Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 13 )

C.  Вставна протока

D.  Загальна (Вартонова) протока

E.  Міжчасточкова протока

5. В ембріональному періоді розвитку людини формуються привушні слинні залози. Який структурний елемент залози утворюється останнім?

A.  Кінцевий секреторний відділ

B.  Посмугована протока

C.  Вставна протока

D.  Загальна (Стеннонова) протока

E.  Міжчасточкова протока

6.Підшлункова залоза формується в процесі ембріогенезу з двох закладок – дорзальної та вентральної, кожна з яких формує окрему екзокринну залозу зі своєю вивідною протокою? При подальшому зближенні та злитті цих закладок одна з вивідних проток редукується. Яка її назва?

A.  Санторінієва

B.  Вірсунгова

C.  Вартонова

D.  Стеннонова

E.  Ривінуса

Тема 19. Регуляція секреторної активності та регенерація травних залоз.

1. Обґрунтування теми.

Регуляція секреторної активності травних залоз – це складний багатоступеневий процес, який включає внутрішньоклітинні, міжклітинні, гуморальні та нейтральні механізми регуляції. Порушення тих чи інших механізмів веде до виникнення патологічних змін у роботі відповідних залоз, а також інших органів травної системи, функції яких пов”язані між собою.

2. Мета навчальної роботи.

Вивчити та проаналізувати різні механізми регуляції секреторної активності травних залоз, а також особливості їх регенерації.

Знати. Будову великих і малих залоз травної системи. Будову та принципи роботи автономних рефлекторних дуг (симпатичних на парасимпатичних).

Будову метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, його значення у регуляції секреторної активності травних залоз. Роль умовних та безумовних рефлексів у роботі секреторного апарату травної системи.

Знати будову, локалізацію і значення клітин дисоційованої ендокринної системи, що контролюють секреторну активність травних залоз.

Знати локалізацію і будову камбіальних зон у складі малих і великих травних залоз. Особливості регенерації різних залоз травної системи.

Вміти.

1.  Ідентифікувати на мікроскопічному рівні слинні залози (привушні, підщелепні, під”язикові), підшлункову, печінку.

2.  Ідентифікувати на мікроскопічному рівні малі залози травної системи (малі слинні, залози стравоходу, шлунка, 12-палої кишки).

3.  Ідентифікувати на мікроскопічному рівні камбіальні зони різних залоз.

4.  Вміти розрізняти на субмікроскопічному рівні камбіальні елементи у складі залоз (стовбурові, напівстовбурові клітини).

5.  Ідентифікувати на субмікроскопічному рівні клітини дисоційованої ендокринної системи у складі травної трубки (шлунок, тонка кишка), а також у вивідних протоках підшлункової залози.

3. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1. Основні базові знання. З попередніх курсів біології, цитології і загальної гістології студент повинен знати внутрішньоклітинні та міжклітинні механізми регуляції функціональної активності клітин. Принципи будови секреторних клітин. Мати поняття про гуморальні механізми регуляції.

Знати будову рефлекторної дуги, а також мати поняття про умовні та безумовні рефлекси.

Знати, що таке гістогенетичний ряд клітин, його компоненти, а також будову камбіальніх клітин цього ряду.

З курсу спеціальної гістології студент має знати будову великих і малих травних залоз, а також будову травної трубки.

Перелік основних пунктів теми.

1. Гуморальні механізми регуляції (ендокринний, паракринний).

2. Дисоційована ендокринна система, її компоненти.

3. Ендокринні клітини залоз шлунку, їх значення.

4. Клітини дисоційованої ендокринної системи тонкої кишки, їх функції.

5. Клітини дисоційованої ендокринної системи підшлункової залози.

6. Нервова регуляція вісцеральних функцій організму.

7. Будова вісцеральної рефлекторної дуги (симпатичної і парасимпатичної)

8. Метасимпатична нервова система, її роль у регуляції секреторної активності травних залоз.

9. Будова інтрамуральних гангліїв. Типи нейронів.

10. Поняття про клітини-водії ритму, їх значення у роботі метасимпатичних рефлекторних дуг.

11. Умовні рефлекси в регуляції функцій травних залоз.

12. Роль парасимпатичного відділу нервової системи в регуляції секреторної активності травних залоз.

13. Роль симпатичного відділу нервової системи в регуляції секреторної активності травних залоз.

14. Камбіальні клітини травних залоз, їх локалізація.

15. Особливості регенерації печінки.

3.2. Рекомендовані джерела інформації.

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3. Матеріал для самоконтролю.

3.3.1. Питання для самоконтролю.

1. Які існують механізми регуляції фізіологічних функцій організму?

2. Що таке дисоційована ендокринна система?

3. Які типи ендокриноцитів входять до складу ДЕС?

4. Які ендокриноцити локалізуються в епітелії травного тракту? Їх роль в регуляції секреторної функції травних залоз.

5. Яку будову має автономна рефлекторна дуга?

6. Яке значення мають умовні рефлекси в регуляції секреторної активності травних залоз?

7. Яку роль відіграє смаковий аналізатор в регуляції функції травних залоз?

8. Який вплив на секрецію травних залоз має симпатична нервова система?

9. Який вплив на секрецію травних залоз має парасимпатична нервова система?

10. Що відбувається у складнорефлекторній фазі регуляції секреції підшлункової залози?

11.Який вплив блукаючого нерву на секреторну функцію підшлункової залози?

12.Яке значення має кислотність вмісту 12-палої кишки на секрецію підшлункової залози?

13. Що таке нейрогуморальна фаза секреції підшлункової залози?

14. Які гормони ДЕС стимулюють секреторну активність підшлункової залози?

15. Які механізми регуляції жовчоутворення?

16. Як впливає хімічний склад їжі на процес жовчоутворення?

17. Який гормон контролює жовчовиділення?

18. Що таке локалізований камбій?

19. Де локалізуються камбіальні клітини у слинних залозах?

20. Де локалізуються малодиференційовані клітини підшлункової залози?

21. Особливості регенерації печінки.

3.3.2. Тестові завдання для самоконтролю.

1. Яким чином блукаючий нерв впливає на функцію слинних залоз?

збільшує виділення рідкого секрету зменшує виділення рідкого секрету виділяє в’язкий секрет з низьким вмістом органічних речовин виділяє в’язкий секрет з високим вмістом органічних речовин виділяє в’язкий секрет з високим вмістом мінеральних речовин

2. Який гормон ДЕС стимулює виділення підшлункового соку з високим вмістом бікарбонатів?

панкреазимін секретин вазоінтестинальний пептид глюкагон панкреатичний пептид

3. Який гормон стимулює виділення жовчі?

кальцитонін глюкагон холецистокінін соматостатин кальцитонін

4. Де локалізуються мало диференційовані клітини у слинних залозах?

секреторному відділі вставній протоці посмугованій протоці міжчасточковій протоці загальній вивідній протоці

5. У периферійних ділянках печінкових часточок зустрічаються невеликі клітини зі щільним ядром і бідною на органели цитоплазмою. Які це клітини?

гепатоцити клітини Купфера гладкі міоцити фібробласти камбіальні клітини

Тема 20. Розвиток дихальної системи.

1.Обгрунтування теми.

Постачання плоду киснем здійснюється за допомогою системи судин пуповини. Після народження дитини функції дихання виконує система органів дихання.

Дихальні органи виникають в результаті випинання з вентральної стінки ентодермальних трубки первинної кишки. Їх епітеліальна вистилання, таким чином, має ентодермальні походження, в той час як всі інші компоненти виникають з навколишньогомезенхіми майбутнього середостіння. Закладка дихальних органів вростає в більш краниально розташований відділ порожнини тіла, з якого згодом утворюється плевральна порожнина.

Дихальна система (синонім система зовнішнього дихання) - сукупність органів і анатомічних утворень, що забезпечують рух повітря з атмосфери до легеневих альвеол і назад (дихальні цикли вдих - видих) і газообмін між надходять у легені повітрям і кров'ю. Власне органами дихання є легені і дихальні шляхи: верхній (ніс, придаткові пазухи носа, глотки) та нижніх (гортань, трахея, бронхи, включаючи кінцеві, або термінальні, бронхіоли). Знання закономірностей ембріогенезу дихальної системи необхідні для діагностики та лікування (особливо оперативного) хворих.

З’ясування основних форм аномалій розвитку дихальної патології є передумовою для вивчення особливостей протікання ряду патологічних процесів.

2.Мета навчальноїроботи.

Вивчити, проаналізувати особливості розвитку дихальної системи у нормі та патології.

Знати. Фази гаструляції, розвитку гістогенезу та органогенезу. Закономірності розвитку дихальних органів. Основні етапи формування ларинго-трахео-пульпарного зачатка, езофаготрахеальної перетинки, утворення легеневої бруньки.

Вміти.

1.  Ідентифікувати на мікроскопічних препаратах основні фази гаструляції.

2.  Визначати на мікроскопічних препаратах морфологічні зачатки первинної кишки мезенхіму, різні відділи мезодерми.

3.  Намалювати схеми: розвитку легень та дихальної системи.

3.Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1.Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології, основні принципи запліднення та основні етапи ембріогенезу. Уміти користуватися світловим мікроскопом.

Післяаудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен знати: типи гаструляції у людини, розвитoк зародкових листків та формування первинних органів. Походження хрящової тканини дихальних шляхів. Види хрящової тканини в складі дихальної системи. Вивчити утворення ларинго-трахео-пульпарного зачатка, езофаготрахеальної перетинки, утворення легеневої бруньки.