Основи соціальної географії (стр. 7 )

На теперішній час у регіональних дослідженнях серед соціальних закономірностей величезний інтерес викликають, закономірності розміщення елементів соціальної сфери, зокрема об'єктів соціальної інфраструктури, як найзагальніші об'єктивні причинно-наслідкові відносини між територією (територіальними факторами) і соціальними об'єктами, явищами та процесами, відображення тяжіння окремих елементів соціальної сфери до територій з особливими характеристиками (наприклад, культових споруд до священних місць), а також як відображення специфіки територіальної організації діяльності населення (концентрація і дисперсність, спеціалізація і комплексність, комбінування і кооперування) та розселення.

На сучасному етапі актуальні є дослідження моделей економічного зростання з екзогенним технологічним прогресом. Ці моделі повинні передбачати прискорений кількісно-якісний розвиток територіальної суспільної системи за рахунок привнесення в будь-яку досліджувану територіальну суспільну систему передових світових технологій, що торкаються всіх сфер життєдіяльності суспільства. Тобто йдеться про найсучасніші інформаційні, фінансові, виробничі, навчально-освітні, підприємницькі, управлінські й інші технології. Ці моделі мають ґрунтуватися на екзогенних установках у сфері праці, суть яких полягає не лише у запрошенні на ключові посади в регіоні спеціалістів з-поза його меж, а й в акценнні в освітніх програмах для підготовки спеціалістів у місцевих навчальних закладах на використанні зовнішнього стосовно регіону досвіду практики господарювання. В наш час кожен регіон України може прийняти нову перспективну модель економічного зростання з екзогенним технологічним прогресом. При цьому пріоритетною увагою до розвитку усієї суспільної системи області з перевагою на розвиток галузей спеціалізації чи на розвиток певної галузі. У будь-якому разі повинен мати місце імпорт найсучасніших інформаційних, фінансових, виробничих, навчально-освітніх, підприємницьких, управлінських і, безумовно, трудових технологій. Наприклад, коли буде зроблена ставка переважно на розвиток такої однієї галузі як туризм, то в цьому випадку використання туристичного потенціалу регіону на рівні отримання прибутків, які б забезпечили його повноцінне використання, повністю залежало б у найближчій і навіть віддаленішій перспективі від зовнішнього споживача, тобто від екзогенних факторів. При цьому створення сучасної туристичної інфраструктури, підготовка кадрів для праці у цій сфері повністю детермінувалися б екзогенними факторами. Обов’язкове також залучення ззовні значної за розмірами частки спеціалістів для праці у згаданій сфері. Все сказане засвідчує, що стратегія соціального розвитку регіону, тобто стратегія другого порядку, яка викристалізовується в умовах формування нової економічної моделі з екзогенним технологічним прогресом, становитиме нову соціальну модель з екзогенним технологічним прогресом.

Сьогодні, коли Україна переживає складні часи не лише трансформації суспільних відносин, а й адаптації суспільства до реалій вільного та конкурентного ринку, перед соціальною географією стоїть низка важливих проблем, що покликані утверджувати й розвивати її як науку. По-перше, це вивчення соціально-географічних проблем становлення Української держави. По-друге, – виявлення соціально-географічних особливостей кризи в Україні. По-третє, вивчення можливостей розв’язання проблем територіальної організації соціальної інфраструктури. По-четверте, дослідження соціально-географічної та еколого-соціально-географічної складової соціальної політики України. По-п’яте, аналіз регіональних проблеми безробіття в Україні.

Розв’язання цих та інших проблем соціальної географії сприятиме формуванню стратегії виходу України з кризи, а в кінцевому результаті - у підвищенні добробуту українського народу.

Незважаючи на те, що в радянські часи соціальна географія зазнала значних ускладнень у своєму розвитку, вітчизняним вченим вдалося зробити важливий внесок у розвиток цієї науки. На сучасному етапі українська соціальна географія спирається на розробки Ф. Заставного, М. Паламарчука, М. Пістуна, О. Шаблія, Я. Олійника, А. Степаненка, Я. Жупанського та інших дослідників. Сформовано низку вітчизняних соціально-географічних шкіл: Львівську, Київську, Одеську, Харківську та Кримську.

Питання для самоконтролю

1.Особливості розвитку соціальної географії в Стародавньому світі.

2.  Соціально-географічні погляди Страбона, Гекатея Мілеського, Фукідіда, Демокріта, Платона, Арістотеля.

3.  Розвиток соціально-географічних досліджень у Середні віки. Наукові погляди Аліг'єрі Данте, Франческо Петрарка, Леонардо Бруні.

4.  Соціально-географічні дослідження у ХVIII – XIX століттях.

5.  Соціально-географічні дослідження у ХVIII – XIX століттях.

6.  Теоретико - практичний доробок Генрі Томаса Букля, Жан Жака Елізн Еклю, І. І. Мечникова, Ф. Ратцеля та А. Гетера.

7.  Виникнення терміна «соціальна географія». Праці Г. Є Дурбана, П. де Рузьє, Е. Реклю.

8.  Розвиток соціально-географічних досліджень в Україні,

9.  Сучасні соціально-географічні дослідження. Наукові праці Е. Томале, Дж. Джонсона, Дж. Ейлза.

10.  Наукові погляди П. Чубинського, С. Рудницького, В. Кубійовича, О. Шаблія, Я. Олійника.

Тестові завдання

1. Хто засновник „географічного детермінізму”:

а) С. Рудницький;

б) К. Ріттер;

в) Л. Бруні;

г) І. Франко;

д) Е. Реклю.

2. Три способи життя: брутальний, державний, споглядальний обґрунтував:

а) Страбон;

б) К. Ріхтер;

в) Арістотель;

г) І. Франко;

д) Ж. Реклю.

3. Соціально-географічні дослідження з позицій богослов’я вперше були здійснено в працях:

а) Страбон;

б) А. Данте;

в) А. Августина;

г) І. Франко;

д) Ж. Реклю.

4. Теоретичне обґрунтування „ідеального суспільства”:

а) К. Ріттер;

б) Т. Мор;

в) А. Августина;

г) І. Франко;

д) Ж. Реклю.

5. Засновником української соціальної географії є:

а) С. Рудницький;

б) Т. Шевченко;

в) Н. Агафонов;

г) І. Франко;

д) В. Преображенський.

6. Працю „Опис України…”, в якій проаналізовано побут, традиції та взаємовідносини між українцями ХVІІ століття, написав:

а) С. Рудницький;

б) Г. де Боплалан;

в) К. Рітнер;

г) А. Августин;

д) Т. Мор.

7. Скільки етапів розвитку соціальної географії в Радянському Союзі запропонували виокремити С. Лавров, А. Антохін та Н. Агафонов:

а) 5; б) 2; в) 3; г) 4; д) 6.

8. Хто з українських учених написав працю „Психологічні фактори суспільного розвитку”:

а) І. Франко;

б) М. Туган-Барановський;

в) С. Рудницький;

г) О. Шаблій;

д) Я. Олійник.

9. Хто із зазначених учених досліджував теоретико-методологічні аспекти соціально-географічні аспекти соціально-географічного районування:

а) С. Рудницький;

б) К. Рітнер;

в) І. Франко;

г) В. Кубійович;

д) Ю. Саушкін.

10. В якому місті України сформувалась соціально-географічна школа:

а) Львів;

б) Донецьк;

в) Запоріжжя;

г) Ужгород;

д) Рівне.

11. Хто із нижче вказаних вчених є автором праці „Антропогеографія” :

а) С. Рудницький;

б) К. Ріхтер;

в) І. Бруні;

г) І. Франко;

д) Ж. Реклю.

12. Хто є автором першої у світі праці „Географія”:

а) Страбон;

б) К. Ріхтер;

в) Арістотель;

г) Ератосфен;

д) Ж. Реклю.

13. Хто є автором наукової праці „Атлас України та суміжних земель”

а) В. Кубійович;

б) А. Данте;

в) С. Рудницький;

г) І. Франко;

д) Т. Шевченко.

14. У працях якого науковця розкрито соціальні відносини на західній Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ століття:

а) К. Ріттер;

б) Т. Мор;

в) А. Августина;

г) І. Франко;

д) Ж. Реклю.

15. Хто є автором праці „Географія України та суміжних земель”:

а) С. Рудницький;

б) Т. Шевченко;

в) В. Кубійович;

г) І. Франко;

д) В. Преображенський.

Список рекомендованої літератури.

1. Алаев -экономическая география : понятийно-терминологический словарь. / – М. : Мысль, 1983.

2. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV-XVII ст. / Ф. Бродель. – К., 1998. – 631 с.

3. Дж. География и географы / Р. Дж. Джонсон. – М. : Прогресс, 1987.

4. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) / , О. І. Погорілий – К.: Либідь, 1993.

5. Социально-экономическая география. / К. Иваничка. — М. : Прогресс, 1997. – 218 с.

6. Соціально-економічна географія / за ред. О. І. Шаблія. – Львів : Світ, 1994.

7. Социологический энциклопедический словарь / Ред.-коорд. акад. РАН . — М. : Изд. группа ИНФРА-М — НОРМА, 1998. — 657 c.

8. Паламарчук іально-економічна географія та її значення для сучасної України / // Український географічний журнал. -1995. - № 4. – С.7-12.

9. Паламарчук ічна і соціальна географія України з основами теорії / , . - К. : „Знання”, 1998. - 416 с.

10.  Топчієв суспільної географії / ієв – Одеса : Астропринт, 2001.

11.  Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів : Вид-во Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2001.

12.  Пространственный анализ в экономической географии / П. Хаггет ( пер. с англ.) — М. : Прогресс, 1998. – 277 с.

3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОСТІР ТА СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

3.1. Соціально-географічна сутність соціального простору.

3.2. Структурна та динамічна моделі соціального процесу.

3.3. Факторна модель соціального процесу.