Вступне слово (стр. 1 )

ВСТУПНЕ СЛОВО

П

ропонований навчально-методичний посібник призначений для вступників до Київського національного еко­номічного університету та інших вищих навчальних за-
кладів України.

Його завдання — не тільки забезпечити абітурієнтів необхідним для підготовки до екзамену програмним матеріалом з української літератури, а й подати конкретні методичні рекомендації щодо його практичного використання під час підготовки до усної співбесіди й при написанні екзаменаційного твору з української мови та літератури.

Такий підхід до визначення змісту посібника дає змогу успішно забезпечити теоретичну, практичну й методичну підготовку вступника до вищого навчального закладу, що в наш час практикується вперше.

Завдання посібника зумовило його структуру. Він складається з двох частин.

У першій, методично-практичній, частині подається програма з української літератури, рекомендована Міністерством освіти і науки України, та методичні рекомендації для підготовки до іспиту з української літератури.

У програмі дається перелік художніх творів, які абітурієнт повинен прочитати до іспиту, оскільки тематика екзаменаційних творів (крім вільних, при написанні яких можуть бути використані художні твори українських письменників за бажанням і вибором вступника) базується на поданих у програмі художніх творах.

У методичних рекомендаціях указується на велику роль мови і літератури в житті суспільства і вступника до вищого навчального закладу та майбутнього фахівця, зокрема, визначаються форми, в яких проходить іспит з української мови та літератури в КНЕУ, даються вступникам конкретні рекомендації щодо підготовки до іспиту з урахуванням форми, вказуються й ґрунтовно розглядаються основні вимоги до екзаменаційного твору, його змісту, структури, оформлення, написання тощо, наводяться приклади тем екзаменаційних творів з української літератури за попередні роки, даються відповіді на питання, які найбільш цікавлять вступників на консультаціях, визначаються й характеризуються найбільш типові помилки (у змісті й написанні) в екзаменаційних творах вступників до КНЕУ, наводяться списки рекомендованої для опрацювання літератури з української мови та української літератури тощо.

Оскільки література щонайтісніше зв’язана з мовою, через яку вона й реалізується, у методичні рекомендації включаються необхідні абітурієнтам відомості з української мови.

У другій, теоретичній, частині посібника подано стислі літературно-критичні огляди життя й творчості найвидатніших україн­ських письменників ХVІ—початку XX ст., які за програмою виносяться на вступний іспит. Усього їх двадцять. У цих оглядах жит­тєвий шлях кожного письменника розглядається у тісному зв’язку з його творчою діяльністю, з літературним процесом того часу і з тими історичними обставинами, в яких він жив і творив. Це дасть змогу абітурієнтам краще зрозуміти творчість письменника, визначити його внесок в українську літературу, глибше осягнути мотиви написання тих чи інших творів.

Особлива увага в літературно-критичних оглядах приділяється аналізу тих творів письменника, які виносяться на іспит, що в результаті дає вступникові до вищого навчального закладу необхідний для підготовки до іспиту з української мови та літератури матеріал.

Після кожного літературно-критичного нарису подається список рекомендованої літератури, вивчення якої допоможе абітурієнтам ґрунтовніше ознайомитися з життям і творчістю кожного письменника.

У посібнику підготували:

Я. В. Януш — методичні рекомендації з української літератури та мови, вступне слово, анотацію, список рекомендованої літератури з української літератури та української мови;

О. І. Ладигіна — літературно-критичні огляди життя й творчості Івана Вишенського, Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Пан­телеймона Куліша, Леоніда Глібова, Івана Нечуя-Левицького; списки рекомендованої літератури до кожної теми;

Т. А. Подгурська — літературно-критичні огляди життя і творчості Панаса Мирного, Івана Карпенка-Карого, Івана Франка, Бориса Грінченка, Павла Грабовського, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Василя Стефаника, Архипа Тесленка, Ольги Кобилянської; списки рекомендованої літератури до кожної теми.

Автори сподіваються, що посібник стане в пригоді не тільки вступникам до КНЕУ, а й до інших різнопрофільних вищих навчальних закладів України при їх підготовці до обов’язкового іспиту з української мови та літератури, а також тим, хто бажає здобути чи поглибити свої знання з української літератури.

Частина І

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТА МОВИ

Програма з української літератури,
рекомендована Міністерством освіти і науки України

На іспиті з української літератури абітурієнт має виявити:

а) знання вказаних нижче творів української літератури, розуміння їх ідейно-тематичного спрямування, а також особливостей жанрової специфіки, композиційно-сюжетної структури, образної системи, мови й стилю;

б) розуміння суспільно-історичного й естетичного значення літературного твору у зв’язку з історичними та історико-літератур­ними умовами епохи;

в) розуміння ідейного багатства й високих художніх достоїнств української літератури;

г) знання основних положень теорії літератури.

З теорії літератури абітурієнт повинен знати:

1)  родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;

2)  тему, ідею, конфлікт, композицію, сюжет твору;

3)  літературний образ, портрет;

4)  засоби творення комічного, гумор, іронію, сарказм, сатиру, гротеск, бурлеск;

5)  епітет, метафору, порівняння, гіперболу, метонімію, антитезу, рефрен, алегорію;

6)  системи віршування, віршові розміри, рими, їх особливості.

Усна народна творчість

Народна лірика: «Віє вітер на долину», «Розлилися круті бережечки», «Із-за гори вітер віє», «Вилітали орли з-за крутої гори», «Ой матінко-зірко...», «Ой та зажурились стрільці січовії» та інші (на вибір абітурієнта).

Історичні пісні: «Зажурилась Україна, бо нічим прожити», «Ой з-за гори, з-за крутої...», «Максим — козак Залізняк», «Пісня про Кармелюка» та інші.

Балади: «Козака несуть», «Бондарівна» та інші.

Народні думи: «Хмельницький та Барабаш», «Дума про Марусю Богуславку» та інші (на вибір абітурієнта).

Література Київської Русі

«Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис», «Слово о полку Ігоревім».

Давня література

Іван Вишенський. «Послання до єпископів».

«Літопис Самовидця», «Козацькі літописи».

Г. Сковорода. «Алфавит, или Букварь мира», «Всякому городу нрав и права», «Пчела и Шершень», «De Libertate».

Література кінця ХVIII—початку XX століття

І. Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся» або «Конотопська відьма», або «Сердешна Оксана».

М. Шашкевич. Твори на вибір абітурієнта.

Т. Шевченко. «Причинна», «Думи мої, думи мої», «Катерина», «Гайдамаки», «Гамалія», «Сон (У всякого своя доля...)», «Заповіт», «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...», «Наймичка», «Я не нездужаю», «Мені однаково», «Ісайя. Глава 35», «Садок вишневий коло хати», «І Архімед, і Галілей», драма «Назар Стодоля».

Марко Вовчок. «Інститутка», «Народні оповідання».

П. Куліш. «Чорна рада».

Л. Глібов. «Журба», байки на вибір абітурієнта.

І. Нечуй-Левицький. «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я».

Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

І. Карпенко-Карий. «Хазяїн».

І. Франко. «Гімн», «Каменярі», «Гріє сонечко», «Гримить», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?», «Декадент», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Борислав сміється», «Мойсей», «Іван Вишенський».

Б. Грінченко. «Дзвоник», «Каторжна» або інші (на вибір).

П. Грабовський. «Я не співець чудовної природи», «Трудівниця», «Уперед», «Надія», «До Н. К.С.», «Не раз ми ходили в дорогу».

М. Коцюбинський. «Fata morgana», «Intermezzo».

Леся Українка. «Досвітні огні», «Contra spem spero!», «Стояла я і слухала весну», «І все-таки до тебе думка лине», «Слово, чому ти не твердая криця», «Напис в руїні», «Давня казка», «Мріє, не зрадь», «Епілог», «Хто вам сказав, що я слабка...», «Лісова пісня».

В. Стефаник. «Новина», «Камінний хрест».

А. Тесленко. «Страчене життя».

О. Кобилянська. «Земля».

В. Винниченко. «Федько-халамидник».

Література XX століття

Олександр Олесь. «О слово рідне, орле скутий!», «З журбою радість обнялась», «Айстри» та інші (на вибір абітурієнта).

П. Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить», «Я не сказав тобі лиш слово», «Коли в твої очі дивлюся», «Десь на дні мого серця», «Арфами, арфами», «Скорбна мати», «Золотий гомін», «Пам’яті тридцяти», «Ой не крийся, природо», «О панно Інно, панно Інно...», «Я утверждаюсь».

М. Рильський. «Поле чорніє. Проходять хмари», «На білу ґречку впали роси», «Яблука доспіли...», «Україні», «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград», «Рідна мова», «Шопен».

В. Сосюра. «Так ніхто не кохав», «Любіть Україну», «Я знаю силу слова», «Білі акації будуть цвісти», «Коли потяг у даль загур­коче».

М. Хвильовий. «Я (Романтика)», «Мати».

Ю. Яновський. «Вершники».

У. Самчук. «Марія».

І. Багряний. «Тигролови» або інший твір (на вибір абітурієнта).

М. Зеров. Аналіз творів (на вибір абітурієнта).

Остап Вишня. «Чухраїнці», «Моя автобіографія», «Усипка, утечка, усушка й утруска», «Зенітка» та інші твори (на вибір абітурієнта).

І. Кочерга. «Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий».