10.Які структури очного яблука розвиваються з ектодерми?
11.Що є джерелом розвитку міоцитів райдужки та циліарного тіла?
12.Пояснити виникнення аномалій розвитку органа зору.
13. Пояснити еволюцію органа зору.
3.3.2. Тестові завдання для самоконтролю.
1. Очні пухирці утворюються
На 3-му тижні ембріогенезу На 4-му тижні ембріогенезу На 5-му тижні ембріогенезу На 6-му тижні ембріогенезу На 7-му тижні ембріогенезу2. Пігментний епітелій сітківки утворюється з
Зовнішнього шару очного келиха Внутрішнього шару очного келиха Очного пухирця Ектодерми Мезенхіми3. М’язи райдужки утворюються з
Країв очного келиха Внутрішнього шару очного келиха Зовнішнього шару очного келиха Мезенхіми Ектодерми4. Кришталикові волокна утворюються з
Ектодерми Країв очного келиха Внутрішнього шару очного келиха Зовнішнього шару очного келиха Мезенхіми5. Циліарний м'яз утворюється з
Мезенхіми Країв очного келиха Внутрішнього шару очного келиха Зовнішнього шару очного келиха ЕктодермиТема 12. Розвиток вуха.
1.Обгрунтування теми.
Вроджені аномалії розвитку органа слуху часто супроводжуються різного ступеня порушенням слухової функції, що призводить до затримки мови та інвалідизації хворих. У 15% випадків вроджена патологія зовнішнього та середнього вуха є одним з проявів тяжких спадкових синдромів (Тричера, Пендера, Мебіуса та ін.).
Для діагностики, вибору адекватного лікування та профілактики порушень слуху лікарю необхідно знати не тільки будову, а й закономірності розвитку органа слуху.
2.Мета навчальної роботи.
Вивчити та проаналізувати основні етапи ембріонального розвитку органа слуху за даними сучасних досліджень.
Знати. Погляди про еволюцію органа слуху та рівноваги. Механізми ембріонального розвитку зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Вади розвитку вуха, способи їх корекції та профілактики.
Вміти.
1.Розпізнавати на схемах та гістологічних препаратах слухові ямки, слухові пухирці.
2.Пояснювати процес диференціації слухового пухирця та мезенхіми навколо перетинчастого лабіринту.
3.Розрізняти на схемах та препаратах стадії розвитку порожнини середнього вуха та слухових кісточок.
4.Пояснювати на малюнках різновиди порушень розвитку зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.
3.Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.
3.1. Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології, фізики, анатомії анатомічну будову та функції органа слуху та рівноваги. Післяаудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен знати гістологічну будову зовнішнього вуха (вушної мушлі, зовнішнього слухового ходу, барабанної перетинки), середнього вуха (барабанної порожнини, слухових кісточок, слухової труби), внутрішнього вуха (кісткового та перетинчастого лабіринту). Вивчити ультраструктуру кортієва органа та гістофізіологію органа слуху. Вивчити ультраструктуру плям мішечків, ампулярних гребінців та гістофізіологію органа рівноваги.
Перелік основних пунктів теми.
1 .Джерела розвитку та основні етапи розвитку вуха.
2 .Розвиток зовнішнього вуха, джерела, механізми.
3. Розвиток середнього вуха, джерела, механізм, стадії.
4. Розвиток внутрішнього вуха, джерела, механізми, стадії.
5. Топографія слухових плакод, слухових ямок, слухових пухирців.
6. Диференціація клітин слухового пухирця.
7. Причини вроджених порушень слуху. Профілактика та методи корекції.
8 .Аномалії розвитку вушної мушлі та зовнішнього слухового ходу.
9. Аномалії розвитку середнього та внутрішнього вуха.
10.Філогенез органа слуху та рівноваги.
3.2.Рекомендовані джерела інформації.
1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.
2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.
3.Каталог бібліотеки НМУ імені
4.Каталог Національної медичної бібліотеки України
5. Інтернет.
6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).
7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.
3.3. Матеріал для самоконтролю.
3.3.1. Питання для самоконтролю.
1. З яких ембріональних джерел розвивається зовнішнє та середнє вухо та які стадії їх розвитку?
2. Які зустрічаються аномалії розвитку зовнішнього та середнього вуха?
3. Які джерела розвитку внутрішнього вуха?
4. Де розташовані слухові ямки та слухові пухирці?
5. На які частини поділяється слуховий пухирець та яка подальша диференціація його клітин?
6. Як диференціюється мзенхіма навколо перетинчастого лабіринту?
7. Які можливі причини вроджених порушень слуху, методи їх профілактики та лікування.
8. Як розвивається орган слуху та рівноваги в філогенезі?
3.3.2.Тестові завдання для самоконтролю.
1. В умовному експерименті було ушкоджено слухові плакоди. Розвиток яких частин вуха буде порушено?
Епітелію перетинчастого лабіринту Слухових кісточок Зовнішнього слухового ходу Кісткового лабіринту Барабанної перетинки2. З вентральної частини слухового пухирця розвивається
Завитка Півколові канальці Слухові кісточки Барабанна порожнина Зовнішній слуховий хід3. Порожнина середнього вуха утворюється з
1-ї зябрової кишені 1-ї зябрової дуги 1-ї зябрової щілини 2-ї зяброовї кишені Слухового пухирця4. Слухові кісточки розвиваються з
1-ї та 2-ї зябрових дуг 2-ї та 3-їзябрових дуг 1-ї та 2-ї зябрових кишень 1-ї зябрової кишені 2-ї зябрової кишені5. Стінка кісткового лабіринту розвивається з
Мезенхіми Слухових плакод Ектодерми Нервової трубки Нервових гребенівТема 13. Нервові закінчення шкіри, їх роль у роботі статокінетичної системи.
1. Обґрунтування теми.
Шкіра людини, наряду з іншими функціями, є рецепторним полем, яке сприймає інформацію із навколишнього середовища. В усіх шарах шкіри локалізуються чутливі нервові закінчення, які реагують на тактильні, температурні, механічні та больові подразники. Аналіз цієї інформації у відповідних відділах ЦНС дає можливість організму адекватно реагувати на ті чи інші зовнішні чинники.
2. Мета навчальної роботи.
Вивчити будову різних типів чутливих нервових закінчень. Проаналізувати їх роль у роботі статокінетичної системи організму.
Знати. Класифікації нервових закінчень, локалізованих у шкірі (функціональну і морфологічну). Будову різних типів рецепторів.
Вміти.
1. Ідентифікувати різні типи рецепторів на схемах мікропрепаратів.
2. Ідентифікувати на електронограмах структурні компоненти вільних нервових закінчень в епідермісі шкіри.
3. Ідентифікувати на електронограмах структурні компоненти невільних нервових закінчень шкіри.
4. Ідентифікувати на електронограмах структурні компоненти інкапсульованих нервових закінчень шкіри.
3. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.
3.1 Основні базові знання. Післяаудиторної роботи на практичних заняттях з дисципліни “гістологія, ембріологія, цитологія” студент повинен знати загальний план будови шкіри та її похідних, а також морфологію кожного її компонента. Знати, що таке нервові закінчення, їх класифікацію, локалізацію і значення, а також принципи будови соматичних та автономних рефлекторних дуг.
Перелік основних пунктів теми.
1. Загальний план будови шкіри.
2. Будова епідермісу, шари, їх клітинний склад.
3. Будова дерми: сосочковий та сітчастий шари. Гіподерма.
4. Класифікація чутливих нервових закінчень залежно від їх локалізації та характеру подразника.
5. Гістологічна класифікація рецепторів: вільні, невільні, інкапсульовані.
6. Структурні особливості кожного типу чутливих нервових закінчень.
7. Функціональне значення кожного типу чутливих нервових закінчень.
8. Локалізація різних типів рецепторів у структурних компонентах шкіри (епідермісі, дермі, гіподермі).
9. Топографія чутливих нервових закінчень у різних ділянках шкіри.
10. Статокінетична система організму, її компоненти (рецепторний відділ, провідні шляхи, підкоркові центри, мозочок, кора головного мозку, еферентній відділ, скелетні м, язи).
11. Структура соматичних рефлекторних дуг.
12. Нервові центри спинного мозку.
13. Мозочок як основний орган рівноваги, координації рухів та складних автоматично виконуваних рухових актів.
14. Моторні зони кори головного мозку.
3.2 Рекомендовані джерела інформації
1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.
2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.
3.Каталог бібліотеки НМУ імені
4.Каталог Національної медичної бібліотеки України
5. Інтернет.
6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).
7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.
3.3.Матеріал для самоконтролю.
3.3.1. Питання для самоконтролю.
1. Як поділяються рецептори згідно з фізіологічною класифікації?
2. Як поділяються рецептори згідно з морфологічною класифікації?
3. Яку будову мають вільні нервові закінчення?
4. У яких шарах шкіри локалізуються вільні нервові закінчення?
5. Яке функціональне значення вільних нервових закінчень?
6. Що означає білатеральна організація вільних нервових закінчень?
7. Яку будову мають невільні нервові закінчення?
8. Де локалізуються невільні нервові закінчення?
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 |
