Ідентифікувати на електронних мікрофотографіях крипти та ворсинки тонкої кишки.

3. Матеріал для позаудиторної самостійної роботи студента.

3.1. Основні базисні знання.

Студенти повинні мати уявлення з курсів анатомії, біології, гістології про топографію й анатомічну будову стравоходу та шлунку, тонкої і товстої кишки, їх функціональне значення, знати будову епітеліальної, сполучної, м’язової та нервової тканин. Знати загальний план будови і класифікацію екзокринних залоз.

Післяаудиторної роботи на практичному занятті «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен знати особливості будови стравоходу у верхній, середній та нижній третині, зміни будови оболонок при переході стравоходу у шлунок, будову шлунку в різних його відділах, особливості будови власних, пілоричних та кардіальних залоз шлунку, тонку та ультра тонку структуру різних відділів тонкої кишки, будову крипт та ворсинок тонкої кишки, особливості будови та значення дуоденальних залоз, клітинний склад епітелію слизової оболонки та крипт товстої кишки.

Перелік основних пунктів теми.

1.  Розвиток стравоходу: тканинні джерела.

2.  Будова стравоходу: будова стінки стравоходу, топографія і будова залоз стравоходу. Перехід стравоходу в шлунок.

3.  М’язова оболонка стравоходу.

4.  Розвиток шлунку: тканинні джерела.

5.  Оболонки стінки шлунку: рельєф, будова слизової оболонки, підслизової основи, м’язової та серозної оболонок шлунку.

6.  Гістофізіологія залоз шлунку: кардіальні, фундальні, пілоричні, особливості топографії та будови, клітинний склад. Ендокринні клітини.

7.  Розвиток тонкої і товстої кишки: тканинні джерела.

8.  Гістологічна будова тонкої кишки: рельєф слизової оболонки, будова ворсинок і крипт, їх клітинний склад, ендокринні клітини.

9.  Гістофізіологія системи крипта-ворсинка.

10.  Гістофізіологія всмоктування у тонкій кишці.

11.  Загальний план будови товстої кишки, її відмінності від тонкої кишки.

12.  Будова товстої кишки: особливості рельєфу слизової оболонки, шари стінки, клітинний склад епітелію слизової оболонки і крипт.

13.  Види травлення і роль ентероцитів у пристінковому травленні.

3.2.  Рекомендовані джерела інформації.

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3. Матеріал для самоконтролю.

3.3.1. Питання для самоконтролю.

1.  Опишіть розвиток стравоходу.

2.  Які особливості будови стінки стравоходу на різних рівнях?

3.  Які зміни будови оболонок при переході стравоходу у шлунок?

4.  Охарактеризуйте залози стравоходу, їх локалізацію, гістофізіологію.

5.  Дайте загальну морфо-функціональну характеристику шлунка.

6.  Яка будова стінки шлунку?

7.  Назвіть особливості рельєфу слизової оболонки шлунку.

8.  Які відмінності слизової оболонки в різних відділах шлунку?

9.  Опишіть локалізацію, будову та клітинний склад залоз шлунку.

10.  Охарактеризуйте секреторні клітини шлунку.

11.  Дайте загальну характеристику різних анатомічних відділів тонкої кишки.

12.  Яка будова стінки тонкої кишки?

13.  Які особливості рельєфу слизової оболонки тонкої кишки?

14.  Який клітинний склад крипт та ворсинок тонкої кишки?

15.  Розкажіть про систему "крипта-ворсинка".

16.  Назвіть різновиди епітеліоцитів, їх будову та функції.

17.  Яка роль мікроворсинок стовпчастих епітеліоцитів у пристінковому травленні?

18.  Які особливості будови дванадцятипалої, порожньої та клубової кишки.

19.  Опишіть будову стінки товстої кишки.

20.  Які особливості рельєфу слизової оболонки товстої кишки?

21.  Охарактеризуйте пряму кишку, відділи, їх морфофункціональні особливості.

3.3.2. Тестові завдання для самоконтролю.

1. У хворого, що надійшов до терапевтичної клініки, лабораторно встановлено зниження кислотності шлункового соку. Ушкодження яких клітин шлункових залоз обумовило означену ситуацію?

A. Головні

B. Ендокринні

C. Слизові

D. Парієтальні

E. Шийкові.

2.На мікропрепараті дна шлунка у складі залоз видно гландулоцити, цитоплазма яких забарвлюється базофільно. Назвіть ці клiтини:

A. Додаткові мукоцити.

B. Парієтальні клiтини.

C. Шийкові мукоцити.

D. Головні клiтини.

E. Ендокриноцити.

3.На гістологічному препараті представлено поперечний зріз стінки порожнистого органа, слизова оболонка якого вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Який це орган?

А. Стравохід

В. Дванадцятипала кишка

С. Товста кишка

D. Матка

Е. Червоподібний відросток

4. Шлунок має такі особливості гістоструктури. Вірно все крім:

А. Ямки

В. Поля.

С. Складки

D. З алози у власній пластинці слизової

Е. Залози у підслизовій основі

5. На електронній мікрофотографії епітелію дванадцятипалої кишки чітко виявляється клітина з електронно-щільними гранулами на базальному полюсі. Яка це клітина?

А. Малодиференційована

В. Призматична з облямівкою

С. Ендокринна

D. Келихоподібна

Е. Парієтальна

Тема 16. Нейрогуморальна регуляція травлення.

1.Обгрунтування теми.

Регулювання процесами шлункового травлення здійснюється складним механізмом нейрогуморальної регуляції. Центральний рівень регуляції здійснюється в структурах довгастого мозку і стовбурі мозку. Сукупність яких утворює центр травлення. Він координує діяльність травної системи: регулює скорочення стінок шлунково-кишкового тракту і продукцію травних соків. Цілеспрямована поведінка травної системи формується за участі гіпоталамуса, лімбічної системи та кори великих півкуль. Великий вплив має гормон травлення гастрин, який секретується особливими клітинами слизової оболонки шлунка і верхніх відділів тонкої кишки. Секреція гастрину збуджується інгредієнтами їжі, лугами, механічним розтягненням вихідного відділу шлунка, а гальмується соляною кислотою. Гастрин регулює кислотність шлункового соку, стимулює секрецію пепсину, а також діяльність підшлункової залози. Вміст гастрину в крові дітей вищий, ніж у дорослих. Зниження продукції гормону відбувається в підлітковому віці. Це пов’язано з віковим збільшенням чутливості тканин до гастрину, тому його потреби значно знижуються.

2. Мета навчальної роботи.

Вивчити гістологічну будову органів травної системи, та органів ендокринної системи. Познайомитися з закономірностями нейроендокринної регуляції в різних відділах травного каналу. Знати будову та функції вищих центрів травлення нервової системи.

Знати. Закономірності нейроендокринної регуляції в травному каналі. Знати будову та функції вищих центрів травлення нервової системи. Будову та функції органів травної системи, таких як шлунок, підшлункова залоза, печінка, кишка. Знати будову нервової системи, її центрального та периферійного відділу, які приймають участь в формуванні цілеспрямованої поведінки травної системи. Мати уявлення про умовні та безумовні рефлекси. Розуміти особливості процесів травлення в різних відділах травного каналу. Мати розуміння про дисоційовану ендокринну систему та функції її окремих видів клітин.