European credit transfer system ECTS - Інформаційний пакет (стр. 2 )

Для забезпечення наочності викладання кафедрою застосовуються кодоскопи (у власності кафедри 2 кодоскопа).

Велику роль у підготовці фахівців відіграє бібліотека університету, загальний фонд якої складає 550800 примірників, у тому числі наукової літератури близько 260 тис. примірників та навчальної – близько 140 тис. примірників. Бібліотечний фонд інтенсивно поновлюється, при цьому перевага віддається галузевому спрямуванню літератури, а також придбано літератури українською мовою, що складає 75-78% загального забезпечення.

4. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, магістр), кваліфікацій і тривалості навчання за кожною з них.

Таблиця 2 Програми навчання студентів за спеціальністю «Менеджмент організацій»

Програма навчання з присвоєнням ступенів	Кваліфікація	Форма навчання	Термін навчання
Бакалавр	Бакалавр з менеджменту	Денна	3 роки 10 місяців
Спеціаліст	Менеджер організацій торгівлі	Денна	10 місяців
Заочна	5 років 10 місяців
Заочна зі скороченим терміном навчання	3 роки 6 місяців
Магістр	Магістр з менеджменту організацій	Денна	10 місяців

5. Опис основних методів викладання і навчання, що використовуються, і способів оцінювання знань, умінь і навичок студентів.

Здійснюється навчальний процес у таких організаційних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

Основні види навчальних занять – це лекція; семінарське, практичне, лабораторне, індивідуальне заняття; консультація; інші види навчальних занять, які визначаються робочим навчальним планом і програмою дисципліни.

Лекція - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. 

Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня. 

Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори і доценти (викладачі) вищого навчального закладу, висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.

Інтерактивні методи навчальної роботи (модифіковані лекції, домашня заготовка), самостійна робота, робота в команді (розробка та презентаціями командного проекту у модулі “Стратегічний менеджмент”, вирішення ситуацій за допомогою кейс-методу), проведення ділових ігор (“Що? Де? Коли?”).

Активні методи проведення практичних занять: метод “снігового кому”, “кути”, “круглий стіл”, рольові ігри, карта концепцій, карта ідей.

Письмові та усні екзамени (для студентів, які не набрали бажаної кількості балів), результати викладання практичних завдань, успішне завершення внутривузівської, переддипломної та дипломної практик, здача державного іспиту, написання та захист дипломної роботи.

Спостерігалося значне підвищення творчої активності студентів, їх зацікавленості в виконанні кожного виду завдань завдяки розмаїтості їх форм і методів їх здійснення, прагнення одержати максимальну кількість балів на кожному практичному занятті, за кожне виконане самостійне завдання.

Підвищився рівень самостійності та індивідуальності, творчості, самоорганізованості, дисципліни, відповідальності; розкрився творчий потенціал, зменшилась суб’єктивність факторів оцінки знань з модулю за рахунок чітко розробленої системи кількісних показників та критеріїв оцінки.

Методи оцінювання (контрольні заходи): поточний контроль, підсумковий контроль, семестровий контроль (семестровий екзамен, семестровий диференційований залік, семестровий залік), державна атестація студента (державні екзамени, захист дипломних проектів, робіт).

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначається відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією (далі - державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Кафедра маркетингового менеджменту приділяє значну увагу проблемі формування творчих здібностей у студентів. Для досягнення цієї мети на кафедрі в учбовому процесі втілюються активні методи навчання, які сприяють формуванню логічного мислення у майбутніх спеціалістів, прищеплення навичок самостійної та дослідницької роботи, наочно демонструє необхідність знання економіки для вирішення фахових проблем. Тому викладачі кафедри застосовують в учбовому процесі ділові і рольові ігри, кейси, рішення проблемних ситуацій, виробничих задач, дискусії.

6. Шкала виставлення оцінок.

Розподіл балів, що присвоюються студентам, відбувається згідно з наступною структурою (таблиця 3).

Таблиця 3 Розподіл балів, присвоюваних студентам

Змістовий модуль І (поточне тестування)	Змістовий модуль ІІ (поточне тестування)	…	Індивідуальна робота (написання реферату, доклад тощо)	Підсумковий тест	Сума
бали	бали	бали
Тема І	Тема ІІ	…	Тема	Тема	…	Тема	Тема	…
бали	бали		бали	бали		бали	бали		бали	бали	100

Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (ВС);

60-74 балів – задовільно (DЕ);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FХ);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Таблиця 4 Критерії оцінювання відповідно до шкали ЕСТS

Шкала ЕСТS	Якісне визначення (критерії
А	ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками
В	ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками
С	ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко але зі значними недоліками
Е	ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям
FХ	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потребується велика робота в майбутньому

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі поточного модульного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100 бальною шкалою.

З нормативних навчальних дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів поточного контролю та іспиту, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит — від 0 до 60 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів підсумкового і поточного контролю.

З вибіркових навчальних дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 5-бальну та шкалу EСTS надані в таблиці.

Таблиця 5 Відповідність шкали оцінювання ЕСТS з національною системою оцінювання в Україні та ДонДУЕТ

Оцінка по шкалі ЕСТS	Визначення	Національна система	По системі ЕСТS (ДонДУЕТ)
А	Відмінно - відмінне виконання лише з незначними помилками	5 (відмінно)	90-100
В	Дуже добре - вище за середніх стандартів, але з деякими помилками	4 (добре)	80-89
С	Добре - в цілому змістовна робота зі значними помилками	75-79
D	Задовільно - чітко, але зі значними кількістю недоліками	3 (задовільно)	70-74
Е	Достатньо - виконання відповідає мінімальним критеріям	60-69
FХ	Незадовільно - необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання	2 (незадовільно)	35-59
F	Незадовільно - необхідна серйозна подальша робота (обов'язковий повторний курс)	0-34

Б. Ступенева структура

Освітньо-кваліфікаційні рівні, за якими здійснюється підготовка фахівців вищої освіти.