Вміти.
1. Розрізняти на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні структурні елементи нерва.
2. Визначати на мікроскопічних препаратах морфологічні прояви фізіологічної дегенерації клітини (каріопікноз, каріорексис).
3. Визначати на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні процеси дегенерації та регенерації нерва (розпад осьових циліндрів та мієлінових оболонок периферійного відростка, тяжі Бюнгера, спраутинг (галуження) проксимального відростка, формування невроми, спіралі Перончіто, рубцювання.
3. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.
3.1. Основні базові знання.
Студенти повинні знати з курсів біології, анатомії, а також з курсу «гістології, цитології та ембріології» будову нервової тканини (особливості гістофізіології нейронів та нейроглії), нервових волокон (мієлінових та безмієлінових); загальну морфофункціональну характеристику сполучної тканини; види регенерації (фізіологічної та репаративної):Вміти користуватися світловим мікроскопом.
Післяаудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни спеціальна гістологіяпо темі «нервова система» студенти повинні знати загальну морфофункціональну характеристику периферійної нервової системи; будову периферійного нерва.
Перелік основних пунктів теми.
1. Регенераторні здібності в центральній та периферійній нервовій системі.
2. Морфологічні зміни, що відбуваються з осьовими циліндрами дистально від ділянки пошкодження (валеровське переродження та утворення тяжів Бюнгера).
3. Морфологічні зміни, що відбуваються з осьовими циліндрами проксимальновід ділянки пошкодження (спраутинг).
4. Значення сполучнотканинного футляра в процесі регенерації нерва.
5. Утворення невроми при повному перетинанні нерва (спіралі Перончіто).
6. Умови для повної реінервації.
7. Застосування нервових трансплантатів.
3.2. Рекомендовані джерела інформації
1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.
2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.
3.Каталог бібліотеки НМУ імені
4.Каталог Національної медичної бібліотеки України
5. Інтернет.
6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).
7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.
Матеріали для самоконтролю.
3.2.1. Питання для самоконтролю.
1. Як відрізняються регенераторні здібності в центральній та периферійній нервовій системі?
2. Що відбувається з осьовими циліндрами дистально від ділянки пошкодження?
3. Що таке валеровське переродження
4. Що таке тяжі Бюнгера, як вони утворюються та їх значення в процесі дегенерації?
5. Що відбувається з осьовими циліндрами проксимально від ділянки пошкодження (спраутинг)?
6. Яке значення сполучнотканинного футляра в процесі регенерації нерва?
7. Що таке неврома (спіралі Перончіто)?
8. За яких умов можлива досить повна реінервація периферійного нерва?
9. Яка мета застосування нервових трансплантатів?
3.2.2. Тестові завдання для самоконтролю.
1. Валеровське переродження –це:
A. Розпад осьових циліндрів та мієлінових оболонок дистальних від травмування відростків.
B. Активне розмноження нейролемоцитів дистальних від травмування відростків і утворення щільних тяжів.
C. Активне галуження осьвих циліндрів проксимальних від травмування відростків.
D. Колбоподібне потовщення культі центрального відростка, в якому нервові волокна ростуть під різними кутами.
E. Розпад хроматофільної субстанції в перикаріоні нейрона.
2.Тяжі Бюнгера утвороюються в результаті:
A. Розпаду осьових циліндрів та мієлінових оболонок дистальних від травмування відростків.
B. Активного розмноження нейролемоцитів дистальних від травмування відростків і утворення щільних тяжів.
C. Активного галуження осьвих циліндрів проксимальних від травмування відростків.
D. Колбоподібного потовщення культі центрального відростка, в якому нервові волокна ростуть під різними кутами.
E. Розпаду хроматофільної субстанції в перикаріоні нейрона.
3. Спраутинг – це:
A. Розпад осьових циліндрів та мієлінових оболонок дистальних від травмування відростків.
B. Активне розмноження нейролемоцитів дистальних від травмування відростків і утворення щільних тяжів.
C. Активне галуження осьвих циліндрів проксимальних від травмування відростків.
D. Колбоподібне потовщення культі центрального відростка, в якому нервові волокна ростуть під різними кутами.
E. Розпад хроматофільної субстанції в перикаріоні нейрона.
4. Неврома – це:
A. Розпад осьових циліндрів та мієлінових оболонок дистальних від травмування відростків.
B. Активне розмноження нейролемоцитів дистальних від травмування відростків і утворення щільних тяжів.
C. Активне галуження осьвих циліндрів проксимальних від травмування відростків.
D. Колбоподібне потовщення культі центрального відростка, в якому нервові волокна ростуть під різними кутами.
E. Розпад хроматофільної субстанції в перикаріоні нейрона.
5.В якому випадку прогноз щодо відновлення втрачених функцій буде найбільш оптимістичний?
A. При повному перетині спинного мозку.
B. При руйнуванні значних ділянок моторної кори головного мозку.
C. При повному перетині периферійного нерву з його зшиванням.
D. При розчавленні нерва на значному протязі.
6. В якому випадку буде необхідним застосування нервового трансплантату?
A. При повному перетині спинного мозку.
B. При руйнуванні значних ділянок моторної кори головного мозку.
C. При повному перетині периферійного нерву гострим предметом
D. При розчавленні нерва на значному протязі.
E. При здавленні нерва.
Тема 11. Розвиток ока.
1.Обгрунтування теми.
Основними причинами сліпоти та слабкого зору з дитинства є патологія зорового нерва та сітківки, вроджені захворювання очей (катаракта, глаукома, аномалії розвитку). Вроджена патологія органа зору в учнів спеціалізованих по зору шкіл спостерігається у 88-92% випадків. Особливою проблемою офтальмопедіатрії є захворювання очей недоношених дітей, які народжуються з незавершеним формуванням різних структур ока, зокрема сітківки. Це ризик розвитку такого тяжкого захворювання, як ретинопатія недоношених. Діагностика таких станів потребує від офтальмолога знань ембріогенезу та основних етапів розвитку органа зору.
2.Мета навчальної роботи.
Вивчити та проаналізувати основні стадії розвитку органа зору.
Знати. Етапи еволюції органа зору. Механізми ембріонального розвитку очного яблука та допоміжного апарату органа зору людини. Вади розвитку.
Вміти.
1. Розпізнавати на схемах та гістологічних препаратах компоненти зачатка органа зору.
2. Пояснювати процес трансформації очних пухирців у очні келихи. Розпізнавати шари очного келиха та називати шляхи їх подальшої диференціації.
3. Ідентифікувати на препаратах та схемах кришталиковий пухирець. Пояснювати диференціацію його клітин з утворенням кришталикових волокон та капсули кришталика.
4. Визначати на препараті мезенхіму в складі ембріонального зачатка очного яблука та пояснювати, які оболонки вона утворить.
3. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.
3.1.Основні базові знання. З курсів нормальної анатомії, фізики та біології студенти повинні знати анатомічну будову та функції органа зору. Післяаудиторної роботи з дисципліни «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен знати гістологічну будову та ультраструктуру очного яблука, всіх його оболонок та їх частин. Знати функціональні апарати ока.
Перелік основних пунктів теми.
1. Стадії ембріогенезу очного яблука людини..
2. Утворення очних пухирців та очних келихів.
3. Диференціація клітин очного келиха. Формування десяти шарів сітківки.
4. Формування зорового нерва.
5. Кришталикові плакоди та кришталикові пухирці. Диференціація клітин, утворення кришталикових волокон та капсули кришталика.
6. Розвиток рогівки.
7. Джерела розвитку циліарного м’яза та м’язів райдужки.
8. Розвиток допоміжного апарату органа зору.
9. Розвиток скловидного тіла.
10.Аномалії ембріонального розвитку органа зору.
11.Розвиток ока у філогенезі.
3.2.Рекомендовані джерела інформації.
1. , Іванова А. Й., , Гістологія людини. Київ, «Книга плюс», 2010, 582 с.
2., , Чайковский человека. Киев, «Книга плюс», 2013, 470 с.
3.Каталог бібліотеки НМУ імені
4.Каталог Національної медичної бібліотеки України
5. Інтернет.
6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook. (Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).
7. , Чайковський і завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 2. – К.: Книга-плюс.-2014.- 256 с.
3.3. Матеріал для самоконтролю.
3.3.1.Питання для самоконтролю.
1. З якого ембріонального джерела утворюються очні пухирці?
2. Яку будову має очний келих та які шляхи диференціації його клітин?
3. Як утворюється зачаток кришталика?
4. Як формуються кришталикові волокна та капсула кришталика?
5. З яких джерел утворюються шари рогівки?
6. Як формується зоровий нерв?
7. З яких джерел і в які строки формуються паличкові та колбочкові фото - сенсорні клітини?
8. Як розвивається скловидне тіло?
9. Які структури очного яблука розвиваються з мезенхіми?
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 |
