Курс лекцій до вивчення спецкурсу «Теорія та метод К. Маркса, А. Маршалла, Дж. М. Кейнса» (стр. 13 )

Y=C+S

При зростанні доходів кожна наступна одиниця грошей, що йде на споживання, знижується. Дане явище Дж. М. Кейнс назвав основним психологічним законом і математично сформулював його як граничну схильність до споживання. При падінні споживаної частини збільшується частина, що заощаджується. Наслідком цього є падіння обсягів виробництва, а значить і зайнятості. Втрата автоматичного механізму саморегулювання накладає на державу обов’язок по створенню комплексу заходів для примусового переводу частини, що зберігається в інвестиції, ідеальним варіантом якого є співвідношення S = I.

Таким чином, основною проблемою в цих умовах є стимулювання ефективного попиту за допомогою діяльності держави. Щодо цього, Дж. М.Кейнс писав, що «кінцева наша мета це пошук тих змінних величин, якими державна влада може в нашій господарській системі свідомо керувати та управляти». При цьому, одну з ключових ролей, може відігравати регулювання ставки відсотка та грошей. Однак, цей важіль, як буде показано пізніше, має істотні обмеження. З'ясуємо ті величини, які можуть стати основою впливу на ринковий механізм і сформувати потрібні суспільству показники, найважливішим з яких є рівень зайнятості.

Вирішення цього завдання Дж. М.Кейнс починає з виділення трьох груп факторів, в сформульованій ним моделі:

1. Висхідні, які в розрахунок не приймаються, (рівень кваліфікації робітників та кількість робочої сили, технологія, смаки споживачів), так як змінити їх у короткому періоді неможливо.

2. Незалежні змінні. Саме через них можливий вплив держави на створення певного економічного клімату. Сюди входять такі показники, як:

- гранична схильність до споживання ( );

50

- гранична ефективність (продуктивність) капіталу ( );

-  норма відсотка (r').

3. Залежні величини. Вони є результатом діяльності позначених вище незалежних змінних. До них ставляться:

Y - національний доход

N – зайнятість.

Розглянемо перші два показники незалежних змінних. Досліджуючи процес споживання, Дж. М. Кейнс показав, що схильність до споживання є функціональна залежність між доходом вираженим в одиницях праці й видатками на споживання при цьому ж рівні доходів. Дана закономірність фіксується через граничну схильність до споживання як відношення приросту споживання до приросту доходу ().

де:

С – останній приріст порції споживання

Y – остання порція отриманого доходу.

Вона показує, яким чином певний приріст виробництва (НД) розподіляється між споживанням та інвестиціями.

Гранична ефективність (продуктивність) капіталу визначається як остання одиниця приросту доходу (найменшої його величини, на яку погодився підприємець) до останньої одиниці інвестицій, що дала цей дохід

( ), де :

Р – порція доходу отриманого при застосуванні останньої інвестиції.

І – остання інвестиція, яка принесла найменший дохід на який погодився підприємець.

Залежні змінні - результат дії товаровиробників.

Важливу роль в книзі відіграє теорія інвестицій та зайнятості. Теорія інвестицій Дж, М. Кейнса формулюється стисло в такий спосіб. При даному психологічному стані суспільства загальний рівень виробництва та зайнятості залежить від величини інвестицій. Це, по суті, єдиний фактор, що визначає ці величини, але схильний до різких змін.

Родзинкою ідеї Дж. М. Кейнса в цьому питанні була, по-перше, соціалізація інвестицій. Цей принцип припускав перерозподіл частини бюджету для направлення його на продуктивне споживання. Цікаво, що цією ідеєю, незалежно від Дж. М.Кейнса, уперше скористалася команда вчених-економістів у США, що розробляла та активно впроваджувала в життя програму, більш відому в історії, як «Новий курс» Рузвельта. Другим, завершальним моментом, кейнсіанської ідеї було використання принципу мультиплікатора, про що буде сказано нижче.

51

Обсяг інвестицій залежить від двох обставин: граничної ефективності капіталу, яка підвержена непередбаченим змінам та норми відсотка. Остання визначає нижню межу прибутковості майбутніх інвестицій. Держава, регулює кількість грошей в обігу, чим здійснює вплив на рівень відсотка. Однак, тут існує небезпека, так званої, ліквідної пастки, коли «накачування» грошей, з певного моменту, уже не веде до падіння рівня відсотка. Ланцюжок таких зв'язків наступний: держава залежно від ситуації збільшує (або зменшує) грошову масу. Її збільшення призводить до зниження ціни на гроші, тобто норми відсотка та, відповідно, стимулює інвестування. Як наслідок, збільшується зайнятість і національний доход, тобто спрацьовує принцип дешевих грошей. У випадку очікування кризи, для зменшення її наслідків, використовується принцип дорогих грошей.

Теорія ж зайнятості Дж. М.Кейнса зводиться до наступного:

«1) При даному стані техніки, обсязі застосовуваних ресурсів та рівні витрат виробництва дохід (як грошовий, так і реальний) залежить від обсягу зайнятості N.

2) Співвідношення між сукупним доходом і величиною очікуваних видатків на споживання, позначуваної (Д1), буде залежати від психологічної характеристики суспільства, яку ми будемо називати схильністю до споживання. Це значить, що споживання буде залежати від рівня сукупного доходу, отже, рівня зайнятості, якщо тільки не відбудеться змін у схильності до споживання.

3) Обсяг витрат праці N, на який підприємці пред'являють попит, залежить від очікуваних видатків суспільства на споживання (Д 1) і від очіку -

ваних видатків суспільства на нові інвестиції (Д 2). Д = Д 1 + Д 2 ,і є те, що раніше ми визначили як ефективний попит.

4) Оскільки Д 1 + Д 2 = (N), де - функція сукупної пропозиції, а Д1 – як було показано вище, в п. 2, функція від N. Позначимо її через (N), що залежить від схильності до споживання, то (N) – (N) = Д 2.

5) Отже, рівноважний рівень зайнятості залежить : а) від функції сукупної пропозиції , б) від схильності до споживання та в) від обсягу інвестицій Д 2. Це і є суть загальної теорії зайнятості» [ 54,c. 243].

На базі неї можна побудувати модель капіталістичної економіки Дж. М. Кейнса (рисунок 1).

Як видно з малюнку, модель включає в себе психологічні фактори, які складаються з трьох складових:

1. Граничної схильності до споживання.

2. Переваги до ліквідності.

3. Передбачення майбутніх доходів.

Всі вони, на думку вченого, залежать від психології суспільства - його оптимізму або песимізму.

52

Гранична продуктивність капіталу залежить від технічного прогресу суспільства, а норма відсотка, у свою чергу, від пропозиції грошей.

Оскільки від рівня інвестицій залежить зростання зайнятості та національного доходу, а самі інвестиції залежать від безлічі факторів, то держава, впливаючи на обсяг інвестицій, може домагатися ефективного попиту.

Y = С + S, але краще, коли S = I, тобто, Д = Д 1 + Д 2.

При цьому важливо, щоб інвестиції держави були «чистими», тобто, здійснювалися головним чином, не за рахунок податків, а шляхом росту державного боргу.

Для досягнення ефективного попиту через інвестиції, крім впливу держави на ставку відсотка, використовується фінансова політика, пов'язана з наданням державою значних бюджетних асигнувань для проведення масштабних робіт, як то будівництво доріг, поліпшення сфери охорони здоров'я, які викликають значні інвестиційні вливання в приватному секторі. Для цієї мети Дж. М.Кейнс застосовує мультиплікатор, ідею якого запропонував його учень Роберт Френсіс Кан, ще у 1931 році, у якого мультиплікатор став як відношення між загальним і первинним збільшенням зайнятості. Цю ідею й використав Дж. М.Кейнс у своїй теорії. Наприклад, якщо будується мережа лікарняних комплексів, то важливо забезпечити автономні інвестиції, причому так, щоб вони були «чисті». У результаті росте зайнятість і дохід, як окремих осіб так і національний. Але оскільки з'являється попит на засоби виробництва, а найняті робітники пред'являть попит на предмети споживання, то в результаті цього виникнуть приватні індуковані інвестиції окремих капіталістів, що призведе до ще більшого росту зайнятості та доходу.

Таким чином, первісні інвестиції держави будуть «обростати» приватними інвестиціями.

Мультиплікатор же, у свою чергу, виступить як числовий коефіцієнт, який демонструє співвідношення між приростом доходу та зайнятості і збільшенням, що породжує цей приріст, обсягу інвестицій.

Y = K I

Мультиплікатор же ще можна визначити як :