Эклектические экскурсы (стр. 20 )

5.  , , Уколова реакции и резистентность организма.- Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1990.- 224с.

Summary

Basing on the previous studies, the hypothesis on stepped changing of insite ability of brain and the whole organism during a space mission is formulated. It is supposed that existing system of the biosubstrates’ levels of responsibility provides for safe insite ability independently on the mission distance.

ГОЛОГРАФИЧЕСКАЯ ЭНЕРГОІНФОРМАЦИОННАЯ ДИСТИЛЛЯЦИЯ

Предлагаемые способ и устройство относятся по технологии осуществления к квантовой оптике, в частности к способам и аппаратуре для записи и воспроизведения голограмм, и могут быть использованы для управляемой оптимизации внутрисистемных та межсистемных энергоинформационных связей в живых и неживых объектах различных промышленных и сельскохозяйственных технологий и медицины.

Известны обычные процедуры записи и воспроизведения голографических изображений, описанные в любом современном учебнике оптики, а также процедуры обычной (физико-химической) дистилляции, описанные в любом учебнике по химико-лабораторному делу. На перший погляд, процедури обох цих класів можуть бути аналогами і водночас прототипами пропонованого способу. Однак насправді це не так. Звичайні голографічні методи є не прототипом і не аналогом, а лише складовою частиною пропонованого способу (як, наприклад, балка чи цеглина є складовими частинами, але не прототипами й не аналогами вивершеного будинку). Звичайна ж фізико-хімічна дистиляція ні за своєю метою, ні за технічним рішенням не має нічого спільного з пропонованим способом.

Справжніми аналогами і водночас рівною мірою близькими до заявлюваного способу прототипами є 1) гомеопатичне ділення та 2) алхімічна дистиляція. Обидві ці процедури служать тій самій меті, що й пропонований спосіб, себто виділенню тонких енергоінформаційних компонент деякого об'єкта (в даному разі хімічної речовини або суміші речовин) з метою керуючого (коригуючого) впливу на інший об'єкт (хімічну реакцію, організм хворого, тощо).

Згідно першого з аналогів-прототипів, певну речовину або суміш речовин піддають розчиненню в воді або водно-спиртовій суміші (якщо вона розчинна в цих рідинах) або (в разі нерозчинності) ретельному розтиранню в ступці з порошком інформаційно-місткої речовини (здебільшого різних цукрів). Надалі готують серійні, з коефіцієнтом 10 або 100, розведення (або ж ділення, як їх прийнято називати в гомеопатії) вихідного розчину або порошку. Кажучи дещо спрощено, вище ділення (тобто розведення з вищим коефіцієнтом) відповідає впливові на вищий рівень або план організації матерії в організмі пацієнта. В останні роки в різних країнах світу сконструйовано кілька комп'ютерних інформотерапевтичних комплексів, які дозволяють виконувати процедуру гомеопатичного ділення на основі не самої вихідної речовини, а запису її стереохімічної інформації – зокрема, у вигляді спінових спектрів.

Згідно другого з аналогів-прототипів, необхідну речовину (якщо вона рідка або здатна до сухої возгонки, як, наприклад, кристалічний йод або нафталін), розчин або розплав необхідної речовини піддають дистиляції, в результаті якої, подібно до звичайної фізико-хімічної дистиляції, одержують відгін, флегму та осад. Надалі діють одним з двох можливих шляхів: 1) подібно до звичайної кількаразової дистиляції, осад та флегму відкидають, а відгін збирають та піддають новій дистиляції; таку процедуру повторюють стільки разів, скільки вважають за потрібне, або поки не одержать таку малу кількість відгону, з якою вже неможливо оперувати; 2) на відміну від звичайної дистиляції, знов змішують, відповідно до задачі досліду, або відгін з осадом, або відгін з флегмою, або флегму з осадом, або ж усі ці компоненти. Процедуру повторюють потрібну кількість разів.

В обох випадках вважають, що а) відгін кожного наступного етапу дистиляції відповідає вищому рівневі або планові організації матерії, ніж відгін попереднього етапу; б) осад та флегма різних етапів дистиляції також відповідають різним рівням та планам, але ці відповідності дещо складніші, ніж для відгону, і не стосуються предмету даної статті; в) найповніший ефект дають азеотропи, себто одержувані у відгоні, флегмі та осаді такі суміші розчинених речовин з розчинником і одна з одною, які можна, за постійних термодинамічних умов, вважати майже стехіометричними.

В класичному варіанті обидва аналоги-прототипи мають спільний головний недолік, а саме неприйнятно низьку швидкодію (для процедури гомеопатичного ділення – від годин до діб, а для процедури алхімічної дистиляції – від діб до місяців). У новітньому ж комп’ютеризованому варіанті процедура гомеопатичного ділення несе в собі надто великий ризик біоенергетичного обтяження за рахунок як суто техногенних, так і антропогенних впливів складної апаратури на об'єкт. Швидкодія ж пропонованого способу та пристрою вимірюється в мілісекундах, а ризик біоенергетичного обтяження мінімізований.

В основу пропонованого способу покладено задачу керованої оптимізації внутрішньосистемних та міжсистемних енергоінформаційних зв'язків в живих та неживих об'єктах різноманітних промислових та сільськогосподарських технологій і медицини, що призведе до підвищення ефективності, стабільності та керованості функціонування цих об'єктів.

В основу пропонованого пристрою покладено задачу відокремлення в найбільш чистому вигляді енергоінформаційних носіїв, кожен з яких є суто специфічним для певного рівня або плану організації матерії, себто так званих тонких компонент електромагнітного випромінювання, що дасть змогу довільно комбінувати тонкі компоненти різних рівнів та планів одну з одною та піддавати об'єкт впливу дії саме тих компонент, які потрібні для досягнення певного технічного результату.

Перша поставлена задача вирішується тим, що зв'язок між рівнями та планами організації матерії створюється, відновлюється та коригується за рахунок енергоінформаційної дії на об'єкт тонких компонент електромагнітного випромінювання, що їх відокремлюють від потоку звичайного грубо-фізичного електромагнітного випромінювання шляхом одно- чи кількаразової процедури голографічної дистиляції (новий термін), для виконання якої створюють голографічне зображення будь-якої світлооптичної, рентгенооптичної, радіооптичної, або належної до інших спектральних діапазонів, системи, здатної відхиляти потік електромагнітного випромінювання відповідного спектрального діапазону від прямої лінії (надалі – оптичної системи), після чого крізь таке зображення пропускають потік електромагнітного випромінювання відповідного спектрального діапазону таким чином, як його пропускали б крізь реальну оптичну систему, виготовлену з речовини, при чому грубо-фізичне випромінювання проходить крізь голографічне зображення системи по прямій та розсіюється в просторі, а необхідні тонкі компоненти випромінювання спрямовуються на об'єкт – зокрема, на реєструючий прилад, – що його розташовують в тому напрямку від голографічного зображення оптичної системи, в якому було б відхилено грубо-фізичний електромагнітний промінь, якщо б голографічне зображення оптичної системи замінити на реальну систему, виготовлену з речовини. При необхідності таку процедуру повторюють кілька разів, при кожному наступному її повторенні використовуючи для створення голографічного зображення оптичної системи та для пропускання крізь таке зображення тонку компоненту електромагнітного випромінювання, відокремлену в ході попереднього повторення процедури. Оптичні елементи для оперування з тонкою компонентою рівня чи плану J або виконують у формі відтвореного голографічного зображення відповідного елемента ступеня (J-1), або ж виготовляють з речовин, які, згідно досвіду літотерапії та металотерапії, переважно взаємодіють з чакрою рівня J. Для забезпечення адресності дії на об'єкт, на шляху променя тонкої компоненти електромагнітного випромінювання, відокремленого в ході процедури голографічної дистиляції, встановлюється носій, на якому записана індивідуальна інформація про об'єкт, наприклад, спіновий носій з записом спінового спектру об'єкта або фотографічне зображення об'єкта.

Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак пропонованого способу та технічним результатом, що досягається, полягає в наступному. Широко відомий і вже не потребує подальших доказів той факт, що Всесвіт побудований за фрактальним принципом та являє собою аутоголограму. Процедура голографічної дистиляції, суть якої викладено вище, являє собою фізичну модель процесів голографічної дистиляції, що відбуваються повсякчас у кожній скінченній області просторово-часового континууму такого Всесвіту. Слід відзначити, що голографічна дистиляція є не чим іншим як частковим випадком фазового переходу, а саме процеси фазового переходу являють собою основу еволюції матеріального Всесвіту. При цьому, голограма будь-якої системи, побудованої з речовини, являє собою модель цієї системи на більш тонкому плані організації матерії і, відповідно, дозволяє оперувати більш тонкими компонентами випромінювань, ніж вихідна речовинна система. Фізичні ж закони (зокрема, закони оптики), за якими відбувається рух та перетворення матерії на вищих рівнях її організації та на тонких планах, підлягають принципові відповідності Нільса Бора, себто кожен закон зберігає в собі граничний модуль, інваріантний щодо міжрівневого та міжпланового переходу і тотожній аналогічному законові, відомому для грубо-фізичного плану організації матерії. Відповідно до викладених загальних принципів, електромагнітне випромінювання, яке проходить через відтворене голографічне зображення оптичної системи, у своїй тонкій частині відхиляється від напрямку загального потоку таким чином, як відхилилася б грубо-фізична компонента цього випромінювання, якщо б була пропущена крізь вихідну речовинну оптичну систему. З другого боку, порушення функціонування будь-якого об'єкта завжди спричинене тим чи іншим порушенням його внутрішніх та/або зовнішніх міжкомпартментних, міжрівневих та міжпланових зв'язків. Подаючи на об'єкт енергію та інформацію відповідного рівня (плану) організації матерії, можна скоригувати такі порушення та оптимізувати функцію об'єкта, що вже добре відомо щодо медичних та фізико-хімічних технологій. Однак не досить чисте відокремлення тонких компонент коригуючиго впливу подеколи призводить до його неефективності, для попередження чого й розроблено пропоновану систему. Нарешті, для забезпечення адресності дії на об'єкт, на шляху променя тонкої компоненти електромагнітного випромінювання, відокремленого в ході процедури голографічної дистиляції, встановлюється носій, на якому записана індивідуальна інформація про об'єкт, наприклад, спіновий носій з записом спінового спектру об'єкта або фотографічне зображення об'єкта, а для підвищення ефективності дії на об'єкт на шляху променя тонкої компоненти електромагнітного випромінювання, відокремленого в ході процедури голографічної дистиляції, встановлюють носій, на якому записана індивідуальна інформація про необхідний засіб впливу.