Работа о правильном дыхании во время нагрузок, комплексном физиологическом и психологическом здоровье человека, вредные привычки, активный отдых, профилактика кариеса (стр. 3 )

У людини ця здатність розвинена найбільшою мірою і є однієї з фізіологічних передумов, що забезпечують можливість творчої діяльності. Екстраполяційна діяльність є важливим об'єктивним підходом до вивчення елементарної розумової діяльності.

Найважливішим елементом екстраполяції є випередження, передбачення майбутніх подій як спеціалізована форма відбиття дійсності. Можлива природа феномена випереджального відбиття в структурах мозку, відповідальних за вищі форми психічної діяльності, на думку іна, пов'язана з різною швидкістю протікання послідовних процесів у навколишнім середовищі, природі й структурах мозку, що забезпечують процес відбиття цієї послідовності зовнішніх явищ (мал. 15.6). Оскільки швидкість процесів, що протікають у мозку, на кілька порядків вище, ніж швидкість процесів еволюції в навколишнім середовищі, при достатній довжині послідовних подій на виході системи можливо (у структурах, що відображають, мозку) утворення моделі, копії явища, предмета навколишнього середовища раніше, ніж цей предмет, явище, подія дійсно виникає в навколишньому світі. Природно, для цього треба досить чітко й вірно екстраполювати дійсний хід, напрямок руху динамічного послідовного процесу навколишнього середовища

5. Що таке активний відпочинок, у чому його користь.

Стан здоров'я людини у великому ступені залежить від обсягу рухів. Якщо рухів мало, то така людина не може бути здоровим. Тому активній відпочинок необхідна умова здоров'я людини. Для підтвердження цього можна привести приклад погіршення здоров'я в людей, які добровільно або вимушено (через хворобу) тривалий час лежали нерухомо. При цьому, навіть для лежачих хворих пропонують виконувати фізичні вправи. Можна привести приклад хворих інфарктом. Раніше вони тільки лежали по 40 днів після інфаркту й більшість хворих умирало. Зараз уже після 10-15 днів приступають до виконання вправ, і кількість видужалих збільшилося. Також можна привести приклад космонавтів, у яких під час польоту в космос через невагомість утруднене виконання вправ.

Раніше багато космонавтів через цього довго не могли відновитися після польоту й занедужували. Зараз для них створюють спеціальні пристосування, що дозволяють займатися фізичними вправами в умовах невагомості. Завдяки цьому стан космонавтів після польотів значно покращилося.

З іншого боку, обсяг рухів не може бути дуже більшим, що також може привести до погіршення здоров'я. Можна привести приклад косовиці в селі вручну, коли косарі трудяться практично цілий день. Таку роботу навіть дорослий дуже сильна й здорова людина може витримати не більше 2-х тижнів. Найкраще займатися в день фізичними вправами (у т. ч. прогулянки на свіжому повітрі, рухливі ігри й т. п.) 2-2,5 години на день. Для учнів III класів необхідно повністю вказати, якими формами рухової активності й у який час доби необхідно займатися. Урахувати при цьому ранкову гімнастику, уроки фізичної культури в школі, заняття в спортивних секціях, фізкультурні паузи й хвилини, прогулянки, рухливі ігри, самостійні заняття фізичними вправами.

Наші діти стали менше рухатися. Куди зникла рухова активність? З'явилися багатосерійні детективи по телевізорі, хтось придумав «тихі ігри», і діти - і сама слухняність! Грають у різні головоломки, нікому не заважають і, чого гріха таїти, радують дорослих тим, що й ним можна зайнятися своїми справами.

Сьогодні рухова активність людей - проблема! У великому місті непросто добратися до стадіону або басейну. Діти не займаються фізкультурою й тому, що немає умов, а умови повинні створювати батьки, закладаючи звичку з раннього років.

Рухова активність - біологічна потреба. Для кожного віку вона має свій оптимум. Якщо сьогодні ви, батьки, рухаєтеся менше, ніж учора, то завтра ваші діти будуть рухатися ще менше. Потреба в русі  виховується, але може бути загублена.

Фізичне навантаження вкрай необхідне людям. Воно не тільки тренує серце й посудини, готовлячи до життя, але й розвиває м'яза - периферичне серце.

Щоб людина розвивалася нормально, він повинен неорганізоване займатися будь-яким фізичним навантаженням не менш двох годин, організовано - і одна година щодня. А пульс його повинен підніматися до ефекту, що тренує, а виходить, не менше 140 ударів у хвилину.

Для рішення цієї проблеми й розвивається ідея активного відпочинку. Цивілізований мир стає усе більше схожий на величезний офіс, обплутаний павутиною проводів і нашпигований устроями для створення комфорту. Усе більше віддаляючись від природи, ми маємо на увазі під словом «джунглі» кам'яні мішки сучасних міст і дивимося документальні фільми про диких тварин як фантастичний екшн. «От де дійсне життя», - таке думка середньостатистичного туриста про шикарне отелення на першій лінії. Людині, що щодня відповідає на виклики, відчуває потребу в одержанні нових знань і досвіду, розширенні кола інтересів, блаженне неробство на пляжі під час відпустки не принесе відчуття відновлених чинностей, зате прийде по душі активний відпочинок

Для тих, хто захоплювався замолоду історіями про піратів і пригодами Індіани Джонса, слово «пригода» означає тільки одне: забратися в непрохідні джунглі й там догодити в переробку. Від авантюрних мандрівок минулого пригодницький туризм успадкував інтерес до свіжих вражень, залишивши перу й паперу письменників історії про древні карти з таємничими знаками, що вказують шлях до охоронюваних войовничим племенаменами скарбам. Сьогодні активний відпочинок далекий від ризикованих подорожей, наповнених містикою й випадковими збігами.

Активный отдых по своїй суті - розвага, одержання нового або збагачення досвіду. Такий відпочинок дає можливість, проживаючи, у тому числі й у комфортних умовах, вибрати заняття по душі із запропонованого на день мультиактивного «меню». Яскравий тому приклад - програми в Єйську, що сполучають навчання віндсерфінгу, кайтсерфингу, вейкбордингу, заняття айкідо й вправи на батуті. По великому рахунку при активному відпочинку не важливо, де туристи будуть одержувати фан, природа тут розглядається як перешкода, стихія, яку треба піймати, скорити, приборкати.

6. Які фізіологічні та психологічні особливості підліткового віку, їх вплив на травматизм у порівнянні з дорослими.

  Травматизм у всій своїй розмаїтості супроводжує людину з народження до глибокої старості. З розвитком цивілізації, ця проблема тільки загострюється. Слід зазначити, що питання травматизму і його профілактики є загальсоціальною, а не медичною проблемою. Медичні працівники мають справу з випадками, що вже відбулися, які є слідством самих різних причин, від непереборних до чиїхось недоробок і недоглядів, що граничать зі злочинними. От деякі статистичні дані: Більша частка травматизму доводиться на частку побутових і вуличних, потім іде ДТП у дорослих і шкільний у дітей. Далі в порядку убування – спортивний травматизм у дітей і виробничий у дорослих.

Серед дорослих найбільш важкі ушкодження отримані в результаті ДТП. На 2-м місці по вазі коштують ушкодження, отримані в побуті й на вулиці.
  На частку летальних ісходів від травм, отриманих у ДТП за 2007р. доводиться 30,4% (7 чоловік), на 2-м місці – побутові й вуличні травми.
По механізмах травми превалюють падіння  на вулиці й кримінальні травми. Ріст побутового травматизму в порівнянні з 2006р. склав 9% у дорослих і 6,5% у дітей.

З основних причин травматизму підлітків варто виділити наступні:

- Порушення правил техніки безпеки при роботі з механізмами. Це стосується не тільки випадків виробничих травм, але й травм, отриманих у побуті, у зв'язку з поширеністю й доступністю побутових приладів і силових інструментів, що представляють небезпеку при роботі з ними, під час відсутності належної кваліфікації й навичок;

- Недотримання мер «самобезпеки» при пересуванні по вулиці в ожеледь, по пересіченій місцевості;

- Відсутність належного порядку в змісті побутового господарства;

- Відсутність виховання в дітей «травматичної сторожкості», що повинні прищеплювати батьки й педагоги дошкільних і шкільних освітніх установ;

- Низький рівень фізичної підготовки в дітей і підлітків. Дуже часто діти просто не вміють «правильно впасти»;

- Порушення в організації учбово-тренувальних занять і змагань:

- Незадовільний стан місць занять і змагань;

- Незадовільний стан спортивного інвентарю й устаткування;

- Недотримання методик тренувань, форсування навантажень;

- Порушення дисципліни під час тренувань і змагань;

- Недостатній медичний контроль за спортсменами;

Таким чином підлітковий травматизм на відміну від дорослого зв’язан з більшою руховою активністю підлітків, руховими іграми тощо.

Міри профілактики травматизму.

- Раціональне планування й благоустрій вулиць, житлових територій, автобусних зупинок;

- Усунення технічних погрішностей у побутовому господарстві;

- Строгий контроль за дотриманням правил дорожнього руху;

- Належний нагляд за дітьми, їхнім дозвіллям. Устаткування й підтримка в травмобезпечному стані ігрових площадок. Розвиток у дітей правильних трудових навичок, навчання правилам поведінки в місцях загального користування;

- Належна увага до фізичного виховання дітей і підлітків.

Зрозуміло, робота із профілактики травматизму складна й невдячна. Складається враження про нездійсненність і марність цієї роботи. Однак, проведені заходи мають свої результати. Так, після проведених у школах і дошкільних установах занять за правилами дорожнього руху й правилам поведінки, в 2007р. відзначається зниження дитячого дорожнього травматизму на 63%, а це 23 дитини. Знизилося число травм, отриманих у школах на 16%

Із приходом весни й літа травматизм серед дітей стрімко підвищується - у середньому 40 чоловік звертається в день. Як тільки почалися літні канікули, кількість травмованих підлітків підвищується.

Класичні літні травми: падіння з дерев, різані рани ступень і рук на пляжі й у воді. Головна причина - бездоглядність дітей.

Побутовий травматизм активно знижувався в першій і прогресивно підвищувався в другій половині 90-х років. Зниження йшло серед всіх підлітків, а підвищення тільки в міських підлітків. Побутовий травматизм міських підлітків виріс на 38,2%, а сільських знизився на 9,6 %. Зміна динаміки й рівня побутового травматизму підлітків визначено значною зміною їхнього способу життя - у міських підлітків убік домашньої побутовою-побутовій-побутовий-побутової-господарсько-побутовий, а в сільських - аграрно-виробничої діяльності. У міських підлітків зросли такі несприятливі параметри способу життя, як шкідливі звички, несприятливий психологічний сімейний клімат, розважальні дії вдома, обсяг фізично важкої й небезпечної домашньої роботи. Існує різного ступеня кореляційний зв'язок між деякими факторами способу життя й побутовим травматизмом підлітків: шість параметрів способу життя мають повну й сильну, а три - середні ступені кореляційного зв'язку. Є лінійна залежність побутового травматизму підлітків від ступеня зайнятості й обсягу роботи з ведення сімейного побуту, характеру психологічного клімату в родині й наявності шкідливих звичок.