Рис. 1.6. Вагомість екологічної Рис. 1.7. Загальна вагомість
складової у змісті природничо - екологічної складової
наукової підготовки
Обсяг екологічної підготовки (спеціаліст)
Рис. 1.8. Вагомість екологічної Рис. 1.9. Загальна вагомість
складової у змісті гуманітарної і екологічної складової
соціально-економічної підготовки
Відповідно виникає проблема забезпечення наповненості й наступності змісту екологічної освіти з урахуванням принципу компенсаційності.
Сучасна наука пояснює сутність феномену наступності як з філософської, психологічної, так педагогічної точок зору. У філософському словнику наступність (спадкоємність) трактується як зв’язок між різними етапами або ступенями розвитку, сутність якого полягає у збереженні елементів цілого, або окремих складових його організації в процесі переходу від одного етапу до іншого й, взагалі, за будь-яких якісних змін. Наступність це «зв’язок між явищами у процесі розвитку в природі, суспільстві й пізнанні, коли нове, змінюючи старе, зберігає в собі деякі його елементи. У суспільстві означає передачу та засвоєння соціальних і культурних цінностей від покоління до покоління, від формації до формації»[55].
Наступність у навчанні визначається як встановлення необхідного зв’язку і правильного співвідношення між складовими навчального предмету на різних ступенях його вивчення. Водночас наступність характеризується й вимогами, які висуваються до знань, умінь учнів на кожному етапі навчання, до форм, методів, принципів пояснення нового матеріалу і в усій подальшій роботі в його засвоєнні[56].
Діалектичне розуміння наступності ґрунтується на філософському вченні про зв’язки розвитку. Наукові дослідження О. Антонова, Е. Баллера, Л. Депенчук, М. Іовчука, С. Колесникова, І. Огородника, в яких розглядаються методологічні аспекти наступності, доводять, що це і обов’язкова умова, і принцип організації перетворюючої діяльності.
Отже, вітчизняні та зарубіжні педагоги проблему наступності розглядають як філософську категорію (Г. Ісаєнко); педагогічну проблему (О. Венгер, В. Водовозова, Б. Ельконін, Т. Ковальчук, В. Ликова, В. Поліщук, С. Шацький та ін.); дидактичний, загальнонауковий, психолого-педагогічний принцип (Ю. Давидов, І. Лернер, В. Мадзігон, М. Махмутов, О. Мороз); опору на засвоєне (Л. Ганєліна); зміна форм і методів виховання з урахуванням вікових особливостей (С. Савіна); встановлення закономірних зв’язків (В. Афанасьєв); ускладнення комплексу знань, умінь, навичок (В. Львов); зв’язок та узгодженість етапів навчально-виховного процесу (О. Сорокіна, М. Ярмаченко) та ін.
З дидактичної точки зору окремі автори розглядають наступність у сенсі сутнісних відносин, що мають місце у поступальному процесі цілеспрямованого формування індивіда, в єдності взаємозв’язків цілей, змісту, організаційних форм і методів навчання (О. Батарцев, С. Годник, К. Делікатний, Р. Іллясов, Д. Зверєв, М. Розладова, Н. Тализіна).
Для екологічної освіти прийнятним є виокремлення двох складових наступності у педагогічному процесі. Перша – внутрішньо-змістова, що складається із змісту знань, умінь, навичок, які передаються й друга – зовнішньо-процесуальна (організаційна), яка спрямована організацію передачі знань, умінь, навичок. Реалізація цього принципу у формуванні екологічної компетентності вимагає дотримання певних правил:
- структурування змісту екологічного матеріалу з урахуванням логічних зв’язків у процесі викладання;
- послідовний, внутрішньо узгоджений розподіл навчального екологічного матеріалу з відповідних предметів за семестрами і роками навчання, з урахуванням сукупності знань, навичок і умінь, змістового компонента, кінцевого результату та особливостей попередньої підготовленості студентів;
- цілеспрямоване планування навчального процесу з урахуванням оптимальної послідовності вивчення навчальних дисциплін і найбільш раціонального розподілу матеріалу за темами і модулями;
- перехід від простих схем і структур до складних, від конкретних до загальних, і навпаки;
- перехід від вивчення наступного навчального модуля тільки після міцного засвоєння попереднього;
- максимальне врахування логічних структур відповідних навчальних предметів;
- обов’язкова систематизація, узагальнення й класифікація матеріалу у кожному предметі, виокремлення головного, суттєвого з метою подальшого використання у подальшому навчанні;
- систематичне керування навчально-пізнавальною діяльністю суб’єктів учіння, прагнення якісного опанування практичними екологічними діями.
Наступність екологічної освіти у вищих навчальних закладах, які готують спеціалістів водного транспорту характеризується наявністю певних змістових і функціональних компонентів й ґрунтується на таких основних принципах:
1. відповідність рівня екологічної освіченості потребам особистості, суспільства й держави;
2. пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей у формуванні особистості;
3. цілісність особистості фахівця, громадянина України;
4. фундаментальність професійної, еколого-професійної підготовки;
5. випереджувальний характер;
6. варіативність та інноваційність;
7. відкритість оновленню, інноваційності, удосконаленню.
Необхідність реалізації принципу наступності закладено у положеннях Концепції екологічної освіти України, де зазначено, що сучасна екологічна освіта має базуватися на обов’язковості вивчення конкретно визначеної кількості, обсягів природничих і гуманітарних дисциплін на різних ступенях навчання й чітко визначеній оптимальній кількості понять і термінів на кожному рівні освіти, їх узгодженості та зрозумілості.
Водночас здійснений аналіз чинної документації, навчальних планів, програм, навчальної, навчально-методичної літератури дозволяє стверджувати, що ефективність формування екологічної компетентності залежить від:
· обґрунтованого й виваженого використання міжпредметних зв’язків;
· усебічного урахування можливостей кожної дисципліни, що вивчається у процесі підготовці майбутніх фахівців водного транспорту;
· належним чином організованої системи пізнавальної діяльності в процесі самостійної роботи.
Урахування потреб сучасних реалій до рівня підготовки фахівців дають підстави визначити роль реалізаціі принципу наступності в екологічній освіті як можливість:
· усвідомлено сприймати духовну й матеріальну цінність природи для суспільства взагалі й окремої особистості зокрема;
· комплексно засвоювати ключові поняття, закони, принципи, наукові факти, що дозволяють визначити оптимальний вплив на навколишнє середовище в процесі професійної діяльності та в повсякденному житті;
· свідомо набувати практичні знання, уміння й навички щодо оцінювання впливу професійної діяльності людини;
· передбачати можливі наслідки практичних дій і упереджувати негативні впливи на навколишнє середовище в усіх видах діяльності;
· здійснювати на практиці заходи щодо покращення стану довкілля та поширення сучасних ідей доцільного природокористування;
· аналізувати екологічну ситуацію й оцінювати результати практичної екологічної діяльності;
· прагнути до професійного самовдосконалення та самопізнання.
Їх реалізація можлива через різні форми інтеграції екологічного змісту у навчальних предметах:
1) об’єктну – об’єднання в темах, розділах, курсах різних дисциплінарних образів одного об’єкта (Земля, вода, повітря тощо);
2) понятійну, охоплює теми і курси, що розкривають зміст загальнонаукових понять;
3) теоретичну (концептуальну);
4) методологічну – охоплює як філософську методологію, так і окремі методи наукового пізнання із застосуванням системного підходу до розв’язання певних екологічних проблем;
5) проблемну – вбирає міждисциплінарні проблеми різного ступеня;
6) діяльнісну – передбачає спеціальні форми організації пізнавальної діяльності (міжпредметні дискусії, міждисциплінарні проекти тощо);
7) практичну – всебічний розгляд технічних або технологічних процесів;
8) психолого-педагогічну – спеціальна організація процесу навчання та виховання, розробленими у психології та дидактиці.
Визначимо роль кожного із зазначених навчальних предметів. Ядром екологоспрямованих предметів, є курс «Основи екології», покликаний забезпечувати базові знання з екології (закони, закономірності, поняття й визначення), які у подальшому поглиблюються, набувають профільного спрямування й інтеріоризуються студентами.
Навчальна програма дисципліни «Основи екології» для студентів неекологічних спеціальностей вищих закладів освіти (впроваджена МОН України від 12.09.2000 р.) розрахована на 54 години й складається з чотирьох основних блоків (модулів): Розподіл навантаження та їх змістове наповнення показано на Рис.
Рис. 1.10. Змістове наповнення модулів курсу «Основи екології»
Знання, набуті студентами у процесі вивчення даного курсу, на думку розробників, мають забезпечити усвідомлення екологічної аксіоматики, сформулювати власне ставлення до екологічних проблем світу, рідного краю, сфери майбутньої діяльності, навчитися враховувати екологічні вимоги й стандарти при вирішенні професійних та інших завдань, забезпечити необхідний обсяг знань і концептуальних основ сучасної екології, достатній для подальшого поглиблення й удосконалення екологічної освіти, спрямованої на екологічно безпечну життєдіяльність.
Курс «Безпека життєдіяльності» вивчається в процесі підготовки за освітньо кваліфікаційним рівнем бакалавр на першому курсі, її загальний обсяг становить 54 години, тобто 1,5 кредита.
Як вказують дослідники, дисципліна «Безпека життєдіяльності» посідає чинне місце у навчальних планах практично усіх спеціальностей. Розроблено програми курсу (1995; 1998 рр.) і Концепція освіти за напрямом «Безпека життя і діяльність людини» (2001 р.). Щорічно видаються нові навчальні посібники, які віддзеркалюють досвід викладання цієї дисципліни. Проте питання щодо її місця у навчальному процесі залишається на сьогодні доволі дискусійним.
Прагнення насичувати курс БЖД детальними характеристиками загроз від окремих джерел дещо «розчинює» її предметний зміст у суміжних дисциплінах («Охорона праці», «Основи екології», «Валеологія», «Основи медичних знань» тощо), а відтак втрачається власний предмет дослідження.
Аналіз визначень поняття «Безпека життєдіяльності» висвітлив такі підходи науковців: БЖД – галузь знань і науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і упередження загрози шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення загроз, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров’я і життя людини та середовища його існування від загроз (Є. Желібо, М. Заверухін, В. Зацарний); БЖД – наука про комфортну і безпечну взаємодію людини з техносферою, її основна мета – захист людини в техносфері від несприятливих впливів антропогенного і природного походження та досягнення комфортних умов життєдіяльності (С. Бєлов);
Узагальнення наведених та інших визначень науковців дозволяють зробити певні висновки, а саме[57]:
- центральним поняттям змістового поля БЖД є «загроза»; загроза здатна виявлятися в процесі і/або в результаті життєдіяльності людини; життєдіяльність людини здійснюється у тісній єдності з середовищем, що її оточує, в системі «людина-середовище існування».
Таким чином важливою місією, що покладається на курс «Безпека життєдіяльності», є утворення своєрідного містка між природничонауковими й загально технічними дисциплінами та соціально-гуманітарним. Але це можливо за умови правильного визначення предмету і змісту курсу та правильно розставлених акцентів (Рис. 1.11).
Рис. 1.11. Місце дисципліни «Безпека життєдіяльності» у
формуванні екологічної компетентності студентів
Безпека життєдіяльності (БЖД) наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т. ч. трудової). Вона універсальною, яка вивчає безпеку в життєвих і професійних обставинах. “Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною дисципліною.
У центрі уваги курсу БЖД – людина як самоціль розвитку суспільства. Людина має цінність не тільки як робоча сила, яку потрібно охороняти у процесі трудової діяльності (сфера охорони праці), а як неповторний індивідуум, який зберігає свою цінність незалежно від конкретного місцезнаходження і виконуваних функцій, признаних суспільством необхідними і корисними (відпочинок, побут, заняття спортом, виконання громадських обов’язків тощо).
Уся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності, яка й вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які відбуваються в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя. Безпека – це стан діяльності, за якої з певною ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби, шляхи, методи її досягнення.
Завдання курсу БЖД полягають у розробленні методів прогнозування, вивчення та ідентифікації шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля.
Отже, в узагальненому сенсі завдання курсу БЖД у формування екологічної компетентності можна окреслити у такий спосіб:
· сприяти усвідомленню, що людина є головною цінністю суспільства,
· формувати гуманне, свідоме ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих в усіх сферах відносин;
· виробити навички ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів і створення сприятливих умов життєдіяльності людей на певній території;
· контролювати впровадження нової техніки і технологічних процесів згідно з сучасними вимогами екології й урахуванням стійкості функціонування господарських об’єктів та технічних систем;
· прогнозувати наслідки усіх сфер діяльності;
· формувати уміння приймати адекватні рішення в умовах надзвичайних ситуацій щодо захисту населення та персоналу об’єктів від можливих негативних наслідків;
· забезпечувати якісне засвоєння нового стереотипу поведінки людини з метою виживання в нових природних та антропогенних умовах.
Рис. 1.12. Зміст екологічної освіти у ВНЗ водного транспорту
Приєднуючись до позиції С. Лопатюк, вважаємо за доцільне зміст дисципліни «Безпека життєдіяльності» насичувати екологічною тематикою у такій послідовності:
· поняття біосфери, оцінка її сучасного стану,
· глобальні екологічні проблеми (обмеженість природних ресурсів, озонові діри, кислотні дощі, забруднення світового океану, парниковий ефект, ріст народонаселення )
· екологічні проблеми України;
· оцінка глобального ризику для існування людства
· надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу, небезпека ядерної зброї;
· шляхи подолання глобальної екологічної кризи;
· екологічні проблеми у галузі (джерела забруднення гідросфери, шкідливі і небезпечні фактори);
· правові основи безпеки життєдіяльності в країні.
Водночас сучасні соціально-економічні умови створюють низку суперечностей у процесі підготовки фахівців. Зокрема суспільству потрібен всебічно освічений спеціаліст, підготовка якого вимагає навчально-методичної літератури нового покоління, проте наразі відбувається швидке моральне застарівання інформації, що призводить до унеможливлення створення достатньої кількості сучасної навчальної літератури. Таким чином, перед системою освіти, постає важливе завдання – не тільки надати учням знання, але й забезпечити розвиток пізнавальних здібностей, творчого мислення, а головне – навчити їх працювати самостійно.
Реалізація окреслених навчальних задач у системі екологічної підготовки майбутніх фахівців водного транспорту на засадах наступності та розв’язання зазначеної суперечності можлива за умови використання комплексу сучасної навчально-методичної літератури. У цьому сенсі одним із найбільш перспективних напрямів є упровадження сучасних навчально-методичних комплексів, які одночасно є носіями змісту навчання й методами фіксації цього змісту[58]. Такий комплекс засобів навчання є «відкритою системою дидактичних засобів»[59], й дозволяє організовувати самостійний пошук у вирішенні відповідних навчальних задач окремого студента та спрямовувати колективну роботу усієї групи студентів.
Одним із важливих складових комплексу є хрестоматії. Їх використання дозволить поглиблювати, обсяг екологічної інформації, надавати їй профільного спрямування. Матеріал хрестоматій може бути корисним як для викладачів екологоспрямованих предметів, так і фахових дисциплін. Окрему функцію у хрестоматіях виконують нормативні матеріали, таблиці, схеми де представлено різноманітні фактичні, цифрові і статистичні дані. Викладачі можуть використовувати їх для посилення теоретичного матеріалу, а студенти – при розв’язанні окремих задач, виконанні завдань, написанні рефератів, підготовці повідомлень тощо.
Рекомендована література
1. Профессиональная компетентность современного учителя: Монография / Красноярский гос. ун-т. – Красноярск, 1998. – 310 с.
2. , Экология: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 455 с.
Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании // Интернет-журнал «Эйдос». – 2005. – 10 сентября. – Режим доступа: http://www. eidos. ru/journal/2005/0910-12.htm. – Заголовок з екрану. Білик Л. І. Теоретико-методологічні основи формування екологічної відповідальності студентів у системі виховної роботи вищого технічного навчального закладу: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Черкаси, 2005. – 51 с. Болонский процесс и экологическая культура // Матеріали Інтернет сайту http://teco. rsias. ru/event_serbiya. html. Болонський процес: Документи / Укл: З. І Тимошенко, , Ю. І. Палеха. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 169 с. , Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8-14.8. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навчальний посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. – К.: ВВП “Компас”, 1997. –63 с.
12. , З. Болонський процес: головні принципи входження в європейський простір вищої освіти. – К.: Політехніка НТУУ "КПІ", 2003. – 195 с.
Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №41. – С.4514. , , Э. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход: Учеб. пособие. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2005. – 216 с.
Н. Мировоззрение и экология. – К.: Наукова думка, 1990. – 215 с. Концепція екологічної освіти України // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2002. – №7. – С. 3 – 23. Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) у Глухівському державному педагогічному університеті: Навч. посіб. / Глухівський держ. педагогічний ун-т / Валерій Миколайович Поліщук (авт.-уклад.), Віра Панасівна Курок (авт.-уклад.). – Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. – 120с. Кредитно-модульна технологія навчання: Навч. посіб. / П. І. Сікорський; Європ. ун-т. — К., 2004. — 126 с.19. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Дзеркало тижня. – 2003. – № 48. – 13 грудня.
20. Деякі аспекти оцінки якості підготовки конкурентоспроможного фахівця в Україні та за її межами // Проблеми освіти: Наук. – Метод. Зб. – кол. авт. – К.: - Наук – Метод. Центр вищої освіти, 2002. – Вип..27. – 314 с.
Лук’янова Л. Б. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2000. Лук’янова Л. Б. Екологічна освіта у професійно-технічних навчальних закладах: теоретичні і практичні аспекти: Монографія. – К.: Міленіум, 2006. – 231 с. И. Психолого-педагогическая компетентность учителя: диагностика и развитие: Монография. – Ульяновск: УИПКПРО, 2002. – 184 с. Матеріали Всеукраїнської наради ректорів вищих технічних навчальних закладів «Вища технічна освіта України і Болонський процес». - Харків: НТУ «ХШ», 20с. , А. А. Экологическое сознание: Учеб. Пособие. изд. второе, доп. М.: Логос, 2001. и др. Пределы роста. Доклад по проекту Римского клуба «Сложное положение человечества». – М.: Изд – во Московского ун – та, 1991. – 208 с. Методичні рекомендації щодо формування освітньо-професійної програми підготовки фахівців у кредитно-модульній системі організації навчального процесу (КМСОНП) / Національний ун-т "Львівська політехніка" / (ред.). – Л.: Львівська політехніка, 2004. – 86с. Навчально-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу в галузевих університетах: Матеріали VІІ Всеукр. наук.-метод. конф., 9-10 листопада 2005р. / (голов. ред.). – Рівне : НУВГП, 2005. – 450с. Науково-практичний семінар «Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації». Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2003. Экология, окружающая среда и человек: Учеб. Пособие для вузов, средних школ и колледжей. – 2-е изд., испр. И доп./ . – М.: ФАИР – ПРЕСС, 2002. Ноосферогенез і гармонійний розвиток: , Г. О.Білявський та ін.. – К.: Геопринт,20с.32. Огнев’юк В. О., Принцип модульності в історії освіти. – К.: УІПКККО МО України, 1995. – 85 с.
Тести
Тести з однією правильною відповіддю
До якого виду ресурсів належить вода:А. Практично невичерпним
Б. Непоновлюваним
В. Поновлюваним
. Гідросфера Землі, або Світовий океан, займає:А. 2/3 поверхні планети
Б. 1/3 поверхні планети
В. 1/6 поверхню планети
.В цілому кількість біомаси Світового океану є:А. Набагато меншою ніж на поверхні суші
Б. Приблизно така сама як на поверхні суші
В. У багато разів більша ніж на поверхні суші
Біологічною водою називають воду, що міститься:А. В атмосфері
Б. В підземних водах
В. В клітинах організмів
Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що у багатьох випадках забруднення водного середовища пояснюється не стільки збільшенням населення, скільки недосконалими технологіями виробництва:А. Так, тому що____________________________
Б. Ні, оскільки_____________________________
В. Важко відповісти
Сучасне місто використовує води в розрахунку на одну людину:А. 100 – 300 л на добу
Б. 50 – 100 л на добу
В. 300 – 500 л на добу
Одним з найбільших споживачів води з безповоротними її втратами є:А. Сільське господарство
Б. Промисловість
В. Побутове споживання
Який максимальний вміст солей у водоймах господарчо-питного призначення вважається гранично припустимим:А. 0, 01 г/л
Б. 0,1 г/л
В. 1 г/л
.Нині проблеми забруднення гідросфери мають характер:А. Глобальний
Б. Локальний
В. Тимчасовий
Кількість прісної води, що знаходиться в льодових щитах, айсбергах, льодовиках, становить:А. 30 %
Б. 50 %
В. Понад 90 %
.Забруднювальні речовини, що потрапляють у воду призводять до:А. Зміни її хімічної формули
Б. Зниження її якості
В. Збагачення її хімічними сполуками
Які організми можуть бути використані як тестові в процесі визначення забрудненості води у водоймищі:А. Дафнії
Б. Пуголовки
В. Мальки риби
. Найбільше забруднення водойм відбувається під час:А. Скидування у водойми неочищених стічних вод;
Б. Змивання отрутохімікатів під час опадів
В. Витікання нафти і нафтопродуктів
. Найбільш поширеними забруднювальними речовинами у Світовому океані є:А. Нафта і нафтопродукти
Б. Стічні води
В. Відходи виробництва
Вміст яких солей обумовлює жорсткість води:А. Нітратів і нітритів
Б. Сульфатів і хлоридів
В. Кальцію і магнію
. За глобальними оцінками за остання 30 років інтенсивність життя в морях і океанах:А. Не змінилася
Б. Знизилася
В. Підвищилася
Які види прісноводних організмів є найбільш чутливими до підвищеної концентрації солей у воді:А. Найпростіші
Б. Ракоподібні
В. Риби
Які забруднювальники можуть призвести до виникнення певного запаху води:А. Надлишок кисню
Б. Наявність пестицидів
В. Продуктів розкладу
.Кінцевим результатом збільшення антропогенного тиску на екологічну систему Світового океану є:А. Евтрофікація
Б. Загибель водних тварин
В. Деградація біоценозів
. Допустима норма водозабору з річок становить:А. 1/10 частину річкового стоку
Б. 1/25 частину річкового стоку
В. 1/20 частину річкового стоку
.Очистити забруднену воду від більшої кількості небажаних речовин можна методом:А. Випаровування
Б. Заморожування
.У наслідок змивання добрив у водойми збільшується кількість діатомових водоростей і зменшується – зелених, це явище називають:А. Іригація
Б. Сукцесія
В. Евтрофікація
. Головною відмінною рисою антропогенної евтрифікації від природної є те, що вона:А. Відбувається протягом невеликого терміну
Б. Протягом століть і тисячоліть
В. Плинність у часі приблизно однакова
Концентрація солей у воді впливає на вміст кисню: чим вона вища, тим розчинність цього газу стає:А. Нижчою
Б. Вищою
В. Рівень впливу дуже малий
.Аналіз свідчить, що малі річки України забруднені більше ніж великі, що у першу чергу пояснюється:А. Їхньою малою водністю
Б. Недостатньою охороною
В. Низьким рівнем очищення
Тести з декількома правильними відповідями
В атмосфері вода міститься у вигляді:А. Крижинок снігу
Б. Біологічної води
В. Водяної пари
Г. Крапель води
Д. Кристалів льоду
До відпрацьованих стічних вод належать:А. Промивні води
Б. Побутові води
В. Рекреаційні води
Г. Стоки тваринницьких комплексів
Д. Атмосферні опади
Хімічне забруднення гідросфери спричинюють такі речовини:А. Кислоти, луги
Б. Бактерії, віруси
В. Радіонукліди
Г. Мінеральні добрива
Д. Спори грибів
Зміни, що відбуваються у водоймах, забруднених органічними сполуками азоту і фосфору сприяють:А. Накопиченню сірководню
Б. Збільшенню кількості кисню
В. Порушенню стійкості екосистем
Г. Швидкому розмноженню фітопланктону
Д. Загибелі великої кількості організмів
До хімічних властивостей води належать такі якості як:А. Прозорість
Б. Присмак
В. Кислотність
Г. Кількість органічних домішок
Д. Наявність хвороботворних бактерій
За якими критеріями визначають припустимий рівень забрудненості води:А. Відсутність домішок
Б. Відсутність запаху
В. Задовільна прозорість
Г. У межах ГДК за кожним показником
Д. Смаковими властивостями
Природна вода має цінну властивість – здатність до самооновлення і самоочищення, ці процеси полягають у:А. Видаленні твердих нерозчинних часточок
Б. Мінералізації органічної речовини
В. Перемішуванні забрудненої води з усією масою
Г. Використанні хімічних реагентів
Д. Відмиранні бактерій
Особливо небезпечним є забруднення водойм нафтою і нафтопродуктами, тому що:А. У водоймах збільшується кількість вуглецю
Б. Нафтова плівка зашкоджує нормальному процесу газообміну
В. Посилюються процеси евтрифікації
Д. Вони здатні концентруватися у живих організмах
Г. Відбувається бактеріальна деградація
Основними (за обсягами) споживачами води є:А. Сільське господарство
Б. Промисловість
В. Житлово-комунальне господарство
Г. Водний транспорт
Д. Зрошення
Які з перелічених компонентів сприяють евтрифікації водойм:А. Кисень
Б. Мікробіологічні частинки
В. Фосфати
Г. Нітрати
Д. Сульфати
За визначенням очищена вода це вода, яка:А. Придатна до пиття
Б. Придатна до загального використання
В. Має кількість домішок, які не перевищують кількість у природних водоймах
Г. Не може викликати у людини захворювань
Д. Має показники якості у межах, що визначають норми питного водопостачання
Дефіцит води, який нині став глобальною проблемою, пояснюється рядом причин. Серед них:А. Збільшення її використання у промисловості
Б. Збільшенням процесів випаровування
В. Забруднення водоймищ промисловими і побутовими стоками
Г. Збільшення кількості біологічної води
Д. Зростання побутових потреб
Нараховують понад 20 характеристик, за якими вода належить до аномальних рідин і є дуже суттєвими для біосфери (знайдіть дві )А. Високий поверхневий натяг
Б. Максимальна щільність при температурі + 4 С°
В. Висока діелектрична стала
Г. Її плинність мало залежить від температури
Д. Висока пружність і мала стисливість
В процесі біологічного очищення води відбувається:А. Знищення мікроорганізмів
Б. Видалення твердих часточок
В. Багаторазове розбавлення її чистою водою
Г. Видалення органічних домішок
Д. Випадіння в осад хімічних сполук
За даними вчених основними характеристиками процесу евтрифікації водойм є:А. Зменшення концентрації розчиненого у воді кисню
Б. Збільшення концентрації біогенних елементів
В. Зменшення вмісту частинок органічного походження
Г. Значне зменшення біомаси фітопланктону
Д. Зменшення концентрації фосфору в донних покладах
Теми для дискусій
Однією з якостей природної води є її здатність до самоочищення. Навіщо тоді людина штучно очищує водойми? Погляньте на воду з екологічної точки зору, аналізуючи і гідросферу, і саму речовину. Визначено, що на кожного мешканця планети припадає понад 8 млн. м куб. води. Чому ж тоді має місце такий дефіцит прісної води? Спробуйте підрахувати кількість води, яку щоденно витрачає Ваша родина. Проаналізуйте, чи завжди ці витрати є виправданими. Запропонуйте заходи щодо заощадження. Підрахунки показали, що підключення лічильників води у помешканні становлять в середньому 400 гривень. Прокоментуйте, чи є такі родинні витрати виправданими. Фахівці нараховують понад 20 характеристик, за якими вода належить до аномальних речовин. Частина з них є дуже суттєвими для біосфери, спробуйте пояснити, чому саме вони? Сільське господарство є одним із головних споживачів води. Як пояснити, що використання води на зрошення вважається раціональним? Водозабезпеченість населення у різних регіонах світу дуже відрізняється за обсягом. Що ви можете сказати про водозабезпеченість мешканців України, вашого регіону. Особливо небезпечним є забруднення води нафтою і нафтопродуктами. Одним із можливих заходів ліквідації нафти – піджигання. Обґрунтуйте можливі екологічні наслідки такого методу. У Лондоні кожний мешканець витрачає 170 л води на добу, у Парижі – 160 л, Брюсселі – 85 л; мешканці великих міст України, витрачають води більше принаймні у двічі більше. Про свідчить така різниця у водоспоживанні? Згадайте фізичні і хімічні властивості води: агрегатний стан, щільність води і льоду, температуру кипіння і плавлення, теплоту випаровування тощо. Обґрунтуйте як ці властивості обумовлюють роль і функції води у природі і живих організмах. Наразі у найбільшому ступені від забруднення потерпають малі річки (довжиною не більше 100 км). У виникненні цього процесу є принаймні дві типові причини. З’ясуйте, які саме і дайте обґрунтоване пояснення кожній. Накопичений досвід показує, що в умовах інтенсивного розвитку промисловості, сільського господарства та урбанізації достатньо можливим є процес збереження оптимального стану водних екосистем. Визначте умови, що дозволять здійснити цей процес. Евтрофікація озер призводить до зміни їх тіофауни. Дайте обґрунтоване пояснення механізмів процесу. Декілька десятиліть тому Азовське море було самим продуктивним водоймищем земного шару. Пригадайте найбільш суттєві чинники, що призвели до кардинальних змін у стані акваторії моря. Запропонуйте програму виходу із екологічної ситуації, яка склалася. Результати моніторингового аналізу морів Росії дозволив зробити висновок, що найбільші негативні наслідки в екосистемах виявляються у південних морях. Дайте своє пояснення отриманим висновкам. Проблема захисту Світового океану є наразі однією з найактуальніших. Доведіть, що нині її вирішення може ґрунтуватися тільки з урахуванням принципів міжнародного співробітництва. Вважається, що забруднення водних систем являє більшу загрозу, ніж забруднення атмосфери. Обґрунтуйте чому. Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, 30 млн. людей. Використовуючи дані таблиць, наведених у посібнику, дайте характеристику екологічного стану басейну ріки Дніпро. Скорочення обсягів промислового виробництва протягом 1992-2000 років позитивно вплинуло на використання водних ресурсів, чи доцільно у такий спосіб і надалі продовжувати стратегію раціоналізації водокористування. Запропонуйте інші шляхи. Що ви можете сказати про обмеження, які накладає екологія на використання людиною водних ресурсів планети? Продуктивність холодних вод полярних зон Атлантичного океану вища порівняно з теплими і чистими водами Саргасового моря. Як ви можете пояснити цей факт? З поверхні водойм постійно відбувається випаровування вологи. Поміркуйте, чи може цей процес суттєво впливати на зміни концентрацій шкідливих речовин у водоймах. Точку зору доведіть. Статистичні дані свідчать, що масштаби і темпи забруднення гідросфери нині набагато вищі ніж інших природних сфер. Спробуйте визначити походження такої картини. Ступінь забрудненості води можна встановити за видовим різноманіттям водних біоценозів. Поясніть сутність такого “аналізу”. Доведіть яким чином антропогенне надходження біогенних елементів до водного середовища порушує у ньому екологічну рівновагу. Деградація природних вод постійно зростає, вимагає рішучих дій і спеціальних цільових програм щодо їх збереження. Прокоментуйте зміст відомих Вам програм щодо відновлення водного басейну України. Світовому океану в умовах сучасної цивілізації відведена роль гігантського смітника. Ви поділяєте таку позицію? В Україні охорона водних ресурсів регламентується водним законодавством, яке передбачає забезпечення очищення промислових і побутових стоків. Чи можемо ми наразі говорити про його додержання? Спробуйте пофантазувати на тему: „Вода. Вода! Вода?”.Розділ ІІ
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 |
