Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 11 )

Вміти.

1.  Ідентифікувати на гістологічних препаратах будову різних відділів травного каналу.

2.  Ідентифікувати на мікроскопічному та субмікроскопічному рівнях екзокринну та ендокринну частини паренхіми підшлункової залози.

3.  Впізнавати на гістологічних препаратах структури паренхіми печінки.

4.  Ідентифікувати на гістологічних препаратахімпрегнованих солями важких металів клітини дисоційованої ендокринної системи в складі епітелію травного каналу.

5.  Визначати на гістологічних препаратах структури нервової системи.

3. Матеріали для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології, анатомії, фізіології основні принципи будови клітини, функціонування клітини, анатомічну будову людського організму; травної, нервової та ендокринної систем. Мати уявлення про гормони, ферменти та розуміти закономірності взаємодії гормонів. Уміти користуватися світловим мікроскопом.

Післяаудиторної роботи на практичних заняттях з дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» студент повинен знати будову, розвиток органів травної системи. Диференціювати особливості травлення в різних відділах травного каналу. Знати будову центральних та периферійних відділів нервової системи. Розрізняти поняття анатомічної та фізіологічної класифікації нервової системи. Знати та вміти замальовувати вегетативну рефлекторну дугу. Вивчити будову органів ендокринної систем. Звернути увагу на поняття дисоційованої ендокринної системи, її клітинний склад. Класифікацію гормонів та закономірності їх взаємодії.

Перелік основних пунктів теми

1.  Будова та особливості травлення в ротовій порожнин.

2.  Будова та нервова регуляція функцій слинних залоз.

3.  Будова смакових рецепторів.

4.  Будова стінки стравоходу.

5.  Будова шлунка.

6.  Вплив їжі на рефлекторні процеси в шлунку та кишці.

7.  Вплив ферментів та гормонів підшлункової залози на процеси травлення.

8.  Регуляція секреції та виділення жовчі в печінці.

9.  Особливості травлення в різних відділах тонкої та товстої кишки.

10.  Примембранне травлення.

11.  Моторна функція шлунка, тонкої та товстої кишки.

12.  Загальні закономірності впливів механізмів регуляції на функції травної системи.

13.  Методи вивчення травлення І. П. Павловим.

14.  Відмінності умовних та безумовних рефлексів.

15.  Виникнення голоду та насичення.

16.  Здійснення гуморальної регуляції травлення.

3.2.Рекомендовані джерела інформації

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.3.Матеріали для самоконтролю

3.3.1Питання для самоконтролю

1. Які вікові особливості будови органів ротової порожнини та стравоходу?

2. Перерахувати вікові особливості будови шлунка?

3.Назвати особливості функціонування шлунка?

4. Перерахувати вікові особливості будови і функції підшлункової залози?

5. Перерахувати вікові особливості печінки?

6. Який вплив на процеси травлення має жовч?

7. Які особливості будови слизової оболонки мають різні відділи тонкої та товстої кишки. Назвати особливості травлення в різних відділах кишки?

8. Які ділянки ЦНС формують вищі центри травлення нервової системи?

9. Яке значення мають умовні та безумовні рефлекси в регуляції травного процесу?

10.Яке значення має вегетативна нервова система для регуляції шлункового травлення?

11. Які особливості моторики та всмоктування в різних відділах тонкої та товстої кишки?

12.Які фактори впливають на регуляцію функції парієтальних клітин залоз шлунка?

13. Які клітини епітелію ШКТ відносяться до дисоційованої ендокринної системи?

3.3.2. Тестові завдання для самоконтролю:

1. Які клітини дисоційованої ендокринної системи продукують гормон гастрин?

A.  TCL

B.  G

C.  R

D.  LD

2. Функція парієтальних клітин шлунка полягає:

A.  Продукування дипептидаз

B.  Продукування дифензинів

C.  Продукування НСІ

D.  Продукування пепсиногену

3.В якій оболонці стінки травного каналу зосереджене нервове сплетення Ауербаха?

A.  Слизовій

B.  Підслизовій основі

C.  М’язовій

D.  Зовнішній (адвинтиційній або серозній)

4. Яку функцію виконує гормон мотилін?

A.  Сприяє всмоктуванню

B.  Активує рухову діяльність кишки

C.  Сприяє посиленню кровообігу

D.  Стимулює секрецію ферментів підшлункової залози

5. В-клітини підшлункової залози продукують:

A.  Глюкагон

B.  Соматостатин

C.  Панкриотичний поліпептид

D.  Інсулін

6. Чим утворені прегангліонарні волокна вегетативної рефлекторної дуги?

A.  Аксонами нейронів ядер латеральних рогів спинного мозку

B.  Аксонами нейронів ядер передніх рогів спинного мозку

C.  Аксонами нейронів вегетативного ганглію

D.  Аксонами нейронів чутливих гангліїв

Тема 17. Кишково-асоційована лімфоїдна тканина.

1.  Обгрунтування теми.

Кишково-асоційована лімфоїдна тканина є одним із найбільших периферійних відділів імунної системи. Структури, асоційовані в слизовій оболонці – є імунологічно активною тканиною тонкої та товстої кишки. Ці структури як бар’єрні здатні надавати захист в разі антигенного впливу. Імунні реакції можуть індукувати процеси відновлення, захисту, і радіорезистентності. Саме лімфоцити отримали статус головних клітин, які забезпечують імунний процес та специфічність імуннихреакцій. Є прямі докази впливу лімфоцитів щодо запуску процесів проліферації, які супроводжують будь-які морфо-генетичні процеси і визначають характер диференціювання клітин.

Лімфоїдна тканина, яка асоційована з тканинами слизової оболонки та товстої кишки являє собою або диффузно інфільтровані лімфоцити, або в вигляді вузликів. Наявність таких вузликів свідчить про повну морфологічну та функціональну зрілість такої тканини.

Вивчення загальнобіологічних закономірностей розвитку та функцій лімфоїдної тканини сприяють розумінню про можливості організму протидіяти різноманітним патогенним факторам.

2.Мета навчальної роботи.

Вивчити загальні закономірності топографії гісто - і цитоархітектоніки кишково-асоційованої лімфоїдної тканини. Встановити вплив гормонального статусу на клітини лімфоїдної тканини стінки кишки.

Знати. Будову стінки травного каналу, топографію, макро - і мікроморфологію лімфоїдної тканини кишки, будову та функцію Ті В лімфоцитів, макрофагів. Вплив зміни гормонального статусу на морфофункціональні характеристики лімфоїдної тканини кишки. Клітинні основи кооперацій в імунних реакціях.

Вміти.

1.  Ідентифікувати на мікроскопічному та субмікроскопічному рівнях різні відділи шлунково-кишкового тракту.

2.  Вміти визначати будову слизової оболонки різних відділів тонкої та товстої кишки.

3.  Ідентифікувати на гістологічних препаратах зони лімфатичних вузликів слизової облонки (гермінативні центри та маргінальні зони)

4.  Знати та розпізнавати на мікроскопічному рівні особливості будови стінки апендикса.

3.Матеріали для самостійної позааудиторної роботи студента.

3.1. Основні базові знання. Студенти повинні знати основні принципи будови клітин. Знати будову, класифікацію та функції лімфоцитів і макрофагів. З курсу анатомії людини знати будову та функції травної системи, органів кровотворення та імунного захисту. Уміти користуватися світловим мікроскопом.

Післяаудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» студент повинен знати основні структурні елементи будови стінки різних відділів травного каналу. Розпізнавати скупчення лімфоїдної тканини по ходу кишки. Мати уявлення про імунітет та його різновиди. Знати, що кишково-асоційована лімфоїдна тканина входить в єдину імунну систему слизових оболонок (ЄІССО); практично по всій довжині шлунково-кишкового тракту у власній пластинці слизової оболонки розташована дисоційована тканина у вигляді поодиноких або згрупованих лімфоїдних вузликів, а також слизова оболонка інфільтрована лімфоцитами та макрофагами.

Перелікосновнихпунктів теми.

1.Загальний план будови стінкирізних відділів травного каналу.

2.Особливості будови слизової оболонки різних відділів травного каналу.

3. Особливості рельєфу слизової оболонки різних відділів травного каналу.

4. Будова лімфатичних вузлів та лімфатичних вузликів.

5. Види імунних реакцій.

6. Імунно компетентні клітини та їхвзаємодія при забеспеченні різних видів імунних реакцій.

7. Поняття про макрофагічну систему.

8. Будова Пеєрових бляшок.

9. Значення М-клітин.

10. Будова та функції ретикулярної тканини.

11. Поняття про мікрофлорушлунково-кишкового тракту та їївплив на процеситравлення.

12.Функціональний зв, язокімунної та ендокринної систем.

3.2. Рекомендованіджерелаінформації

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).