Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 3 )

2. Ідентифікувати і описувати мікропрепарати надниркових залоз. Аналізувати електронні мікрофотографії в нормі.

3. Ідентифікувати і описувати мікропрепарати яєчника та сімянника. Аналізувати електронні мікрофотографії в нормі.

3.  Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1 Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології та анатомії будову топографію та функцію органів ендокринної системи. Знати класифікацію ендокринної системи. Мати уявлення про хімічний склад гормонів та механізм дії. Розуміти принцип «зворотнього зв’язку».Мати уявлення про дисоційовану ендокринну систему. Знати відмінності між клітинами нейтрального та ненейрального походження.

Перелік основних пунктів теми.

1. Ендокринна система. Класифікація. Функції.

2. Механізм дії гормонів.

3. Хімічний склад гормонів.

4. Дифузна ендокринна система.

5. Джерела розвитку та локалізація поодиноких гормонопродукуючих клітин неендокринних органів.

6. Ендокриноцити APUD-системи. Поняття про паракринну (місцеву) та дистантну регуляцію органів та систем організму.

7. Відмінності між клітинами APUD-системи та гормон продукуючими клітинами ненейтрального походження.

3.2 Рекомендовані джерела інформації.

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

Матеріал для самоконтролю.

3.3.1 Питання для самоконтролю.

1. Які органи відносяться до ендокринної системи?

2. Як класифікується ендокринна система?

3. Які функції виконує ендокринна система?

4. Що таке гормони? Які є гормони за хімічним складом?

5. Який механізм дії гормонів?

6. Що таке дифузна ендокринна система?

7. Які клітини відносяться до APUD-системи?

8. Яке ембріональне походження клітин APUD-системи?

9. Що таке гормон продукуючі клітини ненейрального походження?

10. В яких органах знаходяться гормон продукуючі клітини не нейтрального походження?

11. В чому різниця між клітинами APUD-системи та гормон продукуючими клітинами не нейтрального походження?

3.3.2.Тестові завдання для самоконтролю.

1. Яке ембріональне походження мають клітини APUD-системи?

A.  Мезенхіма;

B.  Ентодерма;

C.  Клітини нервового гребня;

D.  Ектодерма.

2. До дисоційованої ендокринної системи клітин ненейрального походження належать:

A.  Гландулоцити сім`яника;

B.  Клітини зернистого шару фолікулів яєчника;

C.  Мелатонінсинтезуючі клітини;

D.  Клітини мозкової речовини наднирників.

3. До ендокринної APUD-системи відносяться:

A.  Інтерстиційні клітини нирки;

B.  . Клітини Лейдіга;

C.  Хілусні клітини яєчника;

D.  Ендокриноцити слизової шлунка.

4. Назвіть гормони, які виробляються клітинами APUD-системи щитовидної залози:

A.  Т3;

B.  Т4;

C.  Кальцитонін;

D.  Парадгормон.

5. Назвіть джерело походження клітин Лейдіга:

A.  Клітини нервового гребня;

B.  Мезенхіма;

C.  Ектодерма;

D.  Ентодерма.

Тема 5. Транс - і парагіпофізарна регуляція.

Обгрунтування теми.

Знання морфо-функціональної організації транс- та парагіпофізарної регуляції роботи різних органів, яка відбувається на мікроскопічному та субмікроскопічному рівнях, є базовим для розуміння процесів, які забезпечують життєдіяльність та існування цих органів та процесів, які спостерігаються при різних захворюваннях даної системи та порушеннях гормонального фону.

Мета навчальної роботи.

Вивчити, проаналізувати та порівняти структурні основи транс - та парагіпофізарної регуляцій.

Студент повинен знати. Структурні основи транс - та парагіпофізарної регуляції. Будову та функції ядер переднього та середнього гіпоталамусу, а також адено - та нейрогіпофізу. Зв’язок ядер гіпоталамусу та ггіпофізу.

Студент повинен вміти.

1.  Ідентифікувати на мікроскопічному і субмікроскопічному рівні будову адено - та нейрогіпофізу.

2.  Аналізувати морфо-функціональні особливості центральних органів ендокринної системи.

3.  Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.

Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1. Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології та анатомії загальний план будови та функції гіпоталамусу та гіпофізу. Розуміти загальні анатомічні характеристики центральних органів ендокринної системи. Мати уявлення про будову та функції проміжної частки гіпофіза, а також поняття про гіпоталамо-аденогіпофізарну та гіпоталамо-нейрогіпофізарну системи.

Післяаудиторної роботи на практичному занятті студенти повинні знати основні структурні компоненти транс - та парагіпофізарної регуляції – зв’язок гіпоталамуса з медіальним підвищенням та аденогіпофізом та гіпоталамуса з нейрогіпофізом. Вивчити особливості будови гіпоталамуса, медіального підвищення та гіпофіза, які забезпечують транс - та парагіпофізарну регуляцію. Засвоїти інформацію про те, які гормони синтезуються нейросекреторними клітинами гіпоталамуса а аденогіпофіза, і яку функцію вони виконують.

Перелік основних пунктів теми.

1. Структурні компоненти, які забезпечують ендокринну функцію гіпоталамусу.

2. Структури, які входять до складу ядер переднього гіпоталамусу.

3. Структури, які входять до складу ядер середнього гіпоталамусу.

4. Клітинний склад передньої частки аденогіпофізу.

5. Клітинний склад проміжної частки аденогіпофізу.

6. Структури, які забезпечують накопичення та передачу в кров гормонів нейросекреторних клітин переднього гіпоталамусу.

3.2. Рекомендовані джерела інформації.

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3. Матеріали для самоконтролю.

3.3.1. Питання для самоконтролю.

1. Клітини яких ядер переднього гіпоталамуса виконують ендокринну функцію?

2. Клітини яких ядер заднього гіпоталамуса виконують ендокринну функцію?

3. Клітини яких ядер середнього гіпоталамуса виконують ендокринну функцію?

4. Що синтезують нейросекреторні клітини ядер переднього гіпоталамуса?

5. Що синтезують нейросекреторні клітини ядер середнього гіпоталамуса?

6. Як пов’язані нейросекреторні клітини переднього гіпоталамуса з нейрогіпофізом?

7. За рахунок яких структур відбувається зв’язок нейросекреторних клітин середнього гіпоталамуса з медіальним підвищенням?

8. Що утворює портальну систему гіпофіза?

9. Який клітинний склад передньої частки аденогіпофіза?

10. Який клітинний склад проміжної частки аденогіпофіза?

11. Що таке трансгіпофізарна дія?

3.3.2.  Тестові завдання для самоконтролю:

Як називаються клітини ядер переднього гіпоталамуса? Дрібні нейросекреторні. Великі нейросекреторні. Великі нейросекреторні пептидохолінергічні. Дрібні нейросекреторні пептидохолінергічні. Які клітини входять до складу ядер середнього гіпоталамуса?: Дрібні нейросекреторні. Великі нейросекреторні. Великі нейросекреторні пептидохолінергічні. Дрібні нейросекреторні пептидохолінергічні. Що синтезують нейросекреторні клітини ядер переднього гіпоталамуса?: Окситоцин. Вазопресин. Окситоцин та вазопресин. Ліберини та статини. Що синтезують нейросекреторні клітини ядер середнього гіпоталамуса?: Окситоцин. Вазопресин. Окситоцин та вазопресин. Ліберини та статини.

Тема 6. Ембріогенез органів кровотворення.

1.Обґрунтування теми.

Відомо, що кровотворення (гемоцитопоез) у людини має два різновиди: ембріональне (розвиток крові як тканини) та постембріональне (фізіологічна регенерація крові).

Кровотворення у людини починається на 2-3 тижні ембріонального розвитку спочатку в мезенхімі стінки жовткового мішка – I етап мезобластичне (позазародкове) кровотворення; потім в печінці, тимусі, селезінці – II етап – гепато-тимо-лієнальний; в лімфатичних вузлах, і на кінець, в червоному кістковому мозку – III етап – медулло-тимо-лімфоїдний.

Утворення еритроцитів в стінці жовткового мішка відбувається двома шляхами: інтравазально по скороченому циклу, який називається мегалобластичним. При якому утворюються первинні еритробласти та еритроцити (мегалобласти та мегалоцити), які можуть мати ядра. Паралельно з мегалобластичним у стінці жовткового мішка починається процес нормобластичного кровотворення, при якому утворюються без’ядерні вторинні еритроцити (нормоцити). Утворення первинних еритроцитів зв’язано з формуванням стінки первинних кровоносних судин. Поряд з еритроїдним рядом клітин в стінці жовткового мішка з первинних клітин – бластів можуть екстраваскулярно виникати в невеликих кількостях нейтрофіли та еозинофіли.

Утворення формених елементів крові в інших органах ембріонального гемопоезу відбувається екстравазально у відповідності до механізмів, характерних для постнатального періоду розвитку.

Вивчення ембріонального гемопоезу дає можливість глибше зрозуміти особливості постембріонального кровотворення та механізми його регуляції.