Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 2 )

9.  Залежність тонусу судинорухового центру від аферентної імпульсації і гуморальних подразників.

10.  Рефлексогенні зони, їхня роль у підтримці постійного рівня кров'яного тиску.

11.  Значення хемо - і барорецепторів у процесах саморегуляції.

12.  Реакція серцево-судинної системи на зміни навколишньої температури, положення тіла, на прискорення і фізичну роботу.

3.2.  Рекомендовані джерела інформації.

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3. Матеріал для самоконтролю.

3.3.1. Питання для самоконтролю.

1.  Назвіть типи судин, опишіть їх будову.

2.  Який вплив гемодинамічних чинників на будову стінки вен?

3.  Що таке судинний тонус?

4.  Яка роль речовин, які виділяє ендотелій судин, у регуляції судинного тонусу?

5.  Як впливає симпатична нервова система на судини?

6.  Як змінюється просвіт судин під дією парасимпатичної системи?

7.  Яка будова судинорухового центру, його локалізація?

8.  Яка роль пресорного та депресорного відділів?

9.  Опишіть вплив катехоламінів на тонус судин.

10.  Що таке ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС)?

11.  Як здійснюється нервовий механізм еферентної регуляції кровообігу?

12.  Яка роль рефлексогенних зон у підтримці сталого кров’яного тиску?

3.3.2. Тестові завдання для самоконтролю.

1.  Для кровоносних капілярів характерна наявність фенестрованого ендотелію та пористої базальної мембрани. Який тип цього капіляра?

А. Соматичний

В. Вісцеральний

С. Лімфатичний

D. Синусоїдний

Е. Лакунарний

2.  Вкажіть неправильну відповідь. Будова стінок артерій і вен має ряд особливостей, а саме:

А. У артерій кількість еластичних волокон більша порівняно з венами

В. Наявність клапанів у венах нижньої частини тіла

С. Зовнішня оболонка вен краще розвинута у порівнянні із середньою

D. Просвіт артерій завжди округлий, а у вен неправильної форми

Е. Відсутність внутрішньої еластичної мембрани у вен великого калібру

3.  На препараті селезінки видно судину, стінка якої складається із базальної мембрани з ендотелієм, середня оболонка відсутня, зовнішня оболонка зрощена зі сполучнотканинними прошарками. Що це за судина?

А. Вена м’язового типу зі слабким розвитком м’язових елементів

В. Артерія м’язового типу

С. Вена безм’язового типу

D. Артеріола

Е. Артерія еластичного типу

4.  Намікропрепаратіскелетногом’язавиявляютьсяартерії м’язовоготипу, якімаютьзвуженийпросвіт. Якіструктурніелементи стінки артерії у найбільшій мірі відповідають за цю реакцію стінки кровоносних судин?

А. Гладкі міоцити

В. Колагенові волокна

С. Еластичні волокна

D. Ендотеліоцити

Е. Міоепітеліальні клітини

5. Відомо, що передача збудження в синапсах автономної нервової системи відбувається за допомогою медіаторів. Який медіатор виділяється у закінченнях прегангліонарних парасимпатичних волокон?

A. серотонін

B. адреналін

C. норадреналін

D. АТФ

E. ацетилхолін

Тема 3. Розвиток ендокринних залоз.

1.  Обгрунтування теми.

Ендокринна система разом з нервовою системою забезпечує нейроендокринну регуляцію роботи органів організму людини. Порушення функції ендокринних залоз часто обумовлено порушеннями під час формування цих залоз в ембріональному періоді.

Вивчення ембріогенезу органів ендокринної системи дозволяє пов’язати процес розвитку конкретного органу з його будовою, а також допомагає зрозуміти причини та механізми виникнення патології цих органів.

2.  Мета навчальної роботи.

Вивчити джерела, терміни та механізми розвитку органів ендокринної системи, з’ясувати механізми виникнення вродженої патології цих органів.

Знати. Джерела розвитку та основні етапи розвитку органів ендокринної системи, причини і можливості виникнення вад розвитку цих органів.

Вміти.

Схематично замалювати розвиток гіпофіза. Схематично замалювати розвиток щитоподібних та прищигоподібних залоз. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1.Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсу анатомії людини нормальну будову, функцію та топографію ендокринних залоз, їх кровопостачання та іннервацію.

З курсу вивчення загальної гістології студенти повинні знати класифікацію епітелію, повинні вміти ідентифікувати різні типи епітелію на гістологічних препаратах, будову кровоносних судин та сполучної тканини. Після вивчення ембріології людини студенти повинні мати уявлення про зародкові листки та ембріональні зачатки.

Після вивчення теми «Ендокринна система» на практичному занятті з гістології студенти повинні знати мікроскопічну та субмікроскопічну будову органів ендокринної системи, основні гормони, що виділяються цими залозами та їх вплив на організм.

Перелік основних пунктів теми.

1. Джерело розвитку гіпоталамуса.

2.Розвиток гіпофіза, джерела розвитку тироцитів та кальцитоніноцитів, терміни та механізм розвитку, вади розвитку.

3.Розвиток епіфіза.

4.Розвиток щитоподібної залози, джерела, терміни та механізм розвитку, вади розвитку.

5. Джерело розвитку прищитоподібних залоз.

6. Розвиток надниркових залоз, джерела, терміни та механізм розвитку, вади розвитку.

3.2  Рекомендовані джерела інформації

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3. Матеріал для самоконтролю

3.3.1.Питання для самоконтролю

1. Що є джерелом для розвитку гіпоталамуса?

2. Які джерела розвитку гіпофіза?

3. Що таке кишеня Ратке?

4. Що таке щитоязикова протока?

5. Назвіть джерело розвитку кальцитоніноцитів.

6. З якого джерела розвиваються прищитоподібні залози?

7. Як утворюється інтереналове тіло?

8 Які джерела розвитку мозкової речовини надниркових залоз?

3.3.2.Тестові завдання для самоконтролю

1.  З яких зябрових кишень розвиваються прищитоподібні залози?

A.  І

B.  ІІ

C.  ІІІ

D.  ІІ і ІІІ

E.  ІІІ і ІV

2.Надниркові залози складаються з кіркової та мозкової речовини. З якого ембріонального зачатка розвивається мозкова речовина?

A.  Нервовий гребінь

B.  Хорда

C.  Целомічний епітелій

D.  Ентодерма

E.  Ектодерма

3.Надниркові залози складаються з кіркової та мозкової речовини. З якого ембріонального зачатка розвивається кіркова речовина?

A.  нервовий гребінь

B.  хорда

C.  целомічний епітелій

D.  ентодерма

E.  ектодерма

4.З якого ембріонального зачатка розвивається паренхіма дистальної частини аденогіпофіза?

A.  Передньої стінки кишені Ратке

B.  Задньої стінки кишені Ратке

C.  Проміжного мозкового пухиря

D.  Переднього мозкового пухиря

E.  Мезенхіми

5. З якого ембріонального зачатка розвивається паренхіма проміжної частини аденогіпофіза?

A.  Передньої стінки кишені Ратке

B.  Задньої стінки кишені Ратке

C.  Проміжного мозкового пухиря

D.  Переднього мозкового пухиря

E.  Мезенхіми

6..Із проміжного пухиря зачатку головного мозку розвивається виріст, який потім перетворюється у лійку третього шлуночка. Що розвивається з даного ембріонального зачатка?

A.  Передній гіпоталамус

B.  Середній гіпоталамус

C.  Нейрогіпофіз.

D.  Медіальна еміненція.

E.  Аденогіпофіз

Тема 4. Дифузна ендокринна система.

1.  Обґрунтування теми.

Серед поодиноких гормонпродукуючих клітин розрізняють дві самостійні групи. До першої групи входять поодинокі секреторні нейроцити, що походять із нейробластів нервового гребеня. Вони зберігають здатність утворювати нейроаміни, поєднуючи їх з продукцією білкових гормонів. Ці клітини прийнято об’єднувати в групу APUD-системи. Нейроендокринні клітини APUD-системи зустрічаються в головному мозку та в інших органах, як ендокринних так і неендокринних. До іншої групи відносяться гормон продукуючі клітини, які походять не із нейробластів та належать до інших тканин. До них відносяться гландулоцити сім’яника та клітини зернистого шару фолікулів яєчника. Найважливішою відмінністю клітин цієї групи від клітин APUD-системи є те що вони втратили можливість декарбоксилювати амінокислоти та виробляти нейроаміни.

2.  Мета навчальної роботи.

Вивчити та порівняти клітини дифузної ендокринної системи. Проаналізувати відмінності цих клітин

Знати. Знати клітини дифузної ендокринної системи. Розуміти різницю між клітинами APUD-системи та поодинокими гормонпродукуючими клітинами що походять не із нейробластів, а належать до інших тканин.

Студент повинен вміти:

1. Ідентифікувати і описувати мікропрепарати щитоподібної та прищитоподібної залоз. Аналізувати електронні мікрофотографії в нормі.