Тема 1. Розвиток серцево-судинної системи (стр. 4 )

Крім того, знання закономірностей ембріонального розвитку крові важливо і з практичної точки зору, оскільки при деяких захворюваннях кровотворення може відбуватись у нехарактерних для цього органах (печінка та інші), а також проходити по ембріональному типу.

2.Мета навчальної роботи.

Вивчити, проаналізувати та порівняти етапи ембріонального гемоцитопоезу.

Знати:

1.  органи, в яких відбувається кровотворення в ембріональному періоді;

2.  особливості кровотворення в мезенхімі стінки жовткового мішка;

3.  особливості кровотворення в ембріональній печінці;

4.  особливості кровотворення в тимусі, селезінці, лімфатичних вузлах;

5.  особливості кровотворення в ембріональному червоному кістковому мозку.

3. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1 Основні базові знання. Студенти повинні знати з шкільного та університетського курсу біології і анатомії та попередніх тем з гістології принцип будови однієї з тканин внутрішнього середовища – крові та лімфи. Мати уявлення про основні формені елементи крові. Розуміти хімічний склад плазми крові та лімфоплазми. Уміти користуватися світловим мікроскопом.

Після аудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія» студент повинен знати показники гемограми, основні формені елементи крові, класифікацію лейкоцитів, лейкоцитарну формулу та її вікові особливості. Також студенти повинні знати будову центральних та периферійних органів кровотворення та імунного захисту.

3.2. Перелік основних пунктів теми:

1. Механізм утворення стовбурових клітин крові;

2. Характеристика мегалобластичного еритропоезу;

3. Характеристика нормобластичного еритропоезу;

4. Характеристика ембріонального лейкопоезу;

5. Гепато-тимо-лієнальний період кровотворення;

6. Медулло-тимо-лімфоїдний період кровотворення.

При вивченні даної теми необхідно використовувати матеріали лекції «Органи кровотворення та імунного захисту».

3.3. Рекомендовані джерела інформації.

1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.

2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.

3.Каталог бібліотеки НМУ імені

4.Каталог Національної медичної бібліотеки України

5. Інтернет.

6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.

3.4. Матеріал для самоконтролю

3.4.1. Питання для самоконтролю

1. Де відбувається утворення стовбурових клітин крові?

2. Яка послідовність клітинних диференціювань при мегалобластичному типі кровотворення?

3. Які типи кровотворення характерні для жовткового мішка?

4. В якому з кровотворних органів утворення клітин крові відбувається інтраваскулярно?

5. Які клітини крові утворюються в стінці жовткового мішка інтраваскулярно, а які екстраваскулярно?

6. Протягом якого часу жовтковий мішок у людини виконує кровотворну функцію?

7. Які органи виконують кровотворну функцію в ембріональному періоді розвитку людини і в якій послідовності?

8. Які клітини крові утворюються в ембріональному періоді розвитку в печінці людини?

9. Як відбувається кровотворення в ембріональній печінці?

10. Чим відрізняється фетальний гемоглобін від гемоглобіну дорослої людини?

11. Що таке мезобластичне кровотворення?

12. Чим відрізняється мегалоцит від еритроцита?

13. Чи можуть мегалоцити з’являтися в периферійній крові дорослої людини?

3.4.2. Тестові завдання для самоконтролю:

1. Протягом якого періоду ембріонального розвитку людини жовтковий мішок виконує кровотворну функцію?

A.  З 2-3 тижня до народження

B.  З 2-3 тижня до кінця 2 місяця

C.  З 5 тижня до кінця пренатального розвитку

D.  З 3 по 6 місяць

E.  З 6 місяця ембріонального розвитку

2. Які клітини крові утворюються в стінці жовткового мішка інтраваскулярно?

A.  Нейтрофільні гранулоцити

B.  Еозинофільні гранулоцити

C.  Мегалобласти, мегалоцити

D.  Еритроцити (нормоцити)

E.  Лімфоцити

3. В яких органах ембріонального гемопоезу кровотворення відбувається інтраваскулярно?

A.  Печінці

B.  Селезінці

C.  Червоному кістковому мозку

D.  Тимусі

E.  Жовтковому мішку

4. В якому органі ембріональний еритропоез відбувається по мегалобластичному типу?

A.  Печінці

B.  Селезінці

C.  Червоному кістковому мозку

D.  Тимусі

E.  Жовтковому мішку

5. В яких органах кровотворення припиняється до закінчення пренатального розвитку?

A.  Печінці

B.  Селезінці

C.  Червоному кістковому мозку

D.  Тимусі

E.  Лімфатичних вузлах

6. Де утворюються перші стовбурові клітини крові?

A.  В ентодермі жовткового мішка

B.  В мезенхімі жовткового мішка

C.  В червоному кістковому мозку

D.  В печінці зародка

E.  В селезінці зародка

Тема 7. Клітинні основи неспецифічного імунітету.

1.  Обґрунтування теми

Під терміном «імунітет» (від лат. immunitas — звільнення, позбавлення чогось) розуміють несприйнятливість (резистентність) організму до інфекційних і неінфекційних агентів, яким властива генетична гетерогенність. Організми тварин і людини дуже точно диференціюють «своє» і «чуже», завдяки чому забезпечується захист не тільки від проникнення патогенних мікроорганізмів, а й від чужорідних білків, полісахаридів, ліпополісахаридівта інших речовин.

Неспецифічний імунітет— система імунного захисту, не пов'язана з антигенами і антитілами, яка включає в себе фагоцитоз і загальну неспецифічну резистентність.

Неспецифічний імунітет включає зовнішні та внутрішні бар’єри.

Зовнішніми факторами резистентності є механічні (цілісні шкіра, слизові оболонки, всі видільні рефлекси – кашель, чхання, блювання, діурез, пронос, виділення слини, сліз, мокротиння); хімічні та біохімічні механізми (жирні кислоти в складі поту, лізоцим слини і сліз, кисле рН вмісту шлунку, сечі, піхвового секрету та ін.); біологічний механізм (нормальна мікрофлора, яка є джерелом вітамінів, лізоциму, а також активним конкурентом для патогенної флори).

Внутрішні фактори резистентності включають різні рівні: органний (печінка, легені, нирки, шкіра беруть участь в очищенні від антигенів), тканинний (бар’єри – гематоенцефалічний, гематоофтальмічний, гематотестикулярний – не пропускають антигени і лімфоцити, гематотіреоїдний, гематоплацентарний, гематотимічний є напівпроникними і пропускають окремі імуноглобуліни та клітини, при порушенні цих бар’єрів виникають передумови до виникнення аутоімунніх захворювань), клітинний (епітелій слизових, система фагоцитозу – макрофаги, моноцити, гранулоцити, поліморфоядерні лейкоцити) та гуморальний (система комплементу, лізоцим).

Знання структурно-функціональної організації неспецифічного імунітету на мікроскопічному та ультраструктурному рівнях є базовими для розуміння тих патологічних змін гемопоезу та імунної відповіді організму, які спостерігаються при різних захворюваннях.

2.  Мета навчальної роботи

Вивчити, проаналізувати та оцінити роль макрофагічної системи організму в реакціях неспецифічного імунного захисту.

Знати.Клітинний склад макрофагічної системи організму, їх локалізацію, функції, фагоцитоз, його стадії, відмінності неспецифічного (безпосереднього) фагоцитозу і специфічного (імунного) фагоцитозу, взаємодію клітин крові та сполучної тканини при запаленні.

Вміти.

1.Ідентифікувати в гістологічному мікропрепараті накопичення фарби в макрофагах, лімфоцити в мазках крові і на зрізах пухкої сполучної тканини.

1.  Визначати в мікропрепаратах клітини мієлоїдного і лімфоїдних рядів. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

3.Матеріал для позаудиторної самостійної роботи студента.

3.1. Основні базисні знання.

Студенти повинні знати з курсів анатомії, біології, гістології загальний план будови клітини, клітинної мембрани і органел, механізми транспорту, будову і функцію крові (формені елементи і плазма), зародкові листки, похідні мезенхіми, будову різних видів сполучних тканин (пухка волокниста неоформлена сполучна тканина), будову ретикулярної тканини, анатомічне розташування червоного кісткового мозку, регіональних лімфатичних вузлів та інших органів імунокомпетентної системи.

Післяаудиторної роботи на практичному занятті «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен інтерпретувати поняття промакрофагічну систему організму, клітинний склад, основні функції, розуміти суть процесу фагоцитозу, знати його стадії, розуміти нефагоцитарні неспецифічні клітинні механізми,

Перелік основних пунктів теми.

1.  Захисна функція системи крові.

2.  Клітини макрофагічної системи організму.

3.  Мастоцити. Функціональне значення.

4.  Секреторні продукти мастоцитів, їх мішені та біологічні ефекти.

5.  Макрофаги. Джерела утворення. Морфологічна характеристика.

6.  Рецептори та маркери макрофагів.

7.  Хімічні медіатори (хемокіни, цитокіни, бактерицидні білки та система комплементу).

8.  Основні процеси (запалення) у системі неспецифічного захисту.

9.  Поняття про механізми активації, адгезії, ролінгу, міграції лейкоцитів (селектини, хемокіни, інтегрини).

10.  Поняття про фагоцитоз, основні стадії.

11.  Нефагоцитарні неспецифічні клітинні механізми.

12.  Респіраторний вибух.

13.  Система розпізнавання генетично чужорідного матеріалу.

14.  Молекули МНС І і ІІ класів.

15.  Взаємодія клітин крові та сполучної тканини при запаленні.

3.2.  Рекомендовані джерела інформації.