Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 15 )

1. У гістологічному препараті повітроносних шляхів у складі покривного епітелію знаходяться війчасті і келихоподібних клітини, які формують мукоциліарний комплекс. Вкажіть, яка функція даного комплексу.

A Очищення повітря від пилових частинок.

B Секреція гормонів

C Зігрівання повітря.

D Зволоження повітря.

E Респіраторна.

2. У хворого з гострим ринітом виявлена гіперемія і підвищене утворення слизу у носовій порожнині. Активність яких клітин епітелію слизової оболонки підвищена?

A Келихоподібних

B Війчастих

C Мікроворсинчатих

D Базальних

E Ендокринних

3. Після тривалого запалення слизової оболонки носової порожнини у хворого спостерігаються зміни епітелію. Який епітелій зазнав змін?

A Одношаровий багаторядний

B Одношаровий плоский

C Багатошаровий плоский

D Багатошаровий кубічний

E Багатошаровий циліндричний

4. На препараті одного з відділів дихальної системи виявлений трубчастий орган, в якому визначається невисокий епітелій, добре розвинута м’язова оболонка, відсутні залози і хрящ. Назвіть цей орган.

A Малі бронхи

B Трахея

C Гортань

D Великі бронхи

E Середні бронхи

5. У хворого з гострим ринітом виявлена гіперемія і сухість слизової оболонки носової порожнини. Які клітини епітелію відповідають за виділення слизу?

A Келихоподібні

B Війчасті

C Мікроворсинчасті

D Базальні

E Ендокринні

6. У хворої на бронхіальну астму приступ утрудненого дихання. В якому відділі бронхіального дерева відмічається спазм м’язових клітин, що породжує назване явище?

A Бронхи малого калібру

B Термінальні бронхіоли

C Бронхи середнього калібру

D Бронхи великого калібру

E Респіраторні бронхіоли

Тема 22. Розвиток сечової системи.

1. Обґрунтування теми.

Вади розвитку сечовидільної системи є досить поширеними, що приводить до інвалідності та підвищення смертності, як в дитячому, так і в дорослому віці.

Вивчення етапів ембріогенезу органів сечової системи дозволяє пов’язати процес розвитку конкретного органу з його будовою, а також допомагає зрозуміти причини та механізми виникнення вроджених вад цих органів.

1.  Мета навчальної роботи.

Вивчити основні етапи розвитку нирок та сечовивідних шляхів, з’ясувати механізми виникнення вродженої патології нирок та сечовивідних шляхів.

Знати. Джерела розвитку та основні етапи розвитку нирок та сечовивідних шляхів, причини і можливості виникнення вад розвитку органів сечової системи.

Вміти.

1.  Схематично замалювати основні етапи розвитку нирок.

2.  Схематично замалювати утворення нефронів.

3.  Схематично замалювати перетворення в області клоаки і утворення сечового міхура.

3.Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1.Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсу анатомії людини нормальну будову нирок та сечовивідних шляхів, їх кровопостачання та іннервацію.

З курсу вивчення загальної гістології студенти повинні знати класифікацію епітелію, повинні вміти ідентифікувати різні типи епітелію на гістологічних препаратах. Після вивчення ембріології людини студенти повинні мати уявлення про зародкові листки та ембріональні зачатки. Після вивчення теми «Серцево-судинна система» на практичному занятті з гістології студенти повинні знати класифікацію кровоносних судин та вміти ідентифікувати їх на препаратах.

Після вивчення теми «Сечовивідна система» на практичному занятті з гістології студенти повинні знати мікроскопічну та субмікроскопічну будову основних частин нефрона, гістофізіологію сечоутворення та особливості будови сечовивідних шляхів в жіночому та чоловічому організмі.

Перелік основних пунктів теми.

1. Розвиток переднирки, джерела, терміни та механізм розвитку

2.Розвиток первинної нирки, джерела, терміни та механізм розвитку

3.Розвиток остаточної нирки, джерела, терміни та механізм розвитку. Утворення нефронів.

4. Вади розвитку нирок.

5. Розвиток сечовивідних шляхів, перетворення в області клоаки

3.2.  Рекомендовані джерела інформації

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3.  Матеріал для самоконтролю

3.3.1.  Питання для самоконтролю

1. Які органи входять до складу сечовидільної системи?

2. Який загальний план будови органів сечовидільної системи?

3. З яких основних компонентів складається нефрон?

4. Які стадії виділяють в процесі розвитку нирки?

5. Як утворюється переднирка (вік зародка, джерела розвитку) ?

6. Чи функціонує переднирка у зародка людини?

7. Які джерела розвитку первинної нирки?

8. Які структури характерні для первинної нирки?

9. В якому віці зародка функціонує первинна нирка?

10. Що є ембріональним зачатком епітеліальних компонентів остаточної нирки?

11.З якого ембріонального зачатка розвиваються епітеліальні структури сечовивідних шляхів?

3.3.2.Тестові завдання для самоконтролю

1.З якого ембріонального джерела розвивається переднирка?

A.  Дорсальної мезодерми

B.  Сегментних ніжок головного відділу проміжної мезодерми

C.  Сегментних ніжок тулубового відділу проміжної мезодерми

D.  Метанефрогенної тканини

E.  Метанефрогенного дивертикула

2.З якого ембріонального джерела розвивається первинна нирка?

A.  Дорсальної мезодерми

B.  Сегментних ніжок головного відділу проміжної мезодерми

C.  Сегментних ніжок тулубового відділу проміжної мезодерми

D.  Метанефрогенної тканини

E.  Метанефрогенного дивертикула

3.З якого ембріонального джерела розвивається остаточна нирка?

A.  Дорсальна мезодерма

B.  Сегментні ніжки головного відділу

C.  Сегментні ніжки тулубового відділу

D.  Метанефрогенна тканина та метанефрогенний дивертикул

E.  Вентральна мезодерма

4.Частиною якого зародкового листка є метанефрогенна тканина?

A.  Дорсальної мезодерми

B.  Проміжної мезодерми

C.  Вентральної мезодерми

D.  Ектодерми

E.  Ендодерми

5.Як називається ембріональний зачаток з якого утворюються збірні ниркові канальці?

A.  Метанефрогенний дивертикул

B.  Вольфова протока

C.  Протока переднирки

D.  Метанефрогенна тканина

E.  Бластема

6.Що є джерелом розвитку нефронів?

A.  Ектодерма

B.  Ендодерма

C.  Дорсальна мезодерма

D.  Проміжна мезодерма

E.  Вентральна мезодерма

Тема 23. Структурні основи концентрування сечі.

1. Обґрунтування теми.

Система сечоутворення і сечовидільна система– є важливими компонентами організму людини. Нирки являють собою органи, що відповідають за процеси утворення концентрованої сечі і виведення за межі організму продуктів метаболізму. Крім того, нирки мають велике значення для підтримки водно - сольового балансу, артеріального тиску та для регуляціїеритропоезу.

Нирки функціонують як ендокринний орган, секретуючи в кров гормони, біологічно-активні речовини (ренін, еритропоетин, простогландини), які впливають на процеси сечоутворення і контролюють роботу організму в цілому.

2.Мета навчальної роботи.

Вивчити та охарактеризувати основні етапи сечоутворення, та гістологічну будову кіркових та юкстамедулярних нефронів в нормі, а також вади розвитку.

Знати. Студенти мають знати з курсу біології та анатомії топографію та загальний план будови органів та функції процесів сечоутворення і сечовиділення. Мати уяву про хімічний склад сечі, про електроліти, градієнт концентрації.

Вміти.

1.  Пояснити гістологічну будову сечовидільної системи нирки.

2.  Пояснити процес сечоутворення та участь в цьому процесі інших структур нирки.

3.  Пояснити значення різних гістологічних структур нирки у виконанні процесу сечоутворення.

4.  Пояснити значення різних гістологічних структур нирки у виконанні процесу сечовиділення.

5.  Пояснити, який вплив на процеси сечоутворення здійснює судинна система кіркових і юкстамедулярних нефронів.

6.  Пояснити гістофізіологію сечоутворення.

7.  Розрізняти на електроннограмах будову компонентів фільтраційного барꞌєру нирки, клітин проксимального та дистального відділів канальців нефрона.

8.  В протоколах практичного заняття опрацювати схему фільтраційного барꞌєру нирки і поставити необхідні позначення.

3.  Матеріал для позааудиторноїсамостійноїроботи студента.

3.1.  Основні базові знання. З курсу біології та післяаудиторноїроботи на практичному занятті з дисципліни «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен знати:будову структур, які входять до складу органів сечоутворення. Знати основні терміни, параметри і характеристики ( нефрон, фільтраційний барꞌєр, чудесна капілярна сітка, реабсорбція, секреція, юкстагломерулярний комплекс, простогландинова система).

Перелік основних пунктів теми.

1.  Мікроскопічна і ультрамікроскопічна будова нефрона. Кіркові та

юкстамедулярні нефрони.

2.  Васкуляризація нирки. Кортикальна і юкстамедулярна система кровопостачання нирки.

3.  Гістофізіологія нефрону і збірних трубочок. Морфофункціональна основа процесу сечоутворення(фільтрація, реабсорбція, секреція).

4.  Хімічний склад первинної сечі.

5.  Вплив вазопресину і альдостерону на процеси реабсорбції в канальцях.

6.  Морфологія функціональне значення юкстагломерулярного апарату та інтерстиційних клітин нирки.