Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 16 )

7.  Вікові зміни в органах сечовидільної системи та в процесі сечоутворення.

3.2.  Рекомендованіджерелаінформації.

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3.  Матеріалдля самоконтролю.

3.3.1.  Питаннядля самоконтролю.

1.  Нефрон. Будова кіркових та юкстамедулярних нефронів.

2.  Ниркове ( Мальпігієве тільце). Гістологічна будова.

3.  Капсула Шумлянського – Боумена. Мікроскопічна будова.

4.  Ультрамікроскопічна будова подоциту.

5.  Фільтраційний барꞌєр. Основні структурні компоненти.

6.  Мезангіоцит. Мікроскопічна будова, функції.

7.  Проксимальний відділ нефрону. Будова, функції.

8.  Мікроскопічна будова тонкого канальця. Які процеси тут відбуваються?

9.  Дистальний відділ нефрону. Функції цього відділу в сечоутворенні?

10.  Збірні трубочки. Гістологічна будова. Темні та світлі клітини, їх функції?

11.  Фаза фільтрації.

12.  Фаза реабсорбції.

13.  Фаза секреції.

14.  Ендокринний комплекс нирки.

15.  Юкстагломерулярний апарат.

16.  Юкстагломерулярні клітини. Гістологічна будова, функції.

17.  Клітини щільної плями. Гістологічна будова, функції.

18.  Юкставаскулярні клітини. Гістологічна будова, функції.

19.  Ренін. Його вплив на фази сечоутворення?

20.  Простогландини. Ділянки продукування.

21.  Назвати клітину – мішень для реніну?

22.  Назвати клітину – мішень для простогландинів?

3.3.2.  Тестові завдання для самоконтролю:

1.  У хворого спостерігається поліурія (виділення більш 3 л добової сечі). При лабораторному аналізі питома вага сечі нижче норми, що свідчить про порушення концентраційної функції нирок. Який відділ нефрону, що концентрує солі та сечовину в ниркових канальцях, було при цьому пошкоджено?

 A. Проксимальний відділ нефрону 
  B. Капсула нефрону 
 C. Петля Генле 
  D. Ниркове тільце 
  E. Дистальний відділ нефрону. 

2.  На гістологічномупрепараті видно вузькі канальці діаметром близько 15 мкм. Стінка канальців вистелена плоским епітелієм. До якого відділу нефрону належать ці канальці?

  A. Проксимальнийзвивистийканалець. 
  B. Проксимальнийпрямийканалець. 
  C. Дистальнийзвивистийканалець 
  D. Дистальнийпрямийканалець 
  E. Низхіднийвідділпетлі нефрону 

3.  Відомо, що паренхіма нирки складається з нефронів, які за місцем локалізації канальців та ниркового тільця поділяють на кіркові, проміжні та юкстамедулярні. Яку кількість нефронів складають останні?

  A. 10%. 
  B. 20% 
  C. 15% 
  D. 5% 
  E. 25%. 

4.  Хворий на протязі доби виділяє 8-10 л сечі (поліурія). Чим може бути спричинене подібне порушення сечовиділення?

  A. Недостатньою секрецією альдостерону 
  B. Недостатньою секрецією вазопресину 
  C. Недостатньою секрецією АКТГ 
  D. Недостатньою секрецією окситоцину 
  E. Недостатньою секрецією кортиколіберину. 

5.  На гістологічному препараті нирки в кірковій речовині видно канальці. Просвіт канальців вистелений призматичним епітелієм, який має"щіточкову"облямівку. Діагностуйте ці канальці

  A. Збірні трубки. 
 B. Проксимальні канальці нефрону 
  C. Дистальні канальці нефрону 
  D. Петля Генле 
  E. Капсула ниркового тільця. 

6.  Юкстагломерулярні клітини нирок виробляють ренін, який приймає участь в підтримці артериріального тиску. Які клітини, крім юкстагломерулярних, мають здатність продукувати ренін?

 A. Інтерстиційні клітини. 
 B. Ендотеліоцити капілярів судинного клубочка. 
C. Подоцити 
 D. Клітини щільної плями 
 E. Юкставаскулярні клітини Гурмагтіга 

7.  Відомо, що за добу у нирціутворюєтьсябіля 200 літрівпервинноїсечі. У проксимальному відділі канальців нирки здійснюється реабсорбція з первинної сечі білків, глюкози, електролітів та води. Яка речовина сприяє зворотньому всмоктуванню глюкози?

 A. Кисла фосфатаза 
  B. Лужна фосфатаза 
  C. Каталаза 
  D. Гістаміназа 
  E. Інсулін. 

8.  У пацієнта з порушенням сечоутворення мікроскопічно виявлено пошкодження клітин, які контролюють кількість іонів натрію в сечі. Визначте, які клітини юкстагломерулярного апарату виконують цю функцію?

 A. Юкставаскулярні 
 B. Юкстагломерулярні 
 C. Клітини щільноїплями 
 D. Подоцити 
 E. Мезангіоцити. 

Тема 24. Розвиток органів чоловічої статевої системи.

1.Обґрунтування теми.

Відомо, що розвиток чоловічої статевої системи відбувається в два етапи: індиферентна стадія та диморфна стадія.

В індиферентній стадії розвитку зачатки чоловічої статевої системи представлені Вольфовими тілами (первинною ниркою), Вольфовими каналами та індиферентними статевими залозами.

Розвиток статевих залоз починається на 4 тижні ембріонального розвитку у вигляді потовщення целомічного епітелію з боку медіовентральної поверхні Вольфового тіла (первинної нирки), в результаті чого з’являються індиферентні статеві залози - статеві складки. Целомічний епітелій розростається в напрямку первинної нирки. Мезенхіма первинної нирки розділяє цілісний епітеліальний пласт на окремі тяжі, які отримали назву статевих Валентин-Пфлюгерівських тяжів. В їхньому складі розрізняють клітини двох типів: крупні світлі – власне статеві (гоноцити) та дрібні - клітини фолікулярного епітелію. Перші статеві клітини - гоноцити з’являються в стінці жовткового мішка, що пояснюється наявністю поживних речовин. В подальшому гоноцити мігрують в напрямку статевих залоз або по судинах, або по мезенхімі. З гоноцитів в подальшому утворюються сперматогонії, з фолікулярного епітелію – клітини Лейдіга.

В диморфній стадії індиферентні статеві перетворюються в яєчка (сім’яники). Статеві Валентин-Пфлюгерівські тяжі утворюють звивисті сім’яні канальці, які з’єднуються з канальцями Вольфового тіла (первинної нирки) за допомогою тонких трубочок, утворених з мезенхіми – Гофманівських канальців. В подальшому Гофманівські канальні перетворюються в прямі канальні та сітку яєчка. Десять-дванадцять канальців Вольфового тіла формують сім’явиносні канальні яєчка. Верхня частина Вольфової протоки перетворюється на протоку над’яєчка. Нижня частина Вольфової протоки утворює сім’явиносну та сім’явипорскувальну протоки.

Зовнішні статеві органи чоловіків починають утворюватись ще в індиферентній стадії. Біля урогенітальної пластинки розростається мезенхіма і утворюється статевий горбик. На нижній поверхні він поділяється на ліву та праву статеві складки. Навколо статевого горбка формуються потовщення – статеві валики. Далі статевий горбик подовжується і перетворюється в статевий орган, статеві валики в мошонку. Статеві валики зростаються і утворюють статеву борозну, з якої в подальшому утворюється дистальна частина сечівника. З вип’ячувань стінки сечівника під впливом тестостерону плоду утворюється простата.

Вивчення ембріонального розвитку чоловічої статевої системи дає можливість глибше зрозуміти особливості її будови, функціонування та регуляцію її діяльності.

Крім того, знання закономірностей ембріонального розвитку статевих органів важливо і з практичної точки зору, оскільки яєчка, формуючись в області первинної нирки, переміщуються в мошонку під дією ряду чинників. Порушення цього процесу приводить до розвитку крипторхізму (не опущення обох яєчок) чи монорхізму (не опущення одного яєчка).

Важливим вивчення розвитку чоловічої статевої системи є для лікарів-гігієністів, які вивчають дію несприятливих чинників навколишнього середовища на сперматогенез з метою нормування цих речовин в повітрі робочої зони, в грунті та воді. Знання вікових особливостей становлення чоловічої статевої системи необхідні також для лікарів педіатричного та лікувального профілю.

1.  Мета навчальної роботи.

Вивчити, проаналізувати та порівняти етапи ембріонального розвитку чоловічої статевої системи.

Знати:

-  Дві стадії диференціації чоловічої статевої системи;

-  особливості утворення чоловічої статевої системи в індиферентній стадії;

-  утворення первинної нирки (тулубової нирки, Вольфового тіла);

-  особливості утворення чоловічої статевої системи в диморфній стадії;

-  особливості формування яєчка;

-  утворення сім’явиносних шляхів.

3. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1 Основні базові знання. Студенти повинні знати з шкільного та університетського курсу біології і анатомії та попередніх тем з гістології принцип будови органів чоловічої статевої системи. Мати уявлення про утворення чоловічих статевих клітин. Уміти користуватися світловим мікроскопом.

Післяаудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія» студент повинен знати особливості сперматогенезу у людини, порушення його під дією несприятливих чинників зовнішнього середовища чи якихось хвороб. Також студенти повинні знати будову паренхіматозних органів: яєчка, передміхурової залози, бульбо-уретральних залоз, а також трубчасто-порожнистих органів – сім’явиносних шляхів.