Вступне слово (стр. 4 )

Робити висновки, відірвані за змістом від теми твору, — велика помилка.

6. Логічна послідовність викладу матеріалу в творі — теж важлива вимога до твору вступника. Матеріал в екзаменаційному творі треба подавати чітко, кожний наступний абзац за змістом має доповнювати попередній, поступово розкриваючи тему. Порушення логіки мислення абітурієнтом призводить до появи у творі безглуздих, беззмістовних фраз типу: «Читаючи твір Михайла Коцюбинського «Фата моргана», я був дуже вражений поетичною сут­ністю письменника і його вмінням зображати себе» і подібне.

Основні положення екзаменаційного твору треба ілюструвати прикладами з художніх творів, цитатами з критичної літератури.

7. Вимога дотримання правил сучасної орфографії, пунктуації та стилістики зрозуміла сама собою, оскільки грамотність екзаменаційного твору — одна з обов’язкових умов високої оцінки. Це зумовлене тим, що, з одного боку, абітурієнт мусить мати необхідний рівень грамотності для того, щоб навчатися в університеті, щоб стати фахівцем з вищою освітою, а з іншого — він складає іспит не тільки з літератури, а й з мови.

8. Естетичне оформлення екзаменаційної письмової роботи абітурієнта теж впливає на оцінку. У чистовику не повинно бути жодних виправлень, закреслень, плям та ін. Усе, що пов’язане з творчим процесом написання твору, наприклад різні типи виправлень, закреслення, вставки, заміни слів, словосполучень, речень і навіть цілих абзаців, коректування тексту, можна робити тільки в чернетці.

Вступнику слід звернути особливу увагу на оформлення цитат, які в творі є обов’язковими, оскільки цитати свідчать про те, що він добре знає літературний матеріал, вміє його доречно використати в тексті свого твору. Крім того, цитати — це спосіб доказу, вони уточнюють і конкретизують думки автора про своїх героїв, їхні вчинки, обстановку, яка їх оточує, та ін.

Цитати з художніх творів письменників чи критиків у екзаменаційному творі треба подавати за сучасною орфографією.

Якщо вступник не пам’ятає дослівно цитати, можна передати її зміст своїми словами, за допомогою підрядних речень. Це запобігатиме появі зайвих помилок.

Розглянемо ще кілька питань, які найбільше цікавлять абітурієнтів на консультаціях.

1. Яким має бути обсяг екзаменаційного твору?

Обсяг твору абітурієнта, як правило, має включати не менше 650 повнозначних слів. Отже, мінімальний обсяг твору — 3—3,5 сторінки стандартного аркуша, максимальний — 4 сторінки. Саме такий обсяг екзаменаційної роботи дає змогу абітурієнтові глибоко й усебічно висвітлити вибрану тему.

Невеликі за обсягом твори (1—2 сторінки), як правило, є неглибокими, поверховими, не розкривають зміст теми і не можуть претендувати на високий бал.

2. Скільки творів письменника слід брати для аналізу в екзаменаційному творі?

Не менше трьох. Маються на увазі оповідання, новели, вірші, поеми та ін. Твори можна розглядати кожен окремо або порівнювати, проте аналіз кожного твору має бути обов’язково, хоч є допустимим більше уваги приділяти одному з них і менше — іншим, а також аналізувати більше творів — це підвищує оцінку роботи.

3. Чи потрібний план в екзаменаційному творі?

У чистовому варіанті твору він не обов’язковий, але в чернетці — так, оскільки без плану неможливо логічно викласти матеріал, усебічно розкрити тему, охопити всі питання, що потребують висвітлення. План дисциплінує абітурієнта, надає роботі композиційної стрункості.

4. Чи обов’язково писати екзаменаційний твір спочатку на чернетці?

Так, обов’язково. Глибока, змістовна, грамотна і стилістично вправна робота без чернетки неможлива, оскільки твір — це насамперед самостійна творча праця, в процесі якої відшліфовуються фрази, удосконалюється стиль викладу, вирішуються завдання змістового й композиційного плану. У чернетці допуска­ються різноманітні зауваження, вставки, закреслення, заміни слів і речень та інше, що в чистовику є недопустимим.

5. Чи потрібен епіграф в екзаменаційному творі?

Він не обов’язковий. Використання епіграфа залежить від того, чи зможе абітурієнт у своєму творі розкрити його зміст, оскільки епіграф — це не доповнення до роботи, а вираження її основної думки. Слід також ураховувати й те, чи пам’ятає його дослівно абітурієнт, чи зможе написати без помилок, чи добре знає, кому він належить, та ін. Брак епіграфа в екзаменаційному творі на його оцінку не впливає.

6. На якому матеріалі слід писати вільні теми?

На конкретному літературному матеріалі. Однак, висвітлюючи такі теми (на відміну від конкретно-літературних), абітурієнт може дібрати необхідну для розкриття теми літературу на власний розсуд.

7. Чи можна написати екзаменаційний твір віршами?

Ні, не можна, оскільки специфіка віршованої форми не даватиме змоги абітурієнту розкрити тему твору, показати знання конкретного літературного матеріалу в обсязі програми середнього навчального закладу.

Під час оцінювання екзаменаційного твору вступника враховується:

1.  Відповідність темі, тобто вміння абітурієнта відповісти на поставлене екзаменаційне питання.

2.  Повнота розкриття теми.

3.  Знання текстів художніх творів, які вивчаються за програмою в середніх навчальних закладах.

4.  Уміння дібрати для розкриття теми необхідний літературний матеріал, необхідні художні твори.

5.  Послідовність, логічність і самостійність викладу матеріалу.

6.  Уміння групувати й коментувати літературні факти, робити самостійні висновки й узагальнення.

7.  Структура і завершеність роботи.

8.  Стиль викладу матеріалу і мова, якою написаний твір.

9.  Наявність помилок (орфографічних, пунктуаційних, стилістичних, фактичних), виправлень, замін одних букв іншими, точність слововживання, наявність русизмів та ін.

10. Обсяг роботи, її оформлення.

Приклади тем екзаменаційних творів
з української літератури за минулі роки

Література Київської Русі, давня література та література кінця ХVIII—початку XX ст.

1.  Ідея «сродної» праці та вимога самовдосконалення в сатиричних творах Григорія Сковороди.

2.  Критичне змалювання представників різних станів у «Енеїді» Івана Котляревського.

3.  Два типи образів у безсмертній «Наталці Полтавці» Івана Котляревського.

4.  Розповідь про долі благородних героїв у повістях Григорія Квітки-Основ’яненка.

5.  Мотиви поезій Тараса Шевченка.

6.  Героїчне минуле українського народу в поетичних творах Тараса Шевченка.

7.  Оспівування боротьби пригноблених народів проти царизму в творах Тараса Шевченка.

8.  Величний образ поборника волі у творах Тараса Шевченка.

9.  Трагедія матері-покритки у творах Тараса Шевченка.

10. Критика самодержавного ладу царської Росії і викриття дикої сваволі поміщиків у творах Тараса Шевченка.

11. Трагічна доля героїнь-селянок у творах Марка Вовчка.

12. Змалювання жалюгідності дрібновласницького побуту селянської родини у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

13. Життєві долі персонажів роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.

14. Мотиви лірики Івана Франка.

15. Образи борців за визволення трудящих у поезіях Павла Грабовського.

16. Зображення боротьби селян за землю і волю в повісті «Фата моргана» Михайла Коцюбинського.

17. Багатство тематики лірики Лесі Українки.

18. Зображення тяжкої долі селян у новелах Василя Стефаника.

19. Два типи образів у повісті «Земля» Ольги Кобилянської.

20. Трагізм страченого життя в однойменній повісті Архипа Тесленка.

Література ХХ ст.

1.  Глибокий патріотизм поетичних творів Павла Тичини.

2.  Мотиви поезій Максима Рильського.

3.  Тематика ліричних поезій Володимира Сосюри.

4.  Сатирична спрямованість іскрометних гуморесок Остапа Вишні.

5.  Зображення класового антагонізму між пригнобленими і гнобителями у драмі Івана Кочерги «Свіччине весілля».

6.  Образи трудівників села у повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

7.  Проблеми війни і миру, боротьби життя і смерті в романі Олеся Гончара «Тронка».

8.  Образ Марка Безсмертного за романом «Правда і кривда» Михайла Стельмаха.

9.  Змалювання історичного минулого українського народу в романі «Диво» Павла Загребельного.

10. Проблема батьків і дітей за п’єсою Олексія Коломійця «Дикий Ангел».

11.  Різнотемність творів Дмитра Павличка.

12.  Образ Марусі Чурай за однойменним твором Ліни Костенко.

13.  Глибокий патріотизм поезій Василя Стуса.

Вільні теми

1. Рідна мова — це неоціненне духовне багатство.

В. Сухомлинський

2. Нехай у світі всі народи

В добрі і злагоді живуть.

Д. Павличко

3. Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Т. Шевченко

4. Але я вірю в День добра...

М. Зеров

5. Тільки в праці — життя краса.

В. Сосюра

6. Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер над нею гуляє бурхливий.

І. Франко

7. Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила.

Ліна Костенко

8. До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

Леся Українка

9. Як парость виноградної лози,

Плекайте мову...

М. Рильський

10. Сьогодні — майбутнього далину

Я оком прозираю…

П. Тичина

Приклади типових помилок
в екзаменаційних творах

І. Помилки у змісті роботи:

Відхилення від теми; підміна однієї теми іншою; неповне розкриття теми; брак достатнього матеріалу з художньої літератури, особливо щодо вільних тем; неточність або перекручення фактів; порушення логічної послідовності у висвітленні теми; занадто великий вступ.

Типова помилка абітурієнтів — невміння зробити висновок із написаного в екзаменаційному творі. Висновки часто не зв’язані з текстом твору, не випливають з нього, а є лише загальними фразами публіцистичного характеру або їх бракує взагалі.

Аналіз значної кількості екзаменаційних творів вступників свідчить про незадовільне знання ними художніх текстів програмних творів з української літератури, які вивчалися в середніх навчальних закладах, про слабку орієнтацію творчості видатних українських письменників, що є причиною грубих фактичних помилок, наприклад: